Льонова блішка
В Україні поширена у всій зоні льонарства, але найбільшої шкоди завдає у західних областях, а також на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині. Пошкоджує льон, рідше буряки.
Жук зверху темно-зелений, рідше синій із бронзовим відтінком, знизу - чорний, завдовжки 1,5–2 мм, ноги жовті. Личинки молочно-білі, видовжено-циліндричні, завдовжки 4–5 мм. Зимують жуки під рослинними рештками, а також у поверхневому шарі ґрунту. Навесні з'являються наприкінці квітня-початку травня і живляться спочатку на бур'янах, а з появою сходів льону переміщуються на нього. Самки відкладають до 300 яєць у верхній шар ґрунту, на корені льону або біля них. Наприкінці червня-початку липня личинки заляльковуються і незабаром з'являються жуки нового покоління, які в серпні перелітають у місця зимівлі.
Шкоди завдають імаго і личинки. Імаго навесні вигризають ямки на сім’ядольних листах, об’їдають краї справжніх листів. Іноді ушкоджують сім’ядолі й точку росту, спричинюючи загибель сходів. Пошкодження призводять до зниження довжини стебла та зменшення кількості коробочок і насіння. Личинки уражують корені, що призводить до затримки росту і захворювання рослин. Імаго нового покоління зіскрібають шкірочку і частину паренхіми стебла, що погіршує якість волокна.
Льон пошкоджують також чорна льняна блішка - Longitarsus parvulus Payk. і коричнева льняна блішка (афтона жовта) - Aphthona flaviceps All., що за своїм розвитком і характером пошкоджень аналогічні синій льняній блішці.
Заходи захисту
Оптимально ранні стислі строки сівби. Знищення бур’янів як джерела ранньовесняного живлення жуків.
За наявності перших жуків на краях полів їх обприскують препаратом Ф’юрі, в. е. (0,1–0,15 л/га), Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,15 кг/га), а при заселенні всього поля понад 5–10 особин на 1 м2 обробляють всю площу. Передпосівна обробка насіння Круізером 350 FS, т. к.с. (0,5 кг/т).
Льоновий трипс
Самка завдовжки до 1 мм, темно-сіра або чорно-бура, передні крила злегка затемнені. Самець дещо меншого розміру зі світлішим тілом. Личинки жовті.
Зимують дорослі комахи в ґрунті на глибині 20–40 см. Вихід починається навесні при прогріванні ґрунту до 14 °C і триває 3–4 тижні. Після додаткового живлення на квітучих бур’янах вони спарюються і перелітають на посіви льону. Яйця відкладають глибоко в тканину, переважно у верхівковій частині рослини, у період цвітіння - із внутрішнього боку чашолистків, бутонів і зав’язей. Масове відкладання яєць відбувається в останніх числах червня-першій декаді липня. Плодючість становить до 80 яєць. Відроджені через 5 діб личинки розвиваються впродовж 23–25 діб, потім заглиблюються у ґрунт, де перетворюються на пронімф і окрилених імаго, що залишаються у ґрунті до весни. За рік розвивається одна генерація.
Розвивається тільки на льоні, зокрема на листках, суцвіттях і стеблах, особливо небезпечні в фазі «ялинки». Найбільшої шкоди завдають личинки, які знищують верхню бруньку і точку росту, внаслідок чого рослини стають виродливими, зі скрученими і пожовклими на верхівці листками, відбувається ненормальне розгалуження, що зменшує довжину прядивної частини стебла. Пошкоджені рослини відстають у рості, в них скручується й обпадає листя. Знижуються урожай і якість волокна та насіння.
Заходи захисту
Дотримання сівозміни. Просторова ізоляція посівів (не менше 2000 м) від полів, де його вирощували в попередні роки. Глибока зяблева оранка. Оптимально ранні строки сівби. Якісний догляд за посівами, що сприяє кращому росту і розвитку рослин (внесення добрив, підживлення тощо).
Льонова плодожерка
Поширена майже повсюдно, за винятком Карпат. Пошкоджує льон.
