Іван ШУВАР,
В Україні майже 70% території займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі майже 55% - рілля, тоді як ще дослідженнями В. В. Докучаєва було встановлено, що частка ріллі не повинна перевищувати 40%. Ці показники є одними з найвищих у світі, а, отже, логічно припустити, що сільське господарство в нашій країні має значний вплив на біологічне різноманіття.
Утім, під впливом господарської діяльності стан біоти в нашій країні зазнав катастрофічних змін - розорано унікальні степи, ліси на значних площах викорчувано і замінено на сільськогосподарські угіддя, осушено болотні території. За масштабами та інтенсивністю використання ресурсів Україна випереджує усі розвинені країни світу і, безперечно, займає перше місце в Європі. Таке насильницьке втручання у природу поставило під загрозу життя багатьох видів тварин, рослин та птахів. Проблема збереження біорізноманіття в Україні стала, як ніколи, актуальною і життєво важливою для окремих видів, які перебувають на межі зникнення.
Карантинні загрози
Серед традиційних рослин на теренах України щоразу частіше з'являються рослини, що зростають на теренах інших країн, інших континентах, однак полюбляють ґрунтово-кліматичні умови України й успішно адаптуються і акліматизуються. Тут широке поле діяльності для державних служб країни: зовнішнього і внутрішнього карантину!
Гіркий досвід з цього приводу Україна має із поширенням «карантинного» бур'яну амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.) в усіх її регіонах; раніше як кормової культури, а тепер як злісного і небезпечного бур'яну борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.). Зараз на полях з'являється і успішно поширюється лаконос американський (Phytolacca americana).
Адвентивна (чужинна) флора України найбільш подібна передусім до флори сусідніх країн. Одним з аспектів антропогенного перетворення рослинного покриву є його адвентизація - насичення чужинними елементами, які потенційно виступають загрозою для місцевого природного біорізноманіття, особливого того, що є вразливим.
Більшість чужинних рослин, які проникають на територію України, передусім швидко освоюють антропогенно трансформовані місцезростання і ландшафти, стаючи злісними бур'янами: так, серед 944 видів польових бур'янів флори України 511 (або 54%) є чужинними.
За підрахунками фахівців, «чорний список» чужинних інвазійних рослин України може включати 46 видів квіткових рослин, які чинять визначений негативний вплив на збереження біорізноманіття у регіоні і завезення, свідоме розмноження і поширення яких, відповідно до Глобальної Стратегії боротьби з інвазійними видами, мають бути заборонені.
Загрози для біорізноманіття
Втрата багатьох біологічних видів, існування яких наразі залежить від спотворених людиною залишків природних територій, є практично неминучою. Серед них чимало так званих ключових мутуалістів (як один з різновидів симбіозу, співжиття), від яких залежить співіснування значної кількості екологічно залежних від них організмів. Саме тому вимирання певних біологічних видів у більшості випадків «запускає» ланцюжок вимирання інших. За останній період втрачено 150–200 переважно ендемічних видів рослин та тварин, тобто екосистеми зазнали незрівнянно більших втрат, а ніж генофонд.
Загрози стосуються різних компонентів та складових частин біорізноманіття України. З екологічного погляду загрозами біологічного різноманіття є: знищення певних типів ландшафтів унаслідок людської діяльності; зменшення чисельності біологічних видів до критичного рівня; вимирання ключових біологічних видів; вторгнення чужорідних біологічних видів; використання живих змінених організмів та ін.
Охорона біорізноманіття
Згідно з «Загальнодержавною програмою збереження біорізноманіття на 2005–2025 роки» біорізноманіття є національним багатством України, збереження та невиснажливе використання якого визнано одним із пріоритетів державної політики в сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони довкілля, невід'ємною умовою поліпшення його стану та екологічно збалансованого соціального-економічного розвитку.
До Червоної книги України занесено 511 видів рослин. За багатством біорізноманіття Україна поступається в Європі тільки Франції, і це покладає на неї високу відповідальність за його збереження. Одним із найдієвіших заходів щодо охорони і збереження біорізноманіття є створення охоронних територій, природних та біосферних заповідників, національних природних парків.
Лаконос американський та його ботанічна характеристика
Родина (Phytolacca) включає 35 родів і близько 110 видів, в основному вони поширені у тропічних і субтропічних регіонах земної кулі. Для України лаконос американський - нова і маловідома рослина.
Лаконос американский - Phytolacca americana L. у перекладі з латинської мови lаkkа означає «червоний сік». За період вирощування у Європі рослина отримала декілька народних назв - жирна трава, лаконос, нічна тінь, іудейський плющ, сочевичні ягоди, шпинат американський, кермесові ягоди (від назви невеликої комахи Kermes vermilio, природний барвник «кармін» отримують власне з висушенних самок кермеса). Соком лаконосу, до речі, теж можна фарбувати шовк і вовну у колір бордо.
Батьківщина лаконосу американського - північна Америка. Через свої різноманітні лікувальні властивості і могутнє кореневище лаконос назвали могутнім американським коренем. Після освоєння Америки лаконос був завезений до Європи, де його вирощували як декоративну рослину, потрапивши до Росії - здичавів у південних районах. До Закавказзя ця рослина потрапила з сусіднього Ірану, а туди завезено з Європи.
Таблиця 1. Ботанічна характеристика лаконосу американського (фітолакка американська)
Серед 35 видів роду лаконосових (родина лаконосових), які зростають у тропіках Америки і Африки, а також у Південній і Східній Азії, широко відомий лаконос американський (табл. 1). « Росії він відомий як жирна трава, на Кавказі - чібебахарія або чічапура, в Україні, Молдові, країнах Балтії - американський могутній корінь.
