Глибина загортання насіння
Горох добре витримує глибоке загортання насіння, оскільки не виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту. Для набубнявіння і проростання насінини необхідно ввібрати 100–120% води від її маси, що удвічі більше, ніж у зернових культур. Верхній шар ґрунту весною часто пересихає, тому достатньо вологи для насіння забезпечується у разі глибокого загортання. За мілкої сівби, особливо у суху погоду, різко знижується польова схожість, гірше розвивається коренева система. Оптимальна глибина загортання насіння у більшості випадків становить 6–8 см. На важких запливаючих ґрунтах насіння загортають на 4–5 см. На легких або в умовах швидкого пересихання верхнього шару глибину загортання збільшують до 8–10 см. В умовах достатнього зволоження за високої культури землеробства в останні роки рекомендується висівати насіння на глибину 3–4 см. Мілке і якісне загортання насіння забезпечує ранні і дружні сходи, рівномірний розвиток рослин.
Норма висіву
Норму висіву встановлюють залежно від біологічних особливостей сорту і ґрунтово-кліматичної зони вирощування. Вона коливається від 0,8 до 1,4 млн схожих насінин на гектар. У посушливих районах висівають насіння менше, у зоні достатнього зволоження більше. Рекомендуються такі норми висіву: Степ України — 0,9–1,0, Лісостеп — 1,0–1,2, Полісся — 1,1–1,4 млн/ га. Якщо застосовують для знищення бур’янів гербіциди, норму висіву встановлюють меншу, а під час проведення до- і післясходових боронувань збільшують на 10–15%. У кілограмах на гектар її встановлюють залежно від крупності насіння. Орієнтовна норма висіву для дрібнонасінних (М10001000–200–250 г) — 2,0–2,6 ц/ га; крупнонасінних (М1000>250г) — 2,6–3,0 ц/ га.
Строки сівби
Горох — культура ранніх строків сівби. Висівають його у разі настання фізичної стиглості ґрунту одночасно з вівсом, ярою пшеницею та ячменем. Сходи гороху добре переносять весняні приморозки до мінус 5–7°C. Запізнення із сівбою на 10 днів проти оптимальних строків знижує урожай на 5–8 ц/ га.
Догляд за посівами
У посушливу весну і на пізніших посівах найпершим заходом є післяпосівне коткування ґрунту гладкими котками. Це сприяє кращому контакту насіння із землею, підтягує воду до посівного шару ґрунту, підвищує схожість гороху і бур’янів. Доцільно одночасно з коткуванням провести боронування посівними боронами. Утворюється неглибокий мульчуючий шар ґрунту, який запобігає випаровуванню води й утворенню кірки.
Наступний етап догляду за посівами передбачає боротьбу із бур’янами. Найбільш простим, ефективним та економічно доцільним є боронування посівів, за рахунок чого можна знищити від 60 до 80% однорічних бур’янів. Досходове боронування проводять через 4–7 днів після сівби, але не пізніше як за 3 дні до появи сходів гороху. Не можна боронувати у момент появи сходів. Післясходове боронування виконують у фазі 3–5 листків. Якщо післясходових боронувань два, то перше проводять у фазі 2–3 листків, коли рослини мають висоту 4–5 см, а друге — у фазі 3–5 листків за висоти рослин 7–10 см.
Щоб запобігти їхньому обламуванню, боронують посіви вдень не раніше 11–12 год в суху погоду, коли ті втрачають тургор і менше пошкоджуються, а знищені бур’яни швидше підсихають.
Найнебезпечнішими шкідниками гороху є горохова попелиця та гороховий зерноїд. Проти жуків бульбочкових довгоносиків обробляють крайові смуги посівів у фазі сходів. Оптимальний строк обробітку проти попелиці — масова бутонізація, проти зерноїду — з появою на посівах поодиноких квіток та на початку цвітіння (Актара, Данадим, Карате, Фастак тощо) за необхідності, проти комплексу шкідників та хвороб посіви обприскують баковими сумішами інсектицидів та фунгіцидів із повною дозою кожного препарату.
У боротьбі з бур’янами на посівах гороху максимальної ефективності досягають у разі поєднання агротехнічного і хімічного способів.
На посівах гороху найбільш поширеними є: малорічні — лобода біла, щириця звичайна, гірчиця польова, редька дика, вівсюг звичайний, мишій сизий, мишій зелений, плоскуха звичайна; багаторічні — осот рожевий польовий, осот жовтий польовий, берізка польова, свинорий пальчастий та інші.
