1. Найбільш радикальним, екологічно безпечним та економічно доцільним методом захисту рослин є вирощування високопродуктивних, стійких до хвороб сортів картоплі, з урахуванням напряму їх використання і групи стиглості. Високою польовою стійкістю до більшості видів парші характеризуються: Арізона, Беллароза, Взірець, Вінета, Водограй, Дніпрянка, Довіра, Дубравка, Жеран, Загадка, Забава, Крістіна, Кобза, Кондор, Космос, Кураж, Латона, Лєтана, Моцарт, Оберіг, Обрій, Ольвія, Пікассо, Подолянка, Повінь, Предслава, Рів’єра, Ред Скарлет, Роко, Розара, Роналдо, Санте, Серпанок, Сингаївка, Сіфа, Щедрик, Явір та ін. Вирощування таких сортів суттєво зменшує обсяги застосування фунгіцидів, знижує забруднення довкілля, підвищує рентабельність картоплярства.
2. Ефективним заходом проти різних видів парші та багатьох інших хвороб навесні є своєчасна підготовка насіннєвого матеріалу до садіння. Її слід починати за 20-25 днів до садіння висадки. Виконання цього заходу забезпечує максимально швидкий ріст і розвиток рослин та істотно знижує шкідливість хвороб. Для садіння використовують тільки зовнішньо здорові бульби.
3. Протруюючи бульби, в робочі суспензії чи емульсії препаратів додають мікроелементи: марганець, молібден, цинк — кожного по (0,02%), борну кислоту (0,05%), перманганат калію (0,001%), а також витяжки із суперфосфату (2%) і аміачної селітри (2%). Норма витрати робочої рідини — до 70 л/т.
4. Здоровий фітосанітарний стан картопляного поля забезпечується дотриманням сівозміни, за якої повернення картоплі на те ж саме поле повинно бути не раніше ніж через 3-4 роки. Кращими попередниками є озимі зернові, багаторічні трави, бобово-злакові сумішки, льон, кукурудза та інші просапні, які не уражуються спільними хворобами. Впровадження чотири-, шестипільної сівозміни дозволяє очистити ґрунт від склероціїв збудників чорної, сріблястої та бугорчатої парші, спор збудників звичайної та порошистої парші та багатьох інших патогенних мікроорганізмів.
5. Добрі результати дає садіння картоплі після сидератів – люпину, озимого жита, ріпаку, мікрофлора ризосфери коренів яких проявляє антагоністичну дію стосовно збудників парші картоплі і тим самим зменшує їх резервацію у ґрунті.
6. Удобрення картоплі відіграє важливу роль не лише в підвищенні продуктивності рослин, але й і в їх стійкості до різних видів парші. Слід пам’ятати, що розвитку звичайної парші сприяє внесення під картоплю свіжого або погано перепрілого гною, вапнування кислих ґрунтів великими дозами вапна, а стримують внесення у ґрунт амонійних форм азотних добрив, достатньої кількості міді, марганцю, магнію, бору, кобальту в дозах згідно з результатами агрохімічного обстеження полів. У районах високої шкідливості бугорчатої парші перевагу слід надавати добривам, які містять калій і магній.
7. Садять бульби за температури ґрунту на глибині 5 см не нижче ніж 6–8°С. Садіння у більш ранні строки в холодний ґрунт сприяє ураженню паростків ризоктоніозом, суттєво знижує густоту посадок.
8. Догляд за посівами передбачає забезпечення доброї аерації ґрунту шляхом проведення кількаразового боронування сходів, підгортання кущів з метою запобігання загибелі паростків під ґрунтовою кіркою, задихання столонів та молодих бульб, обприскування рослин дозволеними фунгіцидами, які направлені передусім проти розвитку фітофторозу, альтернаріозу, але їхня дія також підвищує стійкість бульб до ураження різними видами парші.
Препарати для захисту картоплі
Обов’язковим заходом проти різних видів парші, фітофторозу та інших хвороб є передпосадкове протруєння насіннєвих бульб. З цією метою використовують один із рекомендованих протруйників на основі діючих речовин: азоксистробіну + металаксилу-М, се (Юніформ 446 SE, 1,5 л/т); імазалілу сульфату, к.с. (Фунгазіл 100 SL, 0,15 л/т); іпродіону, к.с. (Ровраль Аквафло, 0,38-0,4 л/т); манкцебу, з.п. (Дітан М-45, 2,0-2,5 кг/т); флудиоксонілу, тн (Максим 025 FS, 0,75 л/т); флуксапіроксаду, к.с. (Серкадіс, 0,2-0,25 л/т) та ін.
Проти комплексу хвороб, ґрунтових та наземних шкідників бульби картоплі доцільно обробляти комбінованими інсектицидно-фунгіцидними препаратами на основі діючих речовин: дифеноконазолу + флудіоксонілу + тіаметоксаму, тн (Селест Топ 312,5 FS, 0,5-0,7 л/т та аналоги); пенсикурону + імідаклоприду, т.к.с. (Престиж 290 FS, 1,0 л/т та аналоги); пенфлуфену + клотіанідину, тн (Еместо Квантум, 273,5 FS, 0,3-0,6 л/т за обробки бульб або 1,5-1,8 л/т при внесенні в гребені під час висаджування).
Серед біологічних препаратів фунгіцидної дії для обробки насіннєвих бульб використовують Фітоцид, р. (1,0 л/т); Псевдобактерин-2 (Респекта), в.р. (1,0 л/т); Триходерма Бленд Bio-Green Microzyme TR, к.с. (50 мл/т).
Перед збиранням
Захисні заходи, які проводяться восени перед збиранням врожаю і закладанням бульб на зберігання, направлені на обмеження первинної інфекції патогенів. Не пізніше ніж через 5-7 діб після останньої обробки поля фунгіцидами на посівах продовольчої картоплі бадилля скошують. На насіннєвій картоплі виконують десикацію бадилля дозволеними препаратами. Своєчасне знищення його запобігає передаванню інфекції збудників хвороб до свіжозібраних бульб картоплі.
Збирають урожай у теплу суху погоду за середньодобової температури не нижче ніж 5–7°С. Бульби, зібрані навіть в суху погоду за температури нижче 4°С і вище 25°С, інтенсивно уражуються грибними і бактеріальними хворобами. Восени перед закладкою картоплі на постійне зберігання і весною перед садінням обов’язковим заходом є проведення бульбового аналізу з обов’язковим видаленням із насіннєвої партії картоплин, сильно уражених звичайною і чорною паршею та іншими хворобами.
Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук,
професор НУБіП України
