Хлібний турун (жужелиця), переважно звичайний, або малий найбільше шкодить у степових районах (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська обл.) та в АР Крим, проте в останні роки теплі зими із незначним промерзанням ґрунту зумовили підвищену чисельність хлібної жужелиці і у лісостепових районах (Хмельницька, Вінницька, Київська області).
Зональне поширення
За метеорологічними умовами у нашій країні визначено такі зони поширення та шкідливості хлібної жужелиці:
- зона масового розмноження і постійної шкідливості (степові райони - Одеська, Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська області та АР Крим);
- зона підвищеної чисельності й нестійкої шкідливості (Кіровоградська, Дніпропетровська та північні райони Запорізької, Луганської, Донецької областей);
- зона низької чисельності (південні області Лісостепу).
Розвиток шкідника: травень-липень
У період вегетації 2013 року личинки хлібного туруна живилися за чисельності 0,5–1,5 екз./м2, подекуди в осередках по стерньових попередниках 2–3 екз./м2, максимально до 5 екз./м2 ( ЕПШ 2–3 екз./м2) в посівах Запорізької і Миколаївської областей. Заляльковуватись у ґрунті почали в першій декаді травня. Вихід жуків почався у період фази молочної й воскової стиглості озимої пшениці. Живилися фітофаги на 8–20% площ, загалом по краях посівів за чисельності 0,2–2,0 екз./м2, у Дніпропетровській і Луганській областях на полях по зернових попередниках до 3–5 екз./м2 (ЕПШ 3–4 екз./м2) шкідником було пошкоджено 0,8–6% рослин. В липні підвищення денних температур повітря до 35–40оС і висока температура на поверхні ґрунту та на глибині у післязбиральний період спонукало до обмеження активності жуків і вони увійшли в літню діапаузу.
Основна небезпека у період сходи-початок кущення: прогноз
У подальшому з другої половини серпня, після випадання дощів відбуватиметься вихід жуків на поверхню ґрунту, вони спарюватимуться й відкладатимуть яйця, зосереджуючись поблизу скирт, у купках рослинних решток, полови з зерном, на ранніх сходах падалиці і за сприятливих погодних умов в кінці серпня-на початку вересня почнуть відроджуватись личинки туруна. А з появою сходів озимих зернових турун мігруватиме на посіви, де продовжуватиме відкладати яйця та відбуватиметься відродження личинок шкідника.
Відчутна шкідливість личинок туруна очікується в місцях його скупчення у Лісостепу та Степу, в осередках потенційної шкідливості туруна у Кіровоградській, Одеській Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській областях та АР Крим.
Тривалість пошкодження озимих хлібним туруном восени залежатиме від вологості грунту. У посушливу осінь личинки живляться 15–25 днів, за значної кількості опадів - до 100 днів.
Основну шкоду посівам озимої пшениці личинки спричиняють у період сходи-початок кущення. У місцях високої щільності популяції цього шкідника посіви зріджуються.
Система захисту
Для захисту зернових культур від хлібної жужелиці потрібна комплексна система, складовими якої є:
- правильний підбір полів за попередниками під озиму пшеницю, уникнення повторних посівів на одному й тому самому полі. Кількість посівних площ озимої пшениці по колосових попередниках у сівозміні не має перевищувати 15–20% від загальної площі зернових культур;
- висів високоякісного насіннєвого матеріалу;
- збалансоване застосування мінеральних добрив та стимуляторів росту рослин;
- лущення стерні відразу після збирання врожаю та рання оранка, що сприятиме знищенню падалиці; /дво- або триразова культивація полів під час планування повторних посівів.
У разі розміщення озимої пшениці після стерньових попередників за умов достатньої вологості ґрунту в шарі розміщення насіння (не нижче 14–16%), ефективною може бути токсикація способом передпосівної обробки насіння інсектицидними препаратами: Круізер 350 РБ, т. к.с. (0,4–0,5 л/т), Нупрід 600, к. е. (1,0–1,6 л/т), Юнта Квадро 373,4 РБ, т. к.с. (1,4–1,6 л/т), Гаучо.
Восени в період сходи-3-й листок обробку озимої пшениці проводять за чисельності личинок 1–2 екз./м2 або на початку кущення 2–3 екз./м2 за умов денної температури не нижче 12оС, а нічної - не нижчі 5оС. При дифузному заселенні шкідником невеликих площ (40–60 га) обприскування проводять суцільно. За осередкового характеру заселення посіву турунами достатньо обробити крайову смугу завширшки до 150 м по периметру поля, або вибірково в осередках підвищеної чисельності, обприскуючи і 4–6 м навколо самого осередку.
Для обприскування рекомендовані інсектициди: Дамаск, к. е. (1,5–1,8 л/га), Драгун, к. е. (1,0–1,2 л/га), Кінфос, к. е. (0,5 л/га), Пірінекс 48, к. е. (1,2 л/га), Маршал 25, к. е. (0,8–1,2 л/га), Нурел Д, к. е. (0,75–1,0 л/га), Фостран, к. е. (1,5 л/га), Шаман, к. е. (1 л/га).
