У зв’язку з цим виникає потреба в нівелюванні негативних чинників і удосконаленні системи живлення рослин соняшнику в напрямі ширшого використання, окрім мінеральних та органічних добрив, мікродобрив, регуляторів росту рослин з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, вологості чорнозему, мінімізації обробітку ґрунту, кількості залишених післяжнивних решток попередника, фітосанітарного стану посівів тощо.
Серед елементів технології вирощування соняшнику, які спрямовані на реалізацію генетичного потенціалу сучасних гібридів, особливу увагу слід надавати передпосівній обробці насіння: інокуляції, протруюванню, обробці стимуляторами росту.
Для біостимулювання насіння і підвищення його якості науковці й фахівці запропонували низку засобів (біологічні препарати, фізіологічно активні речовини, регулятори росту), кожен з яких за вмілого застосування може стати ефективним елементом адаптованих технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Доведено, що деякі регулятори росту рослин нового покоління мають непогані фунгіцидні властивості, їх доцільно вносити в поєднанні з протруйниками, що значно підсилює дію останніх на збудників хвороб.
Регулятори росту рослин — це природні або синтетичні органічні речовини, здатні стимулювати або пригнічувати ріст і розвиток рослин, не призводячи до їх загибелі. Природні регулятори росту — фітогормони утворюються в самих рослинах у невеликих кількостях й необхідні для їх життєдіяльності. До них належать ауксини, гібереліни, цитокініни, брасиностероїди, які стимулюють ріст і розвиток рослин.
Синтетичні регулятори росту рослин антигіберелінової дії широко застосовують як ретарданти — речовини, що сповільнюють ріст рослин вгору, зміцнюючи стебла, що особливо важливо для запобігання вилягання зернових культур в умовах перезволоження. Найважливішими з них є хлормекват-хлорид, мепікват-хлорид і етефон, які використовують для обробки посівів зернових.
У зв’язку з упровадженням у виробництво новітніх регуляторів росту та біопрепаратів, а також нових високопродуктивних гібридів соняшнику вплив указаних елементів технології на процес листко- та коренеутворення і формування врожаю вивчено недостатньо, що являє науковий і практичний інтерес.
Матеріали й методи дослідження
Методологічною основою досліджень став принцип єдності та взаємозв’язку об’єкту з умовами навколишнього середовища.
Закладання і проведення польових дослідів здійснювали відповідно до загальноприйнятої методики дослідної справи. Експериментальну частину роботи виконували протягом 2019–2021 рр. на науково-дослідному полі Національного наукового центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету в стаціонарному досліді кафедри рослинництва Дніпровського державного аграрно-економічного університету у п’ятипільній сівозміні чистий пар — пшениця озима — кукурудза — ячмінь — соняшник із вивчення ефективності сучасних елементів технологій вирощування зернових, зернобобових й олійних культур. Агротехніка вирощування соняшнику загальноприйнята для зони Степу.
Під передпосівну культивацію вносили ґрунтовий гербіцид на основі ацетохлор 900 г/л — 2,5 л/га та мінеральні добрива розкидним способом під передпосівну культивацію в дозі N30P30K30. Сівбу здійснювали сівалкою GREAT PLAINS PD8070 з нормою висіву насіння 55 тис./га. У досліді висівали районовані гібриди кукурудзи різних груп стиглості: гібрид №1 — середньостиглий; гібрид №2 — середньоранній; гібрид №3 — середньопізній.
На тлі зазначених вище гібридів закладали чотири варіанти внесення стимуляторів росту рослин (1. Контроль (без унесення препаратів); 2. Препарат №1 — 0,7 л/га; 3. Препарат №2 — 0,5 л/га; 4. Препарат №3 — 0,5 л/га). Обприскування проводили малогабаритним штанговим обприскувачем ОМ-4 (ширина захвату 4 м) у фазу 6–8 пар листків соняшнику.
Фенологічні спостереження проводили відповідно до методики державного сортовипробування. Для цього закріпляли ділянки, на яких відмічали час настання тої чи іншої фенофази. За початок фази брали стан, коли 15% рослин досягли цієї фази, а за повну фазу — коли її досягали 75% рослин.
Динаміка росту. Проводять за фазами росту, приріст маси рослин визнають за різницею маси проби останнього і попереднього строків відбору. Обліки висоти стебла рослин, кількості листків і їх площі визначають на постійно виділених для цього 100 рослинах з наступним виведенням середнього арифметичного показника на варіанті досліду згідно методик досліджень.
Площа листкового апарату. Контурним методом (методом відбитків) у фазу цвітіння рослин соняшнику.
Уміст хлорофілу. У фазу цвітіння на листі методом фотоелектроколориметрування. Визначення вмісту хлорофілів проводили у свіжому матеріалі спектрофотометричним методом на спектрофотометрі СФ-18.
Елементи структури врожаю. Визначають діаметр кошика, кількість насінин у кошику, масу 1000 насінин тощо, використовуючи загальноприйняті методики.
Облік урожаю соняшнику здійснювали поділянково, методом прямого обмолоту. Після визначення засміченості й вологості зерна врожай перераховували на 100% чистоту і 8% вологість.
Основні технологічні показники якості. Вміст олії в насінні визначають відповідно до загальноприйнятих чинних державних стандартів. Оцінювання якості насіння проводили за показниками вмісту олії відповідно до технічних умов стандарту ДСТУ 3768-2009.
