Тонкощі агрокультури люцерни обговорювали учасники «Силос-саміту 2020», який організувала в Києві німецька агрокомпанія Addcon.
Принади та недоліки
Які ж переваги має люцерна перед іншими кормовими культурами? На думку Андреаса Міллімонки, доцента Університету Гумбольта в Берліні, технічного директора із силосування компанії Addcon (Німеччина), люцерна перевершує своїх кормових конкурентів за цілою низкою властивостей.
- Ця рослина є потужним натуральним джерелом азоту.
- Люцерна є джерелом клітковини з високою здатністю до розщеплення та чудовою засвоюваністю організмом тварин.
- Це багате джерело рослинних білків.
- Силос із люцерни є основою солідного економічного ефекту з надоїв молока в корів.
- Вона дає вищі врожаї зеленої маси, ніж лугові трави, не потребує зрошення, як останні, тому більш економічна в кормовиробництві.
- Після люцерни добре росте пшениця.
Експерт також наголосив на кількох недоліках цієї кормової культури: «Люцерна — ніжна рослина, зимівлю переносить погано. Вона погано росте на піщаних ґрунтах, краще на глинистих і опідзолених. Крім того, на посівах люцерни особливо масово множаться мишоподібні гризуни. І якщо довго її вирощувати на одному полі, падає якість силосу з неї».
У своїх виступах експерти сформулювали такі собі «золоті правила» догляду за прекрасною та примхливою «фуражною королевою» — від ґрунтообробітку до «зелених» жнив.
Підготовка ґрунту
Ярослав Паньків, технологічний консультант із вирощування фуражних культур компанії Barenbrug (Нідерланди), у своєму виступі порадив аграріям звернути особливу увагу на належну підготовку ґрунту до сівби люцерни. Зокрема, для успішної сівби кормових культур велике значення має якість передпосівного ґрунтообробітку. Недостатній обробіток ґрунту призводить до зменшення сходів та погіршення їх якості.
Оранку перед сівбою слід проводити на глибину 25–35 см, тим самим насіння бур’янів ми переміщуємо в нижні шари ґрунту, де вони не зможуть зійти. Найбільшою проблемою під час сівби є ущільненість ґрунту. Підплужну підошву необхідно пробити оранкою, інакше за умов посухи коріння рослини піде вбік, не дійде до вологи, й рослина загине.
Щоб на поверхні ґрунту не утворювалася кірка, сіяти люцерну треба якомога раніше. Не слід забувати, що сучасна важка техніка сильно утрамбовує ґрунт. А ще бажано, щоб поле для сівби було ідеально рівним.
Не можна запускати на поля люцерни важку техніку. Для попередження витоптування посівів варто використовувати легкі або малі трактори з тиском у колесах менш як 1,0 бар.
Сівба
На думку Андреаса Міллімонки, перший посів люцерни доцільно виконати навесні, адже в травні-червні можуть бути посухи. Підсівати культуру влітку ризиковано, сходи можуть бути нерівномірними. Сіяти слід щільно, щоб менше рослин випадало. Під час висіву варто внести добрива, насамперед азотні у нормі 50 кг/га. Проте рослинам потрібен баланс поживних речовин — фосфору, марганцю, калію, молібдену, магнію, бору. Рекомендації німецького колеги доповнив Ярослав Паньків.
Найкращими попередниками для люцерни, вважає він, є кукурудза, соняшник і злакові трави. Слід пам’ятати, що вона виділяє своїми коренями отруту в ґрунт, тому сіяти люцерну по люцерні не можна.
Зараз популярні змішані посіви кормових трав, де 70–80% становить люцерна, а решту — злакові трави. В такий комбінації люцерна забезпечує трави азотом. Інший варіант — ґрунтопокривні рослини плюс люцерна.
Не можна зменшувати норму висіву, як часом це роблять заради економії коштів. Адже чим ширші на полі міжряддя — тим більше буде бур’янів і випаровування вологи з ґрунту. Для люцерни оптимальна норма висіву становить 25–30 кг насіння на 1 гектар площі.
