Насамперед мають бути обраховані з урахуванням запасів необхідні обсяги корму, визначено культури та передбачено площі для сівби. Найякісніше сіно отримують із бобових трав, бобово-злакових мішанок. Сіно доцільно заготовляти з менш урожайних другого, третього укосів, оскільки білкові сполуки, що є в бобових травах, повільно віддають воду і таким чином потрібно додаткових 1–2 доби для гарантованого висушування трав першого укосу.
Наявний комплекс технічних засобів працював і торік, однак, ураховуючи тогорічні недоліки в його роботі, які слід усунути, й щорічні зміни, що відбуваються в заготівлі сіна, майбутнє збирання відрізнятиметься від попереднього (не можуть бути повтореними поля, культури та їх урожайність, терміни збирання, стан технічних засобів, погодні умови тощо). З огляду на це змінюється й ефективність заготівлі корму.
Оскільки заготівля триває короткий період, а вже зібране сіно може бути змочене опадами й, внаслідок цього втратити якість, особливу увагу слід приділити підготовці навісу чи ангара для зберігання сіна, передбачивши необхідну площу для зберігання, підготувати проїзди для навантажувача. Слід ретельно підготувати навантажувач для складування сіна, передбачивши використання захвату для роботи відповідно до стану сіна (рулони, тюки, розсипне сіно), забезпечити освітлення для можливості виконання робіт у нічний час.
Плануючи роботи із заготівлі сіна, через не завжди прогнозовані короткочасні зливи слід передбачувати можливість змінювати послідовність виконання окремих операцій, не виконуючи окремі з них за сприятливих умов, пришвидшуючи чи призупиняючи деякі роботи, тобто технологічний процес заготівлі має бути гнучким, забезпечуючи гарантоване отримання якісного корму. Слід розуміти, що операції заготівлі виконують як у полі, так і на стаціонарі. Саме в полі відбувається сушіння сировини, і після завершення польових операцій повернення до сушіння потребує більших затрат.
За підготовки технічних засобів за результатами роботи в минулорічний сезон слід якісно усунути несправності й за потреби замінити окремі деталі. Щодо косарок, то обов’язково слід зробити запаси ножів. Потрібно мати запасні граблини для ворушилок і граблів тощо.
Встигнути за 2–4 дні
Коли визначено обсяги робіт, сховище та технічні засоби для збирання підготовлено відповідно до обсягів робіт, сформовано колектив для збирання, настає пора сінокосу. Розпочинати скошування за будь-якого укосу слід таким чином, щоб завершити скошування для бобових — у кінці фази бутонізації, для колосових — на початку колосіння. На цей момент трави мають максимальну поживність, яка на цьому рівні тримається 2–4 доби. За наступні чотири доби втрачається в бобових третина протеїну, в злакових — 12% енергетичної поживності. Таким чином, роботи із заготівлі мають тривати не більше як чотири доби. Висота скошування трав — 8–10 см. Зріз — не рваний, стерня не має відрізнятися по висоті. Робоча швидкість для ротаційних косарок — 10–12 км/год і вище, для сегментно-пальцевих — до 7–9 км/год. На ротаційних косарках слід контролювати гостроту ножів і за потреби їх змінювати на заточені. Виважена балка косарки з одного з країв має відриватися від землі зусиллям 25–30 кг. Валок має бути рівномірний, без скупчень, прямолінійний. Щозмінний початок роботи 9–10 год (обов’язкова умова — відсутність роси), завершення роботи — 19 год (до випадання роси). За відсутності роси косити можливо і вночі. Контролюючи роботу, відстежувати, щоб косарка не здіймала пилу, не задирала дернину, рівномірно зрізала травостій. За другого укосу висоту скошування слід зменшити до 5–8 см. За виявлення сторонніх предметів на полі слід відразу зупинятися та прибирати їх.
Замінюючи одні косарки на інші, додатково збільшуючи їх кількість, слід пам’ятати не лише про уніфікацію косарок, а й про перспективи розвитку господарства, можливість вчасно та якісно виконувати роботи.
Окрім забруднення ґрунтом скошеної маси вимогою до скошування є чистота зрізування, відсутність розмочалювання кінчиків стебел. Цей показник забезпечується гостротою лез ножів.
Для скошування застосовують косарки із сегментно-пальцевим різальним апаратом, що забезпечують підпорне зрізання. Однак ці машини, забезпечуючи якісне скошування, працюючи зі швидкістю до 7–9 км/год, через низьку продуктивність застосовують переважно в невеликих господарствах.
