Кукурудза є найбільш вологолюбною культурою у традиційній сівозміні українського Лісостепу. Кожен відсоток вологи, який забирає навіть нечисленна кількість бур’янів, безпосередньо позначається на врожайності. Слід також враховувати, що поширені у посівах кукурудзи злакові бур’яни конкурують із рослинами кукурудзи за життєво необхідний для них цинк, а також азот і фосфор. Це істотно ускладнює завдання вирощування високих врожаїв.
Водночас в Україні відносно невисокий відсоток полів можна назвати ідеально розробленими і такими, кількість насіння бур’янів на яких є невеликою. Натомість понад половина посівних площ класифікується як сильно засмічена насінням небажаних рослин. Йдеться про більше ніж 70 видів ярих та багаторічних бур’янів, третина видів з яких вважаються особливо злісними та небезпечними.
Ситуація ускладнюється на тих полях, де регулярно вирощується соняшник, а також ріпак. Падалиця соняшнику становить серйозну загрозу для посівів кукурудзи, особливо ж якщо йдеться про Євролайтнінгову технологію вирощування культури-попередника.
Разом з тим не існує універсальної схеми боротьби із засміченістю полів кукурудзи бур’янами та єдиної стратегії гербіцидного захисту. В кожному господарстві присутні власні ґрунтово-кліматичні умови й практикуються напрацьовані підходи для подолання цієї проблеми.
Маємо наголосити на тому, що гербіцидний захист посівів кукурудзи доцільно поєднувати з традиційними механічними заходами, які включають провокування сходів бур’янів із подальшим їх знищенням, й застосуванням ротаційних борін і просапних культиваторів.
Для кукурудзи найбільше значення щодо закладання високої врожайності та стійкості до стресів має період від появи сходів до утворення 3–4 пар листків. У цей час активно розвивається коренева система, і рослини «планують» рівень потенціальної врожайності. Якщо на цей час не подолати проблему з бур’янами на полі, то ми ризикуємо втратити не менш аніж 10% врожаю. Цей показник поступово зростатиме з кожним втраченим днем, включно до втрати 50% врожаю.
Тому у жодному випадку не можна крізь пальці дивитися на пророслі бур’янці та падалицю рослини-попередника на момент появи сходів кукурудзи. Мовляв, кукурудза проклюнулася, зміцніє, і ми відразу приберемо бур’яни гербіцидом… Нічого з того хорошого не буде, тому ґрунтовий гербіцид необхідно внести або під час передпосівного обробітку ґрунту, або ж відразу після сівби.
Ефективність ґрунтових гербіцидів безпосередньо залежить від наявності вологи в ґрунті. Лише у такому разі він спрацює з очікуваною ефективністю. Надмірна кількість вологи в землі здатна спричинити його прискорене промивання в нижні шари ґрунту та істотне зниження ефективності дії на бур’яни.
Весняні погодні умови, надто в Україні, є вельми непередбачуваними. Буквально впродовж тих декількох днів, на які припадає передпосівний обробіток площ під кукурудзу і сівба, ситуація із вологою може стати із ніг на голову. Можуть піти затяжні дощі або ж часті весняні суховії із високою сонячною активністю, які здатні «видувати» до 5 мм вологи впродовж кожних 2 год.
Це зумовлює особливі вимоги до вибору ґрунтового гербіциду на кукурудзі, який повинен характеризуватися універсальністю внесення зі збереженням ефективності дії — як досходово, так і післясходово. У разі надмірної кількості вологи до складу робочої суміші слід додавати спеціальні закріплювальні препарати, котрі подовжують перебування гербіциду в верхніх шарах ґрунту.