Вимоги до умов вирощування
Лаконос американський не вимогливий до ґрунту. Він добре росте на усяких типах грунтів, як на легких, так і на середньо важких за гранулометричним складом із рН 5,5–6,5. Особливо добре росте на багатих суглинках.
Це вологолюбна рослина, добре себе почуває на зволожених ґрунтах, захищених від холодних вітрів. Однак не любить грунтів із близьким заляганням ґрунтових вод, але добре витримує посухи. Не зважаючи на це, у зрілому стані особливих поливів не потребує.
Лаконос прекрасно росте як на сонячних ділянках, так і на затінених. На яскравому сонці листки його в'януть навіть за достатку вологи.
Погано переносить весняні і осінні приморозки. Тому садівники-любителі на зиму зрізують пагони на висоті 10–15 см над рівнем ґрунту і вкривають опалим листям або перегноєм. Відомо, що на теренах України, Росії, Білорусі він перезимовує й без вкривання. Навесні стебла відростають, і у червні розпочинається період цвітіння.
Може розмножуватись самосівом. За осіннього висівання рослина вже першого року сягає півметрової висоти і зацвітає. У наступні роки рослина розростається як потужний кущ.
Збирання, заготівля і зберігання лаконосу американського
Для лікувальних потреб корені лаконосу американського краще викопувати на третій рік восени - в кінці жовтня. Використовують їх свіжими або сушеними. На зламі корені жовтувато-білі, волокнисті. Якщо корені червоні на зламі, то використовувати їх не можна.
Викопані корені лаконосу миють у холодній проточній воді, подрібнюють і висушують на відкритому повітрі, або у печі (духовці) за температури 55–60°C, зберігають у щільно закритому посуді.
Для харчових потреб виведено спеціальні сорти. Вони так і називаються - лаконос їстівний або лаконос ягідний.
Хімічний склад лаконосу
Лаконос американський містить низку сильнодіючих біологічно активних речовин і відомий як лікарська рослина.
Корені лаконосу містять алкалоїд фітолаккцин (фітолаккатоксин) (0.16 %) - гірка аморфна отруйна речовина, тритерпенові сапоніни групи р-амірину, ефірну олію (до 0.08 %) з вираженим запахом і гострим смаком, вуглеводи (крохмаль, сахарозу), стероїди.
Плоди, листки, корені і насіння містять сапоніни; листки мають аскорбінову кислоту, флавоноїди, 240–285 мг вітаміну С; плоди і насіння багаті вітамінами групи В і РР. У плодах лаконосу містяться флавоноїди, вуглеводи, глікозиди (біозид кверцетину), антоціанін (9.3 %), цукри, алкалоїди (2.2 %).
Квітки багаті на ефірну олію (0.02 %), азотовмісні сполуки (ізобутиламін, ізоаміламін), ароматичні сполуки (етилбензоат, бензальдегід, бензиловий і фенілетиловий спирт, метилсаліцилат - 1.3 %, геліотропін), стерини, вітамін С, фенолкарбонові кислоти, фенолглікозиди, дубильні речовини (3–20 %), флавоноїди (4–9.7 %), вищі жирні кислоти.
Лаконос американський має протизапальну, загально імуностимулюючу, знеболюючу, бактеріостатичну, ранозагоювальну, проносну дії, покращує обмін речовин.
Застереження щодо використання лаконосу американського
Рослини лаконосу, маючи лікувальні властивості, мають і отруйні властивості: недостиглі ягоди отруйні, а в корінні є алкалоїд фітолакцин, вживання якого у великих дозах розхитує рефлекторну функцію, з'являється задишка, судоми, параліч дихальної системи.
Препарати лаконосу американського необхідно вживати дуже обережно: передозування їх викликає сильну блювоту, пронос, судоми, запаморочення, головний біль, порушення мови, параліч головних нервових центрів, ускладнює дихання і змінює рухові функції, що призводить до зупинки серця і припинення дихання.
Водночас не варто піддаватися спокусі поласувати! Ягоди, що використовують для підфарбовування вин, з'їдені у великих дозах, можуть викликати серйозне отруєння. Зелена маса лаконосу американського отруйна для великої рогатої худоби, але птахи споживають ягоди без видимої шкоди.
Рослина отруйна, тому необхідно суворо дотримуватися дозування!
На полях, городах, дачних ділянках необхідно грамотно й ефективно контролювати чисельність цих рослин у нішах агрофітоценозів. Для цього необхідні знання як про саму рослину, так і про заходи боротьби з нею як зі злісним бур'яном (табл. 2).
Таблиця 2. Характерні ознаки та заходи контролю чисельності лаконосу американського на полях на невгіддях
Висновки
1. За умов виходу лаконосу американського з-під конт-ролю відповідних служб і появі його у різних місцях не як декоративної (лікувальної) рослини, а як небезпечного з характерними отруйними властивостями бур'яну, державним службам необхідно негайно запроваджувати зовнішній і внутрішній карантини.
2. Розробити бюлетень (пам'ятку) зі світлиною, описом шкідливих для здоров'я і життя людини рослин та довести цю інформацію до відома населення.
3. Розробити національну цільову програму охорони і збереження біорізноманіття та контролювання чисельності шкідливих для здоров'я і життя людини рослин, запровадити її на регіональних та всеукраїнському рівнях.
