Боротьба з бур’янами має бути тісно пов’язана з технологічними прийомами вирощування тієї чи іншої культури, спрямованими на створення сприятливих умов росту і розвитку рослин. Найбільш ефективні щодо цього передпосівний обробіток грунту, обробіток чистих парів, обробіток грунту після збирання урожаю польових і овочевих культур тощо. Однак навіть суцільний обробіток грунтунездатний повністю знищити багаторічні бур’яни, навпаки, підрізання вегетативних органів багаторічних бур’янів, особливо кореневищних і коренепаросткових, сприяє зростанню засміченості ними полів. А оскільки на кожному полі ростуть бур’яни різних біологічних груп, то агроприйоми, спрямовані на знищення одних видів, нерідко призводять до збільшення чисельності інших. Тому успішна боротьба із засміченістю полів можлива лише за умов планомірності, систематичності, безперервності і наукової обґрунтованості. Вона має включати комплекс агротехнічних, хімічних, біологічних та інших заходів і проводитись, починаючи з пожнивного періоду доти, поки поля не будуть практично цілком очищені від бур'янів і надалі для підтримки їх у такому стані.Осіннє (завчасне) внесення гербіцидів проводиться у системі основного (зяблевого) обробітку грунту з метою знищення багаторічних кореневищних і коренепаросткових видів бур’янів із використанням, наприклад, Раундапу (його аналогів), або Басти проти пирію повзучого, видів осоту, гірчака рожевого та інших. Обробка гербіцидами проводиться після відростання розеток чи пагонів бур’янів внаслідок післязбирального лущення стерні зернових культур. Наступний (після обприскування) обробіток грунту слід проводити не раніше, ніж системні гербіциди проникнуть у глибоко залеглі кореневища, тобто не раніше, ніж через 10-15 днів. Ускладнюється знищення багаторічників у роки з посушливим літньо-осіннім періодом, коли відростання бур’янів без поливу не відбувається.
Механізм дії гліфосатів
Гліфосати – це клас хімічних речовин, які є похідними солями гліфосної кислоти. Серед них є амонійна сіль, сіль тримезіумна, ізопропілінова та калійна солі. Вони діють на рослини тільки через їхні надземні вегетуючі частини; у ґрунті ж дуже швидко інактивуються мікроорганізмами або утворюють хелати з важкими металами, сорбуються ґрунтовими частинками і розкладаються на вуглекислий газ та воду. Після внесення цих гербіцидів через місяць або навесні можна сміливо висівати будь-які сільськогосподарські культури.
Гліфосати – це гербіциди суцільної дії, системні, зі здатністю до пересування по рослинах до кореневища. Діюча речовина переміщується з місця нанесення повільно (7–10 днів), але на велику відстань (на глибину до 2 м) і викликає загибель кореневищ у радіусі 30 см. Симптоми дії препаратів можна спостерігати на однорічних рослинах через 2–4 доби, на багаторічних – через 7–10; повна загибель настає через 20 днів і більше. Бур’яни спочатку набувають світло-зеленого забарвлення, потім жовтіють, знебарвлюються, втрачають тургор, засихають і через 14–20 днів гинуть.
Чутливість бур’янів
Ці гербіциди суцільної дії теоретично знищують всі види бур’янів. Але на практиці є різна чутливість рослин до цієї групипрепаратів на основі гліфосату. Середньочутливими є: лобода біла, полин (види), канатник Теофраста, льонок несправжній, кропива (види), вероніка польова, амброзія (види), нетреба колюча, ромашка (види), м’ята польова, кохія звичайна, портулак городній, гірчиця польова тощо. Для їх ефективного знищення слід використовувати максимальні норми витрати, вибираючи для обробки найбільш уразливі стадії розвитку.
Такі види бур’янів, як осоти рожевий та жовтий, берізка (види), кучерявець Софії, молочай (види), жовтушник, гірчаки (види), кульбаба лікарська, талабан польовий, горошки (види), конюшина повзуча, молочай, амброзія та деякі інші мають підвищену стійкість до гліфосатів. Для їх більш надійного контролю після жнив або при осінній обробці вже недостатньо тільки підвищених норм витрат, а краще використати гліфосати в суміші з 2,4-Д або 2,4-Д + дикамбою. Ці компоненти, доповнюючи один одного, будуть ефективнішими. Застосування різних гербіцидів може мати такі варіанти:- Змішати в баку обприскувача 1 л/га діючої речовини 2,4-Д у вигляді ефіру і 3 л/га гліфосату. Слід застосовувати тільки ефіри 2,4-Д, тому що цей гербіцид у формі амінної солі зазвичай антагоністичний щодо гліфосату при змішуванні у баку.
