Гумати – погляд сучасності

Як відомо, гумус – основа родючості грунту, збагачена біологічно активними речовинами, так званими гуміновими кислотами та їх солями – гуматами. Технологія виробництва гумінових добрив свого роду унікальна і проста. Вона дає можливість витягнути з природної сировини цілий комплекс біологічно активних речовин, макро- і мікроелементи, які потім забезпечують високу якість та ефективність препарату. До таких природних субстратів відносяться буре вугілля, торф, перепрілий гній тощо.

Гумати застосовують у різних галузях народного господарства. Зокрема, у рослинництві – як стимулятор росту, що сприяє підвищенню урожайності на 15-20% різних сільгоспкультур, покращення якості та зменшенні виробничих витрат. У тваринництві застосовують гумати з метою збільшення продуктивності тварин. Екологія також не оминула увагою ці речовини і використовує їх при рекультивації техногенно-забруднених грунтів, очищенні стічних вод тощо. Не повірите, але навіть у нафто- й газодобувній галузях гумати знайшли своє призначення – їх застосовують при бурових роботах, де препарати позитивно впливають на закріплення стінок свердловин, а також відновлюють екологічні параметри грунту й води в місцях проведення робіт.

Маючи загальну уяву про гумінові добрива, пропонується більш детально розглянути їх роль і значення безпосередньо у рослинництві, оскільки саме у цій галузі вони найбільше застосовуються.

Гумінові добрива, яких розрізняють як натрієві і калієві, кальцієві, власне, собою представляють натуральні регулятори росту і розвитку рослин. У сільському господарстві вони використовуються на овочах, технічних, зернових, плодоягідних культурах, газонних і лугових травах, відкритому і закритому грунтів і у різних ґрунтово-кліматичних умовах з метою стимулювання схожості та енергії проростання насіння, утворення й подальший розвиток коріння та надземної маси рослин, пришвидшення термінів дозрівання плодів, покращення якості продукції тощо. Гумати застосовуються наступним чином: перед посадкою відбувається замочування у розчині насіння, розсади, кореневищ саджанців, бульб. Крім того, періодичний полив рослин, обприскування рослин, а також внесення у грунт.

Чому європейські фермери, а поволі вже й українські віддають перевагу саме цим препаратам? Важливу роль при виборі відіграють такі фактори, як доступна ціна, сумісність дії із пестицидами, зменшення норм витрати добрив при їх одночасному внесенні з гуміновими речовинами, висока ефективність результатів при застосуванні невеликих доз препаратів, краще збереження урожаю, зменшення кислотності й засоленості грунту, зв’язуючи при цьому важкі метали, радіонукліди, залишки пестицидів у грунті, підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів навколишнього середовища (засуха, надмірна волога, заморозки), захист рослин від бактеріальних та грибкових захворювань та, врешті-решт, наближення за нормами до вирощування екологічно чистої продукції.

Гумати регулюють біохімічні процеси клітини, активізують поглинання ультрафіолетового випромінювання і прискорюють процес фотосинтезу у листках. На злаках внесення гуматів у фазі кущіння гумінові речовини забезпечують закладку більшої кількості пагонів.

Оскільки гуматне добриво має вплив на активацію біохімічних процесів у клітинах, у рослин з’являється здатність протистояти несприятливим погодним умовам, підвищується імунітет до грибкових захворювань.

Застосовуючи комплексно пестициди разом із гуматами, ми таким чином даємо можливість рослинам швидше відновитися у рості, позаяк гумінові добрива стимулюють біохімічні процеси в клітинах.

Словом, як стверджують виробники гуматів і науковці, які досліджують ці препарати, застосування гуматів дає неабиякий економічний ефект. Скажімо, в ННЦ «Інститут землеробства НААНУ» торік було розпочато серію досліджень, пов’язаних із використанням гумату калію на трьох культурах: гречці, просі і гороху, з метою вивчення особливостей дії цих речовин на окремих сільськогосподарських рослинах. Проводитимуться такі експерименти на дослідних ділянках закладу протягом трьох років, аби потім порівняти дані, проаналізувати ріст та розвиток рослин та їх продуктивність.

