Михайло Шевчук, доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри ботаніки і садово-паркового господарства Волинського національного університету ім. Л. Українки
Однак для того щоб мати великі, смачні ягоди, слід передусім подбати про сорт. Найкраще висаджувати високоврожайні оздоровлені від вірусних хвороб сорти з високими смаковими якостями, які перевірені виробництвом і часом. Зокрема, в цьому я зміг переконатися, перебуваючи у колег у Польщі, які займаються її промисловим вирощуванням. Поляки стверджують, суниця - це найбільш рентабельна культура для вирощування. Такого висновку вони дійшли протягом останніх років вирощування цієї ягоди.
Тому я не пошкодував фінансових ресурсів і закупив для розмноження найбільш продуктивні оздоровлені invitro сорти: «Хоней», «Ельсанта», «Сильва»; та вітчизняної селекції: «Женева», «Розана Київська», «Презент». Таким чином, на сьогодні вирощую 11 сортів різнопланового використання. Їх посадку проводив ранньою весною із міжряддями 90 см, з відстанню у рядку між рослинами 30 см. Таким чином, восени уже сформувались добре розвинені рядки шириною до 40-45 см і з міжряддями 45-50 см. Всього в такий спосіб сформовано 3,5 сотки ягідників, листову масу яких залишив на зиму.
Весною, після видалення відмерлих залишків, рослини підживив локально нітроамофоскою по 5 кг на сотку, облаштував краплинне зрошення, яке періодично включав, враховуючи вологість ґрунту. Тричі протягом вегетаційного періоду проводив позакореневе підживлення мікродобривами «Растворин» та стимулятором росту «Сапрогум». І вже на початку червня розпочав масовий збір врожаю, який проводив через день. До речі, завдяки плодовитим сортів, збір ягід тривав до заморозків.
Дуже важливо під час догляду за суницею є підготовка рослин до зими, і основним при цьому є нагромадження необхідної кількості поживних речовин, які забезпечують стійкість до ушкодження морозами. Після збору врожаю на сортах «Хоней», «Ельсанта» та «Презент» провів скошування листової поверхні на висоті 3-5 см газонокосаркою, а на сортах нейтрального дня («Сильва») цього не робив, збираючи врожай через два, а пізніше й через 3 дні, до заморозків.
Поляки протягом останніх років дійшли до висновку, що суниця - це найбільш
рентабельна культура для вирощування.
Щодо скошування листової поверхні є різні думки: одні не рекомендують проводити цей захід, зважаючи на недостатнє накопичення поживних речовин рослинами перед зимівлею, а інші йому віддають перевагу, мотивуючи оздоровленням від присутніх на рослинах шкідників та хвороб (павутинного та полуничного кліща, борошнистої роси, білої плямистості та інших). Із власного досіву надаю перевагу скошуванню (на висоті 3-5 см) на сортах одноразового плодоношення, крім того, сприятливі погодні умови (температура і вологість) останніми роками сприяють достатньому нагромадженню рослинами пластичних речовин перед зимівлею.
Важливим є і те, що фізіологічні процеси рослин після скошування спрямовуються на відновлення листової поверхні, тоді як формування відсадків дещо пригальмовується, що важливо для посадок другого року використання ягідника.
Від вирощування суниці, окрім смачних ягід для споживання, є і неабиякий зиск. Перші й останні (осінні) збори врожаю реалізовувались по 28-30 грн/кг, а в середньому не менше 20 грн. В цілому з кожної сотки отримано прибуток у 5 тис. гривень. Найвищий урожай і в еквівалентному грошовому виразі отримано від вирощування суниці сорту «Хоней»: із площі 1,5 сотки зібрали майже 450 кілограмів соковитих ягід.
