Різноманітні інновації у вирощуванні пшениці, особливо наявність нових надійних і адаптованих до місцевих умов сортів і гібридів, має важливе значення для сталого розвитку сільського господарства. Головне завдання як науки, так і виробництва — досягти більшої стабільності продуктивності, щоб гарантовано одержувати хай і не високі, але сталі врожаї. Одну з головний ролей може відіграти пшениця тверда (Triticum durum Desf.), яку використовують для виготовлення макаронного тіста та для покращення хлібопекарських властивостей хлібобулочних виробів. Вирощування стійких сортів твердої пшениці зумовлює поліпшення фітосанітарного стану в агробіоценозах, бо на них, як правило, шкідливі організми або зовсім не здатні розвиватись, або розвиток їх обмежується імунологічними властивостями сорту. Завдяки цьому значно зменшується запас зимуючих стадій шкідників й інфекцій у рослинних рештках і ґрунті.
Урожайність пшениці є результатом реакції комплексу спадкових чинників рослини на умови зовнішнього середовища. Прогнозовані зміни клімату за всієї різнонаправленості впливу на екосистему загалом і на біоценоз озимої пшениці, зокрема фітопатологічну ситуацію, безумовно, за окремими показниками, особливо, які вже тепер близькі до критичної межі, вийдуть ще на екстремальніший рівень. У зв’язку з цим наукові програми за створення сортів пшениці озимої мають мету протидіяти негативним впливам змін клімату. Це дасть можливість утримувати достатній рівень реалізації генетичного потенціалу продуктивності сортів селекційними методами.
Наш науковий заклад провів низку досліджень, результати яких пропонуємо.
Дослідження сорту МІП Лакомка в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла проводили в умовах штучної інокуляції збудниками хвороб у польових інфекційних розсадниках відділу захисту рослин за загальноприйнятими методиками. Зараження рослин пшениці озимої спорами збудника бурої іржі проводили у фазу виходу рослин у трубку за методикою Е. Е. Гешеле. Для створення штучного інфекційного фону використовували синтетичну популяцію збудника, одержану з Інституту захисту рослин НААН. Як накопичувач інфекції в дослідах використовували сприйнятливиі до цього збудника сорти. Штучний фон збудника церкоспорельозу створювали шляхом обприскування рослин пшениці ранньою весною у фазу кущіння суспензією міцелію, для напрацювання якого використовували штами місцевої популяції збудника за загальноприйнятою методикою М. Ф. Григорьева. Штучний інфекційний фон твердої сажки створювали за методом А. І. Боргарда-Анпілогова, який полягає в заспоренні посівного матеріалу за кілька днів до сівби. Штучний інфекційний фон фузаріозу колоса створювали шляхом обприскування рослин пшениці озимої у фазу цвітіння суспензією спор, виділених із місцевої популяції збудника, згідно із загальноприйнятою методикою Л. Бабаянц, А. Мештерхази та інших. Стійкість рослин проти збудника борошнистої роси, септоріозу, фузаріозу, бурої іржі, церкоспорельозу, твердої сажки визначали за загальноприйнятими методиками.
Оцінювання стійкості рослин озимої пшениці проти збудників хвороб проводили в динаміці (для вивчення наростання хвороби), основним уважали оцінювання в період максимального розвитку хвороб. Для борошнистої роси, септоріозу — фаза цвітіння озимої пшениці, фузаріозу, бурої іржі — фаза молочної стиглості, твердої сажки — фаза молочно-воскової стиглості, церкоспорельозу — фаза воскової стиглості. У результаті рекомбінації генів і добору рослин, стійких проти комплексу основних хвороб пшениці озимої, на штучному комплексному інфекційному фоні патогенів у розсадниках було відібрано та відселектовано високоякісну лінію Леукурум 37615, яку 2019 року під назвою МІП Лакомка занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Цей генотип характеризується великим колоссям завдовжки до 14 см, з кількістю колосків у колосі до 26–28, що мали до 7 квіток, з яких у 5–6 квітках у колосках у середній частині колоса зав’язувалися зернівки. Кількість зерен у головному колосі досягала 109. Склоподібність зернівок на рівні 91–99% (що дає можливість отримати більший вихід борошна), маса 1000 зерен в окремих випадках становить до 56,2 г. Така форма зарекомендувала як джерело ознак якості зерна з умістом у зерні білка >14% належить до класу преміум (Premium White).
Віра КИРИЛЕНКО, д-р с.-г. наук, головна наукова
співробітниця лабораторії селекції озимої пшениці
Олександр ГУМЕНЮК, канд.. с.-г. наук,
завідувач лабораторії селекції озимої пшениці
Миронівський інститут пшениці імені В.М.Ремесла НААН
