Одним із чинників, що стримують одержання високих урожаїв пшениці озимої, є хвороби, втрати від яких можуть сягати 15–32%, а в роки з епіфітотійним розвитком - 50% і більше. Зерновим колосовим культурам в Україні суттєвої шкоди завдають понад 20 хвороб, збудниками яких є гриби, бактерії, віруси. Щоб зменшити частку втрат урожаю, потрібно застосовувати різні методи захисту рослин. Відомо, що без захисту від шкідливих організмів на доброму агротехнічному фоні (попередник, система удобрення та обробіток грунту - близькі до оптимальних) можна одержати врожай зерна пшениці озимої в межах 3–4, а за високого рівня захисту - 7–9 т/га.
Останнім часом в Україні значно зросла шкодочинність хвороб зернових культур, збудники яких передаються насінням або через грунт. Патогенний комплекс зерна включає десятки видів грибів та бактерій, серед яких значну частку займають збудники гельмінтоспоріозної і фузаріозної кореневих гнилей, альтернаріозу, твердої і летючої сажок, снігової плісняви, плямистостей.
Науковцями Інституту захисту рослин НААН встановлено, що втрати врожаю озимої пшениці від комплексу хвороб, що передаються насінням та через грунт на Поліссі та в Лісостепу становлять від 10,4 до 18%, у Степовій зоні - 8,7–10,9%. Основними причинами погіршення фітосанітарної ситуації є різке зниження культури землеробства.
У багатьох випадках візуальний аналіз партій зерна не дає об’єктивної оцінки ситуації, оскільки дуже часто має місце прихована інфекція. Це явище пов’язане з особливостями патогенезу збудників, часом колонізації рослин, а також погодними умовами. За останні десятиліття через зміни клімату, форми господарювання та технології вирощування сільськогосподарських культур відбулася значна трансформація агробіоценозів, що призвело до суттєвих змін у патогенному комплексі збудників хвороб. Як приклад можна навести зниження частоти ізоляції збудників фузаріозу колоса, які викликають появу типових симптомів, і значне зростання частки патогенів, що можуть розвиватися за посушливих умов і не давати чіткої картини хвороби. Саме до них належать гриби секції Sporotrichiella. Так, дослідженнями, які проводили в лабораторії фітопатології Інституту захисту рослин НААН, доведено, що фузаріоз колоса, викликаний грибом F. poae, не зумовлює появу типових симптомів хвороби. Разом із тим, відмічено зменшення маси зерен із колоса на 42%, а маси 1000 зернин - на 33%, а також накопичення небезпечних мікотоксинів.
Порушення умов збирання та зберігання призводить до контамінації зерна пліснявими грибами з родів Aspergillus та Penicillium. При цьому також відбувається накопичення токсинів та значно погіршуються посівні якості зерна.
З метою покращення фітосанітарної ситуації посівів зернових культур виробники зерна мають великий арсенал методів та заходів. Один із найважливіших, який задовольняє вимоги основного принципу захисту рослин - забезпечення максимального ефекту за мінімального негативного впливу на компоненти біоценозу зернового поля, є протруєння насіння. Цей елемент інтегрованої системи дає можливість захистити на ранніх етапах органогенезу молоді проростки рослини від насіннєвої, частково - грунтової, а в окремих випадках - і від аерогенної інфекції. Давно доведено, що втрати врожаю від хвороб унаслідок сівби непротруєним насінням за вартістю в десятки разів перевищують кошти, «заощаджені» таким чином у передпосівний період. Застосування протруйників дає змогу отримати здорові сходи навіть за відносно високого рівня насіннєвої інфекції.
Рис. 3. Ефективність застосування Кінто™ Дуо, 2,5 л/т проти снігової плісняви, 2013р.
В Україні зареєстровано широкий асортимент протруйників насіння для зернових колосових культур. Вони можуть бути системної або контактно-системної дії, містити одну діючу речовину або бути комбінованими, до складу яких входять дві-три діючих речовини. На сучасному етапі одним з основних напрямів удосконалення асортименту протруйників є створення комбінованих препаратів, здатних захищати рослину як від внутрішньої насіннєвої інфекції, так і від зовнішньої грунтової протягом тривалого часу.
