Під цим розуміється, зокрема, збереження стабільного рівня вмісту органічної речовини в ґрунті, де головна роль її у розкладі й утворенні складніших органічних речовин, у тому числі гумусу, належить мікроорганізмам — біологічне перетворення азоту повітря в органічні азотовмісні сполуки.
Альтернативні технології вирощування сільськогосподарських культур, які передбачають максимальне використання біологічних факторів, формують стабільну структуру трофічних зв’язків у мікробних ценозах, збільшують їх стійкість та інтегрованість.
Актуальним на сьогодні є застосування біопрепаратів на основі штамів азотфіксувальних, фосформобілізувальних мікроорганізмів і мікроорганізмів — продуцентів речовин фітогормональної та антифунгальної дії для поліпшення мінерального живлення рослин, стимуляції їхнього росту і захисту від хвороб.
Проблема асоціативної азотфіксації — одна з важливих в області біологічної науки, вона актуальна в Україні та за кордоном, але багато питань залишаються ще маловивченими.
Застосування у технології вирощування сільськогосподарських культур біопрепаратів дає можливість частково замінити азот мінеральних добрив на дешевший біологічний азот, фіксований мікроорганізмами з повітря.
Проте слід зазначити, що бактеріальні препарати не виключають застосування помірних доз мінеральних добрив, оскільки низька концентрація мінеральних елементів живлення на початку росту рослин може спричинити зниження інтенсивності метаболічних процесів, у тому числі фотосинтезу.
Дефіцит рослинного білка, орієнтація сільського господарства на екологічно чисте виробництво, а також висока вартість мінеральних і органічних добрив зумовили зростання зацікавленості до зернобобових культур. Тому надзвичайно важливою проблемою є розробка нових, високоефективних мікробних препаратів для рослинництва і технологій їх застосування у землеробстві.
У зв’язку з цим у Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН (нині Інституті сільського господарства Степу НААН) впродовж 2011–2018 рр. досліджували ефективність сумісного застосування різних форм мікробних препаратів, регуляторів росту з протруйниками для передпосівної обробки насіння під час вирощування сої за різного рівня удобрення, обробітку ґрунту та систем захисту посівів від бур’янів.
Соя — приваблива в екологічному відношенні культура, оскільки значною мірою забезпечує себе азотом.
Ефективне і раціональне застосування добрив, оптимізація режимів живлення рослин сої за рахунок використання сучасних біологічних препаратів є одним із пріоритетних заходів, які здатні забезпечити гарантоване й конкурентоспроможне виробництво зерна сої.
Сьогодні мікробні препарати створено для більшості видів сільськогосподарських культур, визначено умови їх ефективного застосування, проведено низку заходів, необхідних для їх рекомендації у виробництво, включно з виробничою перевіркою.
В умовах північного Степу України передпосівна інокуляція сої біопрепаратами є обов’язковим агротехнічним заходом, який у комбінації із протруєнням насіння дозволяє отримати істотний приріст урожаю та сприяє покращенню якісних показників зерна.
В умовах ризикового землеробства для отримання урожайності зерна на рівні 2,67–2,88 т/га її рекомендується вирощувати за інтенсивної системи захисту посівів від бур’янів, яка передбачає застосування грунтового і страхових гербіцидів. Для передпосівної обробки насіння йдеться про фунгіцид МаксимXL з наступною інокуляцією насіння біопрепаратом Ризобофіт як у рідкій, так і твердій формі використання. У такому разі рівень витрат сягатиме 12,5–12,6 тис./га, умовно-чистий прибуток — 15,5–17,6 тис. грн/ га.
За вирощування сої за ресурсозбережної системи захисту посівів від бур’янів для отримання урожайності зерна на рівні 2,21–2,45 т/га можливе застосування лише грунтового гербіциду (Харнес, 2,5 га) із передпосівною бактеризацією насіння одним із мікробних препаратів, а саме Ризобофіт, 200 г на гектарну норму насіння або Ризогумін у рідкій формі використання. У такому разі умовно-чистий прибуток становить 10,8–13,2 тис. грн/ га, собівартість вирощеної продукції знижується на 1,1–0,8 тис. грн/т.
Олена ГРИГОР’ЄВА, завідувач лабораторії кормовиробництва
та фітопатології ІСГС НААН, к. с.-г. н., доцент
Тетяна АЛМАЄВА, молодший науковий співробітник
лабораторії кормовиробництва та фітопатології ІСГС НААН
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу селекції, насінництва і
трансферу інновацій ІСГС НААН, к. т. н., с. н. с.
