Бур'яни і урожайність
Основне завдання догляду за посівами кукурудзи - створення оптимальних умов для проростання насіння та одержання дружних і повних сходів, захист їх від бур'янів, хвороб та шкідників, а також забезпечення вологою і поживними речовинами на всіх етапах органогенезу.
Залежно від видового складу, густоти забур'янення, тривалості конкурентних взаємовідносин культури з бур'янами врожайність зерна кукурудзи знижується на 20-70%. У посівах кукурудзи досить шкідливими є багаторічні коренепаросткові бур'яни. При сильній забур'яненості посівів кукурудзи осотами рожевим і жовтим, берізкою польовою, гірчаком степовим звичайним урожайність знижується на 50-55%, при середній - на 35-40 і слабкій - на 20-30%. При масі бур'янів 5 і більше кілограмів на 1м2 у зоні Лісостепу України кукурудза не утворює жіночих генеративних органів. Поряд із цим бур'янова рослинність знижує ефективність добрив, збільшує витрати енергетичних матеріалів та хімічних засобів захисту рослин, внаслідок чого загальна шкода від них оцінюється в аграрному секторі України у сумі 2-2,5 млрд грн.
У кожній зоні своя небезпека
Кукурудза - одна з найбільш слабких конкурентів бур'янам в агрофітоценозах. Вона пригнічує їх удесятеро гірше, ніж озима пшениця, і втричі, ніж соняшник. У посівах кукурудзи, особливо на перших етапах органогенезу, створюються сприятливі умови для проростання насіння різних біотипів бур'янів.
Бур'яни проростають за порівняно низьких температур і сходять раніше кукурудзи, а більш теплолюбні - одночасно з нею, тому вони розвиваються інтенсивніше за цю культуру і сильно пригнічують її на початкових фазах росту й розвитку. В зв'язку з цим для зниження максимальної кількості бур'янів у цей період проводять до- і післясходове боронування.
Посіви кукурудзи забур'янені в середньому чи сильному ступені майже на всіх площах (97%). Залежно від регіону значно змінюється видовий склад бур'янів на полях. Чисельність в основному невелика - 10-15 видів у господарстві. Забур'яненість полів переважно визначається способами обробітку грунту, чергуванням культур у сівозміні, строками сівби, добривами (особливо органічними, які вносилися під попередні культури). Домінуючими в посівах кукурудзи є однорічні злакові (просо куряче, мишії), які поширені в усіх регіонах вирощування культури.
У Поліській зоні з однорічних найбільш злісних бур'янів переважають просо куряче (Echinochloacrus-galliL.), редька дика (RaphanusraphanistrumL.), гірчиця польова (SinapisarvensisL.), капуста польова (Brassica campestris L.), лобода біла (ChenopodiumalbumL.), а з багаторічних - пирій повзучий (Elymusrepens(L.) Gould), хвощ польовий (EquisetumarvenseL.).
У Лісостепу домінуючими є осоти, берізка польова (ConvolvulusarvensisL.), молочай верболистий (Euphorbia stricta L.), дескуренія Софії (Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl), мишій сизий (SetariaglaucaL.) та зелений (SetariaviridisL.), просо куряче, лобода біла, гірчиця польова, редька дика, щириця біла (AmaranthusalbusL.), звичайна (AmaranthusretroflexusL.) та жминдоподібна (Amarantchus blitum L.), амброзія полинолиста (AmbrosiaartemisiifoliaL.).
У Степовому регіоні та на зрошуваних землях найбільш шкідливими є осоти - осот рожевий (CirsiumarvenseL.) та жовтий (SonchusasperL.), гірчак березковидний (PolygonumconvolvulusL.), хрінниця круповидна (Cardariadraba(L.) Desv.), гречка татарська (PolygonumtataricumL.), просо куряче, лобода біла, щириця звичайна і біла, пасльон чорний (SolanumnigrumL.), дурман звичайний (Datuta stramonium L.), амброзія полинолиста та ін.
Найбільш шкідливими бур'янами в посівах кукурудзи є амброзія полинолиста, будяк польовий (осот рожевий) (CirsiumarvenseL.) та жовтий (SonchusasperL.), берізка польова (ConvolvulusarvensisL.), гірчиця польова, лобода біла (ChenopodiumalbumL.), щириця біла і звичайна, пирій повзучий (Elymusrepens (L.) Gould), які знижують її врожайність на 30-50 %.
При вирощуванні кукурудзи провідну роль у боротьбі з бур'янами відіграють агротехнічні прийоми. Вони заключаються у правильному розміщенні цієї культури у сівозміні, науково обгрунтованому застосуванні добрив і гербіцидів, а також у якісному обробітку грунту.
