Найбільше зменшилися площі під капустою
Більшу частину овочів в Україні вирощують на присадибних ділянках і мілких фермерських господарствах. Так, у 2019 році в сільськогосподарських підприємствах овочі відкритого ґрунту вирощували на площі в 34,2 тис. гектарів, що становить усього 7,7% всіх угідь під цими культурами. Зокрема, можна зазначити найбільш значущі проблемні точки у вирощуванні основних овочевих культур, які стримують розширення їх посівних площ.
Так, за даними Державної служби статистика України, площі посіву капусти головчастої в сільськогосподарських підприємствах зменшилися з 5 тис. гектарів у 2013 році до 2,6 тис. — у 2019-му. Це пов’язано з таким:
- культура вимагає, як правило, дефіцитної ручної праці в період збирання врожаю, щоб зменшити травмування та збільшити вихід товарної продукції;
- незначна кількість спеціалізованих овочесховищ;
- проблеми експорту товарної продукції через закриття кордонів із Російською Федерацією;
- підвищення вимог супермаркетів до продукції щодо пошкодження її тютюновим трипсом.
Трипси здатні значно погіршити товарний вигляд продукції через те, що призводять до появи бородавчастих наростів іржавого забарвлення на листках качана. Для боротьби з ними потрібно застосовувати інсектициди з хімічних груп піретроїдів, неонікотиноїдів, антраніламідів, кетоенолів. Однак повністю контролювати цього шкідника вкрай важко.
У ТОВ «С-Альфа Грин» (Харківська обл.) упродовж вегетації культури за потреби застосовували інсектициди проти тютюнового трипса: Енжіо — 0,18 л/га, Ексірель — 1,0 л/га, Кораген — 0,2 л/га, Мовенто — 1,0 л/га.
Однак, незважаючи на це, врожайність капусти головчастої в Україні, за даними Державної служби статистика України, збільшується з 2015 року (середня врожайність у сільськогосподарських підприємствах у 2019 році становила 43,6 т/га), а в Харківській області — з 2017 року (середня врожайність в сільськогосподарських підприємствах у 2019 році становила 56,8 т/га). Така тенденція пояснюється тим, що виробники впроваджують новітні технології вирощування. Слід зазначити, що в Харківській області зазвичай урожайність капусти вища проти середньої урожайності в Україні. Таку тенденцію можна пояснити тим, що кліматичні умови цього регіону найсприятливіші для вирощування цієї культури.
Досвід господарства. У 2019 році в ТОВ «С-Альфа Грин», що в Харківській області, за крапельного зрошення у виробничих умовах у середньому було отримано врожайність товарної капусти гібридів: Лема F1 (рання капуста) на рівні 42,0 т/га, Агресор F1 та Тайфун F1(пізні капусти) — 102,2 та 97,8 т/га відповідно. Також слід зазначити, що за поверхневого зрошення врожайність цих гібридів була меншою на 20–25%.
На Харківщині врожайність цибулі зростає
За даними Державної служби статистика України, посівні площі цибулі ріпчастої та моркви в сільськогосподарських підприємствах України до 2014 року збільшилися до 7 тис. гектарів і 3,7 тис. гектарів відповідно, але у 2015–2017 рр. спостерігали тенденцію до їх зменшення на 35–40% через зниження можливостей експорту товарної продукції, неможливістю найняти потрібну кількість працівників на збирання врожаю, виникнення резистентності у шкідників до засобів захисту рослин. У 2017–2019 рр. площі посіву стабілізувалися. Це пов’язано з тим, що в останні роки триває механізація технологічних процесів вирощування цибулі та моркви, що дає можливість розвитку галузі овочівництва.
Урожайність цибулі ріпчастої та моркви в Україні, за даними Державної служби статистика України, значно зменшилася в Україні у 2015 році (середня врожайність цибулі в сільськогосподарських підприємствах становила 26,8 т/га, а моркви — 23,4 т/га), а в Харківській області зменшення врожайності цибулі спостерігали у 2016 році — до 32,1 т/га та моркви у 2017-му — до рівня 25,8 т/га. Така тенденція пояснюється тим, що у 2014 році значно підвищилися вимоги у споживачів до товарної продукції через зниження експортних можливостей, і це, своєю чергою, спонукало виробників підвищити якість продукції шляхом зниження врожайності. В подальші роки спостерігалося підвищення врожайності через упровадження новітніх технологій вирощування. Винятком становив 2018 рік, коли в південних областях України набув значного розвитку тютюновий трипс на цибулі, що призвело до зниження її врожайності. Слід зазначити, що в Харківській області, як правило, врожайність цибулі була вищою, порівнюючи із середньою врожайністю в Україні.
Досвід господарства. У 2019 році в ТОВ «С-Альфа Грин» за крапельного зрошення у виробничих умовах у середньому було отримано врожайність товарної цибулі гібридів Седона F1, Манас F1, Мелорі F1 та Дербі F1 на рівні 104,2; 77,2; 75,8 та 72,0 т/га відповідно. Також слід зазначити, що цибуля гібрида Мелорі F1 мала привабливіший товарний вигляд через темно-бронзовий колір покривних лусок. Урожайність моркви за поверхневого поливу (дощування) у гібридів Кордоба F1 та Каскад F1 становила 56,0 та 58,4 т/га відповідно.
Площі під часником стабілізувалися
Ще однією досить цікавою овочевою культурою є часник. За даними Державної служби статистика України, посівні площі часнику в сільськогосподарських підприємствах України з 2016 року почали різко збільшуватися і до 2018-го досягли 0,7 тис. гектарів, а в Україні загалом — до 22,2 тис. гектарів. У 2019 році посівні площі стабілізувалися. Це пов’язано з тим, що у світі, особливо в Китаї, також збільшилися площі посіву часнику, що призвело до різкого збільшення пропозиції та зниження закупівельних цін на продукцію. Також разом із цим 2019 рік в Україні був вкрай несприятливий за погодними умовами для часнику, що призвело до зниження врожайності й збитків підприємствами, особливо в Харківській області. Так, у 2019-му в Харківській області врожайність становила близько 1,4 т/га. Крім того, вирощування часнику потребує великої кількості ручної праці та значних матеріальних витрат, що значно збільшує собівартість продукції. Такі особливості технології вирощування часнику стримують збільшення посівних площ цієї культури.
Отже, слід зазначити, що Україна має значний потенціал у розширенні посівних площ овочевих культур, але це можливо тільки за умови розв’язання зазначених вище організаційних, економічних і технологічних проблем. Також Україна має значні напрацювання та досвід у вирощуванні цих культур, що, своєю чергою, дає надію на розвиток цього перспективного напряму сільськогосподарської діяльності в нашій країні.
В. О. СКИДАН, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
головний агроном ТОВ «С-Альфа Грин»
М. С. СКИДАН, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
доцент кафедри агрохімії, ХНАУ ім. В. В. Докучаєва
