Споживання соняшником води та поживних речовин: стереотипи і факти

Споживання соняшником води та поживних речовин: стереотипи і факти

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 07 квітня 2021 15:00

Надмірно висушує ґрунт і знищує його родючість — це розповсюджений стереотип про соняшник. Навпаки, варто шукати шляхи підвищення апетиту культури до поживних речовин.

Стрімке зростання виробництва соняшнику, що спостерігається в останні 15–17 років, призвело до виникнення нової рослинницької підгалузі — соняшникарство. На сьогодні в Україні виробництво соняшнику суттєво зросло як у кількісному (посівні площі), так і якісному (врожайність) виразі. Це спонукає виробників шукати нові шляхи удосконалення технології цієї культури.

Соняшник — це культура з незвичайною системою живлення. З одного боку, він виносить багато поживних речовин із ґрунту, а з іншого — це культура, що здатна «з’їсти» тільки певну кількість мінеральних речовин, і далі він не реагує на зростання фону удобрення. До кінця особливості засвоєння поживних речовин соняшником так і є не вивченими. Проте, не зрозуміло як, сформувався міцний стереотип — соняшник надто багато «з’їдає» макроелементів і таким чином руйнує родючість ґрунтів. Цю думку висловлюють як відомі науковці, так і багато виробничників, і навіть пересічні громадяни, які не мають ніякого відношення до аграрного виробництва.

Водночас цей стереотип доповнюється здатністю соняшнику використовувати глибинні запаси води, створюючи тим самим умови для наявності перманентного дефіциту вологи в метровому шарі ґрунту.

Чому ми вважаємо думку багатьох фахівців стереотипом? Річ у тому, що комплексні дослідження з питань механізму мінерального живлення, як і з особливостей водоспоживання соняшнику взагалі, відсутні й саме тому будь-які висновки у цьому напрямі зроблено апріорі. Саме тому такий спосіб декларації є ніщо інше, як стереотип. На жаль, наші власні дослідження не мають повної завершеності, але те, що надбано багаторічними спостереженнями, дозволяє виступити опонентами розповсюдженої думки про руйнівну діяльність соняшнику.

 

Рис. 1. Якщо конкретизувати комплекс елементів живлення для соняшнику, то на підставі аналізу наукових досліджень можна рекомендувати його в такому вигляді

04 443 40 1

 

Почнемо з порівняльних характеристик колообігу поживних речовин для різних польових культур. Для цього скористаємося даними А. Гончарова, опублікованими у 2016 році (табл. 1).

 

Таблиця 1. Винесення й повернення в ґрунт елементів живлення соняшником і деякими іншими культурами

04 443 37 2

 

Тут добре простежується відсутність якоїсь особливої «прожерливості» соняшнику. Якщо порівняти соняшник із кукурудзою, то за середньої врожайності цих культур відповідно 2,5 та 6,0 т/га винесення становитиме:

• азоту 51 × 2,5 = 127,5 кг/га (соняшник); 25 × 6,0 = 150,0 кг/га (кукурудза)
• фосфор 31 × 2,5 = 77,5 кг/га (соняшник); 15 × 6,0 = 90,0 кг/га (кукурудза)
• калій 100 × 2,5 = 250 кг/га (соняшник); 28 × 6,0 = 168 кг/га (кукурудза)

 

Як бачимо, тільки по калію апетит соняшнику перевищує кукурудзу.

Але ж винесення поживних речовин — це лише один з елементів балансу. Не менш важливе накопичення післяжнивних решток, які після повної мінералізації повертають частину елементів живлення. Якщо, користуючись даними табл. 1, порахувати повернення у фітосередовище макроелементів, то отримаємо такі результати (табл. 2).