«Критичне» співвідношення: забур'яненість та вегетація
На основі експериментальних даних, отриманих співробітниками НАУ, встановлено, що в умовах Лісостепу України критичний період конкуренції між кукурудзою і бур'янами залежить від рівня забур'яненості і тривалості вегетаційного періоду вирощуваних гібридів.
Для ранньостиглих гібридів, ФАО яких 100, він настає від появи сходів культурних рослин і продовжується до кінця вегетації. Проте найбільш різко виражений інтервал критичного періоду конкуренції між кукурудзою і бур'янами для цієї групи гібридів спостерігається, починаючи від сходів до 40 днів вегетації. У цей період у середньому на межі 35 днів настає критичний момент конкурентних відносин. Це означає, що посіви кукурудзи ранньостиглих гібридів повинні бути чистими від бур'янів від початку сівби хоч би до 60-70-денного періоду вегетації. Тому при вирощуванні гібридів цієї групи слід вживати комплекс запобіжних і винищувальних заходів для боротьби з бур'янами. У разі потреби доцільно вносити ґрунтові високоефективні гербіциди. Бур'яни, які з?являються на 60-70-й день після сходів кукурудзи, справляють незначний негативний вплив на зернову продуктивність рослини.
Для середньостиглих гібридів кукурудзи, ФАО яких перебуває у межах 250, критичний період конкурентних відносин між культурними рослинами й бур'янами продовжується протягом усього вегетаційного періоду. Проте найбільш вузький і різко виражений інтервал конкурентних відносин спостерігається у межах від 20 до 50 днів після сходів культурних рослин. У цей час (у середньому на межі 45 днів) настає критичний момент конкурентних відносин. Це означає, що при вирощуванні кукурудзи цієї групи гібридів у початковий період вегетації слід вживати комплекс запобіжних і механічних винищувальних заходів для боротьби з бур'янами. Хімічне прополювання доцільно проводити у фазі 3-5 листків. У цей час можливість визначити тип і ступінь забур'яненості посівів для ефективного використання гербіцидів.
Отже, протягом критичного періоду конкурентних відносин настає критичний момент, тобто час, починаючи з якого посіви кукурудзи, якщо в них не буде знищена бур'янова рослинність, різко знижують свою продуктивність. І навпаки, врожайність підвищується тоді, коли конкуренція бур'янів буде ліквідована.
Дві системи захісту
Комплекс заходів із догляду за посівами кукурудзи розділяють на 2 системи - інтенсивну (на основі застосування пестицидів) і маловитратну (без використання гербіцидів). Обидві не можуть бути взаємовиключними, а в ряді випадків деякі із прийомів навіть доповнюють кожну із систем. Інтенсивна, енергонасичена технологія передбачає застосування як ґрунтових (базових), так і післясходових (страхових) гербіцидів. При умові ефективної дії ґрунтових препаратів, коли протягом 30 діб не спостерігається масового повторного відростання бур'янів, замість обприскування післясходовими гербіцидами в системі подальшого догляду можна обмежитись одним міжрядним обробітком. При розташуванні посівів кукурудзи після озимої пшениці по пару при невисокому рівні потенційної забур'яненості доцільно застосовувати безгербіцидну (механізовану) технологію догляду, яка передбачає виконання досходових, післясходових боронувань та міжрядних обробітків. За умови розповсюдження коренепаросткових бур'янів додатково застосовують обприскування посівів страховими гербіцидами. Запровадження різних технологічних систем дозволяє регулювати рівень виробничих витрат і палива на здійснення прийомів догляду за посівами.
Маловитратна технологія
В останні роки в більшості господарств кукурудза вирощується за інтенсивною технологією, при якій повністю або частково виключаються механічні прийоми догляду за посівами. Однак на незначних площах ця культура вирощується за загальноприйнятою механізованою технологією, головними елементами якої у контролі бур'янів є досходове і післясходове боронування, проведення міжрядних обробітків із використанням різних пристосувань для знищення бур'янів у рядках.
При безгербіцидній технології вирощування кукурудзи велике значення має основний обробіток грунту. Його проводять з урахуванням попередника, типу грунту, рельєфу, ступеню й особливості забур'янення поля.
У зоні достатнього зволоження на забур'янених полях ефективний напівпаровий обробіток грунту. Після ранніх попередників (зернових, зернобобових) грунт слідом за збиранням дискують на глибину 6-8 см. Вносять мінеральні й органічні добрива та проводять оранку на глибину 27-30 см, щоб забезпечити добрий розвиток кореневої системи. Краще орати оборотними плугами.
