До того ж за умов майже постійного дефіциту вологи в ґрунті в багатьох регіонах України застосування якісних протруйників дозволяє істотно підвищити стійкість посівів, яким не потрібно витрачати сили на протистояння збудникам захворювань та пошкодження шкідниками.
За деякими даними, проведення передпосівного протруювання посівного матеріалу дозволяє знизити втрати врожаю на 40% і більше. Тому воно є безальтернативним у тому разі, якщо господарство прагне отримати гарні показники врожайності. Однак вибір препарату і здійснення процедури протруювання вимагають належних знань та чіткого дотримання агрономічних рекомендацій.
Деякі фермери вважають, що без протруювання насіння можна й обійтися, з огляду на солідну вартість якісних препаратів. Прагнення заощадити на цьому посилюється у роки, коли відсутні серйозні спалахи захворювань рослин. Проте такий підхід може бути доцільним хіба що у тих регіонах, де в силу грунтово-кліматичних умов робиться ставка на залікові 12–13 ц/га соняшнику та 30 ц/га озимої пшениці. Мовляв, усе і так згорить… Натомість у тих господарствах, де навіть за істотного дефіциту вологи та стабільних високих температур повітря працюють за технологіями, наближеними до інтенсивних, застосування якісних протруювачів у комплексі з іншими ефективними заходами, фермери отримують відчутні прибавки до врожайності — на рівні 5–10 ц/га.
Як відомо, використовуються інсектицидні і фунгіцидні протруйники насіння. Перші захищають насіння і сходи від ґрунтової мікрофлори і шкідливих комах, другі — від зовнішніх і насіннєвих фітопатогенних інфекцій. В умовах України більш широко застосовуються фунгіцидні протруйники. Фермери нерідко вважають, що із шкідниками можна впоратися і впродовж вегетаційного періоду рослин, а ось захворювання, які з’являються безпосередньо в період проростання насіння, здолати дуже складно.
У більшості випадків так воно і є, однак якщо на полі складуться сприятливі умови для розмноження якогось виду шкідників, то мало агрономові не видасться… Відповідно, нехтувати інсектицидними протруйниками, мабуть, таки не варто. При цьому слід брати до уваги конкретний агрофон.
Контактні протруйники, що застосовуються у профілактичних цілях, створюють захисну оболонку на насінні, позбавляють насіннєвий матеріал від поверхневої інфекції, пригнічують патогени в зоні розташування насіння у ґрунті. А препарати контактно-системної дії не тільки створюють захисну плівку, а й знезаражують насіння зсередини. Ці протруйники призначені для боротьби з більш серйозними хворобами.
У багатьох агроформуваннях воліють самостійно протруювати посівний матеріал. На перший погляд процедура протруювання насіння є досить простою. У протруювач завантажується препарат, потім по шнеку піднімаються насінини і просочуються хімікатом. Це якщо ми ведемо мову про механізоване протруювання.
Якщо протруювання насіння, добре очищеного від пилу, остюків, луски, насіння бур’янів та інших механічних домішок, здатне захистити урожай від 30–40% втрат, то протруювання кустарним способом, за допомогою підручних засобів, у більшості випадків призводить до негативних результатів. Адже пошкоджені насінини поглинають неприпустимо велику кількість препарату, плівкоутворювальні речовини не розподіляються повністю поверхнею насінини, а пил поглинає до 30% препарату. Тому для протруювання рекомендується брати очищений від пилу і домішок посівний матеріал. Це гарантує нормальне прилипання засобу, а, отже, кращу якість протруювання. В ідеалі це має бути кондиційне відкаліброване насіння, що характеризується підвищеною біологічною активністю.
Що стосується термінів проведення протруєння, то чітких рекомендацій не існує — все залежить від господарства. Можна, наприклад, обробити насіння за місяць до сівби, оскільки навесні і без того багато роботи. Однак, як свідчить практика, часто цю процедуру провадять безпосередньо перед сівбою. А у цьому разі присутні поспіх та ймовірне недотримання рекомендацій щодо якості обробки зерна.
Щоб правильно вибрати протруйник, потрібно провести аналіз насіння на станції захисту рослин і підібрати препарати відповідно до виявлених хвороб. У своєму виборі орієнтуватися потрібно не лише на дані фітоекспертизи, але й на загальний фітосанітарний стан у конкретній місцевості.
Вибір протруйника визначається цілями, які ставить перед собою господарство. Дорогий препарат може забезпечувати кращі результати захисту від різних інфекцій, але слід звертати увагу і на побічну дію його. Одні не впливають на ріст рослин, інші можуть уповільнювати або прискорювати його. Взагалі ж для грамотного вибору протруйника необхідна певна кваліфікація агронома, а якщо її не вистачає, слід орієнтуватися на рекомендації постачальника.
Непогано буде поєднати пестицидну обробку посівного матеріалу з мікродобривами. Це можуть бути недорогі препарати, які містять найважливіші для конкретної культури елементи живлення. Скажімо, насіння кукурудзи отримає набагато кращі стартові умови в разі його обробки доступним фосфором, цинком та сіркою, що у поєднанні зі стартовими азотними добривами дозволить забезпечити добру стійкість рослин та закладання вищої урожайності.
У всьому, що стосується протруювання, керівники господарств повинні виходити з цілої низки чинників. По-перше, це запланована врожайність, адже дійсно, мабуть, не варто витрачати по 60 дол./га лише на протруйники на полі, де збирається максимум 50 ц/га кукурудзи чи 10 ц/га соняшнику. По-друге, це агрофон і ступінь зараженості посівного матеріалу на початковій стадії. Останній фактор взагалі краще виключити, висіваючи лише сертифіковане і чисте від хвороб насіння. Обробивши його якісним протруйником, фермер сам собі полегшить і здешевить роботу під час догляду за сходами рослин, прибравши стартові негативні фактори. В такому разі, якщо складуться нормальні погодні умови, можна буде скоротити витрати на захист посівів, а якщо ні, то шанси отримати більш-менш прийнятний урожай будуть набагато вищими.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
