Які складові успішного господарювання?
Визначення курсу аграріїв обговорили учасники конференції, яка пройшла в рамках ХІ Національної виставки агротехнологій «Агропром - 2013» за сприяння агентства «Agrischool» (УКАБ) та Дніпропетровського експоцентру «Метеор». Учасники конференції ознайомились із важливими напрямами розвитку аграрної галузі: ефективне вирощування ярих культур, підбір необхідної для цього техніки, нові методи боротьби зі шкідниками, зберігання зернових культур і сільгосптехніки, перспективи ефективного розвитку дрібного та середнього аграрного бізнесу в Україні тощо.
Що рентабельно вирощувати?
Експерт аграрних ринків УКАБ Тарас Висоцький акцентує увагу на тому, що аграрії можуть змінити структуру посівів лише частково. Він вважає, що пшениця - найбільш перспективна культура. Озима та яра найкраще родять майже в усіх регіонах України. Варто лише дотримуватись технологій вирощування, аби отримати максимальну кількість високоякісної продукції з одиниці площі при мінімальних витратах енергоносіїв та агроресурсів. Цього можна досягти шляхом удосконалених систем обробітку ґрунту, впровадження органічної та органо-мінеральної систем удобрення, захисту посівів від шкідників та оптимізації прийомів сортової агротехніки.
Фахівець наголошує, що більшої уваги останнім часом потребує визначення і підбір сучасних сортів, які найбільш адаптовані до природно-кліматичних та агротехнічних умов конкретної зони вирощування. При цьому слід враховувати вимоги до охорони навколишнього середовища. Показник оптимальних урожаїв росте, зокрема, у Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях. Експерт констатує, що ярий ячмінь родить найкраще і дає високу рентабельність у південних регіонах - Криму, Херсонщині та Миколаївщині, де ця культура ніколи не буває збитковою.
Кукурудза - одна з найбільш цінних сільськогосподарських культур за кормовими й урожайними властивостями. Займаючи провідну позицію у світовому виробництві зерна, вона за своїм біологічним потенціалом, рівнем продуктивності і якісними показниками продукції переважає інші зернові культури. «Кукурудза добре реагує на оптимізацію умов життєдіяльності рослин, але потребує багато вологи, - розповідає Тарас Висоцький. - Ця культура досить ризикована, а тому необхідно інвестувати в технології».
Олійні культури потребують багато сонця, відповідно центральні регіони України найбільш урожайні. Зі слів пана Висоцького, такі культури, як ріпак і соя потребують певної кількості вологи. У Степу України вони дають менший урожай. Найбільш рентабельні регіони - Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Черкаська області.
На зрошенні ж ріпак і соя забезпечують високі показники врожайності. Озимий ріпак полюбляє багаті на калій землі, тому можна отримати досить низьку його собівартість при екстенсивному вирощуванні у Кіровоградській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Тарас Висоцький наводить факт: «За останні п’ять років рентабельність озимого ріпаку наступна: Дніпропетровська область - 35%, Запорізька - 39%, у багатьох інших регіонах - нижча. Тож, у кого є необхідні умови - вирощувати озимий ріпак можна», - радить фахівець.
Соняшник. Його продукція має високу ціну на міжнародних ринках сільськогосподарської продукції. Це основна культура для багатьох регіонів України, особливо степу. Дніпропетровська область - золота середина між теплом і вологою, тут можна отримати мінімальну собівартість при вирощуванні соняшнику. За останні п’ять років урожайність цієї культури зростає, рентабельність нижче 23% не опускалась. В цілому, в регіональному розрізі Дніпропетровська область - лідер. За п’ять років тут рентабельність вирощування соняшнику була на рівні 63%. Для порівняння: у Запорізькій області - 55%, Миколаївській - 53%.
«Соняшник і пшениця - культури постійного попиту, які споживають в основному в Україні. А попит залежить від населення, яке зростає і потребує харчування. Тому пшениця і соняшник - головні культури для агропідприємств нашої держави», - підсумував експерт.
Вплив сортів на урожайність
В умовах степу України високопродуктивні сорти озимої пшениці не завжди дають стабільні врожаї. Під дією стресових факторів (мороз, посуха, хвороби, шкідники) різко знижується продуктивність та якість зерна. Для стану посівів озимих культур 2012–2013 вегетаційного року характерні як перерослість, так і слабкий розвиток. Важливою ознакою сортів степового екотипу є скоростиглість - еволюційно сформована ознака сортів степового екотипу, яка забезпечує їм низку переваг: у роки з посушливою весною і літом вони раніше на 5–6 діб починають використовувати ґрунтову вологу, накопичену в осінньо-зимовий період, уникаючи суховіїв, які частіше реєструються наприкінці вегетації, слабше уражаються хворобами, позаяк встигають визріти до масового розмноження шкідника і розповсюдження хвороб.