Через два-три тижні проводять поверхневий обробіток для знищення сходів бур'янів за допомогою культиватора, дискової борони, важких борін чи інших знарядь. Обробітки повторюють в міру появи другої, третьої хвиль сходів бур'янів. Ретельним різноглибинним обробітком грунту дисковими або лемішними лущильниками і високоякісною оранкою пригнічується до 70% коренепаросткових і 40% однорічних бур'янів.
Основним завданням передпосівного обробітку грунту є збереження вологи в грунті, знищення бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчасних сходів.
Досходове боронування проводять за 3-4 дні до появи сходів кукурудзи, коли молоді ростки ще добре прикриті грунтом. У цей період масово проростають насіння ранніх (редька дика, гречка татарська, гірчиця польова) і частково пізніх ( лобода біла, мишій сизий і зелений, щириця звичайна) ярих бур'янів. Їхні проростки і сходи які не укоренилися, добре знищуються боронами. На рихлих грунтах кращі результати забезпечуються застосуванням легких або сітчастих борін, на ущільнених - середніх і тяжких.
Якщо у післяпосівний період внаслідок похолодання сходи кукурудзи затримуються, бур'яни проростають й утворюється ґрунтова кірка, досходове боронування проводять двічі: через 7-10 днів після сівби і за 3-4 дні до появи сходів.
Швидкість руху агрегату залежить від типу використаних борін: із легкими боронами - до 6,5 км/год.; середніми - 7,5, тяжкими і сітчастими - до 9 км/ год. При цьому знищується 85-90% проростків і сходів ранніх та 45-65% пізніх ярих (пожнивних) бур'янів.
Загальноприйнятим обов'язковим прийомом є ранньовесняне боронування та вирівнювання поверхні фізично стиглого грунту за допомогою важких борін і волокуш-вирівнювачів, які рухаються по полю під кутом 450 до напряму оранки. Після появи сходів бур'янів проводять першу культивацію на глибину 10-12 см. Другу хвилю пророслих бур'янів знищують передпосівним обробітком, який найкраще провести за допомогою комбінованих агрегатів типу РВК-3,6, Європак, ЛК-4. Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння. Якщо строки сівби пізніші, проводять 2-3 культивації, знищуючи при цьому нові хвилі пророслих бур'янів. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою повинен бути мінімальним - не більше півгодини.
Зразу ж після сівби поле необхідно закоткувати. Це покращує контакт насіння із грунтом, підвищує польову схожість кукурудзи і забезпечує дружнє проростання насіння бур'янів. Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби, коли бур'яни проросли і знаходяться у фазі «білої ниточки». Боронують впоперек рядків легкими (ЗБТ-0,6) або середніми боронами (БЗСС-1). При проведені 2-3 до сходових боронувань можна знищити 70-80% проростків бур'янів. Післясходове боронування проводять у фазах 2-3 і 4-5 листків у кукурудзи. Швидкість руху агрегату сягає 4,5-5,5 км/год.
Згідно з результатами досліджень вітчизняних науковців встановлено, що після одноразового боронування посівів за 3-5 днів до появи сходів культури знищувалося 52% бур'янів, оскільки основна частина насіння пожнивних однорічних бур'янів (мишій сизий і зелений, куряче просо, щириця) до того часу ще не проростає. Боронування у фазі 2-3 листків знищує 70% (частина сходів укоріняється), а триразове (за 3-5 днів до появи сходів кукурудзи, у фазі 2-3 і 4-5 листків) забезпечує загибель 95% бур'янів.
Інтенсивне боронування (3-4 рази) на чистих мало забур'янених полях дає змогу обійтись без внесення гербіцидів.
Бур'яни знищують також міжрядними обробітками за допомогою культиваторів КРН-4,2; КРН-5,6. Для першого міжрядного розпушування використовують лапи-бритви і стрільчасту лапу. Глибина першого міжрядного обробітку становить 4-5 см. Друге і третє розпушування (6-8 см) проводять з лапами підгортальниками для присипання бур'янів у рядках. При цьому швидкість руху агрегату має бути не менша 8-9 км/год., інакше не буде присипання бур'янів у рядках грунтом. Підгортання стимулює утворення додаткових коренів, знищує бур'яни у захисній зоні рядка. При необхідності кукурудзу підживлюють азотними добривами, коли висота рослин не більше 30-40 см.
Ступінь підрізання бур'янів у міжряддях залежить від рівня забур'янення посівів, вологості грунту і вирівненості його поверхні, гостроти лез лап і швидкості руху агрегату.
