За умов високої урожайності потенційні втрати пшениці озимої від хвороб, шкідників та бур’янів у середньому можуть становити майже 30% і більше. Слід враховувати також, що останніми роками відмічають значне погіршення фітосанітарного стану посівів зернових, і пшениця озима не виняток. Спричинений він певними факторами:
- стабільне становище в економіці;
- загальне зниження рівня агротехніки вирощування культур;
- порушення технологій та регламентів застосування засобів захисту рослин.
Надмірного поширення набули такі хвороби культури, як септоріоз листя й колоса, сажкові захворювання, кореневі гнилі, іржасті, плямистості. Серед шкідників великої шкоди майбутньому врожаю завдають багатоїдні шкідники, злакові мухи і, особливо клоп шкідлива черепашка. Відмічається збільшення забур’яненості посівів, серед найбільш шкідливих організмів слід відмітити амброзію, берізку польову, осоти.
Враховуючи те, що такі етапи, як проростання, сходи та кущення пшениці озимої відбуваються восени, захистом культури у цей час не слід нехтувати.
Протруєння насіння
Це найважливіший захід у загальній системі обмеження шкідливості хвороб. Результати фітоекспертизи дають змогу підбирати ефективний протруйник. Слід пам’ятати, що після проростання насіння проростки сходів уражуються збудниками, котрі зберігаються на рослинних рештках і грунті, тому препарат повинен контролювати не тільки насіннєву інфекцію, а й захищати рослини від грунтової, у тому числі ранньої аерогенної — ураження борошнистою росою, іржею, а також септоріозом, гельмінтоспоріозами.
Зменшення норми витрати препарату не допустимо. Зниження на 10–15% призводить до значного скорочення ефективності його, а здатність контролю окремих патогенів втрачається повністю. Потрібно точно дотримуватися рекомендованих норм витрати пестицидів у розчинах на одиницю маси насіння. У разі їх зменшення не досягається бажаний ефект, а збільшення — знижує схожість насіння за рахунок утворення аномальних проростків, не здатних до подальшого розвитку, навіть до повної їх загибелі, що особливо небезпечно для партій насіння із високим ступенем травмування.
Одночасно з протруєнням, насіння рекомендовано обробляти мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу грунту) і регуляторами росту рослин. Обробку посівного матеріалу мікроелементами проводять за умови, якщо їх вміст у грунті не перевищує: бору — 0,3 мг/кг, міді — 1,5, марганцю — 3, цинку — 1, кобальту — 0,3, молібдену — 0,04 мг/кг.
Посівний матеріал протруюють не пізніше як за 5 діб, а краще за 2–3 тижні до сівби.
Осінні бур’яни у посівах
Восени найбільшої шкоди посівам пшениці озимої завдають такі біологічні групи бур’янів: коренепаросткові — осоти рожевий та жовтий; зимуючі — кучерявець Софії, жовтозілля весняне, злинка канадська, латук дикий, мак дикий, підмаренник чіпкий, сухоребрик Льозеліїв, талабан польовий, ромашка непахуча, сокирки польові, жовтушник розчепірений, кривоцвіт польовий, фіалка польова. Розвиток їх збігається із фазами розвитку культурної рослини. В осінній період бур’яни формують розетки з прилеглими до землі листками і добре розвинену кореневу систему, що забезпечує їм сприятливу перезимівлю.
Критичним періодом для контролю бур’янів є ранній період росту культури, починаючи від появи проростків (сходів), коли конкуренція за поживні речовини набуває надто негативного впливу на ріст і розвиток пшениці озимої. Тому обмежувати шкідливість бур’янів потрібно починаючи з цього раннього етапу розвитку культури.
Відмічено, що після непарових попередників створюються сприятливі умови для надмірного забур’янення в осінній період посівів пшениці озимої як ярими, так і зимуючими й коренепаростковими бур’янами. Останні, якщо не забезпечити їх контроль восени, успішно будуть розвиватися під час відновлення весняної вегетації культури.
Порівняльна оцінка багаторічних даних показує, що ефективність весняного внесення гербіцидів в окремих випадках поступається осінньому, і тим самим підтверджується вища доцільність внесення гербіцидів саме восени. Разом із тим, якщо стратегія щодо захисту посівів від бур’янів була спланована неретельно і не проведена восени, виробники мають можливість здійснити заходи, так би мовити, втілити резервний план контролю навесні бур’янів (хоча і не так ефективно, як осінню).
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук
