В Україні плодові культури пошкоджують кліщі, що входять до складу двох надродин: тетраніхоїдні, або павутинні (Tetranychidae Donn.) і еріофіїди, або чотириногі кліщі (Eriophyoidea Reibev).
В останні три роки в акарокомплексі відбулися зміни у видовому складі, і домінуючим видом, особливо в садах Півдня і Сходу нашої країни, став глодовий кліщ (AmphitetranychusViennensisZacher.), який було вперше виявлено у 1954 році в садах Криму і зустрічався він як поодинокий екземпляр.
Глодовий кліщ пошкоджує майже усі дерева в саду, але віддає перевагу яблуні, груші, сливі, глоду, черешні, вишні.
Самиця довжиною 0,3 мм, червона, опукла, овальна. Личинка довжиною 0,2 мм, світло-зелена, з трьома парами ніг. Яйця круглі і прозорі.Зимують самиці на деревах під корою, що відстала, та ґрунті під рослинними рештками.
Навесні, у період розпускання бруньок, самиці скупчуються на листках, переважно біля стовбура, і відкладають яйця на нижній бік листків. Одразу з’являються не всі самиці, частина їх виходить з місць зимівлі після цвітіння. Розвиток першого покоління триває близько місяця.
При середньодобовій температурі повітря до 18-240С розвиток однієї генерації триває від 21 до 13 днів. За цей період закінчують розвиток личинки і німфи першого покоління і з’являються самиці другого покоління, які незабаром, після відродження, починають відкладати яйця. Наступні покоління (до 8 за вегетаційний період) накладаються одне на одне, тому на деревах одночасно можна побачити кліщі у всіх стадіях розвитку. Особливо багато кліщів у другій половині літа.
Глодовий кліщ виділяє багато павутиння, що вкриває листки, а іноді – навіть гілки та штамби дерев. Колонії кліща розміщуються під шаром павутини. Пошкодженні листки втрачають хлорофіл, спочатку стають блідими, а потім буріють, засихають і обпадають. Плоди на деревах, заселених кліщами, недорозвинуті, дрібні, несмачні. На стовбурі часто можна бачити шар павутини, що виділяється кліщами, котрі йдуть з дерева через нестачу їжі.
З середини вересня самиці поступово припиняють живлення і йдуть у місця зимівлі. Цей період також сильно розтягнутий і закінчується в кінці листопада. В осінній період при середньодобовій температурі 18-200С самиці ІІ покоління живуть до 40 днів і відкладають понад 150 яєць. Глодовий кліщ сильно схильний до негативної дії низької відносної вологості повітря у сухі теплі осінньо-зимові дні. Значна кількість самиць, які зимують, може гинути і від хижаків. В результаті до весни зазвичай виживає лише незначна частина популяції, яка особливо помітно відновлює свою чисельність у середині літа.
Тому глодовий кліщ найбільш сильно шкодить у другій половині літа, доповнюючи шкоду вже нанесену раніше бурим плодовим кліщем.
Відповідно до особливостей біології і часу появи глодового кліща, щоб запобігти його спалаху, хімічні обробки треба проводити рекомендованими інсектоакарицидами в другій половині літа.