Для знищення бур'янів у захисних зонах залежно від забур'яненості поля, вологості ґрунту й висоти рослин кукурудзи до пропашних культиваторів додатково приєднують рядкові просапні борони, диски ротаційних мотик або окучники (дискові, відвальні, скребкові). Найкращі результати дає застосування додаткових робочих органів на фоні боронувань, (досходових і післясходових) які передували. Так, просапні борони після першої міжрядної обробки посівів, які забороновані до сходів і після їх появи, знищують у захисних зонах у середньому 90% бур'янів, а на незаборонованих - 70%.
Бур'яни, які з'являються у посівах кукурудзи після того, як висота її рослин уже не дозволяє використовувати рядкові просапні борони, знищують дисковими або відвальними окучниками. Ефективність їх застосування приблизно однакова. Відвальні окучники, установлені під кутом до 300 у напрямку руху культиватора, знищують до 90-95% рослин. Дискові забезпечують найкращі результати роботи при діаметрі диску 250-350 мм.
Окучники, відкидаючи грунт на полоси захисних зон, добре присипають бур'яни, висота яких не перевищує 7-8 см.
Таким чином, технологія механізованого вирощування кукурудзи дозволяє ефективно знищувати у її посівах бур'яни й отримувати добрі врожаї, однак її застосування потребує великої кількості механічних обробок, вона трудомістка й у ряді випадків негативно впливає на фізико-механічні властивості грунту.
Інтенсивна оборона
Для одержання високих і сталих урожаїв кукурудзи необхідно поєднувати агротехнічні і хімічні заходи контролю за бур'янами. На сильно забур'янених полях, де не завжди агротехнічними методами досягається очищення посівів від бур'янів, застосовують гербіциди.
Після збирання попередників та за відростання коренепаросткових та двосім'ядольних видів однорічних бур'янів застосовують препарати із групи 2,4-Д.
Багаторічні злакові (пирій повзучий та інші), коренепаросткові в осінній період знищують похідними на основі гліфосату з нормами витрати 3-6 л/га. Препарати вносять по вегетуючих рослинах бур'янів. Якщо в осінній період не проведені вказані заходи, то їх можна застосувати у весняний період, за 2 тижні до висівання культури при цьому виключити всі механічні обробки, крім ранньовесняного закриття вологи.
Контроль бур'янів у посівах кукурудзи — одне з найважливіших завдань у технологічному циклі вирощування цієї культури. І що раніше буде знищено бур'яни, то більший потенціал урожайності буде забезпечено. Для забезпечення найкращих умов на ранніх стадіях росту культури застосовують ґрунтові гербіциди. Базові гербіциди застосовують з урахуванням типу забур'яненості, агротехнічних та фінансових можливостей господарств.
Селективні досходові гербіциди на основі ацетохлору застосовують на посівах культури проти однорічних злакових та дводольних бур'янів. Активна речовина препарату поглинається проростками бур'янів, гальмує ріст і поділ клітин, порушуючи в них білково-ліпідний обмін, що призводить до незворотніх процесів, в результаті чого вони гинуть. Головною вимогою для прояву високого гербіцидного ефекту грунтових препаратів є якісно проведений передпосівний обробіток грунту (великі груди збільшують площу поглинання, знижуючи ефективність препарату). Після внесення гербіциду необхідно провести його заробку в грунт легкими або середніми боронами, а в умовах посухи провести ще й коткування для ущільнення грунту. Норма витрати препаратів залежить від типу грунту: на малогумусних, легких за механічним складом грунтах, доцільно використовувати мінімальну, а на суглинистих, важких з високим вмістом гумусу грунтах - максимально рекомендовану норму. Важливою умовою отримання максимальної ефективності є рівномірне внесення 200-300 л/га робочого розчину. Найкращий ефект досягається при внесені препарату в добре зволожений грунт та при випаданні опадів після обприскування.
Ґрунтові гербіциди на основі ізоксафлютолу, пендиметаліну, диметенаміду, метолахлору, S-метолахлору, S-метолахлору + атразину, S-метолахлору + тербутилазину, S-метолахлору + тербутилазину + мезотріону забезпечують практично повний захист посівів на ранніх етапах росту та розвитку культури від однорічних тонконогових і широкого спектру дводольних бур'янів. Сумішеві препарати на основі S-метолахлору + атразину, S-метолахлору + тербутилазинумають у своєму складі два компоненти, тому контролюють значно ширший спектр дводольних бур'янів, ніж ацетохлорні препарати. За рахунок синергізму двох компонентів посилюється дія на злакові та дводольні бур'яни, подовжується термін захисної дії. Крім того, ці препарати не мають токсичного впливу на кукурудзу (тим самим покращують потенціал урожайності) і можуть бути використані на ділянках гібридизації. Ще однією перевагою цих гербіцидів є можливість використати їх не тільки до сходів кукурудзи, а й після появи сходів — до фази трьох-п'яти листків. Це дуже важливо в двох випадках:
- Якщо господарство має великі площі кукурудзи й не завжди встигає внести препарати до сходів;
- Під час посухи, коли є ризик погіршення дії грунтових гербіцидів.