- Через 10–20 днів після обробки препаратами на основі гліфосату провести обприскування 2,4-Д (будь-якою формою) або 2,4-Д + дикамба, 1 л/га. У цьому разі при нормі витрати 1–1,5 л/га препаративна форма жодної ролі не відіграє.
У степовій зоні, особливо в посушливі роки у пожнивний період, осот, наче економлячи запаси поживних речовин, слабко утворює розетки. Після першого лущення відростання відбувається повільно, а після другого з’являється не більш як 5–6% розеток. У таких випадках обприскування гербіцидами здійснюють за відростання бічних пагонів заввишки 10–12 см, не проводячи лущення. Треба чекати повної схожості бур’яну і того моменту, коли більшість рослин досягне потрібної фази розвитку. Внесення гліфосатів здійснюють у нормі 2–3 л/га при нормі витрати робочого розчину 100–150 л/га. Найкращих результатів для його контролю досягають при застосуванні гліфосату, 2 л/га + 2,4-Д (ефір), 2 л/га.
Оптимальними для обробки фазами розвитку берізки польової є 10–30 см у фазі розетки, однорічних бур’янів – 10–20 см у висоту або в ширину. За сильної засміченості широколистими бур’янами, такими як будяк, молочай і амброзія, до гліфосату теж додають 2,4-Д (ефір) у нормі 2 л/га, або 2,4-Д + дикамба, 1,0 л/га.
Умови застосування гербіцидів
Препарати на основі гліфосату дають відмінні результати навіть у спекотну погоду за умов, якщо бур’яни отримують достатню кількість вологи з ґрунту і добре вегетують, тобто погодні умови мають бути оптимальними для їх розвитку протягом усього періоду дії препаратів. Гліфосати можна застосовувати за 1–2 тижні до настання перших заморозків. Навіть після заморозків гербіциди діють – хоч повільно, але не менш ефективно, якщо до моменту обприскування побуріння вегетативної маси бур’янів унаслідок холодів становить менше 25%. Тобто вони діють і за температури 5 ?С, проте їх дія сповільнюється. Оптимальна ж температура повітря для дії гліфосатів – від 15 до 25 ?С.
Для досягнення найкращих результатів обробки в ґрунті має бути достатньо вологи. Проте дощ, що випав менш ніж через 2 години після обприскування, може знизити ефективність препаратів. Посуха також уповільнює дію гліфосатів. У посушливих умовах при низькому зрізі зернових культур, що вилягли, треба простимулювати відростання багаторічних бур’янів. Для цього бажано провести дискування стерні, а через 2–3 тижні – обприскати бур’яни, що відросли.Навіть у спекотні дні (+35 ?С) втрати розчину на випаровування при застосуванні тракторних обприскувачів дуже малі. Натомість при авіаційному обприскуванні в умовах високої температури і низької вологості повітря втрати робочого розчину, а також його знесення можуть бути суттєвими. Тому ефективним і безпечнішим для довкілля буде виконання авіахімічних робіт у ранкові години – з 430 до 800 та надвечірні – з 1800 до 1900, з їх завершенням за 30 хвилин до заходу сонця. Рекомендовані норми витрати робочого розчину при використанні літаків, вертольотів та дельтапланів – 30–120 л/га. При цьому важливо досягнути рівномірного нанесення хімічної речовини на листя. При однаковій нормі витрати численні дрібні краплі розчину адсорбуються листям більш ефективно, ніж менша кількість великих крапель.
До складу більшості гербіцидів входить поверхнево-активна речовина (18%), що стимулює адсорбцію препарату листям бур’янів. Певна концентрація такої речовини потрібна і в робочому розчину. При надмірно високій нормі витрати робочого розчину концентрація в ньому поверхнево-активної речовини падає нижче допустимої межі. Тому при застосуванні тракторного обприскувача норма витрати робочого розчину препаратів на основі гліфосату не повинна перевищувати 200 л/га.
Крім того, при застосуванні препаратів на основі гліфосату в будь-якій ситуації треба пам’ятати основні принципи:
- користуватися чистою водою, забруднена вода знижує ефективність гербіцидів;
- використовувати невисокі норми витрати робочого розчину (100–200 л/га для штангових обприскувачів, 30–120 л/га – для авіаційних). Гліфосат дає найкращі результати у вигляді концентрованого розчину при максимальній нормі витрати води 200 л/га;
- не проводити обприскування, якщо протягом наступних 4–5 годин очікується дощ: гліфосат повинен повністю поглинутись листям бур’янів;
- для досягнення оптимальних результатів бур’яни повинні активно розвиватися в умовах доброї зволоженості ґрунту. Якщо бур’яни страждають від посухи, обприскування краще не проводити.