Як правильно визначити глибину сівби? Треба виміряти середню довжину насінини та потроїти її — от на цю глибину й сіяти.
Сіяти краще у два сліди по діагоналі поля. Після сівби важливо обов’язково прокоткувати поле — краще зубчастими котками, бо зубці глибше занурюють насіння у ґрунт. Чим більший контакт насіння із ґрунтом, тим дружнішими будуть сходи, зазначив експерт.
Підживлення посівів
За словами пана Ярослава, «королева кормових» полюбляє молібден, магній та бор, а найбільше калій — він сприяє збільшенню маси рослин і підвищує їх стійкість проти посухи. Про його брак рослина сигналізує появою білих крапок на листі. За нестачі магнію жовтіють молоді листочки. Фосфор під люцерну треба вносити за норми 80–90 кг на 1 га площі посівів. Він стимулює розвиток кореневої системи та поліпшує зимостійкість посівів, а сірка — зростанню рівня білка в кормі.
Чим більше протеїну в зелених кормах, тим менше треба додавати комбікормів, а отже, тим дешевшою вийде годівля тварин.
Натомість азот люцерні не потрібний, вона його сама активно накопичує у своїх бульбочках. Лише під час посіву варто внести «стартові» азотні добрива. Загалом же чим щедріше підживити люцерну, тим вищим буде її урожай.
«Після першого укосу маємо лише два дні для підживлення посівів», — зазначив спікер.
«На посіви люцерни корисно внести рідкий гній», — додав Андреас Міллімонка.
Не дамо бур’янам жодного шансу
У своїх виступах експерти торкнулися і проблеми боротьби з бур’янами на посівах люцерни. «Плями бур’янів на полі, — зазначив Ярослав Паньків, — пов’язані з локальними ущільненнями ґрунту. Ось чому такою важливою є глибока передпосівна оранка. Якщо бур’янів на посівах багато, доводиться застосовувати гербіциди. Якщо ж на полі навесні очікується висока забур’яненість, люцерну взагалі краще висівати восени».
Про цікавий факт повідомив Андреас Міллімонка — виявляється, у Німеччині законодавчо заборонено застосування гербіцидів на посівах. Тому під час вирощування люцерни аграріям доводиться маневрувати сівозмінами, сіяти ґрунтопокривні культури тощо…
Хто влітку добре косить, той взимку їсти не просить
У своєму виступі Андреас Міллімонка оприлюднив рекомендації щодо скошування люцерни.
1. У перший рік перший укіс треба робити під час цвітіння.
2. Корені рослини перед укосом мають бути довжиною не менше 60 см.
3. Скошувати люцерну слід на висоту 12 см. Якщо залишити рослини вищими, на посівах масово поширяться миші; якщо ж скошувати на меншій висоті, можна пошкодити молоді пагони.
4. Інтервал між покосами має становити 50 діб, за сезон можна робити 6–7 покосів.
5. Останній укіс за сезон слід робити якомога пізніше (в Німеччині це початок жовтня).
6. Cкошувати люцерну краще в обід, але ввечері слід забрати скошений матеріал до силосного бункера.
7. Щоб отримати силос без масляної кислоти, треба після укосу в’ялити люцерну до вологості 40%.
За словами німецького експерта, в Європі люцерну силосують у рукавах. За такої технології силос треба добре ущільнювати та додавати до нього протигрибкові препарати.
Загалом подібні поради надав присутнім і Ярослав Паньків: «Перший укіс люцерни варто робити під час цвітіння, бо тоді рослина вже має гарні корені. Ідеальні умови — цвітіння 5% рослин на полі. Проте раз на рік треба допустити люцерну до повного цвітіння.
Страховий укіс слід робити на висоті стебла 15 см, тоді рослини зімкнуться і заглушуватимуть бур’яни. Після першого укосу необхідно обробити посіви люцерни проти шкідників. В зиму вона має йти висотою до 15 см, інакше рослини будуть хворіти та вилягати», — підкреслив Ярослав Паньків.
Марко БУГАЙ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
