Про це розповіли у Асоціації «Дунайська Соя».
Наразі загальна площа сої в Євросоюзі становить трохи більше мільйона гектарів. Основні країни-виробники – це Італія, а також Франція. Хоча й площі під цією культурою в ЄС дещо скоротилися, але врожай очікується вищим – десь на рівні 3 млн тонн. Це небагато, адже Євросоюз додатково споживає близько 35 млн тонн сої щороку. Таку нестачу вони покриватимуть імпортом. В цій торгівлі Латинська Америка відіграє суттєву роль. Наприклад, у Бразилії очікується рекордний врожай – 169 млн тонн сої. Але з них не ГМ-виробництво – це всього 1,5 млн тонн.
_______________________
Навіть у перший рік війни вдалося довести, що українська не-ГМ продукція не зникла, а поставки залишились стабільними
_______________________
«В Євросоюзі регулювання маркування ГМО дуже жорстке: навіть якщо в олії немає білків, але вона виготовлена з ГМ-сировини – це потрібно вказати. Проте виняток зроблений для м’ясо-молочної продукції, виробленої з використанням ГМ-кормів – її можна не маркувати. У Німеччині та Австрії на рівні бізнес та суспільної ініціативи активно маркують продукти як «без ГМО», що означає повну простежуваність і сегрегацію, навіть для м'ясо – молочної продукції та кормів. Саме ця галузь обговорюється на щорічному не-ГМ форумі (цього року Non-GM Forum 2025 пройде 4 листопада, – прим. «Дунайської Сої») у Франкфурті, який наша Асоціація проводить з 2022 року разом із колегами з не-ГМ індустрії ЄС. Навіть у перший рік війни нам вдалося довести, що українська не-ГМ продукція не зникла, а поставки залишились стабільними», – розповів виконавчий та регіональний директор у Східній Європі Асоціації «Дунайська Соя» Володимир Пугачов.
Володимир Пугачов, директор у Східній Європі Асоціації «Дунайська Соя»
В цьому році офіційно в Україні посівні площі становлять майже 2,4 млн га (за даними Мінагрополітики). За оцінками експертів та агрономів, цього року очікується краща врожайність, ніж минулого, якщо не буде неочікуваних погодних змін. Це пояснюється тим, що ті, хто «пробував» вирощувати сою ситуативно минулого року, вийшли з цього сегменту, а професійні гравці залишились і продовжують працювати з оригінальними сортами.
_______________________
Зараз сої досить багато в світі, тому суттєвого збільшення ціни наразі не прогнозується
_______________________
«Останнім часом ціна на сою в ЄС падає. Тільки з червня минулого до червня цього року вона зменшилася із 480 до майже 400 євро за тонну. Якщо ж говорити про премію за не-ГМ сою в основних покупців, а це Німеччина та Італія, то вона впала з пікових значень (в кінці 2021 року) і наразі перебуває на досить середньому рівні. Просто зараз сої досить багато в світі, ніяких перебоїв чи проблем з нею не очікується. Тому суттєвого збільшення ціни найближчим часом не прогнозується. Але все одно соя залишиться маржинальною культурою для українських аграріїв. Орієнтовно 3 млн тонн Україна постачає в ЄС. У нас є і внутрішня переробка. До слова, в Євросоюз можна експортують не лише сою, але й продукти її переробки: соєвий шрот, олію, протеїнові концентрати, лецетин. Більшість експертів взагалі кажуть, що основне не соя, а все ж таки соєвий шрот та олія для виробництва біопалива», – зазначив Володимир Пугачов.
_______________________
Регулювання ЄС щодо протидії знелісненню (EUDR) пошириться на цьогорічний врожай сої
_______________________
Наразі через зміну клімату південним областям України дедалі важче вирощувати сою. Натомість відкриваються нові можливості для західних та північних регіонів, де достатній рівень зволоження. На цьому фоні важливою стає тема відповідності критеріям законодавства щодо протидії знелісненню. Україна як ключовий постачальник регіональної сої в Європі має потенціал до рекордного врожаю цьогоріч. Проте, очікується, що на нього вже поширюватиметься дія Регламенту (EU) 2023/1115 у сфері протидії знелісненню.
За словами менеджера з якості та керівника Програми Протеїнового Партнерства Асоціації «Дунайська Соя» Анастасії Радюк, розробка цього регулювання триває вже близько п’яти років. Оскільки ЄС є одним із головних споживачів сої та продуктів її переробки, він визнав свою відповідальність. У 2023 році було прийнято Регламент ЄС, що забороняє імпорт продукції, пов’язаної зі знелісненням та деградацією лісів. У ньому прямо згадується соя, а також какао, пальмова олія, яловичина, кава, деревина. Регламент охоплює сою в різних формах: боби, макуха, олія, шрот. Він був офіційно опублікований у 2023 році й мав набрати чинності 30 грудня 2024 року. Але після консультацій впровадження відклали ще на рік. У 2024 році вийшли додаткові керівництва, тлумачення та FAQ. Наступні етапи: з 30 грудня 2025 року – застосування регулювання до середніх і великих компаній ЄС, з 30 червня 2026 року – до малих підприємств.