Передні крила жовтуваті з широкою коричневою смугою вздовж зовнішнього краю. Задні крила і нижній бік передніх крил сірі. Розмах крил - 12–16 мм. Гусениця зелено-біла, тіло вкрите рідкими білими волосками, завдовжки 7–8 мм.
Зимують гусениці в коконах у коробочках льону, що залишаються на полі після збирання, у рослинних рештках або в ґрунті. Заляльковуються навесні. Літ метеликів першого покоління відбувається у другій половині травня, другого - з кінця червня до середини липня, третього - в серпні. Самки відкладають поодинокі яйця на верхівкові листки та чашолистики. Плодючість однієї самки 60–180 яєць. Гусениці вгризаються у бутони, квітки, а пізніше в коробочки, виїдаючи в них насіння. Після 20–27 днів живлення там же, в коробочках, у коконі вони і заляльковуються.
Заходи захисту
Оптимально ранні строки сівби. Знищення післязбиральних решток, зяблева оранка.
Льонова совка
Найбільшої шкоди завдає льону, сої і люцерні, іноді пошкоджує злаки та кукурудзу.
Метелик розміром 30–38 мм; передні крила зелено-сірі з жовтуватим відтінком, посередині мають темну хвилясту перев’язь, велику темну ниркоподібну пляму і невеличку пляму над нею біля переднього краю. Яйце 0,5–0,6 мм від білого брудно-оранжевого кольору.
Гусениця - до 40 мм; забарвлення світло-зелене з темними крапочками і волосинками; іноді гусениці бувають темно-рожевими, з нижнього боку світліші, ніж з верхнього; голова жовта, вкрита чорними крапками та плямами. Лялечка до 20 мм, жовтувато-коричнева, іноді з зеленим відтінком. Зимує лялечка в ґрунті.
Метелики першого покоління літають у травні, другого - в червні. Самки після додаткового живлення нектаром квітів відкладають яйця по одному на листя і стебла рослин. Плодючість самок становить у середньому близько 700 яєць. Посуха і відсутність квітів можуть спричинити безплідність імаго. Ембріональний розвиток триває 5–9 діб, живлення і розвиток гусениць - 19–33 доби. Гусениці пошкоджують надземні частини рослин. Гусениці першого покоління заляльковуються в ґрунті на глибині 2–4 см. Стадія лялечки першого покоління триває 10–17 діб. Гусениці другого покоління заляльковуються у ґрунті на глибині 6–9 см, живляться багатьма культурними й дикорослими рослинами. У лісостеповій і степовій зонах України люцернова совка розвивається у двох поколіннях.
Заходи захисту
Оптимально ранні строки посіву льону. Дотримання посівів і парових полів чистими від бур’янів, знищення бур’янів уздовж доріг. Глибока зяблева оранка полів, заселених совками. Міжрядні обробки просапних культур у період масового відкладання яєць. Випуск яйцеїда трихограми по 50–100 тис. особин на 1 га в два строки. За наявності 2–3 гусениць на 1 м2 - обприскування посівів дозволеними для використання інсектицидами. Застосування бактеріальних і вірусних препаратів.
Совка-гамма
Пошкоджує льон, коноплі, буряки, бобові, картоплю, кукурудзу, овочеві та інші культури.
Передні крила метелика сіруваті або темно-бурі з сріблястою плямою у вигляді грецької літери «гамма», а задні - сіро-жовті з бурою торочкою. Розмах крил - до 48 мм. Гусениця зелено-жовта. Має вісім не завжди ясних поздовжніх білих ліній на спині та блідо-жовту смужку по боках. Довжина 32 мм.
Зимують гусениці, лялечки і метелики під рослинними рештками на межах полів, у лісосмугах тощо. Літ метеликів починається із кінця квітня і спостерігається до осені. Додатково живиться на квітучій рослинності. Самка відкладає по 1–6 яєць, переважно з нижнього боку листків бур'янів, а також буряків, соняшнику, гороху, капусти. Плодючість самки від 500 до 1500 яєць. Для розвитку яєць і гусениць відносна вологість становить 80–100%, а температура 20–30 °C. Гусениці розвиваються 16–25 днів, а заляльковуються влітку в білому коконі на рослинах, для чого вони обплітають павутинням декілька стебел льону.