Кращий ефект дії препаратів на бур'яни забезпечується при якісному перемішуванні робочої рідини з верхнім шаром ґрунту, але не глибше глибини загортання насіння. Для цього слід використовувати комбіновані ґрунтообробні знаряддя, які застосовують для передпосівного обробітку ґрунту. При наявності рослинних решток на поверхні ґрунту і проекційному покритті ними більше 50% площі, ґрунтові гербіциди деякою мірою локалізуються на цих залишках і не проникають у ґрунт. Така частина препаратів підлягає деструкції під впливом сонячного проміння, вітру та інших факторів. Втрати гербіцидів при цьому можуть сягати рівня 25-30%, від чого ефективність їх дії на бур'яни послаблюється. У зв'язку з цим особливого значення набувають технологічні регламенти застосування гербіцидів (норма витрати робочої рідини, рівномірність внесення, перекриття струменя розпилювачів, регулювання висоти штанги обприскувача, якісне перемішування з ґрунтом).
За умов дефіциту вологи та наявності пророслих бур'янів, в тому числі й осотів, доцільно застосувати трикомпонентний препарат, до складу якого входять S-метолахлор, тербутилазин, мезотріон. Завдяки такому складу спектр контрольованих бур'янів стає ще ширшим, підвищується ефективність їхнього знищення, а захисна дія зберігається протягом 70-80 днів (це найтриваліший період серед грунтових гербіцидів). Перевагою є те, що гербіцид знищує вже пророслі бур'яни, діє як страховий гербіцид, включаючи осоти, а потім контролює проростаючі рослини (наступні хвилі) як грунтовий гербіцид протягом 12 тижнів. У цей період вірогідність опадів зростає, дія препарату реактивується, значно скорочуються ризики зменшення ефективності грунтових гербіцидів у разі посухи. Цей препарат також не має фітотоксичної дії та може бути використаний на ділянках гібридизації. Гербіцид проявляє високу ефективність при застосуванні на рослинних рештках, що дає змогу вважати цей гербіцид базовим для No-Till технологій.
Страхова схема захисту агрофітоценозу кукурудзи передбачає внесення гербіцидів по вегетуючих бур'янах. Необхідно підкреслити, що обробка насіннєвих посівів страховими гербіцидами повинна враховувати реакцію батьківських форм.
Важливо врахувати нюанси
На відміну від більшості культур кукурудза стійка до багатьох гербіцидів. Широке застосування мають препарати із групи 2,4-Д. При їх використанні потрібно враховувати сортові особливості: скоростиглі і середньостиглі сорти обробляють у фазі 3-5 листків, пізні - 3-7 листків. При порушені строків і норм внесення гербіцидів рослини пошкоджуються, відбувається скручування листків і опорних коренів. Препарати на основі 2,4-Д це гербіциди системної дії, які викликають порушення росту чутливих бур'янів, як, наприклад неконтрольований поділ клітин у рослинній тканині, неприродне подовження клітин, і як наслідок, скручування і потовщення стебел і листків, що призводить до виснаження і загибелі рослин. Основними видами бур'янів, які чутливі до дії препаратів, є гірчиця польова, редька дика, грицики звичайні, талабан польовий, щириця звичайна, лобода біла, лутига розлога, амброзія полинолиста, волошка синя, галінсога дрібноквіткова, переліска однорічна, паслін чорний, хрінниця круповидна, горошок волосистий, празелень звичайна, сухоребрик лікарський, чина бульбиста, падалиця ріпаку і соняшника, шпергель звичайний.
Препарати можна використовувати разом з іншими пестицидами, регуляторами росту рослин і добривами; оптимальні умови застосування препаратів складаються за середньодобової температури від + 12 С до + 25 С; найбільш чутливі до препаратів молоді бур'яни, які знаходяться у фазі активного росту. Осот найбільш вразливий при досягненні висоти 10-15 см. Не рекомендується використовувати препарати на основі 2,4-Д у посівах культурних рослин, що знаходяться в стресовому стані (холод, посуха та інші негативні фактори).
При виборі гербіцидів потрібно враховувати метеорологічні умови: у дощову погоду краще застосовувати ефіри, у сонячну, теплу - препарати групи 2,4-Д.
