Перша — відповідні умови для обприскування з урахуванням сили вітру, опадів, вологості та сонячної активності можуть складатися протягом 6–7 днів на місяць. Друга — повноцінний захист рослин обходиться фермеру щонайменш у 100 доларів на кожний гектар посівів. І це ми беремо до уваги тільки вартість пестицидів, що постійно дорожчають.
Виходячи з цього, агроном змушений оперувати не просто категоріями типу «тут внесемо двічі гербіциди й по три рази — інсектициди та фунгіциди», а міркувати над тим, як саме ми їх внесемо, і як внести якомога меншу норму, щоб усе це спрацювало.
Так, ми всі чудово знаємо, що вносити потрібно ідеально змішаний робочий розчин, а заправляти бак обприскувача слід якомога швидше, щоб не прогаяти жодної дорогоцінної секунди.
На жаль, насправді виходить по-різному, і найчастіше заради швидкості обприскування приноситься в жертву якість. Тобто все ставиться з ніг на голову, адже первинним є саме ефективність захисту рослин.
Зрозуміло, можна було б дати бездоганну універсальну відповідь — не встигаєте вчасно обробляти посіви, вносячи препарати в оптимальні фази розвитку рослин, придбайте більше техніки. Не справляється причіпний агрегат, візьміть йому на допомогу хоча б ще один. І бажано трактор. Візьміть ще один самохідний обприскувач або два. Не смішно, бо добре, що навіть на цю техніку грошей вистачило.
І тут ми починаємо звертати увагу на «дрібниці». Дрібниця перша — звідки ми беремо воду? Якщо з найближчого ставка, то потім не дивуємося, що в бак потрапляє мул, ряска й різна живність. Зате сильно обурюємося, що вся система засмічена і експлуатація агрегата перетворюється на суцільну муку. Вихід? Підвозити до місця заправляння хоча б просто чисту воду з нормальною жорсткістю та кислотністю, а краще — готовий робочий розчин.
Дрібниця друга — чи прораховує хтось логістику підвезення чистої води в принципі? Зрозуміло, якщо працює один обприскувач у господарстві, то тут простіше набити руку. Але якщо їх працює кілька, то справа складніша. Це коли приїжджає 6-кубова бочка заправляти 5-кубовий обприскувач. Куди подіти зайву тонну води, і хіба б не було розумніше замовити під такі агрегати 10-кубові місткості? Напевно розумніше, але ми ж ці купили, тому ганятимемо їх туди-сюди, витрачатимемо пальне і затримуватимемо роботу обприскувача.
Справді, теорія — це одне, а практика може виявитися зовсім інакшою, і навряд чи хтось спеціально купуватиме 10-кубові цистерни, якщо в нього вже є 6-кубові, але враховувати цей чинник теж треба. І вважати, що вигідніше, зрештою вийде.
І зовсім не дрібницею є ставлення до змішування робочих розчинів, тобто засобів захисту рослин із водою. Фактично йдеться про те, що повноцінно змішати часом усього кілька літрів препарату з кількома тоннами води. Навіть подумки цей процес уявити складно. Що вже казати про те, щоб приготувати його за лічені хвилини. Але ж готують! І не один агроном розводить руками на питання про технологію приготування робочих розчинів, яка застосовується у господарстві. Мовляв, що ви хочете — часу немає. Залили воду, закинули пестициди й уперед. Доки пройде кількасот метрів, то змішається. Більш-менш...
Ось тут незрідка і криється корінь тих проблем, коли ми бачимо протяжні ділянки, зарослі бур’янами, там, де начебто вносили гербіциди або помітні прогалини там, де бенкетували шкідники. Причини цих пропусків можуть бути різними, і, зокрема, це вже згадуване змішування на ходу. Погано виходить і тоді, коли змішування препарату з водою відбувається нерівномірно. В цьому разі одна умовна порція води виходить майже чистою, а інша здатна пригнічувати посіви не гірше, ніж гербіцид суцільної дії.
Ця проблема очевидна, і тому не дивно, що на наших полях з’являється дедалі більше на перший погляд простих агрегатів, що дозволяють виконувати завдання надзвичайної ваги. Їх називають по-різному: мобільні розчинно-заправні станції, польові змішувачі, міксери тощо. Їхня функціональність може відрізнятися, бо одні моделі призначені тільки для стаціонарного змішування, інші — для польового, а треті можна застосовувати й для змішування робочого розчину, і для його доставки. Головне тут те, що наявність і правильне користування цією технікою реально сприяє тому, щоб робити захист посівів так, як слід.
Така станція-цистерна може бути справжньою мобільною лабораторією, у якій здійснюється повний комплекс операцій для приготування по-справжньому ефективного розчину.
Почнемо з того, що процес змішування препарату з водою тут відбувається протягом приблизно 2 годин! Тобто спеціальний міксер всередині перемішує все так якісно, що після цього агроном може бути впевнений — він обприскує посіви справді конкретним пестицидом або їх сумішшю, а не просто зафарбованою водою. Поготів, якщо йдеться не про рідкі препарати, а про порошки. Останні практично неможливо нормально розмішати в баку обприскувача на ходу, перетворюючи цей процес на марну витрату грошей.
З тим мобільні заправні станції можна застосовувати як у полі, так і на базі. В останньому випадку вони перетворюються на справжні лабораторії, коли можна дати підігріту воду, одночасно протестувавши її на жорсткість і кислотність. Після цього цистерну відвозять у поле, де бак обприскувача заправляється у кілька разів швидше, порівнюючи зі звичайним способом. Ураховуючи, що її обсяг може досягати 30 кубометрів, неважко прорахувати, що один раз на совість приготований робочий розчин можна використовувати для 5–6 заправлянь обприскувача.
Фактично використання мобільних заправних комплексів із міксерами дозволяє досягти низки переваг, які прямо впливають на рентабельність виробництва загалом.
По-перше, ми здійснюємо по-справжньому ефективний захист рослин без поправок на якість робочого розчину.
По-друге, ми в рази скорочуємо час на логістику й заправлення бака обприскувача.
І, нарешті, по-третє, ми не залежимо від примх природи й можемо обприскати посіви не тоді, коли вийде, а в оптимальні агротехнічні терміни.
Слід урахувати й той чинник, що одноразове заправлення мобільної заправної станції безпосередньо на базі може здійснюватися особисто агрономом або іншим відповідальним фахівцем, а не механізаторами чи некваліфікованими працівниками в полі. Тобто це гарантія, що частину пестицидів не вкрадуть, не розіллють і що в баку виявляться саме ті препарати й у тій нормі, що потрібна. Це справді дуже важливо, бо, як відомо, там, де немає хазяйського ока, навіть найкращі наміри виконавців не завжди можуть піти на благо. Вкотре зазначимо, що сьогодні поняття якісного захисту рослин стрімко виходить за рамки банального «вибрати хороший обприскувач — купити ефективні препарати». Це, зрозуміло, потрібно, але без прорахованої логістики, без правильного приготування робочих розчинів, без урахування чистоти, кислотності та жорсткості води інвестиції, що становлять сотні тисяч доларів, можуть спрацювати частково.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