Одним із них є препарат для обробки насіння Кінто™ Дуо, що містить дві діючі речовини - тритіконазол (20 г/л) і прохлораз (60 г/л) - та зареєстрований для застосування на пшениці ярій і озимій, ячмені ярому та озимому, житі, тритикале. Діючі речовини, що входять до складу препарату, належать до різних хімічних груп і характеризуються різними механізмами дії на патогени, а також мають свої особливості «поведінки» в грунті, на зерні та рослині.
- Прохлораз належить до групи імідазолів та володіє локально-системною дією, проникає в насіннєві оболонки й знищує поверхневу інфекцію, а також знезаражує грунт навколо насінини та кореневої системи проростка. Ця діюча речовина має високу ефективність проти фузаріозної, гельмінтоспоріозної та інших видів кореневих і прикореневих гнилей, сітчастої та темно-бурої плямистостей листя, активно діє проти снігової плісняви. Саме завдяки наявності у складі прохлоразу, препарат Кінто™ Дуо виявляє захисну дію проти церкоспорельозної кореневої гнилі.
Хвороби основи стебла викликають гриби, що уражують спочатку первинну кореневу систему, і тільки пізніше - вторинну та основу стебла. Зараження сходів відбувається за їхнього контакту з патогенами, що містяться на рослинних рештках та в грунті. Локально-системна дія прохлоразу дає можливість цій діючій речовині утриматися в прикореневому шарі грунту та в основі проростка і захищати рослину від інфікування збудниками. У разі використання препаратів, що містять лише системні діючі речовини, можемо отримати результат, коли переважаюча концентрація діючих речовин препарату за короткий час локалізується у надземній частині проростка, а коренева система та основа стебла залишаться незахищеними. Цей момент особливо актуальний за сівби по стерньових попередниках, коли пожнивні рештки містять високу кількість збудників хвороб різного походження, або за умов тривалої вологої осені, що сприяє розвитку патогенів.
- Тритіконазол належить до групи триазолів, знищує поверхневу і внутрішню інфекцію, завдяки чому високоефективний проти сажкових хвороб, фузаріозної та гельмінтоспоріозної кореневих гнилей. Тритіконазол має добре виражену системну дію, проникає у проросток, що забезпечує надійний захист протягом періоду від проростання насіння до фази кущення. Також слід враховувати, що, на відміну від багатьох триазольних сполук, тритіконазол не знижує польової схожості насіння та не пригнічує розвиток сходів за посушливих умов осені.
- Яскравий барвник, що міститься у препараті, дає змогу легко контролювати якість протруєння насіння. Це важливо для одержання рівномірного розподілення препарату всією масою насіннєвого матеріалу. Хімічна стабільність препаративної форми забезпечує тривалий період захисної дії, а добра розчинність у воді - легке пересування рослиною від коренів до надземної частини.
Експериментальні дослідження, що проводили в різних грунтово-кліматичних зонах України (Хмельницька обл., с. Копачівка, і Київська обл., с. Перемога) в 2012–2013 рр., підтвердили високу ефективність протруйника проти основних хвороб пшениці озимої.
Обробка насіння препаратом Кінто™ Дуо за норми витрати 2,0–2,5 л/т позитивно вплинула на біометричні показники рослин, запобігла пліснявінню насіння. Сформувалася краще розвинена коренева система порівняно з контрольним варіантом.
На 23 фазі розвитку рослини (за шкалою ВВСН), коли розвиток фузаріозної кореневої гнилі в контролі становив 1 бал, завдяки використанню Кінто™ Дуо досягався контроль хвороби в межах 70–75%, а у випадку гельмінтоспоріозної кореневої гнилі на рівні 0,5 балу в контролі - 65–69%.
Погодні умови зимового періоду 2012–2013 рр. сприяли значному розвитку снігової плісняви. Ефективність застосування Кінто™ Дуо з нормою витрати 2,0–2,5 л/т становила 65–70% за розвитку хвороби на контролі на рівні 7–10%.
Щодо сажкових хвороб: Кінто™ Дуо забезпечував контроль твердої та летючої сажки озимої пшениці на рівні 100%.
Таким чином, протруйник Кінто™ Дуо дає можливість ефективно контролювати як зовнішню, так і внутрішню насіннєву інфекцію на пшениці озимій, сприяє перезимівлі рослин та формуванню високого рівня врожайності.