Асортимент засобів захисту рослин дає можливість вибрати найдоцільніший і найефективніший препарат чи їх суміші: дикамба,2,4-Д + дикамба, нікосульфурон, мезотріон, просульфурон, римсульфурон, клопіралід, бентазон, S-метолахлор + тербутилазин + мезотріон та ін.
Вказані препарати відповідають вимогам виробничників: відсутність фітотоксичної дії на культуру, подовжений період застосування, практично мінімальна залежність від погодних умов (системна дія).
Гербіциди, які відносяться до групи сульфонілсечовини (римсульфурон, тифенсульфурон-метил, амідосульфурон, просульфурон, нікосульфурон), можна застосовувати у фазі 3-7 листків. Препарат на основі діючої речовини нікосульфурон ефективно контролює не тільки однорічні та багаторічні злакові, а й велику кількість однорічних дводольних бур'янів (щириця, лобода, гірчиця, талабан, дурман, гірчаки тощо). Головне, що вирізняє цей препарат з-поміж аналогічних, — він не фітотоксичний, що дає можливість застосовувати його аж до десятого листка та на ділянках гібридизації. Однак більшість із цих препаратів пригнічують і знищують конкретний склад бур'янів, і застосовувати їх треба при детальному визначенні типу засміченості поля. При змішаному типі і високому рівні забур'яненості слід застосовувати гербіциди, до складу яких входять щонайменше 2 діючих речовини - 2,4-Д + дикамба, римсульфурон + тифенсульфурон-метил, форамсульфурон + йодсульфурон-метил натрію + антидот-ізоксадифенетил, нікосульфурон + тифенсульфурон-метил, хлорсульфурон + хлорсульфоксим, бентазон + атразин, або бакові сумішки препаратів римсульфурон + 2,4-Д + дикамба, римсульфурон + тифенсульфуронметил, клопіралід + 2,4-Д і т.і.
Якщо поле засмічено видами осотів, потрібно застосовувати препарати на основі 2,4-Д + дикамба. Препарат контролює дуже широкий спектр однорічних і багаторічних дводольних бур'янів: підмаренник чіпкий, види осотів, амброзію полинолисту, берізку польову, вероніку плющолисту, волошку синю, грицики звичайні, галінсогу дрібноквіткову, гірчицю польову, гірчаки види, щириця види, лобода біла, паслін чорний, жабрій звичайний, зірочник середній, талабан польовий, редьку дику, рутку лікарську, спориш звичайний, шпергель звичайний, хрінницю круповидну, щавель горобинний, лутигу розлогу. Багаторічні бур'яни краще знищуються у період їх найбільш вразливої стадії розвитку: берізка польова - 5-15 см довжини паростків, осот рожевий - стадія розетки (4-6 листків); однорічні бур'яни - в стадії 2-4 листочків. Крім того, завдяки дикамбі знищуються кореневища осотів, що дає змогу очищувати поля від цього злісного бур'яну для наступних культур у сівозміні (наприклад, соняшнику).
Препарат можна використовувати в сумішах з іншими гербіцидами (наприклад, нікосульфурон для комбінованої дії проти багаторічних рослин). Формування генеративних органів кукурудзи припадає на фазу шести-десяти листків (залежно від періоду визрівання). Саме в цей період досить небезпечна обробка культури більшістю зареєстрованих гербіцидів, бо вони призводять до суттєвого зниження врожаю. Вгадати точно цей період практично неможливо.
За умов, коли фаза розвитку кукурудзи перейшла цю безпечну межу, потрібно застосовувати найменш фітотоксичні гербіциди. Наприклад, гербіцид на основі діючої речовини просульфурон. Якщо додати всього 5-10 г/га цього препарату до нікосульфурону, то така суміш буде практично контролювати весь спектр проблемних бур'янів, а також падалицю соняшнику протягом сезону.
Багаторічні бур'яни, такі як осоти, берізка польова знищуються у посівах за допомогою препарату, який створено на основі синтетичного аналогу природної речовини рослинного походження — мезотріону. Гербіцид найкраще з усіх препаратів контролює паслін чорний (Solanum nigrum) — він не пригнічує його, а саме знищує. Препарат можна застосовувати до восьмого листка включно. Унікальність цього гербіциду полягає ще й у тому, що він одночасно справляє як грунтову, так і страхову дію. Це особливо важливо за дощових умов, коли може проростати не одна хвиля бур'янів і проти кожної з них треба проводити обробки.
Особливості застосування гербіцидів.Обмеження чисельності та шкідливості бур'янів за допомогою застосування гербіцидів є обов'язковим елементом переважної більшості інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі і кукурудзи. Але застосування гербіцидів із порушенням регламентів, а також рекомендацій компаній виробників засобів захисту рослин викликає токсикацію культурних рослин, а іноді й чималі матеріальні збитки. Тому діагностика токсикації культурних рослин внаслідок застосування гербіцидів може мати принципово важливе значення для фахівців.
