Несприятливі умови вегетаційного періоду сприяють пошкодженню листя нуту мінуючою мухою (Liriomy zcicerina Hend). Значної шкоди посівам нуту також можуть заподіювати такі види совок, як дика, або південна підгризаюча (Euxoaagricola B.), озима (Agrotissegetum Schiff.), горохова (Ceramicapisi L.), совка-гамма (Autographa gamma L.), акацієва вогнівка (Etiella zinckеnella) та інші. Ці шкідники можуть знищувати до 50% врожаю, підгризаючи або з’їдаючи боби і насіння цілком, це не лише знижує врожай, а й погіршує його товарні та посівні якості.
Методика досліджень
Польові досліди проводили на дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва у 2015–2018 рр. Об’єктом досліджень були 30 зразків нуту колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ) семи видів — Cicer arientinum L., C. Reticulatum Labizinsky., C. Judaicum Boiss., C. bijugum K. N. Rech., C. Pinnatifidum Jaub., C. chorassinicum (Bge) M. Pop., C. Yamashitae Kitam. Зразки інтродуковані з різних еколого-географічних районів (Україна, Росія, Чехія, Грузія, Азербайджан, Туркменістан, Афганістан, Туреччина, Сирія, Іран, Індія, Португалія, Норвегія, Канада, США). Польові досліди закладали і виконували згідно з методикою дослідної справи за Б. А. Доспєховим. Стійкість зразків колекції до шкідників (нутового мінера, акацієвої вогнівки) визначали згідно з методичними рекомендаціями щодо вивчення стійкості зернових бобових культур до хвороб.
Результати досліджень
У 2015 році за ступенем стійкості зразків до пошкодження личинкою нутового мінера результати були такими: 46,7% зразків колекції мали середню стійкість до пошкодження шкідником, 13,3% — низький ступінь стійкості та 40,0% — високий ступінь стійкості до шкідника. Протягом наступних трьох років досліджень облік чисельності нутового мінера показав спад його розмноження, відповідно, і зниження ступеня пошкодження цим шкідником колекційних зразків (табл. 1).
Таблиця 1. Коефіцієнти фенотипової та агрономічної стабільності стійкості зразків колекції нуту до нутового мінера
Обчислення коефіцієнтів фенотипової та агрономічної стабільності стійкості до нутового мінера дав такі результати: за культурним видом C. Arientinum L. відзначено зразки Cicer rotundum (країна походження Чехія), СР 66–1 (Індія). Вони показали абсолютну стабільність за обома коефіцієнтами (7 — висока стійкість, SF = 1,0, As = 100,0%) відповідно. Серед досліджуваних дикорослих видів відзначено зразки виду C. Judaicum Boiss, зразок ICCW 36 (Ізраїль), вид C. Pinnatifidum Jaub, зразок ICCW 37 (Туреччина). Ці зразки показали максимально високий коефіцієнт фенотипової стабільності Левіса SF = 1,0 та коефіцієнт агрономічної стабільності As = 100,0%. Низьку стійкість продемонстрували зразки INIA 45 (країна походження Норвегія) — 3 — низька стійкість, SF = 1,7, As = 77,8%); зразок X 2001 th 173–18 (країна походження Канада) — 3 — низька стійкість, SF = 1,7, As = 77,8%); зразки Evans (країна походження США) — 3 — низька стійкість, SF = 1,7, As = 71,1%), Sierra (США) — 3 — низька стійкість, SF = 1,7, As = 71,4%).
Аналізуючи результати, наведені у Таблиці 1, можна дійти висновку, що коефіцієнт агрономічної стабільності залежить від виду нуту і його екотипу.
Спостереження за динамікою розвитку чисельності акацієвої вогнівки свідчить про спалах популяції шкідника у 2015 році (табл. 2).
Таблиця 2. Коефіцієнти фенотипової та агрономічної стабільності стійкості зразків нуту до акацієвої вогнівки Etiella zinckеnella
В окремі роки спостерігали значне пошкодження бобів і зерна акацієвою вогнівкою (Etiella zinckеnella). Спалах популяції акацієвої вогнівки 2015 року спричинив значне пошкодження колекції нуту. У наступні роки спостерігали зниження чисельності популяції шкідника і, як наслідок, незначний ступінь пошкодження колекції. Зразки трьох дикорослих видів — C. judaicum Boiss, C. chorassinicum (Bge) M. Pop. та C. Yamashitae Kitam — показали абсолютну стабільність за обома коефіцієнтами (7 — висока стійкість, SF = 1,0, As = 100,0%) з урахуванням високої стійкості до цього шкідника (7 балів — висока стійкість).
Проведений розрахунок коефіцієнтів фенотипової та агрономічної стабільності стійкості до пошкодження акацієвою вогнівкою показав, що жоден зразок виду C. Arientinum L досліджуваної колекції нуту абсолютної стабільності стійкості не продемонстрував.
Висновки
На підставі отриманих результатів досліджень виділено сортозразки нуту, які можна використати у селекційній роботі як донорів за стійкістю до шкідників, ботанічну, еколого-географічну, селекційну різноманітність, виділено джерела високої стійкості до шкідників. Однією з найбільш важливих селекційних ознак під час вивчення колекційних зразків нуту є стійкість до шкідливих організмів. Беручи до уваги показники стабільності стійкості зразків до пошкодження личинкою мухи нутового мінера, рекомендуємо залучати до селекційної роботи на збільшення стійкості зразки: Cicer rotundum, СР 66–1, ICCW 36, ICCW 37. Ці зразки показали максимально високий коефіцієнт фенотипової стабільності Левіса SF = 1,0 і коефіцієнт агрономічної стабільності As = 100,0%.
Аліна ТІТОВА, завідувачка лабораторією
Харківський НАУ ім. В. В. Докучаєва