 

Таблиця 2. Розрахунок повернення у ґрунт поживних речовин після повної мінералізації післяжнивних решток

04 443 38 1

 

За цим елементом колообігу поживних речовин соя і пшениця є аутсайдерами, а соняшник і ріпак — лідери позиції. Отже, звинувачувати соняшник у руйнації ґрунтової родючості з огляду на фактичний стан речей навряд чи розумно. Більше з тим, соняшник вживає поживні речовини доволі скромно, що викликає необхідність стимуляції цього процесу. Тому проблема не в тому, що він занадто багато «з’їдає», а в тому, що реакція на добрива є тупуватою.За багаторічними даними Д. С. Васильєва врожайність соняшнику залежно від добрив варіювала у таких межах (табл. 3).

 

Таблиця 3. Урожайність й олійність насіння соняшнику залежно від добрив

04 443 38 2

 

Справді, за умови зростання дози азоту з 30 до 60 кг/га прибавка становить всього 0,06 т/га, що є на рівні помилки досліду. Водночас спостерігається зменшення вмісту жиру, і хоча збирання олії має тенденцію до зростання, воно є несуттєвим і не доказаним математично.

 

Як поліпшити апетит у соняшнику?

То ж соняшникарство стоїть перед необхідністю знайти такі «приправи», які б стимулювали апетит соняшнику і сприяли б ефективізації підвищених доз добрив.

Поглиблений аналіз водоспоживання соняшнику також викликає подив, до стереотипізації його надмірного висушування ґрунту. Як і по споживанню поживних речовин тут доцільно розглянути фізіологічні характеристики, порівнюючи з іншими культурами. Результати розрахунку показників водоспоживання наведено нижче (табл. 4).

 

Таблиця 4. Сумарне водоспоживання польових культур

04 443 38 3

 

Порівнюючи із соняшником, тільки соя менше висушує ґрунт. До того ж коренева система соняшнику більш рівномірно використовує вологу по шарах ґрунту (табл. 5).

 

Таблиця 5. Особливості водоспоживання польових культур по шарах ґрунту, м³/га

04 443 38 4

 

Аналізуючи наведені дані, легко переконатися, що не такий уже страшний соняшник за вологоспоживанням, як його представлено в стереотипах-страшилках. Тут напрошується висновок: розбіжності водоспоживання перш за все визначається не біологією культури, а рівнем урожаю біомаси. Так, серед наведених культур кукурудза відрізняється найекономнішими вологовитратами, але через урожай біомаси качає з ґрунту вологи найбільше. Тому, якщо розраховувати на абсолютне економне витрачання, треба культивувати низьковрожайні культури. Та чи влаштує така пропозиція виробників і загалом аграрний сектор економіки? Навряд!

Якщо припинити дискусію з прихильниками жахів про соняшник, то відкривається зворотний бік — соняшник мало їсть, не так багато п’є і для інтенсифікації йому треба знайти шляхи підвищення апетиту. Що саме сьогодні може слугувати подразником живлення для соняшнику. Чисельні досліди показали, що одним із таких подразників є гармонізація системи удобрення. Мається на увазі забезпечення рослин комплексом елементів живлення: макро-, мега- і мікро.

За умови створення такого комплексу з’являється можливість збільшити врожай — утворювальний елемент живлення азот до 90 кг/га. Раніше було зазначено, що доза азоту понад
60 кг/га для соняшнику неефективна, бо прибавка від збільшення дози до 90 кг/га є несуттєвою й недоказаною математично. Особливої уваги заслуговує сірка, яку за потреби слід вносити з розрахунку 24 кг/га діючої речовини. В Україні таку кількість сірки як елемента, що бере участь у білковому обміні, можна внести за застосування сірчанокислого амонію (NH4)2SO4.

 

Оптимізація живлення

Подальші кроки оптимізації живлення соняшнику пов’язані із застосуванням мультифункціональних препаратів. Таких препаратів на нашому аграрному ринку безліч. Серед усього різноманіття можна зустріти ефективні й перевірені бренди, але чимало з препаратів є простою аферою. Тому треба знайти надійні джерела постачання препаратів. Ці препарати називають багатофункціональними, тому що вони здатні водночас вирішувати різні завдання:

• забезпечувати потрібними мікроелементами у хелатній формі;
• завдяки бактеріям-антагоністам забезпечувати певний фунгіцидний ефект;
• стимулювати розвиток кореневої системи завдяки цитокінінам;
• згладжувати негативи умов середовища, забезпечуючи антистресову дію;
• впливати позитивно на якісні показники продукції.

