Разом із тим, наявність навіть, здавалося б, незначної кількості бур’янів на посівах ярих культур призводить до суттєвого зниження урожайності за умов перманентної нестачі вологи в грунті. Крім того, бур’яни відбирають у культурних рослин відчутну частку елементів живлення та формують сприятливе середовище для розвитку шкідників і збудників хвороб. Після збирання врожаю у забур’янених посівах зростають витрати на очищення, досушування та зберігання зерна, а його товарні якості опиняються під загрозою.
Становище ускладнюється тим, що сьогодні агрономи не мають змоги провадити сівбу за календарем, а змушені вичікувати іноді несподіваних сприятливих строків. Як уже зазначалося, більшість просапних культур не здатні протистояти бур’янам за раннього їх проростання.
Скажімо, ріст кукурудзи характеризується великою нерівномірністю. Впродовж перших 30 днів після появи сходів його інтенсивність є доволі низькою, а максимуму вона досягає лише за тиждень до викидання волоті. Тому у «королеви полів» майже немає шансів у протистоянні злісним бур’янам у тому разі, якщо захисні заходи були проведені неналежним чином. Посіви просапних культур змикаються і мають здатність заглушувати конкурентів, лише починаючи із липня. Якщо до цього часу цілковито не подолати проблему, то на полі гарантовано спостерігатимуться втрати майбутнього врожаю.
Важливим заходом для запобігання засміченості полів бур’янами є вибір оптимальних строків сівби сільськогосподарських культур із застосуванням точного висіву та густоти сівби насіння. Завдяки цьому сходи культурних рослин здатні конкурувати з бур’янами, що проростають. Норму висіву насіння на сильно забур’янених полях варто збільшити приблизно на 10%.
Підходи до забезпечення чистоти міжрядь проспаних є різними і, вочевидь, найвищою ефективністю характеризується комплекс агротехнічних та хімічних заходів протистояння бур’янам.
По-перше, мова йде про неухильне дотримання рекомендованих сівозмін та недопущення чи принаймні обмеження вирощування ярих у монокультурі рік за роком. Найчастіше це стосується кукурудзи та соняшнику. Загалом господарства, в яких по декілька років поспіль кукурудза висівається на одному й тому ж місці, встигли напрацювати оптимальну технологію її вирощування за таких умов. Це стосується і обробітку грунту, і гербіцидного захисту. Набагато гірше виглядає ситуація із соняшником, надто в регіонах, де розповсюджений вовчок соняшниковий. Враховуючи обмежений спектр культур, які можна нормально вирощувати й отримувати прийнятну рентабельність (окрім соняшнику, це озимі зернові, іноді горох, сорго та гірчиця), там найчастіше немає іншого виходу, аніж використовувати генетично стійкі гібриди у поєднанні з технологіями Clearfield та Clearfield Plus. Втім, наголосимо, що останні забезпечують очікувану ефективність за умови правильного та своєчасного внесення гербіциду.
По-друге, в намаганні заощадити на виробничих витратах, передусім на пальному та проходах техніки, чимало господарств застосовують альтернативні традиційному обробітку грунту технології. Вони передбачають мінімізацію механічного втручання у грунт, що призводить до збереження коріння бур’янів та виживання великої частини їх насіння. Саме тому бажано або повернутися до традиційної технології обробітку грунту, об’єктивно підрахувавши економіку того чи іншого підходу, або ж застосовувати той таки мінімальний обробіток більш раціонально. Наприклад, відразу після збирання культури-попередника провадити дворазове дискування стерні. Перший раз — з метою провокації сходів бур’янів, і вдруге, приблизно через 3 тижні, задля їх механічного знищення.
ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПОСІВІВ ЯРИХ КУЛЬТУР МИ РАДИМО ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА ТАКІ АСПЕКТИ:
√ Застосування оригінальних і перевірених на вітчизняних полях препаратів. Далеко за ними ходити не потрібно. Це продукція таких відомих світових виробників, як «Сингента», «Байєр», БАСФ, «Август» тощо, кожен з яких має у власному арсеналі декілька високоефективних гербіцидів на соняшник, кукурудзу, сою і т. д. Слід враховувати і те, що оригінальні препарати зазвичай забезпечують більш пролонговану дію, що за дотримання належних агротехнічних заходів із боротьби з бур’янами може вимагати лише одноразового внесення гербіциду.
√ Виконувати вимоги виробників препаратів до приготування робочих сумішей для обприскування. Це стосується показників кислотності, жорсткості, температури води, наявності в ній сторонніх домішок, а також чистоти внутрішньої поверхні баків обприскувачів. Не меншу уваги слід звертати і на вибір розпилювачів для правильного внесення препаратів.
√ Набуває поширення і такий високоефективний захід, як внесення грунтових гербіцидів під час передпосівного обробітку грунту під ярі культури. З цією метою приладнують спеціальні ємності, які рухаються за боронами чи культиваторами. Внесення гербіциду у такий спосіб дає змогу забезпечити одну з головних умов для реалізації його потенціалу — наявності у землі вологи.
Акцентуємо увагу на тому, що сьогодні отримали нове життя такі подекуди призабуті грунтообробні операції, як ранньовесняне боронування грунту та міжрядний обробіток просапних культур. При цьому поверхневе боронування дає змогу водночас забезпечити збереження вологи та видалити велику частку проростків бур’янів із верхнього шару грунту. Як свідчить досвід, доцільним може бути навіть кількаразове весняне боронування поля, у тому разі якщо це дозволяють погодні умови.
Міжрядний обробіток посівів ярих культур з кожним роком впевнено повертає свою популярність серед агрономів. Це відносно низьковитратна агротехнічна операція, яка дає змогу водночас розпушити грунт у міжряддях, за потреби — внести додаткове азотне живлення та знищити значну частину бур’янів. В окремих господарствах, де застосується винятково міжрядний обробіток (почасти із додатковим використанням ручної праці, тобто сапання) такий захід дозволяє скоротити загальні витрати на боротьбу з бур’янами в посівах просапних культур на 10–20%.
Тим не менш, агротехнічні заходи боротьби із забур’яненістю посівів далеко не завжди здатні забезпечити високу ефективність. Саме тому хоча б одноразове грунтове внесення гербіциду є обов’язковим заходом. Інша річ, що впродовж останніх десятиріч далебі не завжди складаються такі умови, за яких можна сподіватися на стовідсоткове спрацювання препарату.
Ігор ПАВЛЮК, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
