Щоб ефективно впливати на якість майбутнього врожаю, варто дотримуватись комплексу організаційно-господарських, селекційно-насіннєвих, агротехнічних, хімічних, біологічних та інших заходів.
Важливі нюанси захисту озимини
1. В осінній період важливо не допустити пошкодження сходів комахами-фітофагами та ураження хворобами. Насиченість сівозмін озимими зерновими колосовими культурами не повинна перевищувати 40%, у тому числі озимою пшеницею 30%.
Кращі попередники останньої — чорні та зайняті пари, горох, ранні сорти сої, багаторічні бобові трави, гречка, картопля.
2. По стерньових попередниках озимим культурам великої шкоди завдають хлібна жужелиця, злакові мухи, попелиці, трипси, кореневі гнилі, септоріоз, борошниста роса та інші шкідливі організми.
Обов’язково потрібно знищувати бур’яни на усіх полях сівозмін та на неораних землях, узбіччях полів, тому що вони природні резерватори для більшості шкідників та хвороб зернових колосових культур. Просторова ізоляція озимої пшениці від тогорічних посівів понад 1 км в 1,5–2,0 разів зменшує чисельність пшеничного трипса.
3. Восени після збирання попередника для передпосівного знищення бур’янів використовують препарати на основі діючих речовин: 500 г/л калійної солі гліфосату. Залежно від погодних умов та виду бур’янів, вони гинуть через 5–10 діб. Високого ефекту у разі осіннього застосування гербіцидів можна досягти, застосовуючи їх за середньодобової температури повітря не нижче 10 ºС.
4. Строк сівби — один з основних чинників, що суттєво впливає на фітосанітарний стан і продуктивність озимих культур. Запізнюючись із термінами висівання, озимі сильніше пошкоджуються личинками весняного покоління злакових мух, хлібної жужелиці, клопом шкідливою черепашкою, хлібними пильщиками та блішками.
Якщо наступні посіви розміщуються після стерньових попередників, шкідливість личинок хлібної жужелиці зростає. Тривалість їх восени залежить від вологості ґрунту. За значної кількості опадів личинки живляться на полях до 100 днів, але припиняють живлення, якщо температура падає до 0…-5 ºС.
5. За ранніх строків сівби та помірно теплої погоди зростає небезпека масового заселення і пошкодження сходів злаковими мухами, які розвиваються на падалиці повсюди. Через пошкодження озимих злаковими мухами осіннього покоління до настання кущення значна частина рослин відмирає. У тих, що вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі. Літ осіннього покоління злакових мух найраніше починається 10 вересня, найпізніше — 20 вересня і триває кілька тижнів залежно від умов.
6. За теплої вологої погоди в посівах озимих зернових можуть розвиватись кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз, інші плямистості. В умовах затяжної осені істотно загострюється і проблема мишоподібних гризунів. Пік розмноження у них припадає на жовтень-листопад.
Важливий етап — протруєння насіння
Обробку насіння препаратами можна робити завчасно (за 15–30 днів), а також перед сівбою (1–15 днів). Завчасне протруєння більш ефективне для плівчастих культур (ячмінь), особливо проти внутрішньої інфекції (летюча сажка, гельмінтоспоріоз, септоріоз). Системні протруйники ефективніше застосовувати перед сівбою (за 1–15 днів).
Для захисту від хвороб застосовують один із протруйників на основі діючих речовин: карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л, протиоконазол, 100 г/л + тебуконазол, 60 г/л + флуопирам, 20 г/л та інші.
Готуємося до протруєння насіння
Під час підготовки до протруєння слід ретельно очистити посівний матеріал від пилу, остюків, битого зерна. На його ефективність впливає також і маса 1000 зерен. Чим вона більша, тим менше зерен потрібно обробити певною кількістю протруйника, що позитивно впливає на якість обробки
насіння.
Варто зауважити, що хоча сучасні протруйники досить безпечні для рослин, що протруюються, але високосистемні триазолові препарати можуть викликати незначне уповільнення проростання. Тому не слід завищувати норму їх використання. Це важливо під час сівби у пізні строки та засухи.
Для підвищення стійкості рослин проти шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння доцільно додавати мікроелементи з урахуванням агрохімічного аналізу ґрунту, а для покращення фізіологічних показників, збільшення морозо-, посухостійкості — біостимулятори росту.
Олег ГАЙДЕНКО, учений секретар, завідувач
науково-технологічним відділом селекції,
насінництва і трансферу інновацій, канд. техн. наук
Тетяна МОСТІПАН, старший науковий співробітник
лабораторії біоадаптивних технологій в АПВ
Кіровоградської ДСГДС НААН, експерт-дорадник
з питань інтегрованого захисту рослин
