Помилково думати, що негативні наслідки для посівів гербіциди мають тільки у разі застосування в збільшених дозах. Вони можуть бути навіть за рекомендованих доз, бо гербіциди впливають на низку обмінних процесів у рослинах. Зокрема, призводять до зміни концентрації амінокислот, білкових речовин, а також перешкоджають синтезу вуглеводів. Гербіциди можуть впливати і на вміст мінералів і вітамінний склад у сільськогосподарській продукції.
Серед негативних чинників впливу гербіцидів на урожай, зокрема, те, що деякі з них мають тривалий термін деградації й можуть надовго залягати у ґрунті. Період розпадання хімічних речовин є різним і залежить від кількох чинників, зокрема, хімічної структури гербіциду, ґрунтових мікроорганізмів, умісту органічних речовин у ґрунті, дози та часу внесення, а також ґрунтово-кліматичних умов. Такі гербіциди не лише обмежують вільний ріст і розвиток конкретних рослин, а й порушують біологічний баланс ґрунту. До того ж певні діючі речовини є високомобільними, наприклад, клопіралід, хлорсульфурон, дикамба або флуроксипір — вони швидко проникають глибоко в ґрунт і можуть забруднити ґрунтові води.
Важливо розуміти, що вплив ґрунтових гербіцидів на бур’яни не безпосередній — щоб «дійти» до них, гербіциди проходять кілька процесів, що визначають ефективність впливу препарату на бур’яни, швидкість деградації активних компонентів і рівень їх залишків у ґрунті, а також вплив препарату на навколишнє середовище. Серед таких основних фізичних процесів — випаровування в атмосферу, рух у ґрунті під впливом водної або вітрової ерозії та рух вглиб ґрунту через воду. Також важливе значення має вибіркове поглинання речовини ґрунтовими часточками, тобто адсорбція.
Явище адсорбції залежить від сорбційної здатності ґрунту, його вологості, температури та рН. Рослинам доступна тільки частина гербіциду, який міститься в ґрунті: діючі речовини гербіцидів розподіляються між ґрунтовими часточками й ґрунтовим розчином; рослини можуть брати тільки частину з розчину, а адсорбовані або хімічно пов’язані з твердою фазою ґрунту молекули гербіцидів для рослин недоступні. Адсорбція сильніша в ґрунтах із більшими сорбційними властивостями, особливо у важких ґрунтах із високим умістом гумусу, низькими вологістю й температурою та вищим рН — там гербіцид не розкладається.
Світло потрібно для дії гербіцидів, що інгібують фотосинтез (метрибузин, лінурон) або фотоактивні гербіциди. Від температури залежить швидкість засвоєння більшості гербіцидів рослинами — за вищих температур воно відбувається швидше, а також висока температура пришвидшує рух гербіциду до місця дії. Однак за надто високої температури краплі рідини швидко сохнуть, відтак показник засвоєння гербіциду знижується. Тому оптимальна температура повітря для внесення більшості гербіцидів коливається в межах +10…+25 °C.
Коли йдеться про післясходові гербіциди, то слід знати, що періодичні заморозки після їх використання в основному не впливають на активність. Обмежувати гербіцидну ефективність можуть тільки сильні морози. В періоди тривалої холодної погоди деякі ґрунтові гербіциди також не працюють належним чином, бо руйнуються або адсорбуються ґрунтом, а це перешкоджає їх переміщенню до глибших шарів ґрунту.
Вологість також суттєво впливає на гербіциди, особливо післясходові. Зокрема, підвищена вологість сприяє проникненню гербіциду в рослинні тканини, посилюючи таким чином гербіцидну дію. Це відбувається через повільніше висиханням крапель препарату з листкової поверхні та покривної тканини, які погано розвиваються в умовах підвищеної вологості.
Окремі гербіциди відрізняються швидкістю проникнення в рослини. Щоб їх використання було ефективним, потрібні різні періоди без опадів після застосування. Невеликі опади (менше за 1 мм), що виникають навіть одразу після застосування гербіциду, зазвичай не впливають на їх функціональність. У разі ж сильних опадів одразу після позакореневої обробки гербіцид змивається і діюча речовина втрачає ефект.
