Восени для обмеження шкідливості осоту проводять лущення, перше здійснюють на глибину 6-8 см, друге — 12-14 см. Для контролю пирію використовують подвійне дискування на глибину 10-12 см важкими боронами.
Період від початку весняного обробітку ґрунту до сівби становить 30-40 днів, що дозволяє якісно підготувати ґрунт під посів та здійснити культивації після проростання бур’янів (фаза «білої ниточки») у міру появи нової хвилі бур’янів.
Якщо з осені поля під посів культури не вирівняно, весною виконують проміжну культивацію на глибину 10-12 см. У разі необхідності вона здійснюється також до внесення добрив. Передпосівну культивацію проводять на глибину 5-6 см з одночасним внесенням гербіцидів. На зрошенні ефективні дві весняні обробки: під час масових сходів ярих і зимуючих бур’янів — перша, друга (передпосівна) — під час появи середньопізніх бур’янів (амброзії, курячого проса, щириці, канатника, нетреби) з одночасним внесенням гербіцидів.
Пошкодження проростків культурних рослин не повинно перевищувати 1%. Враховуючи біологічні властивості сої, її рослини дуже ламкі, і на початкових фазах вегетації потребують «м’яких» режимів обробітку, тому що легко травмуються і пошкоджуються. Сходи боронують упоперек поля у сонячну погоду, коли рослини втрачають тургор і менше пошкоджуються боронами.
Перше боронування посівів рекомендується провести вже через 3-4 дні після сівби, коли насіння сої лише наклюнулося, а бур’яни знаходяться у фазі «білої ниточки», друге — через 8-10, третє — через 12-14 днів. Рослини сої переносять боронування легко. Лише фаза вигнутого коліна, яка настає за 2-3 дні до появи сходів, є критичною для боронування. На посівах сої, залежно від забур’яненості, як правило, проводять 1-2 післясходових боронувань, при цьому перше тоді, коли рослини вже добре укорінилися і мають висоту 10-12 см.
Досходове боронування знижує забур’яненість сої на 40-50%, післясходове — на 50-60%, а досходове у поєднанні з післясходовим — на 65-75%. Під час боронування до сходів швидкість руху агрегату не повинна перевищувати 5-6 км/год, по сходах — 4-5 км/год. Строки проведення міжрядних обробітків і їх кількість залежать від появи бур’янів. За вегетацію виконують, як правило, 2-4 міжрядних обробітки.
Способи сівби. Соя має властивість формувати високий урожай за різних способів сівби, завдяки широкому діапазону зміни величини елементів структури врожаю. Останніми роками в США посіви зі звуженими міжряддями займають близько третини посівів.
Оптимальна глибина загортання насіння 4-5 см. На важких запливаючих ґрунтах, в умовах достатнього зволоження сіють на глибину 3-4 см. За умов недостатнього — глибше, 5-6 см.
Вагову норму встановлюють, залежно від маси 1000 насінин, посівних якостей насіння, кількості рослин. Вона коливається у межах 80-130 кг/га.
Сіяти сою починають, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до 10-14°С. У господарствах північного Лісостепу оптимальний строк сівби сої на зерно — перша декада травня, допустимий до 20 травня. У південно-західному Лісостепу доцільніше сіяти її в останній декаді квітня і на початку травня. У західних областях і на Поліссі кращий строк сівби — перша половина травня. У південному Степу сою сіють 15-20 квітня.
Оптимальна густота стояння рослин перед збиранням за достатнього зволоження у зоні Лісостепу — 450-550 тис./га, недостатньому — 400-450 тис./га, на Поліссі — 400-450 тис./га, в Степу — 300-450 тис./га. Щоб одержати таку кількість рослин, необхідно за міжряддь 45 см висіяти для ранньостиглих сортів 600-750 тис./га схожих насінин, середньоранніх та середньостиглих — 550-650 тис./га, середньопізніх і пізньостиглих — 350-500 тис./га. За суцільного способу сівби з шириною міжрядь 7,5-15 см норму висіву збільшують на 10-20%.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук
