Практично щороку головним обмежувальним чинником формування врожайності кукурудзи традиційно є дефіцит вологи в ґрунті. Саме тому агрономи незрідка розраховують відносно невисокі норми внесення мінеральних добрив, прагнучи заощадити на цьому витратному елементі технології. Адже рослини можуть не спожити вчасно закладені у ґрунт NPK через брак вологи.
Цьогоріч, як і в деякі попередні сезони, ця проблема накладається на іншу. Щоби використати по максимуму ту обмаль вологи, яка є в ґрунті, агровиробники практикують ранній, а іноді навіть надранній, висів насіння цієї культури. Однак «королева полів» — це не просто вологолюбна, а ще й теплолюбна культура. У будь-якому разі гостро необхідний для розвитку кореневої системи фосфор та не менш необхідний калій кукурудза за температури ґрунту нижче +10 °С із землі не витягне. Цієї весни у зоні Лісостепу увесь квітень та початок травня кожен другий день був відверто холодним. Це вочевидь позначилося на розвитку молодих сходів кукурудзи, хоча, слід визнати, нас здорово порятували доволі рясні дощі. Хоча і не всіх…
Так само негативно впливають на засвоєння елементів живлення такі очевидні чинники, як підвищена кислотність ґрунту, засоленість, перебування їх у недоступних для рослин сполуках тощо.
З огляду на це гостро необхідним видається позакореневе внесення мікродобрив, які містять швидкодоступний фосфор та калій. Їх потрібно дати бодай у мізерній кількості для того, щоб коренева система рослин запрацювала активніше і почала розвиватися вглиб. Це потрібно для того, щоб рослини кукурудзи могли збільшити обсяг своєї живильної території, а також набагато впевненіше протистояти такому невідворотному стресовому чиннику, як літня спека.
Період формування 3–5 листків взагалі є надзвичайно важливим для подальшого розвитку кукурудзи. На цьому етапі розвитку починають закладатися репродуктивні органи. При цьому ріст рослин відбувається доволі повільно, і вони здатні споживати обмежену кількість поживних речовин внаслідок малої розвиненості кореневої системи. Тому окрім фосфору та калію по листу було б дуже незайвим дати сірку, магній та цинк. Також у тому разі, якщо під передпосівний обробіток була внесена помірна доза добрив, — ще й азот.
З цією метою можна використати або спеціалізовані комплексні мікродобрива, яких повнісінько на ринку, або ж скомпонувати робочу суміш із простих складових, котру можна внести в один чи два прийоми разом із пестицидами. Скажімо, 2–3 кг/га монокалій фосфату, 3–4 кг/га сульфату магнію, до 10 кг/га карбаміду та цинк.
Розрахувати оптимальний період внесення нескладно — за 10–15 днів після появи сходів кукурудза відчуває найвищу потребу у фосфорі. Саме на цей час варто запланувати внесення фосфору та супутніх елементів живлення.
Для того, щоб розрахувати наступне листове підживлення, бажано було б мати на руках точні аналізи ґрунту на вміст основних макро- та мікроелементів, і діяти за цим алгоритмом. Якщо таких даних немає, варто витратити досить невеликі кошти для забезпечення посівів кукурудзи критично важливими мезо- та мікроелементами. До складу робочої суміші слід додати молібден, марганець, цинк та бор. При цьому слід враховувати, що молібден практично недоступний для кореневої системи рослин на кислих ґрунтах, тоді як на лужних — марганець та цинк. Такого важливого мікроелементу, як бор, в ґрунті завжди мало за невеликими винятками, і без достатньої кількості вологи він не засвоїться. Не слід також забувати і про такі важливі для кукурудзи елементи живлення, як мідь та залізо.
Таку обробку можна провести буквально за декілька днів після першої, поєднавши її із карбамідом.
Дуже важливо не пропустити ще один критичний для розвитку кукурудзи період. Це період після появи 9–10-го листка, який характеризується інтенсивним ростом рослин кукурудзи і триває протягом 15–20 днів. Впродовж цього часу накопичується маса рослини й стрімко зростає потреба в основних елементах живлення. На цьому етапі засвоюється до половини усього необхідного кукурудзі азоту та фосфору і до двох третин калію.
Саме тому бажано в цей час здійснити обробку посівів робочою сумішшю, яка містить азот, фосфор та калій, аби інтенсифікувати процеси розвитку рослин. Фактично у такий спосіб ми додамо будівельного матеріалу в критично важливий період для рослин кукурудзи. Потрібно додати до суміші такий важливий для подальшого цвітіння рослин мікроелемент, як бор.
Окремо слід зупинитися на азотних підживлення посівів кукурудзи. Кукурудза потребує азоту для якісного розвитку у таких великих кількостях, що недостатньо просто обмежитися дво- чи триразовим позакореневим внесенням карбаміду. Водночас такий високомобільний елемент, як азот, внесений у березні перед сівбою, наприкінці травня вже може промитися із дощами в нижні шари ґрунту. Починаючи з появи 10-го листка, кукурудза починає відчувати посилену потребу в азоті, що безпосередньо впливає на майбутню врожайність. Тому не можна допустити дефіциту цього мікроелементу.
Відповідно, рекомендованим є додаткове внесення азотних добрив внутрішньоґрунтовим чи прикореневим способом. Перший спосіб передбачає застосування такого високефективного агрозаходу, як міжрядна культивація, яка дає змогу провадити розпушення ґрунту, механічне знищення бур’янів і заразом внесення азотних добрив на глибину до 12 см, якщо агрегат обладнано спеціальною місткістю. У такий спосіб залежно від вологості ґрунту можна дати декілька десятків кілограмів аміачної селітри, сульфату амонію чи карбаміду. Ще краще дати азот разом з іншими елементами у рідкому вигляді.
З цією метою також можна використовувати спеціальні живильні машини для внесення рідких добрив у ґрунт.
Другий спосіб передбачає застосування спеціальних насадок на форсунки обприскувача для досить точного внесення КАС у прикореневу зону рослин. Це ефективний спосіб підживити молоді рослини кукурудзи азотом, однак його дієвість безпосередньо залежить від наявності опадів.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