Анастасія Радюк, менеджер з якості та керівник Програми Протеїнового Партнерства Асоціації «Дунайська Соя»
Дане регулювання не впливає на виробників України напряму, оскільки Євросоюз не може встановлювати прямі вимоги для аграріїв в Україні. Однак через те, що ЄС є одним із ключових світових імпортерів, це регулювання має опосередкований вплив. Європейські імпортери будуть вимагати від українських постачальників відповідну інформацію.
«Для українських агровиробників вже з кінця 2025 року експорт сої та продуктів її переробки до ЄС буде можливий лише за умови виконання нових вимог щодо простежуваності та підтвердження сталого походження сировини. Основні норми зводяться до повної простежуваності кожної партії сої до конкретного поля з наданням геокоординат, підтвердження відсутності знеліснення після 2020 року та документального засвідчення законності вирощування. Виробникам слід уже зараз готувати геодані (у форматі GeoJSON), супутникові знімки або інші докази відсутності знеліснення, а також правовстановлюючі документи на ділянки», – каже Анастасія Радюк.
_______________________
За останні три роки в Україні Програмою Протеїнове Партнерство було охоплено понад 1,5 млн тонн не-ГМ сої
_______________________
Нагадали у Асоціації і про Програму Протеїнове Партнерство. У ній беруть участь такі країни як Україна, Молдова, Сербія, Боснія та Герцоговина. Фінансування в основній масі забезпечують ритейлери Європейського Союзу, а саме: Lidl, Kaufland, COOP, REWEGroup та інші.
За останні три роки в Україні Програмою було охоплено понад 1,5 млн тонн не-ГМ сої – це приблизно чверть від усього виробництва не-ГМ сої в Україні за той період. Аграрний виробник завдяки участі отримує покриття витрат на сертифікацію за стандартами «Дунайської Сої», у тому числі аналізів на ГМО та залишків пестицидів; сертифіковане виробництво згідно з нормами ЄС; верифікацію відсутності знеліснення та зміни землекористування за допомогою супутникових знімків; позиціонування українських виробників – учасників Програми Протеїнове Партнерство, як виробників «кліматично дружньої сої» в Європі завдяки зменшеному вуглецевому сліду.
«Бачимо, що це починає працювати: у наших фермерів зростають продажі у ЄС. Так само і українські переробники збільшують експорт шроту, олії до Європейського Союзу. Це підтверджує ефективність підходу. І головне – ми впевнені, що така соя відповідатиме європейському регулюванню. Бо наші стандарти спочатку були побудовані на вимогах ЄС: щодо пестицидів, добрив, агрономічних практик тощо. Вся соя, вирощена в межах Програми Протеїнове Партнерство є повністю еквівалентною сої, вирощеній у самому Євросоюзі», – наголошує менеджер з якості та керівник даної Програми Асоціації «Дунайська Соя» Анастасії Радюк.
_______________________
Проєкт підтримки малих фермерів: компенсує 15% вартості придбаного оригінального насіння не-ГМ сої
_______________________
Нині «Дунайська Соя» вже третій рік реалізує й Проєкт підтримки малих фермерів. Він передбачає компенсацію 15% вартості придбаного оригінального насіння вітчизняної та іноземної селекції не-ГМ сої під посівну кампанію для підприємств загальною площею до 1 тисячі га. Проєкт працює вже третій сезон поспіль. Для його фінансування направляються виключно власні кошти Асоціації, які вона отримала за сплату членських внесків або через ліцензійні платежі за використання торговельних марок, а також від інших учасників ланцюга постачання. Проєкт ще триватиме до 30 листопада поточного року.
Отож, для українських агровиробників європейський ринок сої залишатиметься маржинальним лише для тих, хто готовий запропонувати не просто сировину, а сертифікований, простежуваний продукт відповідно до нових правил ЄС. Саме якість, відповідність стандартам сталості та глибша переробка стають ключем до збереження рентабельності. Українська соя та продукти переробки мають шанс утримати позиції на преміальних ринках ЄС, але ставка має бути на підтверджений не-ГМ статус і нові вимоги простежуваності – це вже не опція, а необхідність для успішного експорту.
Підготувала Тетяна Ковальчук