За даними доктора сільськогосподарських наук С. Ретьмана (Інститут захисту рослин), у 2011 році така хвороба, як септоріоз листя вразила 22,8% посівів озимої пшениці, піренофроз - 13,4%, альтернаріоз - 14,8%, кореневі гнилі - 12,3%, борошниста роса - 14,8%, фузаріоз колоса - 1%, інші хвороби - 2,5%. Шкодочинність цих захворювань суттєво залежить не тільки від умов вирощування, а від рівня зараження.
Одним із захворювань озимої пшениці, що останнім часом завдає серйозних втрат і погано піддається контролю, є коренева гниль. Вона викликається різними збудниками, і контроль їх ускладнюється тим, що запас інфекції зберігається переважно на рослинних рештках, частково в ґрунті, і лише в деяких патогенів - на зараженому насінні.
Ефективно контролювати кореневі гнилі лише за допомогою протруювання насіння неможливо, радять агрономи. Найкращими методами боротьби є дотримання сівозміни, вирощування стійких сортів і правильне застосування фунгіцидів.
При використанні фунгіцидів ми стикаємось з декількома проблемами:- основне інфікування рослин відбувається у ранньовесняний період, коли спостерігаються понижені температури, і більшість діючих речовин не можуть ефективно працювати;
- неправильно встановлений час обприскування призводить до зменшення ефективності фунгіцидів;
- в роки, сприятливі для кореневих гнилей, комплексні препарати із широким спектром дії виявляються недостатньо ефективними (при сильній загрозі потрібно вибирати препарати зі специфічною дією).
Аби запобігти факторам ризику, розвитку кореневих гнилей, варто знати, що призводить до цього:
- сівозміна, насичена зерновими культурами;
- проведення мінімального та нульового обробітків ґрунту;
- незбалансоване мінеральне живлення із надлишком азоту;
- важкий та ущільнений ґрунт;
- помилки при проведенні протруєння насіння;
- несприятливі погодні умови.
Беручи до уваги значний запас зимуючих стадій та задовільний фізіологічний стан більшості шкідників, а також наявність патогенів восени минулого року, навіть у випадку загибелі через несприятливі погодні умови частини (щорічно від 5% до 30%) їх зимуючих стадій, шкідники за сприятливих агрокліматичних умов здатні відновити популяцію загрозливої кількості, а збудники хвороб - створити епіфітотійну ситуацію у посівах.
Де ж починається агробізнес?
Неабияку зацікавленість учасників конференції викликав виступ керівника фермерського господарства «Журавель» з Полтавщини, експерта з питань організації агробізнесу Олександра Журавля.
Де ж починається агробізнес? Формула успіху аграрія. Технології. Удача. Причини краху - об’єктивні та суб’єктивні. Команда. Так коротко можна охарактеризувати головні тези виступу аграрія з діда-прадіда.
«2012 рік довів, що краще маленьке господарство, що дає стабільний прибуток, ніж велике на півдні з гігантськими збитками», - переконаний фермер. - Присадибна ділянка чи домашня корова хоч і приносять дохід, але це не бізнес. Одноосібник, який обробляє свої паї (від 3 до 30га) - теж не бізнесмен. Коли бізнес працює на вас, а не ви на нього, і приносить вам нормальний прибуток - це і є бізнес».
Мінімальна модель агробізнесу в галузі вирощування зернових і технічних культур виглядає наступним чином: 300га землі, 2 трактори МТЗ-892 і знаряддя до них, 1 легковий автомобіль, 1 вантажний, господарський двір, два механізатори, власний капітал - 1 млн грн. Це вже кісточка, яка обростає м’ясом (землею), росте і розвивається, з цього починається БІЗНЕС.
«Працювати треба на своїх грошах. Гроші роблять гроші, а без грошей і ні туди, і ні сюди. Земля - проблема, але вирішити можна. Фермерська, землі запасу, невитребувані паї, людські паї. Для довгострокового розвитку необхідно працювати з пайовиками, - акцентує пан Журавель. - Технології вирощування зернових і технічних культур- це агротехніка, насіннєвий матеріал, живлення, засоби захисту рослин. Технологія збирання первинної обробки і зберігання зерна. Бажано будувати власний комплекс для сушіння, очистки і зберігання зерна лише за обсягів від 3000 га».
Працівники. Особливих проблем з кадрами не виникає. Фермерське господарство, яке очолює Олександр Журавель, має в оренді 600 га землі. З його слів, у категорії господарств до 1000 га необхідно: 1 бригадир- агроном, 4–5 механізаторів-водіїв, 1 бухгалтер, сторож, 2 сезонні різноробочі.
Керівник відповідає перед законом, перед власником, робітниками, пайовиками. Саме тому він повинен мати необхідні повноваження і добрий фінансовий стимул. На думку керівника господарства «Журавель», головне в бізнесі - ім’я. Тобто, коли Вас знають, поважають і довіряють. Усі ці складові дають можливості для ефективного розвитку аграрного бізнесу та фермерських господарств України.
