Моркву пошкоджують спеціалізовані й багатоїдні шкідники. В кінці квітня — в травні на сходах на ній з’являється морквяна листоблішка (Trioza aplicalis). Самиці відкладають яйця на листкову пластинку й черешки листків кормових рослин. Крилаті комахи, личинки та меншою мірою німфи висмоктують соки з молодих листків і черешків. Розвитку морквяної листоблішки сприяє підвищена відносна вологість за помірних температур. Зимують імаго переважно на хвойних деревах, які ростуть на узліссях лісонасаджень. Генерація однорічна.
Для стримування чисельності морквяної листоблішки посіви овочевих зонтичних культур розміщують на віддаленні від насаджень хвойних порід. За заселення морквяною листоблішкою 7–15% рослин застосовують інсектициди.
У кінці травня починається літ зонтичної молі (Depressaria depressellа Hbn), яка пошкоджує насінники моркви, кропу, петрушки й інших зонтичних рослин. На Поліссі гусениці відроджуються в кінці червня, в Лісостепу й Степу — в середині червня та протягом 18–20 днів об’їдають бутони, квітки, квітконіжки й обплітають промені зонтиків павутиною. В кінці липня — у серпні вилітають метелики, які зимують. За рік розвивається одна генерація.
Для знищення шкідника в період утворення зонтиків і бутонізації, за заселення понад 10% рослин і чисельності понад 3–4 гусениці/рослину обробляють біопрепаратами або інсектицидами.
У травні за прогрівання ґрунту до +15…+17 °С вилітає морквяна муха (Рsilla rosae F.). Фітофаг більше шкодить на заході Лісостепу, в Поліссі в
районах із підвищеною зволоженістю. Яйця самки відкладають на ґрунт поблизу кормових рослин. Відроджені личинки занурюються в коренеплід і проточують у ньому звивисті ходи. За рік розвиваються дві генерації. Зимують лялечки в колисочках у поверхневому шарі ґрунту.
Цьогоріч за умов достатньої зволоженості, особливо в загущених, розташованих біля водойм або зрошуваних посівах моркви, можливе осередкове підвищення чисельності шкідника.
Запобігає шкідливості морквяної мухи віддалення нових посівів моркви від торішніх на 500–1000 м, своєчасне проривання й прополювання моркви. Проведенням зяблевої оранки поля після збирання врожаю. Інсектициди застосовують за чисельності яєць 1 екз./20 рослин.
Серед багатоїдних шкідників овочевим відчутно завдають шкоди: капустянка, справжні й несправжні дротяники, гусениці підгризаючих совок, слимаки.
Дуже відчутною може бути шкода заподіяна підгризаючими совками. Личинки шкідників проникають до коріння рослин і прогризають їх, харчуючись соком і м’якушем. Тогоріч підгризаючих совок виявляли повсюдно. Найшкідливішими були озима й оклична, шкодили також іпсилон, дика, південна. Середня чисельність їх була нижчою або в межах порогу, що було зумовлено погодними умовами — температура повітря у весняно-літній період була вищою за норму, в окремі місяці подекуди спостерігали перезволоження ґрунту, в інших регіонах, навпаки, реєстрували посушливі умови.
Нинішнього року підгризаючі совки спроможні утворити осередки високої чисельності й шкідливості в більшості лісостепових, степових, подекуди поліських областей. В обмеженні чисельності підгризаючих совок значне місце відведено агротехнічним заходам: оптимальні строки сівби, знищення бур’янів, культивація парових попередників у період масового відкладання яєць або відразу після його закінчення.
Відчутної шкоди завдають слимаки. Фітофаги вигризають отвори в листках, пошкоджують плоди. Відчутна шкідливість слимаків спостерігається в період приживання розсади овочів. Підвищена вологість повітря й ґрунту сприяє їх розвитку та масовому розмноженню. Восени, до настання заморозків, відкладають яйця. Дорослі слимаки пізно восени гинуть, зимують яйця. Навесні відроджуються молоді слимаки, через два місяці після виходу з яєць стають статевозрілими.
В умовах минулого року значної шкоди слимаки завдавали розсаді овочевих культур, улітку пошкоджували капусту, помідори, кабачки, бульби картоплі. В західних областях спостерігали підвищену шкідливість слимаків. У другій половині літа посуха, низька вологість ґрунту стримували розвиток цих шкідників, шкідливість у посівах овочевих культур була низькою. На ділянках, які розміщувалися в низинних місцях, фітофаг пошкодив у середньому 3–10% рослин овочевих культур. Осередково на капусті й овочевих культурах найвища їх чисельність становила 0,7–2 екз./м².
Для уникнення шкідливості слимаків застосовують ранні строки сівби насіння та посадки розсади навесні, що дає змогу рослинам встигнути розвинутися й зміцніти ще до масового відродження слимаків із яєць; проводять ретельну обробку орного шару, проріджування посівів (посадок) рослин, особливо в дощові роки й регулярно виполюють бур’яни; восени, після збирання врожаю, дуже важливо не залишати на ділянці ніякої рослинності, якою можуть харчуватися шкідники.
Тетяна НЕВЕРОВСЬКА,
старший науковий співробітник
Інститут захисту рослин НААН