Проти однорічних злакових і деяких дводольних бур’янів перед висівом або після нього до появи сходів гороху обприскують грунт, застосовуючи один із гербіцидних препаратів на базі похідних хлорацетаніліду метолахлору та диметенаміду або динітроаніліну пендиметаліну:
- Дуал Голд 960 ЕС, к. е. (S-метолахлор, 960 г/ л) — 1,6 л/ га;
- Фронт’єр Оптіма, к. е. (диметенамід-П, 720 г/ л) — 0,8–1,4 л/ га (максимальна норма на грунтах із вмістом гумусу понад 3,5%);
- Стомп 330, к. е. (пендиметалін, 330 г/ л) — 3–6 л/ га.
Проти однорічних дводольних та окремих видів злакових бур’янів до появи сходів гороху застосовують препарати на базі сим-триазину прометрину:
- Гезагард 500 FW, к. с. (прометрин, 500 г/ л) — 3–5 л/ га (горох на зерно)
- Гезагард 500 FW, к. с. (прометрин, 500 г/ л) — 2 л/ га (на посівах овочевого гороху, через 2–5 діб після висівання).
Проти однорічних злакових та дводольних бур’янів ефективним є застосування до появи сходів гороху бакової суміші:
- Дуал Голд 960 ЕС, к. е. (1,5 л/ га) + Гезагард 500 FW, к. с. (3 л/ га).
По бур’янах, що вегетують, у посівах гороху можуть бути застосовані препарати на базі інгібіторів АЛС, похідних імідазолінону, ІТЕ у ФС 2 бентазону, синтетичного ауксину 2М-4Х, а також грамініциди.
Проти однорічних злакових та дводольних бур’янів у фазі 3–5 листків у культури застосовують препарати на базі похідних імідазолінону, зокрема:
- Пульсар 40, в. р. (імазамокс, 40 г/ л) — 0,75–1,0 л/ га
З однорічними дводольними бур’янами борються за допомогою препаратів на базі бентазону, 2М-4Х та комплексні на базі цих діючих речовин, зокрема:
- Базагран, в. р. (бентазон, 480 г/ л) — 3,0 л/ га (5–6 листків у гороху);
- Базагран М, в. р. (бентазон, 250 г/ л + МЦПА, 125 г/ л) — 2–3 л/ га (5–6 листків у гороху);
- Агрітокс, в. р. (2М-4Х у формі солей диметиламіну натрію чи калію, 500 г/ л) — 0,5 л/ га (3–5 листків у гороху);
Проти однорічних злакових (плоскуха, мишії, вівсюг тощо) у фазі 2–6 листків у бур’янів застосовують один із грамініцидів:
- Пантера, к. е. (хізалофоп-П-тефурил) — 1,0–1,5 л/ га;
- Фюзілад форте 150 ЕС, к. е. (флуазифоп-П-бутил, 150 г/ л) — 0,5–1 л/ га;
- Селект 120, к. е. (клетодим, 120 г/ л) — 0,4–0,8 л/ га;
- Центуріон, к. е.(клетодим, 240 г/ л) — 0,2–0,4 л/ га + ПАР аміго — 0,6–1,2 л/ га.
Багаторічні злакові знищуються обробкою бур’янів за висоти 10–15 см одним із тих самих грамініцидів, але за підвищених норм внесення:
- Пантера, к. е. (хізалофоп-П-тефурил) — 1,75–2,0 л/ га;
- Фюзілад форте 150 ЕС, к. е. (флуазифоп-П-бутил, 150 г/ л) — 1–2 л/ га;
- Селект 120, к. е. (клетодим, 120 г/ л) — 1,2–1,6 л/ га;
- Центуріон, к. е. (клетодим, 240 г/ л) — 0,4–0,8 л/ га + ПАР аміго — 1,2–2,4 л/ га.
Проти одно- та багаторічних злакових можна застосовувати також грамініциди:
- Агіл 100, к. е. (пропахізофоп, 100 г/ л) — 0,6–1,2 л/ га
- Шогун 100, к. е. (пропахізофоп, 100 г/ л) — 0,6–1,2 л/ га.
Збирання урожаю
На відміну від попередніх років, коли на полях України домінувало двофазне збирання урожаю, із впровадженням у виробництво короткостеблових безлисткових сортів основним способом збирання гороху стало пряме комбайнування (однофазне) за вологості зерна 15–17%. За необхідності (забур’яненість, висока вологість рослин тощо) проводять десикацію посівів гороху за неділю до збирання (Реглон, Раундап, Ураган).
М. М. ГАВРИЛЮК, заступник директора з наукової роботи
ІФРГ НАН України Академік НААН України
