Кукурудзу на силос так само, як і на зелений корм і зерно, вирощують тільки за високого фону живлення, який визначають відповідно до запланованого врожаю і з урахуванням родючості ґрунту. У міру загущення й удобрення посіву врожайність зеленої маси збільшується, проте при цьому може зменшуватися вихід качанів, що є найціннішою частиною силосної маси. Тому густота посівів за вирощування кукурудзи на силос має бути такою, щоб можна було одержувати високі врожаї качанів. Якщо ж вихід їх зменшується, це означає, що посіви кукурудзи занадто загущені.
1. Кращі попередники
Кращими попередниками кукурудзи на силос є озимі зернові, під які вносили добрива, зернобобові культури, цукрові буряки, картопля, гречка та кукурудза на зерно. На родючих, добре окультурених ґрунтах її можна вирощувати повторно на одному полі декілька років. Не рекомендується вирощувати кукурудзу на силос після культур, які надто виснажують грунт, особливо після суданської трави та соняшнику.
2. Підвищуємо урожайність
У Лісостепу середня урожайність силосної маси кукурудзи становить 50-60 т/га, в Степу — 40-50 т/га, на Поліссі — 60-70 т/га.
Урожай кукурудзи на зелений корм формується за короткий період вегетації (55-60 днів) завдяки весняним запасам вологи і червневим опадам. Для посівів її на силос необхідна волога протягом більш тривалого періоду. Щоб зберегти запаси вологи в ґрунті, слід зменшити до мінімуму фізичне випаровування з його поверхні. Тому догляд за посівами передбачає до- і післясходові боронування, міжрядні розпушування та підгортання. Вони сприяють зменшенню випаровування вологи з орного і нижніх шарів, з поверхні ґрунту, очищають поле від бур’янів, поліпшують фізичні властивості ґрунту.
ВАРТО ЗНАТИ
Для отримання високоякісного кукурудзяного силосу слід дотримуватись наступного:
√ оптимальних строків і норм висіву насіння, які визначають залежно від групи стиглості кожного сорту чи гібриду кукурудзи;
√ норми внесення гербіцидів, що впливає на вміст токсинів у силосній масі.
3. Правильний вибір гібриду
Також під час вибору гібридів кукурудзи на силос слід враховувати, що листостеблова маса ранньостиглих гібридів швидко дозріває, тому використовувати їх доцільно у регіонах із несприятливими погодно-кліматичними умовами. За сприятливих погодних умов краще вирощувати пізніші гібриди кукурудзи на силос із повільним дозріванням листостеблової маси. Ранньостиглі гібриди за таких умов швидко проходять стадію оптимального вмісту сухої речовини, до того ж погіршується їхня кормова цінність і здатність до силосування.
ГРУПА СТИГЛОСТІ
Це один із ключових критеріїв під час вибору гібриду силосної кукурудзи. Особливо важливий критерій ранньостиглості в холодних зонах, оскільки в холодні роки вміст сухої речовини має досягати 28%. У зонах сприятливіших такий чинник, як температура, менш важливий, і для одержання високого врожаю сухої маси нема потреби вибирати дуже ранній гібрид.
Найкращим вибором є гібриди з раннім дозріванням качана і повільним листостеблової маси, що стійкі до фузаріозної стеблової гнилі та вилягання.
Якщо висівають гібриди кукурудзи для вирощування на силос, то слід звернути особливу увагу на наступні характеристики:
- кормові якості, високу врожайність вегетативної маси та зерна;
- стійкість гібридів до пошкоджень хворобами та шкідниками, посухи, вилягання у кінці періоду вегетації.
4. Удобрення кукурудзи
Зазвичай як показує практика господарств, куукурудзу на силос не підживлюють.
Орієнтовні дози внесення добрив під час основного удобрення
5. Захист посівів
У разі вирощування кукурудзи на силос пестициди застосовують тільки за необхідності. За строками застосування гербіцидів можна виділити два етапи:
- досходовий період — обробка препаратами перед або після висіву кукурудзи (але до появи сходів);
- післясходовий— внесення гербіцидів після появи сходів.
На чистих від бур’янів посівах кукурудзи на силос протягом вегетації проводять лише міжрядні розпушення просапними культиваторами. Кожен наступний міжрядний обробіток виконують приблизно через 15-20 днів після попереднього. Глибину міжрядного розпушення змінюють від 10-12 до 6-8 см.
6. Особливості технології вирощування силосної кукурудзи
Для високої врожайності культури важливо правильно вибрати дату сівби. Вона має відповідати групі стиглості гібриду, щоб цвітіння пройшло вчасно, бо саме воно визначає майбутній урожай. У зонах недостатнього зволоження сприятливішим буде цвітіння на два тижні раніше, що дозволяє лімітувати нестачу вологи і, відповідно, планувати правильний час збирання врожаю, щоб кукурудза не перестигла.
7. Енергетична цінність
Енергетична цінність корму може виражатися одиницями UFL або в кілограмах сухої маси. Калорійність силосу максимальна за 28–35% сухої речовини. У разі перевищення останньої цифри енергетична цінність корму зменшується через зниження перетравлюваності стебел та листя тваринами.
У період дозрівання качана погодні умови не сприяють інтенсивному фотосинтезу, тому вміст сухої речовини всієї рослини цілковито залежить від качана, який дуже швидко висихає. Вміст сухої речовини в стеблах і листі змінюється повільно й залежить від гідротермічних умов (волога/тепло). Вміст крохмалю в цілій рослині менш як за два місяці розвивається від кількох до 30 процентів у сухій масі.
8. Терміни заготівлі силосу
Умови під час вегетації впливають на результат і якість вегетативної маси. Тому для правильної побудови раціону тваринам під час збирання необхідно проводити аналіз зеленої маси, яку закладають на силос. Цикл розвитку кукурудзи на силос короткий та інтенсивний. Урожайність силосної маси в стадії, коли вміст сухої речовини становить 32%, варіюється від 10 до 20 т сухої речовини з гектара. Урожайність зеленої маси — не єдиний критерій визначення поживної цінності кукурудзи. Вміст сухих речовин під час збирання важливий як для правильного закладання на силос, так і для балансу хімічних складових, які створюють енергетичну цінність фуражної маси.
Максимальний вихід поживних речовин і оптимальні умови консервування досягаються під час збирання кукурудзи у фазі молочно-воскової стиглості зерна. Вміст сухої речовини в качані становить 45–50%. Вологість маси в цій стадії розвитку зазвичай близько 70%, і корм у подальшому не перекисає.
Вибір правильної дати збирання забезпечує найкращу засвоюваність силосу тваринами.
Під час заготівлі кукурудзи на силос слід збирати не тільки зерно, а й усю рослину, із стеблом і листям, які є додатковим джерелом енергїї в кормах. Тож збирання — це важливий етап, що визначає і кількість, і якість силосної маси кукурудзи.
Силосна маса може зберігатися протягом 12 місяців і більше, а стадія збирання визначає урожайність сухої речовини і вміст поживних речовин у зібраній кукурудзяній масі. Правильне і своєчасне збирання дозволить одержати силос із 30–35% сухої речовини і забезпечить оптимальний баланс між вмістом крохмалю в зерні та якістю вегетативної частини.
Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН
