Технологічні аспекти вирощування сої на Сумщині детально аналізує виконуюча обов’язки завідувачки відділу рослинництва Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Оксана Мурач.
Ще кілька десятиліть тому соя була для Сумщини майже екзотичною культурою. В 70-80 роки минулого століття її тільки розпочали вивчати і досліджувати на Сумській обласній сільськогосподарській дослідній станції (зараз – Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН), а площі посіву по всьому регіону становили всього кілька десятків гектарів. Сорти не були пристосовані до місцевих природно-кліматичних умов, технологічні прийоми не відпрацьовані, аграрії не мали відповідного досвіду.
За роки незалежності українськими селекціонерами створені високоврожайні сорти сої, пристосовані до умов різних регіонів України, науковцями відібрані іноземні сорти, в тому числі генетично модифіковані, найбільш прийнятні для місцевих умов. Україна стала провідним виробником соєвих бобів в Європі.
В Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН науковці Анатолій Письменний, Володимир Нагорний, Микола Бондаренко, автор цих нотаток провели значний обсяг досліджень, розробили адаптовані для умов області технологічні прийоми вирощування сої, постійно організовують семінари, виставки, майстер-класи, виробляють і реалізують високоякісне насіння.
У квітні 2025 року на базі Інституту проведений майстер-клас «Ярі культури: особливості вирощування (соняшник, соя, гречка)».
Структура посівних площ
Динаміка вирощування сої
Гідротермічні умови вегетаційного періоду сої 2023-2024 кардинально відрізнялись, але дотримання науково-обґрунтованих технологічних прийомів дозволили навіть в умовах дуже сильної посухи другої половини вегетаційного періоду сої отримати в області урожайність більше 2 тонн з гектара, що забезпечило рентабельність.
Науковцями інституту досліджені і обґрунтовані різні варіанти сівозмін з соєю, які при дотриманні рекомендацій забезпечують достатньо стабільну урожайність.
Сівозміна при вирощуванні сої
На польову схожість, а відповідно і урожайність сої, суттєво впливає протруювання насіння.
Вплив протруйників на показники схожості насіння сої:
Важливим елементом в технології вирощування є передпосівна обробка насіння сої біологічними азотфіксуючими препаратами. Сумські науковці співпрацюють в цьому напрямку з Інститутом сільськогосподарської мікробіології НААН, досліджуючи вплив цих заходів в умовах Сумщини.
Вплив передпосівної обробки насіння на врожайність зерна сої:
Заслуговує на увагу застосування для передпосівного обробітку насіння сої біологічне добриво «Унікум Бакт Сід», виробництво якого освоєно Сумською компанією «Агросвіт».
Якщо проводити добір сої з урахуванням запасів вологи у метровому шарі ґрунту, то варто орієнтуватись на такі розрахунки:
• запаси ґрунтової вологи на рівні 100 мм – ризик для вирощування сої, доцільно сконцентруватись на ультраранніх і деяких ранніх сортах культури;
• запаси ґрунтової вологи на рівні 120 мм – орієнтуємось на ультраранні і ранньостиглі сорти сої;
• запаси ґрунтової вологи на рівні 140 мм – на середньостиглі сорти;
• запаси ґрунтової вологи на рівні 160 мм – слід висівати середньостиглі і деякі середньопізні сорти;
• запаси ґрунтової вологи на рівні 180 мм і більше – у такому разі можна висівати будь-які сорти.
Особливу увагу виробникам сої, насамперед невеликим фермерським господарствам, необхідно звертати на якість насіння.
• Нові сорти краще гілкуються, що дозволяє отримати однакову врожайність при меншій густоті;
• Оптимізація густоти дає переваги: менше вилягання, економія вологи, менше захворювань і витрат на насіння;
• Головне – обирати норму висіву під конкретні умови: клімат, сорт, технологію вирощування.
Якщо у планах змінювати густоту посіву – варто орієнтуватися на свої умови та сорти. Ми часто висіваємо відверте сміття – і це ще одна з причин, що економічно можемо дозволити собі висівати високу норму, але зі збільшенням норми не збільшуємо врожай. Ми лише збільшуємо втрати рослин у процесі вегетації та створюємо додаткові проблеми на стартовому етапі розвитку. Всі ті рослини, що проросли, але не дожили до обмолочування, споживали ресурси: використали простір, вологу, добрива, поживні речовини, світло. Конкурували зі своїми сусідами. А за фактом сформували лише солому. На цьому відчутно втрачаємо.
Соя – надзвичайно пластична до формування врожаю. Якщо посіємо менше, ніж потрібно, соя може більше гілкуватися, закласти більшу кількість зернин, сформувати більшу їх масу. Відхилення у врожайності буде дуже й дуже незначним.
Перспектива технології вирощування сої в тому, що ми висіватимемо сучасну генетику, сучасні сорти. Якщо сорт вийшов на ринок більш як 5 років тому, американський фермер вважає його застарілим. У нас же часто-густо висіваються сорти, які вийшли на ринок 20-30 років тому.
Наше завдання – перейти на якісніший посівний матеріал і тоді спробувати сіяти менші норми. Таким чином аграрна Сумщина продовжує відігравати значну роль у загальноукраїнському контексті виробництва цінної бобової високобілкової культури.