Застосування гербіцидів на посівах усіх сільськогосподарських культур, в тому числі і на кукурудзі, за строками можна поділити на два етапи: застосування гербіцидів перед висіванням або після висіву сільгоспкультур, але до появи сходів культурних рослин (досходовий період); застосування гербіцидів після появи сходів культурних рослин (післясходовий період).
Відповідно і візуальні симптоми токсикації культурних рослин (якщо порушення їх росту та розвитку дійсно обумовлене лише впливом гербіциду) будуть спостерігатись або одразу при появі сходів, або через деякий час після використання препарату в період вегетації рослин.
За повідомленнями вітчизняних та зарубіжних дослідників, поява «деформованих» сходів культурних рослин - типова ознака токсикації рослин кукурудзи внаслідок дії гербіцидів групи «Інгібітори проростання». До цієї групи відносяться препарати, що вносять до появи сходів рослин кукурудзи (грунтові або базові гербіциди): Герб 900, к.е.; Дуал Голд 960 ЕС, к.е.; Стомп 330, к.с.; Трофі 90, к.е.; Фронт'єр 900, к.е.; Фронт'єр Оптима, к.е.; Харнес, к.е. та ін.
Паростки, а також дорослі рослини кукурудзи можуть мати деформовані листки, пагони, спостерігається порушення нормального росту та розвитку як надземної частини, так і кореневої системи. Як правило, це обумовлюється: внесенням гербіциду з перевищенням максимально рекомендованої норми внесення препарату на одиницю посівної площі; внесенням гербіциду з перекриттям, що опосередковано призводить до збільшення хімічного навантаження на культурні рослини і, як наслідок, до їх токсикації; внесенням гербіциду безпосередньо перед появою сходів культурних рослин.
Внесення гербіцидів на основі діючої речовини пендиметалін (препарат Стомп 330, к.е. та ін.) з перевищенням максимально рекомендованої норми витрати призводить до порушення розвитку кореневої системи рослин кукурудзи. Візуальною ознакою токсикації кукурудзи є короткі корінці з характерним потовщенням на кінцях, недорозвинені верхівки рослин з антоціановим забарвленням листків. В окремих випадках спостерігається повне припинення розвитку кореневої системи рослин кукурудзи і, як наслідок, вилягання рослин.
Крім того, можливі випадки застосування гербіциду не за його цільовим призначенням, а також повітряний знос робочого розчину препарату під час внесення на суміжний посів чутливих культурних рослин. Так, потрапляння на посів кукурудзи робочого розчину препарату Комманд, к.е. (кломазон, 480 г/л, з групи «Інгібітори пігментів») викликає характерне побіління листків.
Застосування післясходових (страхових) гербіцидів на посівах кукурудзи дозволяє ефективно боротись з бур'янами в тих випадках, коли ефективність дії грунтових (базових) гербіцидів була знижена внаслідок певних обставин (погодні умови, порушення регламенту застосування) або у випадках високої забур'яненості поля. Слід пам'ятати, що для застосування післясходових гербіцидів найбільш оптимальною фазою розвитку рослин кукурудзи є фаза 3-5 листків. У випадках, коли згідно з рекомендаціями компанії-виробника засобів захисту рослин можливе застосування гербіциду на більш ранніх (до фази 3 листків) або на пізніших (фаза 6-7 листків) етапах росту та розвитку культурних рослин, потрібно особливу увагу звернути на існуючі обмеження застосування препарату щодо погодних умов, норми витрати препарату на одиницю посівної площі або навіть цільового призначення посіву. Порушення регламенту та рекомендацій із застосування препарату призводить до токсикації культурних рослин, а в окремих випадках і до істотного зниження врожайності.
Так, застосування гербіцидів з групи «Регулятори росту та розвитку» (синтетичні ауксини) Амінка, в.р.; Банвел 4S 480SL, в.р.к.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL, в.р.к.; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; Лонтрел Гранд, в.г.; 2,4 Д амінна сіль та ін. на ранніх стадіях розвитку рослин кукурудзи (до фази 3 листків) провокує пригнічення розвитку їх вторинної кореневої системи. В окремих випадках може спостерігатись повна зупинка розвитку вторинної кореневої системи або навіть її відмирання. Як наслідок, в подальшому це призводить до масового вилягання рослин кукурудзи.
