Найнебезпечніший шкідник кукурудзи, а саме стебловий кукурудзяний метелик, після зібрання врожаю найчастіше акумулюється в стерні кукурудзи. Там він відкладає свої личинки, які стануть шкідниками наступної весни. Аби переконатись, можна просто розрізати залишки стебла на полі, де і виявиться гусениця шкідника, яка готується до зимівлі.
Однак шкідника можна позбутися, і якщо не повністю, то частково. І саме стадія стерні — чудовий момент для скорочення популяції стеблового кукурудзяного метелика. Боротьба зі шкідником під час вегетації рослин виснажлива, малоефективна та дорога. Тому період відразу після збору врожаю кукурудзи повинен бути присвячений механічним методам боротьби з цим шкідником.
По-перше, стерню потрібно подрібнити. Чим більше ви подрібнюєте залишки, тим ефективнішим буде наслідок процедури. Гусениці ховаються біля основи стебла, але також і трохи нижче поверхні землі, і саме тут їх найважче знищити. Після такої процедури буде знищено 70% гусениці. Гірші результати отримують після використання дискової борони, плуга тощо.
Що стосується інсектицидів, то на разі жоден не був схвалений для таких цілей. Однак були проведені дослідження ефективності розпилення на стерні. Але оскільки гусениці ховаються всередині стерні, дістати їх важко, і такий спосіб боротьби є малоефективним. Використання невеликої кількості азоту прискорить розкладання органічної речовини — і «схованка» гусениці буде зруйнована. Тому ймовірність того, що шкідник не виживе, буде зростати. З іншого боку, демінералізовані рештки будуть більш сприйнятливими до фрагментації навесні.
До слова, для підвищення родючості ґрунту в полі варто залишити достатню кількість пожнивних решток. Так, під час восьмирічного дослідження науковці Університету штату Айови визначили, що врожайність кукурудзи і якість ґрунту залежать від різних рівнів заробки залишків ґрунтообробними знаряддями. Наприклад, стійка врожайність кукурудзи зберігалась після одного-трьох років повної заробки залишків як для традиційних систем обробки поля, так і для no-till. До речі, крім захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії, рештки сільськогосподарських культур є важливим джерелом вуглецю для ґрунтових мікроорганізмів, які споживають вуглець, а їхня кормова активність призводить до остаточного розкладання рослинного матеріалу й утворення органіки.
Загалом, під час довгострокових досліджень було виявлено, що видалення залишків кукурудзи призвело до зменшення загального джерела органічної речовини ґрунту на 20% і вмісту органічного вуглецю на 35% за 13-річний період. Для того, щоб повернути назад деструктивні зміни фізичних властивостей ґрунту, може знадобитися 10 і більше років. Водночас, якщо урожай кукурудзи в короткостроковій перспективі не буде зменшуватися в результаті щорічного видалення залишків, зниження рівня поживних елементів у ґрунті досить скоро вимагатиме збільшення частоти внесення добрив.
Рекомендується використовувати приблизно 8-10 кг азоту на тонну залишку. Це може бути будь-яке добриво, але хороші результати, особливо якщо температура коливається вище 10°C, будуть помітні після використання рідких добрив, наприклад, сечовини (у вигляді розпилення на стерні землі перед оранкою) або КАС, а також рідкого гною. Потім слід провести зимову оранку, яка покриє рештки та сховає їх частину глибоко в ґрунт, через що навесні шкідникам буде важко вибратися. На жаль, боротьба одного фермера не принесе багато користі. Тому варто стимулювати недосвідчених виробників кукурудзи до зимової оранки та вживання потрібних заходів.
Тамара ТИМОХІНА, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
