Кращі у фітосанітарному відношенні попередники озимої пшениці — чорні та зайняті пари, горох, ранні сорти сої, багаторічні бобові трави, гречка, картопля. По стерньових попередниках озимим культурам великої шкоди завдають хлібна жужелиця, злакові мухи, попелиці, трипси, кореневі гнилі, септоріоз, борошниста роса та інші шкідливі організми.
Обов’язковим агрозаходом є знищення бур’янів на усіх полях сівозмін та на неораних землях, узбіччях полів, тому що вони природні резерватори для більшості шкідників та хвороб зернових колосових культур. Просторова ізоляція озимої пшениці, за даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, від тогорічних посівів понад 1 км в 1,5–2,0 разів зменшує чисельність пшеничного трипса.
Високого ефекту у разі осіннього застосування гербіцидів можна досягти, застосовуючи їх за середньодобової температури повітря не нижче 10 ºС.
Строк сівби — один з основних чинників, що суттєво впливає на фітосанітарний стан і продуктивність озимих культур. Під час висіву в оптимальний строк рослини менше пошкоджуються шкідниками й уражуються хворобами. У посівах, проведених раніше оптимального строку, збільшується шкідливість злакових мух, попелиць, цикадок, борошнистої роси, кореневих гнилей. За пізніх строків сівби озимі сильніше пошкоджуються личинками весняного покоління злакових мух, хлібної жужелиці, клопом шкідливою черепашкою, хлібними пильщиками та блішками.
Щупле зерно передусім є носієм інфекції збудників хвороб. Тому очистка його від легких фракцій є обов’язковою.
Наступний етап — протруєння насіння. Найбільш широкий спектр ефективності забезпечують протруйники, які містять декілька діючих речовин з різними способами дії (контактна, локально-системна, системна). Для захисту від хвороб застосовують один із протруйників, представлених нині на ринку.
Протруювати насіння можна завчасно (за 15–30 днів), а також перед сівбою (1–15 днів). Завчасне протруєння більш ефективне для плівчастих культур (ячмінь), особливо проти внутрішньої інфекції (летюча сажка, гельмінтоспоріоз, септоріоз). Системні протруйники ефективніше застосовувати перед сівбою (за 1–15 днів).
Під час підготовки до протруєння слід ретельно очистити посівний матеріал від пилу, остюків, битого зерна. Відомо, що дрібні частинки пилу та роздроблені частинки зерна мають величезну сумарну поверхню. Внаслідок цього значна кількість протруйника витрачається на її покриття, а до зерна доходить знижена норма препарату. На ефективність протруєння впливає також і натура зерна — маса 1000 зерен. Чим більша маса, тим меншу кількість зерен потрібно обробити певною кількістю протруйника, що позитивно впливає на якість обробки насіння.
Система моніторингу та економічні пороги шкідливості основних фітофагів пшениці в осінній період
Сучасні протруйники безпечні для культур, що захищаються. Але високосистемні триазолові можуть викликати незначне уповільнення проростання. Тому не слід завищувати норму їх використання. Це важливо у разі сівби в пізні строки та засухи.
Для підвищення стійкості рослин проти шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння доцільно додавати мікроелементи з урахуванням агрохімічного аналізу ґрунту, а для покращення фізіологічних показників, збільшення морозо-, посухостійкості — біостимулятори росту (агростимулін, вермістим-К, емістим-С тощо).
У разі розміщення озимих зернових після стерньових попередників за умов достатнього зволоження можливе підвищення шкідливості личинок хлібної жужелиці. Тривалість пошкодження озимих личинками жужелиці восени залежить від вологості ґрунту. У посушливу осінь вони живляться лише 15–25 днів, а за значної кількості опадів — до 100. Личинки припиняють живлення за зниження температури до мінусової (0…-5 ºС). Поріг шкодочинності визначають з урахуванням їхнього віку та щільності (1–3 личинок/м²).
