Для підвищення стійкості плодових культур проти шкідників і одержання високого врожаю треба проводити захисні заходи протягом усього року. Це стосується і осіннього періоду. Знаючи, у якій стадії йде на зимівлю той чи інший шкідник, можна своєчасно провести захисні заходи проти нього і запобігти спалахів у весняно-літній період. Тому й зупинимося на найбільш поширених видах.
Зелена яблунева попелиця (Aphis pomi Deg.) поширена по всій території України. Пошкоджує яблуню, іноді грушу, айву, горобину, кизил, глід. Восени з похолоданням з’являються самки — статеноски, відроджують личинок, частина з яких перетворюється на самиць, а частина — на самців. Після запліднення самиці відкладають на пагони (до 5 шт.) зимуючі чорні блискучі яйця.
Захисні заходи. Очищення гілок і штамбів від старої кори, вирізування і спалювання жирових пагонів, прикореневої порослі, на яких часто зимують яйця і розвиваються попелиці, знищення вовчків у садах бур’янів.
Хімічні заходи.
Фосфорорганічні сполуки:
- На основі діючої речовини диметоат, 400 г/л.
- … фенітротіон, 500 г/л,
- … хлорпірифос,480 г/л.
Піретроїди: На основі діючої речовини дельтаметрин, 250 г/кг.
Неонікотиноїди:
- … тіаметоксам 250 г/кг,
- … імідаклоприд, 200 г/л.
Сірий бруньковий довгоносик (Sciaphobus squalidus Gyll.) поширений по всій Україні, але найбільше шкодить у Степу і Лісостепу. Пошкоджує всі плодові дерева, ягідники — смородину, аґрус, малину, виноград і багато різних листяних порід (осику, тополю, горобину). Зимують жуки і личинки в ґрунті. У кінці літа (серпень) наступного року личинки перетворюються у лялечку на глибині 40–60 см й у вересні з’являються жуки, які залишаються зимувати в земляних колисочках до весни. Розвиваються в одному поколінні за два роки.
Захисні заходи. Восени виловлюють шкідника розкладанням купок листків, під які збираються жуки, а потім їх спалюють, збирання і спалювання опалих листків, осіння оранка і перекопування ґрунту.
Фосфорорганічні сполуки:
- На основі діючої речовини диметоат, 400 г/л
- … фенітротіон, 500 г/л
- … хлорпірифос, 480 г/л.
Неонікотиноїди:
- На основі діючої речовини тіаметоксам 250 г/кг
- … тіаклоприд, 480 г/л.
Брунькова листовійка (Spilonota ocellana F.) поширена по всій Україні. Пошкоджує яблуню, грушу, сливу, черешню, вишню, абрикос, айву, обліпиху, терен, глід та інші. Зимують гусениці в білих щільних павутинних коконах біля бруньок, у тріщинах і складках кори та розгалуженнях гілок. У кінці липня гусениці заляльковуються серед пошкоджених листків або в тріщинах кори в павутинних коконах, а на початку липня вилітають метелики, відкладаючи яйця на листки. Гусениці, які відплодилися, об’їдають листки, скріплюючи павутиною попарно, а у разі зіткнення їх із плодами — виїдають у них глибокі ями. В кінці літа (друга половина серпня) гусениці, досягнувши третього віку, плетуть кокони, в яких і зимують.
Захисні заходи. Очищення відмерлої кори, штамбів та скелетних гілок та їх спалювання; пізно восени знищення зимуючих гнізд.
Фосфорорганічні сполуки: На основі діючої речовини діазинон 60% к. е.
Піретроїди:
- … дельтаметрин, 250 г/кг
- … есфенвалерат, 50 г/л
- … зетациперметрин, 100 г/л.
Неонікотиноїди: На основі діючої речовини тіаклоприд, 480 г/л.
Антраніламіди: На основі діючої речовини хлорантраніліпрол, 200 г/л.
Яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella L.) розповсюджена по всій Україні. Пошкоджує плоди яблуні, груші, сливи, абрикосу, волоського горіха. Зимують гусениці в щільних шовковистих коконах у щілинах кори, поверхневому шарі ґрунту, на нижній частині штамбів, під відсталою корою, у дуплах, тріщинах підпор та пакувальній тарі в плодосховищах тощо. Деяка частина гусениць залишається зимувати, інша — перетворюється у лялечку, і на початку липня на півдні, а в Лісостепу у другій половині липня-першій половині серпня вилітають метелики другого покоління. Друге покоління гусениць з’являється на півдні в середині липня, в Лісостепу — на початку серпня, які живляться у плодах 23–25 днів, потім йдуть на зимівлю. Розвивається в одному-двох поколіннях на рік.
Захисні заходи. Очищення восени відмерлої кори від штамбів, закладання тріщин глиною, ретельний огляд і видалення коконів із гусеницями у складських приміщеннях і тарі (її знезараження кип’ятком). Прибирання і знищення рослинних решток у садах, поясів, перекопування ґрунту біля пристовбурних кіл або культивація міжрядь. Щоденне збирання падалиці (у вечорі), а перед цим легке струшування дерева, щоб обсипалися пошкодженні плоди. Зимуючих гусениць знищують шляхом дезінфекції плодосховищ тари.
Піретроїди:
- На основі діючої речовини дельтаметрин, 250 г/кг
- … есфенвалерат, 50 г/л
- … зетациперметрин, 100 г/л
- … імідаклоприд, 200 г/л
- … ацетаміприд, 200 г/кг.
Антраніламіди: На основі діючої речовини хлорантраніліпрол, 200 г/л.
Яблунева склівка (Synanthedom myopaeformis Borkh) знаходиться у Лісостепу і Степу, особливо шкодить у південних степових районах і в Криму. Пошкоджує яблуню, рідше грушу і кісточкові породи. Має дворічний цикл розвитку. Зимують гусениці двічі в ходах під корою дерев. Після другої зимівлі весною вони вигризають хід до поверхні кори, потім плетуть кокони і перетворюються у лялечок. Гусениці, що відплодилися, вгризаються під кору до живої тканини і кожна з них проробляє самостійний звивистий хід з низу вгору. Вони живляться до морозів, а потім з весни продовжують вигризати ходи під корою до другої зимівлі. У пошкоджених дерев відмирає кора, дерева припиняють ріст і часто гинуть.
Захисні заходи. Осіннє очищення відмерлої кори і побілення штамбів та основ скелетних гілок вапном.
Хімічні заходи.
Фосфорорганічні сполуки: На основі діючої речовини диметоат, 400 г/л.
Осіннє перекопування грунту у пристовбурових колах сприяє загибелі багатьох видів шкідників, які там зимують.
Захист стовбура та основних гілок
Для захисту стовбура необхідно обробити усі пошкоджені ділянки садовим варом. Навіть незначне пошкодження його погіршує обмін речовин, а сильне може призвести до загибелі всього дерева. За сильного підмерзання деревини гілок і стовбура дерева втрачають морозо- і зимостійкість, надалі у рослин послаблюються ріст і продуктивність. Через підмерзання відбувається порушення діяльності провідної системи, внаслідок чого в наступну вегетацію нерідко виявляється хлороз.
У разі пошкодження всієї кори навколо штамба дерева гинуть. На місцях відмерлих окремих ділянок кори і деревини утворюється ізолюючий шар із продуктів розпаду, кора навесні відстає від деревини, що легко визначається під час натискання на неї. Пошкоджена кора має вдавлені темні плями різного розміру і форми. Якщо слідом за обрізанням дерев наступають сильні морози, кора може сповзати, оголюючи деревину. В цьому випадку відсталу кору необхідно щільно перев’язати для зростання.