Натомість, якщо під час сівби кукурудзи очевидно відчувається дефіцит вологи, може бути доцільним рішення внесення гербіциду вже по сходах. Це надзвичайно тонкий момент, оскільки в посушливих умовах рослинки кукурудзи особливо вразливі до фітотоксичних стресів. Якщо поле не дуже засмічене насінням бур’янів, то можна спробувати спрацювати ротаційною бороною до появи сходів та після появи сходів, а потім, залежно від ситуації, внести правильно підібраний страховий гербіцид.
При цьому необхідно брати до уваги той факт, що на важких за гранулометричним складом ґрунтах оптимальна норма внесення гербіциду є зазвичай вищою, аніж на легких. В останньому випадку цю норму потрібно знижувати, з огляду на здатність препарату за випадання достатньої кількості опадів промиватися в зону кореневої системи кукурудзи, пригнічуючи її.
Особливу увагу слід звертати на вже згадувану ситуацію, коли на полі є ризик появи однієї чи навіть двох хвиль проростання падалиці соняшнику. В такому разі необхідно провадити обов’язкове внесення страхового гербіциду, який потрібно буде застосувати доволі пізно, включно до появи 9–10 листків у рослин кукурудзи. Річ у тім, що падалиця соняшнику проростає доволі нерівномірно і неодночасно, тому слід вичекати, поки більшість її проросте.
Якщо з падалицею соняшнику, котрий вирощувався за класичною технологією, впоратися відносно просто, то з євролайтнінговим соняшником доведеться боротися найпотужнішими і дорогими гербіцидами. Від цього нікуди не подітися.
Якщо ми говоримо про інтенсивну технологію вирощування кукурудзи, то нікуди не подінемося від обов’язкового використання оригінальних ґрунтового та страхового гербіцидів. Це невіддільна частина технології, яку навряд чи можна здешевити — дорожче вийде. Фактично усі відомі виробники ЗЗР мають у своєму портфелі високоефективні препарати для боротьби з бур’янами у посівах кукурудзи. Вони відомі, і за дотримання належних вимог до застосування цілковито окуповують свою вартість.
При цьому ми усвідомлюємо, що головне у вирощуванні будь-якої культури — це рентабельність. Якщо поля господарства розташовані у відносно посушливому регіоні, де хорошим показником врожайності кукурудзи вважається 9–10 т/га, то внесення ґрунтового гербіциду не завжди є виправданим з економічної точки зору. В такому разі зростає роль механічних заходів боротьби з бур’янами та падалицею, а хімічні заходи боротьби обмежуються своєчасним застосуванням страхового гербіциду. Тим більш, якщо кукурудзу вирощують на легких за гранулометричним складом ґрунтах, на яких існує висока ймовірність швидкого промивання препарату в нижні шари ґрунту.
Роль страхового гербіциду як фінального інструменту зачищення посівів кукурудзи від падалиці соняшнику та багаторічних злакових бур’янів зростає з кожним роком. Адже навіть найкращий ґрунтовий гербіцид тримає захист впродовж 35–40 днів. Цього замало, щоби повністю закрити питання з бур’янами, надто на засмічених полях.Відносно недорогим і доволі дієвим рішенням часткового розв’язання проблеми може стати застосування в посівах кукурудзи ротаційних борін та просапних культиваторів. Ротаційні борони застосовуються до появи сходів культури і після появи сходів. Їхні голчасті робочі органи акуратно вичісують проростки першої хвилі бур’янів та падалиці, водночас створюючи хороші умови розвитку для сходів кукурудзи.
Своєю чергою, просапний культиватор спроможний не лише якісно розпушити землю в міжряддях, оптимізуючи умови вегетації сходів кукурудзи, але й фізично знищити значну частину бур’янів та падалиці. Особливо важливим цей агротехнічний захід є тоді, коли виникають сумніви щодо ефективності дії ґрунтового гербіциду. Однак слід враховувати, що не у кожному господарстві працюють механізатори, кваліфікація яких дає змогу безпечно працювати із цим агрегатом. Адже є високий ризик пошкодження неприпустимо великого відсотка сходів кукурудзи.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
