Отже, на запитання журналіста газети «Агробізнес Сьогодні» Сергія Пономарьова відповідає головний агроном ТзОВ «Агросетон» (Львівська обл.) Юрій Кулик.
Юрій Кулик, головний агроном ТзОВ «Агросетон» (Львівська обл.)
- Пане Юрію, ми з вами знайомі вже кілька років, і я знаю, що сівба озимих у вашому агроформуванні не обходиться без пшениці. Чому так?
— На полі кожного господарства, крім найбільш рентабельних культур — соняшнику, озимого ріпаку та сої, обов’язково повинні бути ті, без яких сівозміна не працює повноцінно. Однією з них є озима пшениця. Багато дискусій відбувається нині щодо цін на зерно, урожайності культур і рівня рентабельності, але ми повинні розуміти, що без зернової складової рільниче господарство не зможе повноцінно працювати.
Не варто забувати, що протягом останніх років ми маємо високі врожаї озимої пшениці, особливо за сприятливих погодних умов і застосування високих агротехнологій.
- Чи можна прогнозувати в майбутньому збільшення в Україні площ під озимою пшеницею?
— Так, я впевнений у цьому. Адже ми бачимо, що до цієї культури (а також до озимого ячменю) збільшується увага агровиробників. Якщо ще кілька років тому пріоритетом для багатьох аграріїв було отримання насіння для майбутнього врожаю та виплата пайовикам за оренду землі, то зараз час подумати про насичення сівозміни зерновою групою. Я розумію, що рентабельність агровиробництва кожен аграрій передбачає за рахунок прибутків від певних своїх культур, проте озимі зернові по праву займають свою почесну нішу.
Хочу підкреслити, що потенціал урожайності сучасних сортів зернових сягає 10 т/га, а в нових гібридів він ще більший!
- Люди кажуть: «Посієш вчасно — збереш рясно». Які терміни сівби озимих Ви порадите?
— Під час складання структури посівних площ першим стоїть питання термінів посіву відносно культури-попередника. Плануючи сівозміну мінімум на п’ять років, я обов’язково беру до уваги розташування культури одним масивом, що впливає на обсяги робіт від сівби до збирання та особливості логістики під час транспортування майбутнього урожаю. Ці фактори є основними для визначення термінів сівби озимих.
Я схильний розпочинати сівбу в першій декаді вересня та закінчувати в другій-третій декаді жовтня. За дотримання таких термінів та нормальних погодних умов ми зазвичай отримуємо добрі сходи для входження культури в зимовий період.
- Як не помилитися із вибором насіннєвого матеріалу?
— Зараз на ринку кожний дистриб’ютор у своєму портфелі має безліч сортів для продажу — і за групою стиглості, і за ареалом поширення у нашій кліматичній зоні. Вже не казати про те, що на полях ми маємо наочний приклад висіву демонстраційних ділянок від різних фірм-оригінаторів. Звісно, вибрати найкращий сорт нелегко.
Я завжди виходжу з того, що саме бачу у виробничих посівах на полях, враховую також потенціал урожайності сорту у разі застосування високих агротехнологій, вивчаю переваги та недоліки того чи іншого сорту, щоб через рік висівати на більших площах у нашому господарстві.
На основі досвіду попередніх років я зазвичай зупиняю свій вибір на сортах зарубіжної селекції — вони стійкі до хвороб, мають високий генетичний потенціал і гарантують отримання високих урожаїв.
Цьогоріч у нашому господарстві ми зупинились на сортах пшениці Скаген і Тобак від компанії «Лембке».
- Розкажіть, будь ласка, як Ви проводите передпосівну обробку насіння.
— Протруювання насіннєвого матеріалу грає важливу роль для вдалого старту рослин, тому я звик приділяти цій операції особливу увагу. Зазвичай ми працюємо з препаратом «Селест Топ» — це унікальний продукт компанії «Сингента» з трьома діючими речовинами за витрати 2 л/т насіння. Плюс додаємо мікродобрива «Вимпел К» від фірми «Долина» 0,5 л/т. Таким чином, отримуємо унікальну бакову суміш, яка ефективно працює на гарний результат у наших умовах.
До теми захисту насіння хочу додати, що в останні роки в нас на полях помічено заселеність мишовидними гризунами, яка особливо проявляється після збирання соняшнику та за підвищених температур повітря наприкінці осені. Отже, не слід забувати про відповідний моніторинг на своїх площах.
- Поділіться секретами підготовки ґрунту до сівби.
— Під час підготовки ґрунту, крім власної техніки, залучаємо до роботи орендовані трактори з диско-плугами, таку послугу надають спеціалізовані фірми. На наших полях здебільшого працюють трактори JOНN DEER- 8335R та 8345Т, борони JOНN DEER-650 і БПД 4,2, культиватори LEMKEN KRISTALL-9 та LEMKEN Korynd-8.
На майбутній сезон хочемо збільшити власний парк ґрунтообробної техніки.
Ми підходимо до кожного поля індивідуально, відповідно до його конкретних умов. Немає загальної формули, за якою підготовка ґрунту під посів озимини в нас йде згідно з технологічними картами — все показує робота в полі: починаючи від перших двох слідів дискування до культивації перед сівбою. Головне, щоб площа поля була ідеально підготовлена до сівби.
Нещодавно ми закупили сівалку точного висіву HorschPronto 6 DC, яка бездоганно виконує на полях висів з одночасним внесенням мінеральних добрив.
- А як із підживленням? Адже не буває так, щоб посіяв і не підживив?
— Авжеж! До речі, це дуже гостре питання, і з кожним аграрним роком його актуальність зростає. Сьогодні ціна на фосфорно-калійні добрива сягає 16 000 грн/т, самі розумієте, що витратна частина у плануванні високих урожаїв збільшується.
Ми працюємо на підставі аналізу ґрунту, до кожного поля в нас індивідуальний підхід. Це забирає більше часу, але ефективність роботи зростає. Зокрема, норми внесення Діамофоски 10–26–26 коливаються у нас від 140 до 220 кг/га, добриво вносимо одночасно з висівом озимої пшениці. Підживлюємо посіви зазвичай із весни, хоча торік восени складались належні погодні умови, і під останній посів озимих ми вносили аміачну селітру з нормою 100 кг/га для покращення входження у зиму.
- Наскільки впливають погодні умови на терміни сівби озимих?
— Погодні умови дуже позначаються на сходах культури. Особливо добре впливають помірні дощі під час посіву.
Кожний агроном мріє про ідеальні погодні умови для своїх посівів, і вони в нас на заході країни загалом досить добре складаються для розвитку озимих. Кілька років тому в нашому регіоні була посуха, і ми визначались із термінами сівби згідно з прогнозами Укргідрометцентру.
Завдяки великому часовому «вікну» для сівби ми можемо змінити терміни. Головне, щоб у нас наприкінці жовтня-в листопаді на полі вже були гарні сходи озимини, за умови відсутності мінусових температур і снігового покриву.
Торік останню сівбу озимої пшениці ми провели вже після збирання соняшнику, і завдяки наявності пізнього тепла до підживлення посіви повністю розкущились і виглядали як посіяні у вересні.
- Як ви зазвичай реалізуєте вирощене зерно озимих?
— Вирощену агропродукцію ми, як правило, здаємо на елеватор на зберігання та очікуємо підвищення попиту на неї на ринку.
Торік продавали своє зерно в лютому, і його ціна була вищою, ніж у серпні. Цього сезону вартість зерна пшениці стартує, залежно від класу, від 4400 грн/т.
Якісний аналіз нашого зерна цьогорічного врожаю показує гарні результати: натурна маса в межах 750, вміст білка — 12,5–13%, клейковини — не менше 23%, це краще, ніж торік. Слід також відзначити відсутність сажкового зерна та низький рівень вмісту фузаріозних зерен — до 0,2%. Думаю, що за таких показників ми будемо мати попит на нашу вирощену зернопродукцію.