Оскільки гліфосати не мають ґрунтової активності, то після обприскування можна висівати будь-яку культуру.
При оцінці економічної ефективності застосування гліфосатів важливо враховувати, що оранка звільненого від бур’янів поля потребує до 30% менше палива, знижуються й інші витрати. Цей захід є найбільш екологічно безпечним способом контролю багаторічних бур’янів, адже в момент хімічного прополювання культури не вегетують, механізаторові працювати зручно, використовується невеликий об’єм робочої рідини, забезпечується зникнення багаторічних бур’янів на 2–3 роки.
Механічний обробіток стерні зернових
Обробіток ґрунту після внесення препаратів на основі гліфосату можливий вже через 5–7 днів після обприскування, але краще цей прийом застосовувати через 15–21 день, після повного відмирання бур’янів. При цьому проводять легке дискування або плоскорізний обробіток для прополювання бур’янів, що не відмерли, і стимулювання проростання нових насінин бур’янів. Але нові сходи, як правило, бувають з настанням рясних осінніх дощів, бо після збирання урожаю ґрунт зазвичай має понижену вологість.
При підготовці полів під кукурудзу восени проводять лущення стерні, а після відростання розеток бур’янів – обприскування їх гербіцидом; потім не раніш ніж через 2 тижні проводять глибоку зяблеву оранку. За даними досліджень, такий захід може зменшувати чисельність осоту, пирію повзучого у посівах кукурудзи на 90–95%, причому значно зменшувати забур’яненість і на наступній культурі.
Гліфосат повністю транслокується у кореневу систему бур’янів, тому в будь-який момент після побуріння бур’янів можна проводити культивацію або висівати озимі за системою Ноу-тілл (No-till).
Контроль пирію повзучого
Внаслідок того, що значна частина земель не обробляється, відбувається інтенсивне поширення багаторічних злакових бур’янів, зокрема пирію. Це один із найбільш злісних бур’янів для більшості культур. Не витримує конкуренції з ним і пшениця. Спроби виростити добрий урожай зерна озимої пшениці на запирієних площах — марна справа. Пирій виділяє у грунт багато токсинів, які затримують проростання насіння, пригнічують ріст і розвиток рослин. З пирію на рослини озимої пшениці переносяться всі види іржі. Навіть незначне забур’янення негативно впливає на рівень урожайності. Наявність лише однієї рослини пирію повзучого на 1 м2 зменшує урожайність на 0,55 ц/га.
Пирій повзучий (ElitrigiarepensL.) належить до родини тонконогових, клас односім’ядольні. Кореневищний. Поширений скрізь, засмічує всі культури, дуже розмножується у посівах багаторічних трав другого та наступних років використання, росте також на луках, пасовищах, неорних землях. Росте на різних грунтах, але краще на гумусних, забезпечених вологою. Пирій сильно висушує і виснажує грунт, виносить з 1 га 250 кг поживних речовин. Стебла прямі, гладенькі, висотою 60-120 см. Цвіте у травні-серпні. Кореневища залягають в основному на глибині 10-12 см і містять велику кількість запасних поживних речовин.Сходи із зернівок та пагони з кореневищ з’являються у березні-травні при температурі 2-40С, а також протягом вегетаційного періоду; безпосередньо до заморозків на кореневищах проростають бруньки відновлення. Пирій повзучий має лінійно-ланцетні листки, суцвіття — прямий, вузький колос. Насіння у грунті зберігається протягом 5 років, не має періоду спокою до осені. Проростає з глибини 7-10 см, а відрізки кореневищ найкраще відростають і приживаються у грунті на глибині 5-10 см; кореневища довжиною 5-15 см можуть приживатися на глибині 25 см.
Як правило, запирієні площі обробляють гліфосатом із нормами витрати 3-4 л/га до сівби зернових.
Після збирання зерна і соломи культивація не проводиться, щоб дозволити пирію відрости. Культивація здатна лише затримати відростання молодих пагонів шляхом відрізанням бур’янів. Оптимальними умовами для застосування гербіцидів є висота пирію 10-20 см, що відповідає фазі 3-4 листків. Потім застосовують гліфосат у нормі 3-4 л/га, при нормі витрати робочого розчину 100-200 л/га. Листки і кореневища бур’яну гинуть протягом 7-14 днів залежно від погодних умов. Чим вища температура, тим швидша дія гербіциду.
Обробку стерні можна починати, як тільки рослини пирію повзучого побуріють.