Час, потрібний гербіциду для впливу на бур’ян через листки, за певних умов залежить від діючої речовини, складу препарату та загальних властивостей розчину. До прикладу, гербіциди з діючою речовиною лінурон варто застосовувати після сходів, принаймні, за 4–5 год. до очікуваного дощу, тоді як оксифлуорфен ефективно діє навіть коли дощ випадає через 1–2 год. після обробки. Дія ґрунтових гербіцидів також залежить від вологості, наприклад, якщо пендиметалін застосовувати на сухому ґрунті, то його дія може бути дуже слабкою або ж зовсім затримуватися, доки не випаде дощ. Засуха затримує як розпад гербіцидів, так і поглинання їх бур’янами.
Залежно від діючої речовини та механізму її дії гербіциди можуть викликати різні симптоми фітотоксичної дії, що, своєю чергою, призводить до відмирання чутливих рослин, а отже, до втрати врожаю. Визначити чутливість рослин до препаратів можна за зовнішнім виглядом — це помітно за закрученими й згорнутими краями листків і листкових стебел та за затримкою росту. Перші ознаки пошкодження зазвичай з’являються через кілька годин після обприскування.
Симптоми ураження, спричинені інгібіторами синтезу амінокислот, зазвичай виникають через кілька або кільканадцять днів після гербіцидної обробки. У перший період відбувається пригнічення росту й розвитку рослин, пізніше — між жилками листків з’являються хлороз і почервоніння тканини.
Інгібітори синтезу ліпідів виявляють біологічну активність на монокотиледонах, тобто однодольних рослинах. До прикладу, застосування грамініцидів на ранніх стадіях розвитку призводить до пригнічення росту врожаю.
Залежно від хімічної групи у їх структурі інгібітори росту викликають різні симптоми фітотоксичної дії. Зокрема, пригнічується ріст і розвиток пагонів і коренів в амідочутливих рослин, а їх листя набуває темно-зеленого забарвлення. Гербіциди з групи хлорацетанілідів призводять до пригнічення росту, відповідно, і до відмирання чутливих рослин після їх проростання. У разі залишків динітроаніліну в ґрунті рослини ослаблюються, що, своєю чергою, призводить до пошкодження нових сходів або їх повної відсутності. Чутливим рослинам властиві короткі тонкі корені, потовщені стебла та грубі й крихкі листки. Посіви мають більший ризик пошкодження у прохолодну та вологу погоду, в період проростання та після рясних опадів, унаслідок чого активні речовини просуваються глибше у ґрунт.
Симптоми пошкодження, спричинені гербіцидами, що належать до групи інгібіторів фотосинтезу, різняться залежно від способу впливу діючої речовини. Якщо вона проникає в коріння, то чутливі рослини жовкнуть і відмирають одразу після сходів. Симптомами фітотоксичної дії листкових гербіцидів є хлорози, які з’являються на листкових пластинках.
Білі плями на листках чи загальне побіління рослин є характерними симптомами фітотоксичного впливу інгібіторів синтезу пігменту. Після застосування таких препаратів чутливі рослини або не сходять взагалі, або відразу біліють і поступово відмирають. Однак, коли плям менше як 75% поверхні листка — може відбутися регенерація тканин рослин.
Повільний темп розпадання діючої речовини, а отже, тривалий період її затримки в ґрунті також впливає на розвиток рослини — може його гальмувати та спричинити різні пошкодження на рослині.
У сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах діючі речовини більшості гербіцидів розкладаються впродовж вегетаційного періоду й не становлять загрози для рослин. Проте у разі з піщаними ґрунтами, ґрунтами, що швидко й легко висихають, мають низький рівень pH, а також у період низьких температур на рослинах можуть виникати тимчасові ознаки пошкодження гербіцидами. Найбільша загроза виникає за передчасної оранки, яка зазвичай спричинена атмосферними умовами, наприклад, вимерзанням чи градом. До того ж іноді в сільському господарстві застосовують гербіциди, для деградації яких потрібно більше часу ніж один вегетаційний період.
Щоб уникнути негативного впливу гербіцидів на посіви та наступні культури, важливо правильно вибрати діючу речовину, залежно від конкретного вегетаційного періоду. Також слід уважно читати інструкцію із застосування гербіциду, ретельно промивати обприскувач відразу після процедури, а саму обробку проводити в оптимальних умовах, рекомендованій дозі та на відповідній стадії розвитку рослин. А щоб оцінити ризик залишку діючих речовин для наступних культур важливо знати швидкість їхнього вивільнення. Для прикладу в таблиці наводимо рекомендації щодо доцільності вирощування окремих культур після застосування на ділянці гербіцидів з окремими діючими речовинами (за результатами практичного спостереження).
Таблиця. Результати спостереження за впливом окремих діючих речовин гербіцидів на наступні культури
Наталя КУЗЬО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
