За даними наукових установ, затягування лущення стерні на добу обумовлює витрати продуктивної вологи з ґрунту 5–8 мм і більше. Тому дуже важливо проводити цей агрозахід відразу після збирання врожаю, мінімізуючи розрив у часі. На площах, де проводиться своєчасно лущення, ґрунт краще розпушується під час наступного основного обробітку, зменшується питомий опір ґрунтообробних знарядь до 20–30%. Для лущення стерні застосовують дискові лущильники типу ЛДГ або дискові борони БДВП; БДВ-6; БГР-6,7; PALLADA-2400 (-3200, -4000, -6000) тощо. Останні ґрунтообробні машини, завдяки вдосконаленій конструкції та наявності додаткових котків, обробляють поверхневий шар ґрунту з високими показниками якості.
На площах, що будуть попередниками під озиму пшеницю (зернобобові, соя та інші), як основний обробіток ґрунту застосовують важкі дискові борони в 2–3 сліди на глибину 10–12 см.
Високоефективними в роботі є комбіновані агрегати для обробітку ґрунту АК-4; АгроКРП-4,2; АКШ-3,6 та інші, які за один прохід розпушують ґрунт, підрізають бур’яни, мульчують, подрібнюють грудки та прикочують поверхню поля.
Обробіток зайнятих парів
До зайнятих парів відносяться посіви зернобобових, однорічних і багаторічних трав на зелений корм і сіно, рання картопля. Після збирання врожаю цих культур негайно приступають до обробітку поверхні ґрунту. Вибір способів обробітку залежить від ступеня забур’яненості поля, тривалості періоду від збирання парозаймаючої культури до посіву озимих, погодних умов, що складаються та інших факторів. У всіх випадках, коли поле має низьку засміченість бур’янами, необхідно застосовувати безполицевий мілкий (понад 8 см), поверхневий (до 8 см) або ж пряму сівбу.
Практично за рівної продуктивності машин економія енерговитрат на обробіток ґрунту коливається у межах від 20 до 50% порівняно з оранкою на глибину 20–22 см, і лише в тих випадках, коли попередник має значну забур’яненість, слід провести оранку на мінімальну глибину — 16–18 см. В окремі роки, з сильно посушливим літньо-осіннім періодом, може скластися така ситуація, що неможливо довести ріллю до ступеня готовності під проведення сівби озимих і одержання дружніх сходів, у цьому випадку частину площ, відведених під озимі, краще залишити під ярі культури.
Обробіток сидеральних парів такий як і під парозаймаючі культури. В полі такого пару вирощують люпин (краще однорічний), еспарцет, редько-викову суміш, гречку, буркун тощо. Сидеральні культури висівають навесні в кращі агротехнічні строки. Після їх цвітіння, але не пізніше як за 30–35 днів до сівби озимої пшениці їх подрібнюють та проводять обробіток ґрунту переважно дисковими знаряддями, а за потреби у два сліди, а після обробітку поле прикочують кільчастими котками.
Обробіток ґрунту після непарових попередників
До непарових попередників переважно відносяться просапні культури: кукурудза на силос, яку збирають у молочно-восковій стиглості, гречка, картопля, багаторічні трави. В зв’язку з тим, що після збирання цих попередників до сівби озимих культур залишається короткий проміжок часу, доцільніше після них, окрім площ, зайнятих багаторічними травами, негайно виконати безполицевий мілкий і поверхневий обробітки ґрунту. Для цієї мети застосовуються ті ж самі ґрунтообробні знаряддя, що й для підготовки ґрунту після зайнятих парів.
З усіх безполицевих ґрунтообробних знарядь після кукурудзи на силос найкращий ефект досягається після застосування важких дискових борін із наступним обробітком легкими боронами. Ці знаряддя краще підрізають і подрібнюють кореневу систему та стебла кукурудзи в порівнянні з іншими безполицевими знаряддями. Поверхневий обробіток, який можна проводити безпосередньо перед сівбою, забезпечує не лише своєчасну і якісну підготовку ґрунту під озимину, а й підвищує продуктивність ланки «кукурудза-озима пшениця».
Після стерньових попередників, в умовах осінньої посухи, доцільно провести мілкий (10–12 см) обробіток ґрунту легкими дисковими боронами.
