Регуляцію ростових процесів застосовують для контролю висоти рослин у високопродуктивних гібридах соняшнику за їх інтенсивного вирощування. Зниження довжини стебла, зокрема, має сприяти підвищенню опірності до стресових чинників у процесі вегетації й у результаті позитивно позначитися на отриманій урожайності.
Гібереліновий важіль
Фізіологічні особливості соняшнику теоретично дозволяють оптимізувати перебіг розвитку рослини різним чином. Адже перелік фітогормонів, які залучено в процесі вегетації рослини, великий. Науковці досить глибоко дослідили цитокініни, ауксини, абсцизову кислоту, етилен тощо. Та на практиці найзручнішим шляхом регуляції ростових процесів є влив на синтез гіберелінів. Саме вони напряму відповідальні за видовження клітин і витягування стебла рослин. І застосування інгібіторів виробництва гіберелінів допомагає скоротити інтернодії (відстань між листками на стеблі), знизити загальну висоту рослин.
______________________
Компактна форма соняшнику дозволяє також застосовувати самохідні обприскувачі для захисту соняшнику в пізні фази розвитку, що може бути важливим для захисту від низки хвороб, а також проводити наземну десикацію
______________________
Окрім зменшення ризику надлому стебел і вилягання, що може призвести до втрати врожаю, досягається ще низка позитивних ефектів. Так, унаслідок компактної форми дещо зменшується потреба в елементах живлення та рівні вологозабезпечення, адже вони не витрачаються на формування надлишкової біомаси.
Фахівці наголошують, що компактна форма соняшнику дозволяє також застосовувати самохідні обприскувачі для захисту соняшнику в пізні фази розвитку, що може бути важливим для захисту від низки хвороб, а також проводити наземну десикацію. Та й саме збирання врожаю теж полегшується, зменшуються втрати під час комбайнування.
Терміни спотикання
У разі застосування не просто регуляторів росту, а морфорегуляторів, можна говорити про перебудову самої рослини, спрямовану на посилений розвиток не листкової поверхні чи стебла, а насамперед генеративних органів. Слід зазначити, що фахівці останнім часом наголошують на певній різниці дії регуляторів росту та морфорегуляторів. Ретарданти росту знижують або гальмують ріст рослин, впливаючи на фізіологічні процеси росту, зокрема зупиняють екстензію, витягування клітин і подовження стебла рослини. Результатом їх застосування є зменшення висоти та її компактніша форма.
Морфорегулятори також регулюють ріст рослин, але їх вплив на фізіологію рослин є ширшим. Так, вони оптимізують основні обмінні процеси рослини — фотосинтез, дихання, накопичення речовин тощо. В результаті можна отримати потужнішу та більш розгалужену кореневу систему, підвищену стійкість до стресових чинників, перерозподілення ресурсів рослинного організму й посилений розвиток генеративних органів, що сприяє кількісних та якісних показників урожаю.
Ретардантна лінійка
Хоча існує думка, що ретарданти відрізняються від морфорегуляторів досить умовно, в деяких випадках має, швидше, маркетинговий характер. Особливо коли йдеться про одні й ті самі діючі речовини в складі, наприклад, етефон.
Загалом перелік хімічних речовин, які застосовують для інгібування синтезу гіберелінів, на практиці досить обмежений. Це той уже згаданий етефон, що стимулює виробництво етилену рослиною, класичний хлормекват-хлорид, який може гальмувати синтез гіберелінів. У портфелі виробників також є продукти з умістом таких діючих речовин-ретардантів, як прогексадіон кальцію, мепікват-хлорид, паклобутразол та інші похідні тріазолів тощо.
Етефон-ефект
На ринку представлено достатньо широкий вибір продуктів для регулювання ростових процесів на соняшнику. Наприклад, «Капмосан Екстра», до складу якого входить етефон, представлений морфорегулятор. Наголошується, що він ефективніший та безпечніший за прямі інгібітори гіберилінів, знижує висоту соняшнику. Також серед переваг продукту називають підвищення стійкості до посушливих умов у другій половині вегетації внаслідок потужного розвитку кореневої системи та зниження витрати води на формування надлишкової біомаси.
Оптимізація та контроль
Сетар (дифеноконазол + паклобутразол) має подвійну фунгіцидно-ретардантну дію. Зокрема, він інгібує ріст вегетативних органів, не порушуючи накопичення поживних речовин, має збалансоване поєднання фунгіцидної ефективності та позитивного впливу на морфологію соняшнику. Серед головних переваг препарату зазначають:
• потужний ретардантний і фунгіцидний ефект (контроль септоріозу, альтернаріозу, фомозу на соняшнику);
• синхронізація цвітіння та дозрівання;
• безпечність для урожаю (відсутні залишки діючих речовин у насінні).
Зодчий посівів
Архітект™ називають унікальним продуктом, що не просто стримує непродуктивний ріст рослин, а є справжнім морфорегулятором. Він оптимізує основні обмінні процеси, поліпшує кореневу систему, фотосинтез, загальний стан культури тощо. А фунгіцидна компонента працює на імунітет соняшнику, допомагає контролювати низку хвороб.
До головних преваг продукти належать:
• оптимізація архітектоніки рослини та засвоєння поживних речовин і води;
• підвищення посухостійкості соняшнику, опірності стресовим чинникам;
• зменшення ризику вилягання та втрат урожаю;
• контроль широкого спектра основних хвороб соняшнику;
• рівномірність розвитку рослин і полегшення збирання врожаю;
• підвищення врожайності та якості зерна;
• зменшення падалиці в наступному сезоні.
Регуляція ростових процесів — непросте завдання. Й оптимальний ефект залежить від низки чинників, які слід обов’язково врахувати.
Фактор часу
Критичне значення для ефективної роботи ретардантів мають належні терміни їх унесення. Наприклад, застосування препаратів з діючою речовиною етефон рекомендується від фази 8 листків до початку утворення «зірочки» (BBCH 18–51). Вужчим є вікно внесення Архітект — фахівці наголошують, що оптимальний час для застосування морфорегулятору на соняшнику — це фаза 8–10 справжніх листків. Якщо терміни внесення зміщено в той чи інший бік, про максимальну ефективність говорити не доводиться. Знову ж таки, якщо йдеться про пізніші терміни внесення, ніж це зазначено в регламенті застосування, норму доведеться збільшувати.
Погодні ліміти
Хоча вибір оптимальної норми внесення навіть в оптимальні строки — це теж головоломка для агронома. Адже тут слід виходити з наявних ґрунтово-кліматичних умов, вологозабезпечення, типу ґрунтів тощо. Наприклад, взагалі не має сенсу вносити морфорегулятор за надміру високих температур. Оскільки температура повітря +30…+40 °C не дуже сприятлива для росту соняшнику взагалі й оптимізації ростових процесів, зокрема. Так що агрономічний і господарсько-економічний ефект агрозаходу за таких умов більш ніж сумнівний. Навпаки, можна замість оптимізації будови рослини, зростання стійкості до стресових чинників і покращення засвоєння наявної вологи отримати фітотоксичне ураження й пригнічення культури.
Загалом застосування ретардантів/морфорегуляторів дозволяє тією чи іншою мірою керувати посівами соняшнику, повніше розкривати його потенціал. Це справді є, ще, можливо недооціненим, резервом підвищення врожайності культури. Але і потребує вивіреного застосування для отримання бажаного ефекту.
Іван КАНДУЛ, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
