Через випадання снігу в грудні виникають проблеми зі жнивуванням кукурудзи, якістю зерна культури з високою вологістю, підвищуються втрати зерна за комбайном, збільшуються витрати на досушування зерна на елеваторі. Крім того, утворюються великі ризики виникнення збитків і недоотримання комерційної вигоди внаслідок залишення необробленої восени площі полів і зменшення врожайності мінімум на 10–15% на наступний рік через весняний обробіток ґрунту. Більше з тим, необроблена восени площа під кукурудзою провокує збільшення чисельності лускокрилих шкідників, таких як озима совка, лучний метелик, бавовникова совка, стебловий метелик тощо.
Активність шкідників
Найскладніше контролювати комах-шкідників, що мешкають у ґрунті. На кукурудзі такими шкідниками вважають підгризаючих совок, дротяників, західного кукурудзяного жука. З підгризаючих совок кукурудзу пошкоджують озима, яра, болотна, совка-іпсилон . Через різкі кліматичні зміни останнім часом шкідливою в Україні стає озима совка.
На території України озима совка розвивається зазвичай у двох поколіннях. Перше покоління харчується на кукурудзі, цукрових буряках, соняшнику й інших культурах, різних бур’янах, а друге — пошкоджує озимі культури (зернові, ріпак). Гусениці кожного покоління, як правило, у своєму розвитку проходять шість вікових груп.
Зимують дорослі гусениці озимої совки в ґрунті на глибині орного шару (18–20 см). Навесні активізація гусениць і їх вихід у верхні шари з лялькуванням спостерігається за прогрівання ґрунту на глибині 20 см до +10 °C. Початок льоту метеликів першого літнього покоління спостерігається у травні-червні, на Півдні — з кінця квітня за температури повітря +16…+17 °С. Метелики другого покоління літають із середини липня до середини вересня. Оптимальні умови для метеликів: температура +15…+25 °С і вологість 50–80%.
Гусениці ранніх вікових груп харчуються, як правило, бур’янами. Доросліші гусениці, перебуваючи у ґрунті, підгризають стебла рослин у ділянці кореневої шийки, виїдають отвори в листі, з’їдають листя.
Лучний метелик пошкоджує листя, стебла і плоди культурних рослин. Міграція лучного метелика на великі відстані (до 1000 км) створює проблеми з прогнозом його чисельності та завданням великої шкоди культурам через раптову появу шкідника на територіях, де не формується зимуючий запас гусениць. Гусениці повністю з’їдають листя, лишаючи тільки великі жилки.
У лучного метелика виділяють два типи міграції. Перший пов’язаний із перельотом метеликами на відстань до 20–25 км для харчування на квітучій рослинності й відкладання яєць. Другий — перенесенням метеликів на далекі відстані (до 1000 км) повітряною течією й несподіваною їх появою в малозаселених місцях і полях. Другий тип міграції лучного метелика завдає значної шкоди культурним рослинам у Лісостепу й на півночі степової зони. Гусениці всеїдні й ушкоджують кукурудзу, соняшник, буряки, сою й інші культури.
Зимують гусениці в коконі у верхньому шарі ґрунту й витримують взимку температуру до –30 °С. Літ метеликів починається в травні за середньодобової температури не нижчої за +17 °С. Розвиваються від одного до трьох поколінь лучного метелика. Гусениці проходять 6 вікових груп і заляльковуються в ґрунті.
В Україні стебловий (кукурудзяний) метелик розвивається переважно в одному поколінні. На Півдні країни шкідник може утворювати два покоління. Метелики стеблового метелика з’являються в червні й літають до середини липня.
Літ бавовникової совки відбувається у два періоди: 1-й період — фаза 6–8 до 12 листків кукурудзи, 2-й період — цвітіння — молочна стиглість. Найшкідливіший другий період літа метеликів (ІІІ декада липня — ІІ декади серпня). Зазвичай для зони Лісостепу відкладання яєць у другий період відбувається з І по ІІ декаду серпня, а відродження гусениць — ІІ декада серпня до І декади вересня. Для Півдня України (Миколаїв, Херсон, Запоріжжя) розвиток шкідника може відбуватися на 1–2 тижні раніше. У деяких регіонах Полісся (Чернігівська обл.) літ стеблового метелика та бавовникової совки може взагалі не відбуватися.
Зимують гусениці озимої совки, лучного метелика, лялечки бавовникової совки у верхньому шарі ґрунту, а личинки стеблового метелика — в рослинних рештках. Гусениці озимої совки забираються в ґрунті на глибину 10–25 см, а лялечки бавовникової совки — 4–10 см. Гусениці лучного метелика витримують взимку температуру до –30 °С, озимої совки — до 11 °С.
Зниження чисельності шкідників
Велике значення в обмеженні чисельності лускокрилих шкідників має правильний обробіток ґрунту. Зі стебловим метеликом, бавовниковою совкою тощо можна боротися механічним способом — дискуванням чи оранкою. Непроведення осіннього обробітку ґрунту, відмова від дискування, оранки, безвідвального обробітку ґрунту сприяє виживанню шкідників у зимовий період і збільшенню їх численності. Таким чином, якщо застосовувати no-till або не використовувати осінню обробку ґрунту через не вчасне збирання кукурудзи, то популяція кукурудзяного стеблового метелика, бавовникової совки зростатиме.
Яскравим прикладом є масовий розвиток в Україні за останні 10 років лугового, стеблового метеликів і бавовникової совки. Ці шкідники інтенсивно та практично у всіх регіонах України ушкоджують посіви соняшнику, кукурудзи, пшениці, сої й інших культур. Відмова від своєчасного та якісного дискування ґрунту після збирання врожаю, відмова від глибокої зяблевої оранки сприяє виживанню цих шкідників у зимовий період і збільшенню їх чисельності.
Метелики стеблового метелика активні вночі, здатні до перельотів на відстань 2–3 км. Вдень зазвичай ховаються в густій траві на зворотному боці листка. Для дозрівання метеликам потрібна крапельно-рідка волога, а також додаткове харчування нектаром на квітучій рослинності. Стебловий метелик гине за відносної вологості нижчої як 40% і температури повітря вищої за +22 °С.
Шкідливість кукурудзяного метелика сильно залежить від його чисельності, яка змінюється як по роках, так і по зонах, що найчастіше пов’язується з режимом вологості. Найбільша шкідливість кукурудзяного метелика проявляється у більш зволожених районах, наприклад, за заплавами річок, у місцях із величезним переважанням торф’янистих, лесових ґрунтів. У 2021 році відродження стеблового метелика було невеликим. В одних місцях літ кукурудзяного метелика був активнішим, де поля кукурудзи межують із луками, а в інших — літ взагалі не спостерігався або відбувався слабо. За проведення обліків на полях у 2021 році за вловлювання у світлодіодну пастку стеблового метелика зазвичай спостерігалося 1–2 самки на добу. Масового лету та зростання популяції кукурудзяного метелика у 2021 році не було. На Півдні України у 2021 році місцями спостерігався активний літ кукурудзяного метелика, бавовникової совки. Крім того, високі температури за +35 °С у першій і другій декадах липня не давали в основному вижити яйцям, що гинули від висихання та променів сонця через свою гігрофільність (оптимально 100%).
Сергій ХАБЛАК, д-р біол. наук