Технологічна схема підготовки ґрунту після багаторічних трав передбачає дискування важкими боронами у два сліди з наступним (розрив у часі 2–3 доби) мілким (10–12 см) розпушуванням комбінованими ґрунтообробними агрегатами. Після збирання гороху важливо виконати дискування ґрунтів у два сліди на глибину 8–10 см із наступним прикочуванням кільчасто-зубовими котками або розпушування ґрунту боронами в агрегаті з котками. Після проростання бур’янів слід здійснити передпосівну культивацію на глибину загортання насіння.
За поверхневого обробітку доцільним буде використання комбінованих ґрунтообробних машин для безвідвального обробітку ґрунту (культиватори, дискові борони тощо), укомплектованих додатковими робочими органами: борони з різними типами зубів або котки (дискові чи рубчасті) та ін.
На заміну класичним культиваторам типу КПС-4, що найменше відповідають сучасним агротехнічним вимогам, набувають популярності універсальні культиватори POLARIS, які мають робочу ширину захвату від 4 до 12 м.
Особливості експлуатації дискових знарядь для обробітку ґрунту
Основний обробіток ґрунту має значний вплив на умови розвитку рослин та формування урожаю сільськогосподарських культур, що потребують дрібногрудкуватої структури та відповідної їхній біології щільності ґрунту і вирівняної поверхні. Саме ці фактори необхідно більшою мірою враховувати у виборі та придбанні техніки для обробітку ґрунту.
Одним із важливих заходів є проведення лущення ґрунту та пожнивних залишків після збирання попередників незалежно від того, буде це підготовка під сівбу озимих чи під зяблевий обробіток. В більшості господарств цей агрозахід виконується як лущильниками дисковими, так і дисковими боронами.
Наразі в господарствах для виконання поверхневого обробітку ґрунту після зернових колосових та грубостеблових культур, із подрібненням рослинних решток і мульчуванням верхнього шару ґрунту, а також для подрібнення глиб, що утворились після оранки чи чизельного обробітку, застосовують дискові борони.
На сьогодні вітчизняні виробники пропонують десятки моделей дискових борін, які можна поділити на дві групи: V-подібні — із несиметричним розташуванням дискових батарей та Х-подібні — із симетричним.
V-подібні дискові борони мають істотні переваги в роботі у важких умовах (переущільнений ґрунт, велика кількість рослинних решток), окрім цього, конструкція такого типу борін дозволяє зміщувати дискові батареї праворуч від осі руху трактора, що дає можливість безперешкодно проводити обробіток ґрунту під кронами дерев.
Конструкція Х-подібних дискових борін забезпечує дворазовий обробіток ґрунту за один прохід агрегату — передні диски переміщують ґрунт від центру до країв, а задні — від країв до центру. Тому на відміну від V-подібних борін така машина за один прохід якісніше подрібнює та перемішує ґрунт і подрібнені рослинні рештки. Ці борони найкраще пристосовані для проведення весняного передпосівного обробітку зябу, пожнивного лущення стерні, знищення бур’янів на парах, дискування лук, пасовищ та подрібнення грудок на зораних окультурених полях.
За якістю виконання технологічного процесу Х-подібні борони посідають провідне місце, але деякі моделі мають певні конструктивні недоліки: в зоні зведення передніх та задніх дискових секцій залишається смуга необробленого ґрунту.
Під час комплектування борін робочими органами необхідно враховувати той фактор, що вирізні диски краще проникають у ґрунт і якісніше подрібнюють рослинні рештки, але швидше зношуються. Саме тому для підвищення якості обробітку ґрунту серед користувачів набули широкого попиту такі варіанти комплектування дисками: на передніх — вирізні диски, на задніх — сферичні. Нині не існує такої конструкції дискової борони, яка змогла б задовольнити всі потреби щодо обробітку ґрунту в умовах господарства. Наприклад, до трактора класу 5 виробники пропонують ряд V-подібних дискових борін, які навіть за важких умов спроможні провести дискування ґрунту на глибину до 20 см і більше, але для виконання лущення стерні на невелику глибину існує ціла низка Х-подібних борін.
Отже, враховуючи вищевикладені конструктивні особливості різних типів дискових борін та особливості їх роботи стосовно конкретних умов, рекомендуємо у господарстві мати в наявності борони різних типорозмірів (як V-, так і X-подібні).
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу селекції, насінництва і
трансферу інновацій ІСГС НААН, канд. техн. наук, с. н. с.,
експерт-дорадник із питань механізації сільського
господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
