Але для цього необхідно здійснити як мінімум два проходи техніки. Крім того, у валках стручки все одно не висохнуть рівномірно, в результаті насіння необхідно буде досушувати, і нести фінансові втрати. Вигідніше здійснити десикацію, за допомогою якої істотно (до 40%) зменшаться втрати врожаю культури.
Роздільним способом збирають ріпак за таких умов: нестійка погода, нерівномірне дозрівання насіння, висока забур’яненість, відсутність відповідного сушильного комплексу. На площах, забур’янених ромашкою непахучою, підмаренником чіпким, ріпак збирають, як правило, також роздільно.
Пряме збирання культури можливе лише у разі рівномірного дозрівання рослин і на не забур’янених посівах. Незабур’янені посіви, які мають оптимальну густоту стеблостою і рівномірне дозрівання, збирають напряму за вологості насіння не вище 15%, але до початку розтріскування стручків.
У разі обмолочування насіння, що матиме вищу вологість, воно міститиме у собі хлорофіл, який погіршуватиме якість олії. Якщо під час збирання культури, стебла будуть ще зеленими, або посіви будуть надмірно засмічені бур’яном (зокрема ромашкою непахучою), вологість може підвищуватися на 2-5%. Найкращим строком для збирання культури є строк, за якого вологість насіння ріпаку озимого становить 12-13%.
Під час достигання насіння культури може сильно обсипатися. При цьому,стручок ріпаку відіграє важливу роль під час формування врожаю, не тільки як орган у якому міститься насіння, а ще й завдяки тому, що після обпадання листя виконує функцію фотосинтетичної поверхні, подібно прапорцевому листку у зернових колосових культур. Стручок складається із двох стулок, між якими розміщена перетинка. По боках увесь стручок на з’єднанні стулок вкритий спеціальним шаром клітин у чотири-п’ять рядів, які називаються «зоною розкриття стручка». Під час достигання насіння починає інтенсивно виділяти «гормон достигання» - етилен. Під його дією клітинні зв’язки «зони розкриття» на основі пектину послаблюються і розриваються, роблячи стручки чутливими до розтріскування.
Десикація ріпаку здійснена перед його збиранням, забезпечуватиме зниження вологості рослинної маси з одночасним прискоренням і вирівнюванням процесу дозрівання культури, покращуватиме та підвищуватиме якість (схожість, силу росту) врожайність насіння, знижуватиме його втрати, а також полегшуватиме і здешевлюватиме збирання самого врожаю.
Цей захід ніби підганяє достигання культури до певної дати, завдяки чому можна точно спланувати збиральну компанію. Створюються оптимальні умови для збирання культури прямим способом, замість роздільного, навіть за складних погодних умов.
Десикацію починають під час почорніння перших насінин і за умов, що насіння у середньому ярусі основного стебла має забарвлення від червоно-коричневого до темно-коричневого (всі стручки жовтуваті). Через 7-10 днів можна почати збирання (насіння достигає за цей проміжок часу). Норму витрати робочої рідини не доцільно занижувати, рекомендовано використовувати, як мінімум, 400 л/га, оскільки метою цього заходу є покриття препаратом усієї вегетуючої частини рослин. По-скільки, необхідно забезпечити повне покриття посівів препаратом, ефективним буде додавання ад’ювантів, завдяки яким стручок ніби покривається тоненькою сіткою, що не дає йому розтріскуватися, під час контакту з ним. Крім того, додавання ад’ювантів зменшує осипання насіння ріпаку під час його збирання комбайнами. Обробку здійснювати краще всього у ранкові години, у той час, коли рослини вкриті росою.
Застосування десикантів переважно обумовлене погодними умовами. Під час опадів за необхідності зберегти врожай культур обприскування посівів десикантами виправдане роками.
Яка користь?
Виправдане застосування десикантів і за умов культивування у господарствах більш урожайних пізньостиглих сортів культур одночасно з традиційними. Застосування десикації дає можливість обрати оптимальні строки обприскування різних сортів культур, впливаючи на час їх достигання, а відповідно розтягнути збиральний період у 1,5 разу і більше. При цьому десикація допомагає згладити пікові навантаження під час збирання врожаю.
У результаті за допомогою однієї і тієї ж техніки і з тією ж кількістю персоналу можна здійснити збирання врожаю на великих посівних площах, ніж під час вирощування сортів однієї групи стиглості. За таких умов собівартість продукції істотно знижується тільки за рахунок скорочення амортизаційних відрахувань на техніку. Загальні витрати на збирання врожаю за умов здійснення десикації зменшуються на 10-15%. Як уже зазначалося, важливо те, що десиканти знижують вологість насіння і, відповідно, зменшують витрати на його сушіння. В результаті прибуток може перевищує витрати на десикацію утроє-четверо.
Десикація не тільки зводить до мінімуму залежність від погодних умов під час збирання врожаю, а й контролює надмірну засміченість посівів і хворобами рослин.
Ігор СТОРЧОУС, канд. с-г наук