Для збереження нижньої частини стовбура від підмерзання роблять осіннє підгортання грунту. Для цього дуже важливий час проведення робіт. Підгортання треба робити лише з настанням стійких заморозків, коли на ґрунті утвориться невелика замерзла кірка. Її знімають і незамерзлим ґрунтом підгортають дерево (на висоту 30 см). Знімати ґрунт навесні треба пошарово, в міру його танення. У груші і яблуні пошкодження від підмерзання набувають від світло-сірого до чорного забарвлення, залежно від ступеня підмерзання. Деревина і кора персика через сильне ураження морозами чорніє.
Обрізування заражених і сухих гілок сприяє поліпшенню фітосанітарного стану дерев. Таким чином, зменшується кількість шкідників та збудників хвороб, що зимують у тріщинах гілок або під корою.
Осінній полив
Заряд вологою необхідно проводити до середини жовтня, це також особлива підготовка дерев до зими. Рясно поливати плодовий сад необхідно в період листопаду, позаяк коренева система споживає воду і заряджається до настання перших морозів та промерзання верхніх шарів ґрунту.
Якщо осінь дощова, то необхідність у подібних поливах відпадає, але якщо стоїть суха і більш-менш тепла погода, варто добре зволожити ґрунт у пристовбурних колах, а бажано і по колу всієї крони. Поливати дерева необхідно рясно, щоб грунт із зазначеної площі зволожити на глибину 30–40 см.
Зволожити грунт необхідно в пристовбурних колах і під усією кроною, адже саме в цих місцях розташовані наймолодші корені. Бажано поливати дерево через декілька підходів.
Побілка стовбура дерев
У зимово-весняний період багато дерев страждають через добові коливання температури, коли в денний час тепло, а вночі починаються морози. Це призводить до появи вологи, яка вночі перетворюється на лід, розриваючи волокна рослин. Щоб захистити рослину від коливання температур у зимовий період, необхідно побілити стовбур дерева. Побілка його і головних гілок вапняним розчином захистить дерева від сонячних опіків, а також від шкідників. Біла поверхня стовбура відбиває прямі сонячні промені, і тому стовбур дерева більш стійкий до коливання температури взимку.
Захист саду від гризунів
Підготовка плодових дерев до зими включає важливий етап — захист від гризунів, які можуть серйозно зіпсувати молоді дерева взимку. Для цього варто застосовувати спеціальні пластикові решітки, які якісно обмежують доступ гризунів до плодових дерев. Видалення із саду рослинних залишків та сміття — важливий захід для захисту від гризунів.
Під час активного росту весною та рясного плодоношення дерева та кущі втрачають багато сили, тому підживлення їм необхідне. Вчасне підживлення саду восени підвищує його імунітет, а також гарантує успішну зимівлю та сприяє активному росту рослин весною. Садові рослини насамперед потребують калію, фосфору, кальцію, магнію, у значно меншій кількості необхідно вносити восени мікроелементи: марганець, бор, мідь, кобальт, молібден.
Варто пам’ятати! Азот не бажано вносити спеціально під зиму. Восени дерева підживлюють, коли вони ще ростуть. Велика доза його посилить зростання додаткових пагонів, а значить послабить дерево до зими.
Зола — одне з кращих органічних добрив для осені, оскільки практично не містить азоту. Проте фосфор, калій та мікроелементи в золі присутні в легкозасвоюваній формі. Вона поліпшує структуру ґрунту, зменшує її кислотність, відлякує шкідників.
Під молоді дерева (віком до 8 років) вносять 30 кг перегною, а під дорослі (понад 9 років) — 50 кг. Добриво необхідно вкопувати в грунт на глибину 12–15 см (для вишні і сливи) або 15–20 см (для яблуні і груші).
Під останні крім органіки, можна додати 300 г суперфосфату і 200 г сульфату калію. Їх вкопують разом із перегноєм або розсипають навколо дерева (по діаметру крони), присипають ґрунтом і поливають.
Для вишні і сливи необхідно розвести 3 ст. л. суперфосфату і 2 ст. л. сульфату калію/10 л води та полити дерева.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