Ґрунти дослідного поля представлено головним чином чорноземами звичайними малогумусними середньосуглинковими. Потужність гумусового горизонту — 38–43 см. Уміст гумусу в одному шарі 0–30 см — 3,6%, у шарі 20–40 см — 3,31%.
Клімат території, де проводили дослідження, помірно-континентальний зі значним коливанням погодних умов за роками.
Результати дослідження
Як показали результати досліджень, стимулятори росту рослин соняшнику мали безпосередній або опосередкований вплив на біометричні показники (висота рослин, площа листкової поверхні, діаметр кошиків, кількість насінин у кошику тощо) та масу 1000 насінин, урожайність і якість насіння. Так, висота рослин дещо змінювалась, залежно від внесення регуляторів росту по соняшнику. Так, максимальний вплив на висоту рослин мав препарат №3 на всіх гібридах соняшнику, тобто тут відмічена найменша висота рослин — 197–205 см, адже препарат інгібує ріст стебла та зміцнює його. Гірші результати забезпечував препарат №1, висота рослин тут по всіх гібридах становила 206–210 см (таблиця).
Таблиця. Впливи стимуляторів росту рослин на висоту рослин соняшнику за 2019–2021 рр.
Зменшення висоти рослин соняшнику має низку переваг у технології його вирощування, зокрема зменшується ламкість стебла від шкідників і хвороб, зростає площа листкової поверхні та діаметр кошика, а також покращується робота висококліренсних самохідних обприскувачів тощо.
Щодо площі листкової поверхні, яка визначалась контурним методом, після внесення препаратів найбільший вплив мав також препарат №3 — площа листків збільшувалась до 70,9–78,1 тис. м²/га, або на 5,5–10,2% більше за контроль, а найменший вплив на площу листкової поверхні мав препарат №1 — 70,8–75,4 тис. м²/га.
Стимулятори росту рослин позитивно впливали на загальний уміст хлорофілу в листках соняшнику: порівнюючи з контролем, його уміст зростав на 3,7–7,0%. Рослини соняшнику навіть візуально мали темніше зелене забарвлення, порівнюючи з контролем, що свідчить про зростання хлорофільності листя.
За вмістом хлорофілу в листках гібриди соняшнику дещо відрізнялись між собою. Так, перевагу мав гібрид №3 (середньопізній), відповідно 2266–2350 мг/г проти гібрида №2 (середньоранній) з умістом хлорофілу — 2166–2335 мг/г сирої маси.
Усі стимулятори росту рослин практично не впливали на тривалість міжфазних періодів вегетації рослин соняшнику, помічено тільки невелику тенденцію до скорочення тривалості вегетаційного періоду на 1–2 дні за застосування стимуляторів росту рослин.
Кількість насінин у кошику дещо залежала від застосування стимуляторів росту рослин. Максимальна кількість насінин безумовно помічена на варіантах застосування препарату №3 — 863–925,3 шт., що перевищувало контроль на 3,4–5,6%. Застосування препарату №1 (0,7 л/га) забезпечувало мінімальний результат 828,6–927,6 шт., кількість насінин зростала тільки на 2,2–3,2% проти контролю.
Маса 1000 насінин була вищою на варіантах, де вносили препарат №2 на середньоранніх і середньопізніх гібридах — 54,0–60,0 г, препарат №3 кращий результат забезпечував на середньопізніх гібридах — 51,0–57,0 г. Маса 1000 насінин більше залежала від гібридів, норм добрив і практично не залежала від застосування стимуляторів росту рослин.
Застосування стимуляторів росту рослин на соняшнику сприяло зростанню рівня врожайності культури в 1,05–1,15 раза. Урожайність насіння в середньому за 2020 рік була меншою через несприятливі посушливі погодні умови вегетаційного періоду. Найбільшу прибавку зерна по всіх гібридах забезпечував препарат №3 (0,5 л/га) — 0,22–0,25 т/га, або 13,5–14,8%.
Мінімальна прибавка від застосування стимуляторів росту рослин була у препарату №1 (0,7 л/га) — 0,08–0,27 т/га, або 4,7–14,5%. Препарат №2 займав проміжне положення між препаратами №3 та №1.
Висновки
Формування максимальної площі листкової поверхні соняшнику спостерігали за застосування препарату №3 (0,5 л/га) до 70,9–78,1 тис. м²/га, або на 5,5–10,2% більше за контроль. Тут же рослини соняшнику формували найбільший діаметр кошика — 23–26 см (на 11,5–30,4% більше за контроль) та максимальну кількість насінини у ньому — 863–925,3 шт., що перевищувало контроль на 3,4–5,6%. Найбільша маса 1000 насінин була характерна для середньораннього гібрида — 54,0–60,0 г, а найменша для середньопізнього — 51-55 г, що пояснюється біологічними особливостями гібридів. Застосування стимуляторів росту рослин на соняшнику сприяло зростанню рівня врожайності культури в 1,01–1,7 раза. Найбільшу прибавку зерна по всіх гібридах забезпечував препарат №3 (0,5 л/га) — 0,16–0,75 т/га, або 8,2–43,3%. Застосування рістрегуляційних препаратів №3 (0,5 л/га) та №2 (0,5 л/га) сприяло зростанню олійності на 3–8 та 4–6 відсоткових пунктів відповідно.
Олександр ЦИЛЮРИК, Олександр ІЖБОЛДІН
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