Застосування препаратів цієї групи на більш пізніх етапах росту та розвитку кукурудзи (фаза 6-7 листків і пізніше) викликає деформацію (скручування) листків. В окремих випадках спостерігається так званий «ефект
цибульного листка». Крім того, застосування препаратів на основі 2,4 Д амінної солі (Амінка, в.р.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; 2,4 Д амінна сіль та ін.) на пізніших стадіях розвитку рослин кукурудзи (фаза 6-7 листка і пізніше) може викликати явище стерильності культурних рослин.
При застосуванні гербіцидів групи «Інгібітори ацетолактатсинтази» (ALS) клас похідні сульфанілсечовини препарати Базіс 75, в.г.; Бату, в.г.; МайсТер, в.г.; Майтус, в.г.; Мілагро 040 SC, к.е.; Пік 75 WG, в.г.; Таро 25, в.г.; Тітус 25, в.г.; Хармоні 75, в.г. та ін., коли культурні рослини перебувають у стресовому стані і при підвищених (>+25°С) або знижених (<+5°С) температурах, приморозках, спостерігається поява характерних «плям спалахів» жовтуватого кольору. Як правило, за умов слабкої токсикації це істотно не впливає на продуктивність рослин кукурудзи, а візуальні ознаки токсикації зникають впродовж 10-20 діб. Крім того, застосування препаратів класу похідні сульфанілсечовини інколи може спричинити деформацію листків кукурудзи. Внесення препаратів цього класу при переростанні рослин кукурудзи (фаза 7-8 листка і більше) може спричинити скручування листків та надмірне кущення культурних рослин.
В окремих випадках спостерігається пригнічення розвитку качанів, а іноді навіть явище стерильності. Оскільки всі препарати класу похідні сульфонілсечовини надзвичайно активні хімічні речовини, то навіть незначна залишкова кількість стороннього препарату в обприскувачі здатна пошкодити чутливі рослини під час його наступного використання. У разі присутності залишкової кількості означених препаратів (наприклад, ММ 600, з.п.; Ларен Про 60, в.г.; Гранстар Про 75, в.г.; Грізний, в.д.г.; Гроділ Ультра, в.г. та ін.) в робочому розчині при обприскуванні кукурудзи спостерігається вкорочення міжвузль та загальне пригнічення росту та розвитку рослин.
При застосуванні на суміжних із посівами кукурудзи полях протизлакових гербіцидів (грамініцидів) препаратів групи «Інгібітори ацетил Ко карбоксилази» (АСС) Зеллек Супер, к.е., Пантера, к.е.; Пума Супер, м.в.е.; Тарга Супер, к.е.; Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.; Центуріон, к.е.; Цетодим, к.е. та ін. існує небезпека повітряного зносу робочого розчину на посів кукурудзи. Як наслідок, це призводить до токсикації рослин кукурудзи, а в окремих випадках і до їх загибелі. Візуальні симптоми проявляються через декілька діб (як правило, на 5-7 добу) після попадання робочого розчину грамініциду на рослини кукурудзи. Молоді листки знебарвлюються, стають хлоротичними у центральній їх частині або біля основи, старі листки можуть забарвитись у червоний або пурпуровий колір. Точка росту буріє, верхівки легко висмикуються, а згодом може загинути і вся рослина.
Застосування препаратів групи «Інгібітори EPSP синтази» класу гліцини (гліфосати) Аргумент Форте, в.р.; Раундап, в.р.; Клінік Дуо, в.р.; Ураган Форте, в.р. та ін. є базовим елементом надзвичайно популярної на теперішній час No-Till(без оранки) технології вирощування сільськогосподарських культур.
Крім того, неабиякої популярності сьогодні набувають генетично модифіковані сорти кукурудзи, стійкі до гербіцидів групи «Інгібітори EPSP синтази» (Аргумент Форте, в.р.; Раундап, в.р.; Клінік Дуо, в.р.; Ураган Форте, в.р. та ін.). Оскільки означені препарати є гербіцидами суцільної дії (неселективні), то навіть незначне потрапляння їх на генетично незахищені (немодифіковані) культурні рослини (внаслідок зносу робочого розчину під час внесення або наявності залишкової кількості в обприскувачі) викликає токсикацію. Перші візуальні симптоми у вигляді хлорозів та побуріння, як правило, з'являються через 5-8 діб після потрапляння робочого розчину на рослини. У випадку сильної токсикації рослин спостерігається повна їх загибель впродовж 2 - 3 тижнів.
Таким чином, своєчасне визначення типу й ступеня засміченості площ кукурудзи створює передумови оптимального застосування хімічних і агротехнічних заходів боротьби з бур'янами, а раціональне застосування різних методів контролю бур'янів у посівах кукурудзи забезпечать отримання стабільно високих урожаїв.
