На перший погляд, весняний догляд за посівами озимини давно відомий та усталений впродовж багатьох років. Потрібне своєчасне внесення азоту в оптимальній формі, і не тільки. Найчастіше до бакових сумішей додаються і пестициди: гербіцид, аби придушити першу хвилю бур’янів; фунгіцид із профілактичною чи лікувальною метою тощо… Добре, якщо більшість рослин нормально перезимувала, й агроному досить обійтися обов’язковою програмою. Однак, на жаль, такі умови складаються не завжди.
Річ у тім, що відновлення весняної вегетації практично завжди супроводжується різноманітними стресами. Найбільш показово це виявляється у температурних коливаннях — від -1-4°С вночі аж до +12-14 вдень. Як відомо, для більшості культурних рослин добовий перепад температури на 10 градусів і більше спричиняє певний стрес. Не кажучи вже про різкі коливання від «мінусів» до пристойного «плюса».
Такі стресові фактори надто ускладнюються у тому разі, якщо посіви посередньо чи погано перезимували, а також за нестачі вологи і незадовільного фітосанітарного стану на полі. В такому разі одного лише азотного живлення буде замало, що в результаті негативно вплине на майбутню урожайність.
При цьому позначитися на ці стресоутворювальні явища якимось інакшим способом, аніж внесення додаткових антистресових препаратів не можна в принципі. Як свідчить досвід багатьох господарств у різних регіонах України, із цим завданням чудово справляється такий препарат, як гумат калію.
Слід наголосити на корисній ролі гуматів калію у завданні покращення засвоєння елементів живлення із грунту. Передусім це стосується полегшеного засвоєння калію, який входить до складу гуматів. Як відомо, в посушливих умовах цей елемент погано засвоюється кореневою системою рослин, навіть будучи внесеним з осені. Відповідно, вносячи гумат калію на озимині, ми додатково забезпечуємо один із найважливіших елементів живлення.
Паралельно відбувається активізація кореневої системи завдяки підвищенню вбираючої здатності кореневих волосків та покращеному перетворенню нерозчинних елементів у грунті в засвоювану форму. Це досягається за рахунок підвищенню пропускної здатності клітинних мембран у десятки разів. При цьому гумати є природними хелатуючими речовинами, і тому полегшують засвоєння елементів живлення, переводячи їх в органічну форму. Вони балансують їх надходження у рослину і допомагають ефективніше використовувати в клітинах, інтенсифікуючи і синхронізуючи зростання та розвиток, підвищуючи кількість цукрів, білків, жирів, вітамінів і хлорофілу в тканинах.
Яким чином внесення гумату калію допомагає розкрити закладений у рослині і технології потенціал? Не будемо детально розповідати про те, що таке гумати та з чого їх виробляють. Наголосимо лиш на тому, що до складу якісних гумінових препаратів входять активні органічні кислоти, які позитивно впливають на стан і вегетацію рослин. Вони виступають у якості підтримувальних і пом’якшувальних факторів, формуючи своєрідну «подушку безпеки» для сходів озимини.
Звісна річ, стресоутворення у рослин не обмежується винятково факторами природного характеру. Адже разом з азотними добривами дбайливий агроном вносить навесні цілу низку хімічних препаратів. Передусім це гербіциди проти ранніх ярих бурʼянів та тих, що зимують. Здебільшого без гербіцидів ранньої весни неможливо обійтися.
Однак будь-який гербіцид, яким м’яким він би не був, справляє слабшу чи сильнішу фітотоксичну дію на посіви культурних рослин. Від цього нікуди не подітися. І якщо вона часто яскраво проявляється у гальмуванні росту міцних посівів, то на ослабленій після перезимівлі пшениці фітотоксичність відобразиться ще сильніше. І навіть антидоти в такому разі можуть не допомогти.
У цьому разі гумат калію виступає природним антидотом, котрий нівелює вплив гербіцидів на посіви озимини. Активізуючи біологічні процеси в рослині, вони інтенсифікують синтез нуклеїнових кислот і білків, підсилюючи фотосинтетичну продуктивність хлоропластів у клітинах. Відповідно, завдяки гуматам відбувається швидке відновлення метаболізму в клітинах і пом’якшення дії стресоутворювальних чинників.
Дещо інакше виглядає механізм спільної дії гуматів та фунгіцидних препаратів. Як відомо, фунгіциди зупиняють проростання і розвиток патогенів. Тим не менш, цей процес не є миттєвим, і токсичні виділення патогенів ще впродовж певного періоду продовжують свою руйнівну роботу. Якщо до цього додається дія потужного фунгіциду, то стан ослаблої після зими рослини можна порівняти зі станом хворого, якого лікують ударною дозою антибіотиків. І в цьому разі додавання вугільних гуматів знімає це навантаження на організм, підвищуючи імунітет рослин та активізуючи біологічні процеси їх розвитку. Знову ж таки це досягається у тому числі завдяки активізації метаболізму в клітинах, очищенні живих організмів від токсинів та прискоренні відновлення уражених білкових молекул. Сходи озимини, висловлюючись образно, «стають на ноги».
Незайвими будуть гумати калію і в суміші з інсектицидами, оскільки запобігають у місцях пошкоджень комахами тканин рослин розвиток патогенних мікроорганізмів, підвищують регенеративну здатність пошкоджених органів і допомагають рослині відновити уражені шкідниками ділянки.
При цьому всьому слід застерегти агровиробників від такої поширеної помилки, як покладання сподівань на майбутній урожай на якийсь один елемент технології. Гумати — це не панацея, а один із ефективних факторів, які позитивно впливають на стійкість посівів до стресів і майбутню врожайність. Їх необхідно використовувати як складову частину комплексної технології догляду за посівами озимих зернових та інших культур.
На озимій пшениці рекомендоване дворазове застосування гуматів — початок виходу рослин у трубку та в фазі цвітіння-початку молочної стиглості. При цьому, на відміну від багатьох препаратів, котрі реально позитивно впливають на стан рослин, внесення гумату калію є фінансово доцільною операцією, оскільки їх вартість у перерахунку на гектар обраховується десятками гривень, а не доларів.
За умови ефективного внесення гумату калію можна вести мову про реальну прибавку врожайності на озимій пшениці в межах від 1 до 4-5 ц/га. Такі показники були отримані у низці господарств у різних регіонах України. Звісна річ, що для того аби прийняти рішення на користь цих препаратів, варто почати із невеликих дослідних ділянок, забезпечивши при цьому чітке дотримання рекомендованої виробником технології.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