 

Такі препарати зазвичай застосовують як позакореневі підживлення в період початку генеративного розвитку рослин. Часто виникає доцільність дворазового застосування препаратів з інтервалом 2–3 тижні.

Ми вивчали ефективність застосування мультифункціонального препарату Хелафіт Комбі у вирощуванні соняшнику. За даними А. В. Добровольського за застосування препарату Хелафіт Комбі дворазово соняшник забезпечив найвищий урожай (табл. 6).

 

Таблиця 6. Урожайність соняшнику за комбінативного внесення добрив і препарату Хелафіт Комбі (середні за 2017–2019 рр.)

04 443 40 2

 

 

Як бачимо, ефект перевищив усі сподівання! Максимальний рівень прибавки врожаю сягає 0,82 т/га, а це більше, ніж сума ефектів від добрив і препаратів окремо (0,22 + 0,55 = 0,77 т/га). Тут ми маємо справу з ефектом синергізму, тому що зазвичай комбінований ефект менший, ніж сума ефектів окремих чинників. Якщо справді наявність синергетичного ефекту в майбутньому можна буде відтворити, то ми маємо справу з рідкісним явищем.

А що водоспоживання? Чи можна досягти більш економного витрачання вологи? Розрахунок показав, що використання мультифункціональних препаратів також дає позитивний результат (табл. 7).

 

Таблиця 7. Характеристика водоспоживання соняшнику залежно від добрив і препаратів (середні за 2017–2019 рр.)

04 443 40 4

 

Коливання коефіцієнта водоспоживання більш ніж суттєві — різниця між крайніми варіантами досягає 38%. І це не внаслідок фізіологічних змін, а тільки результат зростання врожаю. То ж можна, без побоювання помилитися, стверджувати, що комбінативне застосування добрив із багатофункціональним препаратом ефективізує процес вологоспоживання соняшнику.Основним висновком, якого можна дійти з наведених матеріалів, є спростування поширеного стереотипу про надмірне висушування ґрунту і знищення його родючості. Навпаки, варто шукати шляхи підвищення апетиту культури до поживних речовин. Одним із таких шляхів є створення мінерального комплексу макро-, мега- і мікроелементів з одночасним застосуванням сучасних мультифункціональних препаратів.

 

В. ЩЕРБАКОВд-р с.-г. наук, професор кафедри
польових і овочевих культур Одеського ДАУ
В. ГАРМАШОВд-р с.-г. наук, Одеська державна 
сільськогосподарська дослідна станція НААН України

 

 12 квітня 2024
Станом на 12 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 1 млн 260 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 12 квітня на контрольованій Україною території вже засіяно 1 млн 260 тис. га зернових та зернобобових культур.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
Європейський ринок сухого молока вчергове помітно «просів». Це миттєво відобразилось і на вартості українського товару, оскільки саме в Європу з України останнім часом експортується левова частка сухого молока.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння соняшнику, кукурудзи та озимого ріпаку преміальної генетики бренду Pioneer®.
Corteva, Inc., глобальна винятково сільськогосподарська компанія, спільно з державним АТ «Ощадбанк» розширюють партнерську програму кредитування українських агровиробників, даючи можливість купувати на вигідних умовах засоби захисту рослин компанії. Наразі за умовами цієї програми кредитування за зниженими ставками фермери можуть придбати насіння ...
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
Європарламент схвалив оновлені «директиви щодо сніданків», згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 144 тонни живих овець і кіз на суму $158 тис.
12 квітня 2024
 12 квітня 2024
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
У Харківської області «Агрофірма "Світанок"» виробила першу в Україні органічну горіхову олію, яка виготовлена в повністю органічному виробничому ланцюжку: органічний горіховий сад – органічний виробник олії. У ДП «Укрметртестстандарт» проведені необхідні випробування та отримані висновки.
12 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.