Істотної шкоди восени посівам озимих зернових культур завдають гусениці підгризаючих совок (озима, оклична). Пошкодження найчастіше починається із країв поля (ЕПШ — 2–3 гусениці/м²). Загроза від шкідників, що знаходяться у ґрунті, зростає за відсутності передпосівної культивації. За вимушеної сівби зернових після колосових попередників проводять допосівні розкопки та у разі виявлення зазначених ґрунтових шкідників у чисельності більше порогової, насіння за 1–15 днів до сівби обробляють Круїзером 350 FS (0,4–0,5 л/т), Рубіж (2,0 л/т), Табу (0,4–0,5 л/т) тощо, або комбінованими Селест Топ (1,3–1,5 л/т), Юнта Квадро (1,4–1,6 л/т), що поєднують ефективність проти шкідників та насіннєвої і ґрунтової інфекції хвороб.
Цей захід забезпечує токсикацію насіння та сходів протягом 2–3 тижнів та буде ефективним також проти злакових мух, цикадок, попелиць, інших шкідників, що забезпечить і профілактику вірусних хвороб.
В подальшому в осінній період хімічні заходи захисту від хлібної жужелиці доцільні за наявності 1–2 личинок/м² у фазі сходи-3-й листок, початок кущення — 2–3 екз./м² і більше. Застосовують інсектициди Маршал 25 (0,8–1,2 л/ га), Енжіо (0,18 л/га), Актара 240 (0,15–0,16 л/ га), Шаман (1,0 л/ га) або ін.
За ранніх строків сівби та помірно теплої погоди є небезпека масового заселення та пошкодження сходів злаковими мухами, які розвиваються на падалиці повсюди. У зв’язку з цим значна частина рослин відмирає. Особливо зростає їх частка в умовах посухи. У тих, що вижили, істотно знижується зимостійкість, тому багато з них гине протягом зимівлі. Літ осіннього покоління злакових мух починається 10 вересня, найпізніше — 20 числа місяця і триває кілька тижнів залежно від умов.
За теплої затяжної осені озимина заселятиметься злаковими попелицями, цикадками, котрі шкодять безпосередньо, висмоктуючи соки з рослин, в результаті чого пригнічується їх ріст і розвиток. А головне, є переносниками вірусних хвороб типу мозаїк і карликовості.
За порогової чисельності (злакові мухи 40–50 екз./100 помахів сачком, злакові попелиці — 100–400 екз./м², цикадки — 50–100 екз./м²) згаданих шкідників у фазі сходи-кущення проводять обприскування осередково чи всього поля інсектицидами із системною дією (Актара, Енжіо).
За умов теплої вологої погоди в посівах озимих зернових, зокрема на добрих агрофонах, створяться сприятливі умови для розвитку кореневих гнилей, борошнистої роси, септоріозу, інших плямистостей. Обприскування посівів проти хвороб проводять фунгіцидами Абакус (1,5 л/га), Бампер (0,5 л/ га), Імпакт Т (1,0 л/ га), Тілт (0,5 л/ га) та іншими. Особливу увагу слід звернути на посіви ранніх строків сівби. Їх обробляють за інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею — 1%, септоріозом — 5%.
Із подовженням періоду осінньої вегетації триває і період вегетації бур’янів. На деяких полях виникне необхідність застосування гербіцидів. Так, бакова суміш Пік (0,01 кг/га) і Логран (0,005 кг/га) знищує широкий спектр однорічних дводольних бур’янів, пригнічує осоти. Завдяки ґрунтовій дії вона стримує проростання ранніх ярих бур’янів. Однак якщо озимі навесні потрібно буде пересівати, на цих площах не можна сіяти соняшник, буряк та ріпак. Після збору врожаю озимини допускаються культури без обмежень.
В умовах затяжної осені істотно загострюється і проблема мишоподібних гризунів. Пік розмноження у них припадає на жовтень-листопад. Обстеження на їх виявлення проводять перед настанням стійких похолодань і далі за потреби.
Боротьбу з мишоподібними гризунами розпочинають зі знищення їх осередків біля скирт, лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угіддях. У разі виявлення більше 3–5 жилих колоній на гектар у полі розкладають в жилі нори по 2–3 г зернових принад Бактороденциду, Роденфосу, Смерть щурам № 1 (10 г у нору), брикетів Шторму (0,7–1,5 кг/га).
Тетяна МОСТІПАН, старший науковий співробітник лабораторії
кормовиробництва та фітопатології ІСГС НААН,
експерт-дорадник з питань інтегрованого захисту рослин;
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач
науково-технологічного відділу селекції, насінництва
і трансферу інновацій ІСГС НААН, к. т. н., с. н. с.