Протягом вегетації розвивається троє поколінь шкідника. Гусениці пошкоджують листки льону, обгризаючи їх із країв або з'їдаючи повністю. Вони також пошкоджують квітки, зав'язі, зелені коробочки і стебла, внаслідок чого зменшується кількість волокна.
Заходи захисту
Полягають у знищенні бур’янів, які є додатковою кормовою базою для шкідника, розпушуванні ґрунту, ранніх строках сівби. Під час масового відкладання яєць проводять випуск трихограми. ЕПШ - 5 гусениць на 1 м2.
Довгоніжка шкідлива (болотяна)
Трапляється спорадично на Поліссі, в західних областях Лісостепу і на поливних землях степової зони. Пошкоджує капусту, картоплю, цибулю, часник, льон, бобові, буряки, злакові та інші рослини.
Комар із розмахом крил 32–38 мм, коричнево-сірий, вусики бурі; пара веслоподібних коричневих перетинчастих крил із темно-коричневою облямівкою біля переднього краю; ноги довгі, тонкі, ламкі, легко відпадають; черевце довгасте, коричнево-сіре. Яйце розміром 1,2 мм, інтенсивно-чорне, блискуче, оболонка гладенька. Личинка завдовжки 36–44 мм, землисто-сіра, без ніг. Лялечка розміром 38–40 мм, циліндрична, коричневого кольору, з рядами шипів на сегментах черевця; на голові два бурих прямих ріжки.
Зимують личинки середнього віку в поверхневому шарі ґрунту. Прокинувшись навесні, вони починають живитися. Шкідливість їх у весняний період особливо висока. Личинки підгризають або перегризають біля кореневої шийки молоді незміцнілі рослини. Для розвитку личинки потрібна температура 14–16°C, вологість ґрунту - не менш як 55% повної вологоємності. Заляльковування спостерігається у середині липня. Лялечка розвивається 12–16 діб. Імаго літають з кінця липня до середини вересня. Самка відкладає яйця у ґрунт на глибину до 1 см, вибираючи найбільш забур’янені та ущільнені ділянки. Плодючість - 350–1300 яєць. У вологому ґрунті ембріональний розвиток триває 12–16 діб, у сухому яйця гинуть. Личинки до кінця вересня живляться ґрунтовим перегноєм, іноді скелетують листки, не завдаючи рослинам істотної шкоди. Генерація однорічна.
Заходи захисту
Знищення бур’янів. Осушення заболочених ділянок, вапнування кислих ґрунтів. Після збирання урожаю - глибока зяблева оранка. Восени і рано навесні проти личинок молодших віків використовують принади з тирси або мелених кукурудзяних качанів, які обробляють інсектицидами (25–50 кг/га, залежно від густоти травостою).
Система захисту льону
Обробки посівів льону інсектицидами проти блішок доцільні за наявності понад 10 екз. на 1 м2. Спочатку обробляють на початку заселення крайові смуги завширшки 30–50 м, а за суцільного заселення - все поле, застосовуючи Ф’юрі, в. е. (0,1–0,15 л/га),
Карате Зеон 050 CS, мк.с. (0,15 кг/га).
Для підвищення урожайності льону і стійкості рослин до шкідників проводять обприскування посівів регуляторами росту Вермістимом, р. (5–15 л/га) та Ендофітом L1, р. (3–10 мл/га).
Своєчасне та в стислі строки збирання урожаю і швидкий обмолот льону забезпечують механічне пошкодження і загибель значної частини гусениць плодожерки в коробочках, зменшуються втрати врожаю, скорочується період пошкодження льону блішками нового покоління. Для прискорення дозрівання льону застосовують десиканти.
Раннє лущення полів, що вийшли з-під льону, та глибока зяблева оранка різко зменшують чисельність зимуючих гусениць плодожерки, скорочують період живлення блішок, погіршують умови їх зимівлі, викликають загибель льонового трипса та ґрунтових шкідників.