«Загалом за результати досліджень варто відзначити, що гумінові кислоти покращують грунтові умови, внаслідок їх застосування поліпшується структура грунту, краще розвивається коріння та засвоюються поживні речовини, - розповідає старший науковий співробітник Раїса Грищенко. – Коли обробляти насіння, гумінова кислота діє як стимулятор росту. У цьому разі спостерігається вища схожість насіння, ніж зазвичай, збільшується енергія проростання, поліпшуються його посівні якості. Гумати сприяють кращому наростанню листового апарату, утворенню сухої речовини, тим самим оптимізують умови формування урожайності. Гумат натрію, зокрема, більше впливає на ростові процеси. Завдяки йому підвищується використання фосфору з грунту, рослини забезпечуються елементами живлення». 

Вносили гумат калію на рослину (по 3 кг/га) і в грунт (6 кг/га). Як показали дослідження, просо дало кращий результат, коли гуматне добриво вносили лише у грунт, приріст урожаю збільшився на 36%. Гречка і горох навпаки забезпечили хороші показники урожайності у випадку, коли гумати додавали як у грунт, так і на рослину – 33% і 29% відповідно. Це дані однорічні, які можуть змінюватися і уточнюватися протягом наступних двох років.

«Якщо у контрольному варіанті (без гумату) було отримано 3,53 т зерна проса, то за використання цих речовин показник збільшився до 3,89 т, - розповідає про результати Раїса Євгенівна. - При внесенні гумату калію у грунт та на рослину одержали 3,78 т. Теж саме просліджується на гречці: вирощування цієї культури без додавання гуманного добрива урожайність становила 1,91 т, при внесенні гумату у грунт – 2,16 т, у грунт і на рослину – 2,24 т, у разі внесення лише на рослину зібрали 2,06 т».

Позитивну реакцію рослин на дію препарату зафіксовано і на горосі, внесення гумату в грунт і на рослину підвищило продуктивність гороху на 0,29 т при урожайності на контрольному варіанті 3,38 т/га.

Як бачимо, показники урожайності при використанні гуматів лише збільшуються. На моє запитання щодо негативної дії гумінових речовин на рослину чи грунт, науковець ствердно відповіла, що поки нічого подібного не було зафіксовано. Та чи застосовували б їх фермери зі всього світу так активно, якби результат був інакший?!

Вплив гуматів на грунт
Як говорилося раніше, дія гуматів позитивно позначається і на структурі грунту, на його фізичних, хімічних та біологічних властивостях. Зокрема, на важких глинистих грунтах гумінові речовини, як стверджують науковці, сприяють взаємному відштовхуванню глинистих частин за рахунок знищення надлишкових солей і руйнуванню тримірної структури глини. Як наслідок, поліпшується водно-повітряний режим грунту.

Гумати активно діють і в напрямі утримання вологи в грунті за рахунок утворення водневих зв’язків між молекулами води і зарядженими групами гуматів, у результаті чого непродуктивне випаровування води зменшується до 30%. А це в умовах посухи важливий аргумент у зростанні продуктивності і якості культур. Ще грунтову вологу під дією гуматів порівнюють за характеристиками із талою водою, яка позитивно впливає на загальний розвиток рослин.

Оскільки гумінові кислоти є поліелектролітами, вони разом з органічними та мінеральними складовими грунту відіграють важливу роль у поглинальному комплексі грунту. Крім того, здатність гумінових сполук розчиняти велику кількість грунтових мінералів призводить до мобілізації важкодоступних рослинам елементів мінерального живлення. За внесення гумату в орний шар грунту відбувається збільшення вмісту рухомого фосфору, обмінного калію та мінерального азоту. А загалом гумінові кислоти та їх солі створюють довгострокові запаси усіх елементів живлення, вуглеводів, амінокислот тощо.

Що стосується біологічних властивостей грунту під дією гуматів, то вони також зазнають позитивних змін. Позаяк гумати активізують діяльність багатьох груп мікроорганізмів, які беруть участь у процесах мобілізації поживних речовин. Вони є джерелами доступних форм фосфатів і вуглецю.