Забезпечуючи мінеральне живлення сої на ранніх етапах розвитку, надважливо, щоб воно містило такі поживні елементи, як фосфор (сприяє інтенсивному росту коренів і формуванню потужної кореневої системи), азот і мікроелементи: цинк, бор, марганець і залізо, що покращують ріст і розвиток молодих рослин.
Тому правильна система догляду за сходами сої обов’язково має містити певну кількість позакореневих обробок препаратами, до яких входять ці та інші елементи живлення, у відповідні фенологічні фази розвитку. Про це поговоримо згодом.
Втрати врожаю сої від бур’янів, різноманітних хвороб, яких налічується понад 30 видів, і шкідників можуть досягати 40%. Для мінімізації втрати врожаю надзвичайно важливо виявляти початкову стадію зараження й часто спрацьовувати препаратом превентивно — на запобігання загрози. Істотної шкоди завдають бур’яни, особливо ж багаторічні й однорічні дводольні. Для ефективної боротьби з бур’янами на сої важливо правильно визначити їх склад. Наприклад, коренепаросткові бур’яни найефективніше знищувати гербіцидами, в складі яких є гліфосат. Вносити гербіциди потрібно в кілька етапів: до сівби, під час сівби, до появи сходів і в період вегетації (для підстрахування). Хоча в цьому питанні багато чого залежить від ступеня інтенсивності технології вирощування сої та стану поля.
За появи ранніх сходів бур’янів слід провадити ранній контроль цієї загрози посівам, а отже, застосовувати ґрунтові гербіциди. Як свідчить досвід, за умов дефіциту вологи ґрунтові гербіциди стають малоефективними, і часто їх дії замало, щоб убезпечити сою на весь строк вегетації. Тому, щоб боротьба з бур’янами була дієвою, треба застосовувати системи захисту, що містять внесення страхових гербіцидів по вегетації. На сьогодні фактично це найефективніший спосіб контролю бур’янів на сої.
Як чіткий маркер виступає фаза появи 1–3 трійчастих листків на рослинах. Це один із ключових критичних періодів зростання сої, і саме в цій фазі треба максимально захистити культуру від шкідливого впливу бур’янів, внісши страховий гербіцид.
Водночас у цій фазі рекомендується перше позакореневе підживлення мікродобривами, додавши їх до бакової суміші. Насамперед рослина на цьому етапі розвитку потрібен доступний фосфор для розвитку кореневої системи. Через різні причини їй може бути важко отримати його в достатній кількості із ґрунту. Також потрібно внести молібден, що стимулює розвиток бульбочкових бактерій, і бор — один із ключових мікроелементів для сої. Якщо дозволяє бюджет вирощування цієї культури, то не завадить внести цинк, сірку та магній.
У фазу появи 3–5 трійчастих листків зазвичай гостро постає проблема поширення злакових бур’янів, тому в більшості випадків потрібна ще одно гербіцидна обробка. До того ж слід чітко стежити за станом рослин щодо розвитку хвороб сої та збільшення чисельності шкідників.
У захисті від хвороб сої слід звернути увагу на прикореневі фузаріозні гнилі. Якщо вчасно не контролювати це захворювання, то втрата врожайності досягає критичного рівня 50%. Останніми роками активізувалася ще одна проблемна хвороба — склеротиніоз сої, особливо у сівозмінах, насичених соняшником і ріпаком.
Дуже небезпечним захворюванням сої є бактеріоз, заходи боротьби з ним досить тривіальні, але головною небезпекою є його неправильне діагностування. Симптоми бактеріозу візуально дуже схожі на ураження септоріозом, тому досить часто агрономи працюють звичайним фунгіцидом, не отримуючи належної ефективності внесення.
Ми порадимо перевірену ефективну систему фунгіцидного захисту відомого виробника, орієнтуючись на вартість препаратів за можливостями господарства. Це можуть бути як оригінальні препарати, так і якісні генерики — залежно від запланованого врожаю сої. І, звісна річ, надзвичайно важливо завдати превентивного удару по хворобах, обробивши препаратами до появи видимих проявів ураження рослин.
Соя також уражається низкою небезпечних шкідників, таких як соєва плодожерка, акацієва вогнівка, трипси, совки, павутинний кліщ й ін. Застосування інсектицидів проти комах-шкідників також має здійснюватися превентивно, бо якщо гусениці потраплять всередину, то нічого доброго від цього поля вже не варто очікувати.
Своєю чергою, павутинний кліщ без ефективного контролю може повністю знищити врожай сої. Нині на ринку існує небагато по-справжньому ефективних акарицидів, і якщо говорити про діючі речовини, то всі вони по-своєму дієві. Однак за тривалого застосування того чи іншого акарициду в кліща розвивається резистентність, що тягне за собою різке зниження ефективності застосування препаратів.
Тому з метою запобігання резистентності павутинного кліща до акарицидів краще практикувати поперемінне застосування акарицидних діючих речовин із різних класів. Зокрема, нових, принципово інших діючих речовин, що дає змогу знизити ризик резистентності на 90%.
Особливу увагу в хімічних обробках посівів сої слід звернути на контроль нормального розвитку рослин у фазу бутонізації — соя стає особливо уразливою до захворювань і браку критично важливих елементів живлення. Тому рекомендується застосувати бакову суміш фунгіцид + інсектицид, а також внести фосфорно-калійне мікродобриво разом із бором і молібденом, що безпосередньо позитивно вплине на цвітіння та запилення рослин. Якщо на руках немає точних даних листкової діагностики і йдеться про отримання доволі високого врожаю сої, бажано спрацювати сумішшю мікроелементів, щоб запобігти можливого дефіциту елементів живлення. Зазвичай на цей період припадають посушлива погода, тому можна порадити недорогий препарат на основі амінокислот, який дозволить підвищити стресостійкість рослин сої.
Інтенсивна технологія вирощування сої передбачає обов’язкове листкове підживлення посівів у фазу масового цвітіння рослин. У цей період також потрібно внести мікродобрива, що містять бор із молібденом, і за можливості — комплекс інших мікроелементів з амінокислотами. Це покращить зав’язування бобів і мінімізує відсоток абортації зав’язі.
Ігор КОВАЛЕНКО, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
