Обробіток ґрунту
Висіваючи соняшник після зернових культур, весняний цикл польових робіт починають із вирівнювання зябу. За умови використання комбінованих агрегатів типу «Європак», «Смарагд», «Хорш», «Джон-Дір», «Тор-Майстер», «Конкорд», вирівнювання ґрунту не проводять. Під передпосівну культивацію слід внести ґрунтові гербіциди — «Харнес» 1,5–3 л/га, «Стомп» 3,0–6,0 л/га — з одночасним загортанням.
На ґрунтах, схильних до ущільнення і утворення товстої кірки, а також на полях, дуже засмічених коренепаростковими бур’янами і післяжнивними рештками, слід застосовувати традиційний передпосівний обробіток зябу (ранньовесняне боронування і дві культивації).
Удобрення
Соняшник належить до групи культур із помірною реакцією на добрива. Під час застосування оптимальних доз добрив максимальний приріст урожаю складає 0,4–0,5 т/га.
Ефективність добрив обумовлюється термінами та способами внесення, наявністю елементів живлення, особливо фосфору, погодними, ґрунтово-кліматичними умовами тощо. Для умов Лісостепу оптимальними дозами добрив є внесення N60Р60–90К40–60. Соняшник споживає значну кількість, тому доцільно вносити під нього 1,2–1,5 кг/га цього мінерального живлення.
Готування насіння до сівби
Як правило, насіння поступає в господарства уже протруєним, готовим до сівби. У разі, коли насіння не оброблялось отрутохімікатами до реалізації, то це слід провести, але не пізніше як за 1–2 місяці до сівби. Проти хвороб (іржі, несправжньої борошнистої роси, гнилей, фомозу та ін.) насіння протруюють такими препаратами: «Колфуго супер» (2 л/т), «Космос 250» (4 л/т), «Круізер 350» (6–10 л/т), «Максим XL» 035 Fs (6 л/т), «Роялфо», 48%, в. с. к (2,5–3,0 кг/т) та інші. Обов’язково протруєння слід поєднати з обробкою насіння стимуляторами росту.
У процесі вирощування сортів соняшнику використовують кондиційне насіння (рН 1–3), схожість якого не менше 87%, чистота — 98% (із вмістом облущеного насіння не більше 2%); гібриди (F) — відповідно 85 та 98% (із вмістом облущеного насіння не більше 3%).
Строки і способи сівби
До сівби соняшнику приступають після закінчення сівби ранніх ярих та буряків цукрових. У цей час ґрунт на глибині загортання насіння прогрівається до 8–10 ºС. Закінчують сівбу за температури ґрунту не вище 12–14 ºC.
У північній частині Лісостепу перевагу віддають раннім строкам сівби (одночасно з ранніми ярими культурами). При цьому одержують більший урожай насіння і вищі показники виходу олії. У східному Лісостепу середні строки сівби рекомендується диференціювати залежно від засміченості поля. На дуже засмічених полях висівати соняшник слід трохи пізніше, коли прогріється ґрунт до 10–12 °C, знищивши основну масу бур’янів, які проросли, передпосівною культивацією.
Сіють соняшник пунктирним способом із шириною міжрядь 70 см. Останнім часом з’явилася тенденція до посіву соняшнику з міжряддям 45см, у такому разі площа живлення рослин більш близька до оптимальної.
Встановлено, що, за умови розміщення посівів соняшнику на тому самому полі через 8–10 років, можливість ураження рослини хворобами і шкідниками майже повністю зникає, а через 4–5 років — відбудеться значне забур’янення поля та захворюваність культури вовчком, гниллю білою й сірою, несправжньою борошнистою росою тощо. Відповідно, зменшується врожайність і погіршується якість насіння.
Норми висіву і глибина загортання насіння
Умовою одержання високого врожаю насіння є дотримання рекомендованої густоти посіву і рівномірного розміщення рослин на площі. Під час регулювання сівалки на норму висіву треба враховувати, що польова схожість насіння буває меншою за лабораторну на 20–25%, а під час боронування по сходах гине до 10% рослин. Тому страхова надбавка до норми висіву має становити 30–35%.
Густота рослин перед збиранням повинна бути для сортів 30–35 тис./га, для гібридів — 55–60 тис./га.
Оптимальною глибиною загортання насіння за умови застосування гербіцидів для сортів соняшнику є 6–8 см, для гібридів — 4—6 см (враховуючи достатнє зволоження ґрунту). Якщо відбулося пересихання верхнього шару ґрунту, або якщо не вносились гербіциди, глибину загортання насіння можна збільшити до 7—8 см, що дає можливість провести одне-два досходових та стільки ж післясходових боронувань з метою знищення пізніх дводольних та однодольних злакових бур’янів.
Догляд за посівами
За суворого дотримання технологічної дисципліни, операції з догляду за посівами соняшнику зводяться до мінімуму і виконуються лише за потреби. Зразу ж після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками. За відсутності гербіцидів для знищення бур’янів проводять боронування: перше (до появи сходів) — через 3–4 дні після сівби, друге — після утворення у рослин 1–2 пар справжніх листків. Боронувати поле після появи сходів треба вдень, коли зменшується відносна вологість повітря, а молоді рослини стають не такими ламкими. Боронувати посіви соняшнику доцільно широкозахватними агрегатами на достиглому ґрунті, щоб не допустити зайвого його ущільнення та руйнування структури. Швидкість руху агрегата під час досходового боронування — 6–7 км/год, післясходового — не більше 4 км/год.
Розпушення міжрядь соняшнику проводять за необхідності. Якщо спостерігається слабка забур’яненість посівів, можна провести один міжрядний обробіток, якщо ж сильна — два або три.
Через 40–45 днів після масового цвітіння, за вологості насіння 25–30%, посіви обробляють розчином десиканту.
Збирання
Збирання соняшнику починають за вологості зерна 9–10%. У зонах з надлишковим зволоженням в осінній період для наближення строків збирання проводять десикацію. Ця операція відбувається, коли вологість насіння не перевищує 30%, а 50–60% рослин мають жовтий колір. На насіннєвих посівах гліфосат у якості десиканту використовувати не рекомендують, так як у насіння може суттєво знизитися схожість.
Людмила ГУБЕНКО, кандидат с.-г. наук,
Інститут землеробства НААН