Відповідність вимогам продуктивного скошування
Вимогам продуктивного скошування відповідають нижньоприводні ротаційні косарки відомих фірм-виробників: «Клаас», «Тааруп», «Кун», «Кроне», «Пьоттінгер», «САМАШ», «СІП» та інших. Усі вони завдяки високій швидкості ножів (близько 80 м/с) надійно скошують різні культури на швидкості не меншій за 15 км/год. Основою косарки є різальна приводна балка, яка з використанням системи виважування приєднується з правого боку до задньої навіски трактора. Там само облаштовано і систему приводу різальних елементів. Ширина захвату косарки залежить від довжини балки і варіює в межах 2,1–3,2 м. По суті балка є редуктором, у закритій внутрішній порожнині якої розташовані зубчаті колеса й шестерні та знаходиться мастило. Більшість конструкцій балок розбірні в горизонтальній площині. Однак останні конструкції передбачають зварні варіанти з торцевими кришками («Кроне»).
На валах шестерень приводних балок установлюють еліптичні диски розміром 390…420–200…300 мм з міжцентровою відстанню по осях дисків 370–420 мм. На них установлюються ножі. Розробники машин створюють конструкції, що забезпечують надійне, чисте скошування. Так, приводні балки косарок «Клаас Діско» різної ширини захвату уніфіковані й завдяки ефекту «тунелю», що виникає під час руху косарки між поглибленнями на нижній опорній поверхні балки, увесь бруд відводиться туди, і, таким чином, зрізані стебла не забруднюються. Завдяки еліптичності дисків ножі поблизу балки утворюють значну зону перекриття, що сприяє надійному скошуванню. Цьому ж сприяє і встановлена в тому місці змінна пластина. Якщо раніше використовували плоскі прямокутні ножі із загостреними по боках кінцями, то в сучасних зразків за тих самих розмірів ножа 48 × 120 мм задня в напрямку руху піднята над передньою на 5–
6 мм, що сприяє транспортуванню маси й дозволяє уникнути повторного перерізання.
У конструкціях сучасних косарок для якісного виважування бруса використовується подовжена центральна балка, яка з’єднана з різальним брусом по центру його ваги й завдяки системі гідровиважування підтримує постійним тиск на ґрунт. Це дозволяє не лише зберігати неушкодженою дернину, а й подовжити строк експлуатації захисних поверхонь, знизити на 20% витрату пального (не менше ніж на 1 л/га), зменшити вміст забруднень у кормі на 17%. Ступінь виважування бруса можна регулювати з кабіни трактора, що важливо під час обкошування ділянок.
Для мінімізації простоїв у разі аварій через заклинювання сторонніми предметами дисків фірми «Клаас», «Кроне» пропонують запобіжні пристрої, які, руйнуючись, лишають у працездатному стані диск і ножі. Заміна зруйнованих деталей на нові потребує до 20 хв. Також зберігає час, що затрачається на обслуговування косарки кріплення ножів до диска за допомогою пружинних притискачів. Це значно скорочує час для щозмінної заміни ножів.
Однак потреба у високих темпах скошування та використання в господарствах потужних тракторів із поворотною кабіною (понад 200–250 к. с) вимагає використання комбінації косарок: задньонавісні право- та лівобічні та передньонавісна фронтальна. Така комбінація може бути навішеною й на задню навіску трактора (фото).
Енергозасіб XERION 3300 з комбінацією косарок DISCO 8600 DUO в роботі (А) та під час переїзду (Б)
Скошування комбінацією трьох ротаційних косарок DISCO 8600 DUO в агрегаті з енергозасобом XERION 3300 в умовах господарства підтвердило продуктивність косарки за годину чистого часу в 10,65 га/год. З тим за конструкційної ширини захвату 8,3 м ширина захвату становила 7,84 м. Висота стерні в нормальних умовах скошування — 7,88 см, на полеглій люцерні — 18,19 см. Робоча швидкість косарки — 13,58 км/год.
В. Ф. КУЗЬМЕНКО, канд. техн. наук, ННЦ «ІМЕСГ»
О. В. ХОЛОДЮК, канд. техн. наук, Вінницький НАУ
В. В. МАКСІМЕНКО, наук. співроб. ННЦ «ІМЕСГ»
