Використовувати комах для біоконтролю льнянки далматської на 200 га має сенс, але покладатися на комах на маленьких ділянках нерозумно. Успішний контроль вимагає належної ідентифікації рослин, вибору відповідних і ефективних методів, а також відстеження їх ефективності протягом часу. Які методи найкраще підходять для вас, кожен зможе обрати, прочитавши цей матеріал, оцінивши свої можливості і ситуацію.
Попереджувальні методи контролю. Будьте пильні!
У боротьбі з бур'янами найперший засіб - докласти максимум зусиль, щоб не допустити їх появи. Це означає, що починати треба з контролю насіннєвого матеріалу. Якщо ж зараження унаслідок насіння або незалежних від вас зовнішніх умов все-таки відбулося, дуже важливо не допустити активного розвитку бур'янів. Адже їх подальше зростання і підвищення щільності зараження призводить до помітного подорожчання методів контролю. Розуміння того, звідки бур'ян взявся і що саме це за рослина, життєво необхідно. Якщо ви не можете самі визначити його вид, не соромтеся звернутися до карантинної служби, фахівці якої повинні надати вам допомогу.
Крім власного промаху фермера з покупкою зараженого насіння, чого можна уникнути, якщо не економити на якісному посівному матеріалі, насіння бур'янів може потрапити на ще незаражену ними ділянку як із сусідніх полів, так і з прилеглих до них доріг з транзитним транспортом. Джерелом зараження може бути також худоба, гній, сіно, обладнання та техніка, особливо взята в оренду або повернута з неї і належним чином не очищена для подальшого використання.
Грунт, який піддається механічній дії внаслідок таких робіт, особливо чутливий на зараження бур'янами. Відтак, якщо недалеко від вас триває будівництво дороги чи трубопроводу тощо, а проблема з бур'янами до цього не стояла гостро, можете готуватися до її загострення. Ви в зоні ризику. При цих роботах, як правило, знищуються антагоністи бур'янів (див. культурний контроль). Потрібно бути дуже уважним до подій на полі. Чим швидше ви помітите проблему, тим більше грошей і часу вдасться заощадити. Швидка реакція підвищує шанси на успішну ліквідацію загарбників. Це головний принцип попереджувального кон-тролю. Пильне око господаря і/або агронома - ще одна обов'язкова умова.
Контроль за допомогою культурних рослин. Подвійна користь
Або іншими словами культурний контроль - це встановлення та підтримка здібних до опору бур'янів і бажаних рослин. Він допомагає запобігти або сповільнити зараження бур'янами, будучи, таким чином, ще одним ключовим компонентом системи контролю. Наприклад, у США існує проблема з луговими собачками, які перекопують землю, створюючи цілі підземні «міста», порушуючи рівновагу грунту, пошкоджуючи коріння рослин і змінюючи культурний вигляд поля. Це призводить до скорочення, пошкодження або повного знищення рослин-антагоністів, створюючи плацдарм для процвітання бур'янів. Намагатися боротися з ними у цьому випадку без відновлення культурної рослинності може бути абсолютно марно. «Святе місце порожнім не буває», і бур'яни з радістю повернуться. Успіх залежить від правильного підбору культури під певний тип грунту, ступеня зволоження і вегетаційного періоду. Серед інших чинників - щільність грунту, глибина посіву, пора року.
На території України у ролі культурної рослини для боротьби з бур'янами підходить льон, який обробляється як яра культура і найкраще росте на грунтах, що підходять для зернових культур, особливо пшениці. Він невибагливий, має невеликий вегетаційний період, стійкий до посухи, не вимагає особливого догляду і служить добрим попередником для зернових культур, у тому числі і як альтернатива пару. Крім очищення поля, льон - комерційно цікава культура.
Про те, що льон вирощують як попередник пшениці, було відомо ще близько 3,5 тис. років тому. Про це йдеться й у біблійній книзі Вихід (9:31–32): «Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів. А пшениця та жито не побиті, тому що вони були пізні».
Взагалі методи культурної боротьби з бур'янами особливо вітаються в органічному сільському господарстві. Однак і традиційному господарству, особливо у випадку фінансових складнощів, нічого не заважає застосовувати такий спосіб. Замість того, щоб залишати поле незасіяним, посійте конюшину пунцову (лат. Trifolium incarnatum), яка, до того ж, є цінним кормом для худоби, або плевел (лат. L?lium), деякі види якого є цінними кормовими злаками. Для конюшини яскраво-червоної підходять не найбільші родючі грунти, але бажано з високим вмістом фосфору і добре осушені. В цілому ця культура підходить для піщаних, суглинних і важких глинистих грунтів. Плевел навпаки полюбляє грунт з досить великим вмістом вологи, і найкраще росте в грунті з pH 6,0–7,0.
Сіяти покривні культури, на відміну від льону, краще восени, після збирання. Крім того, ще одним їх плюсом є боротьба з ерозією грунту.
Хімічний контроль. Точний розрахунок насамперед
Застосування гербіцидів може дати найбільший ефект з точки зору кінцевого результату і економії часу. Безліч гербіцидів не тільки успішно контролюють бур'яни, знищуючи їх, а й мають вибіркову дію, не пошкоджуючи культурні рослини. Застосовуючи гербіциди, дуже важливо дотримуватися усіх вимог, зазначених на упаковці щодо зберігання, використання та очищення тари. Завжди читайте етикетку і не забувайте про неї! Якщо її немає або вказівки на етикетці видно не чітко, варто засумніватися в оригінальності продукту. В Україні етикетка затверджується Міністерством екології та природних ресурсів, а у країнах Заходу ясні інструкції, що включають заходи обережності, є обов'язковими.
При використанні пестицидів слід мати на увазі, наскільки близько оброблювані ділянки знаходяться до відкритих водойм, а також дерев і чагарників.
Що стосується застосування гербіцидів близько до води або у воді, то, наприклад, Агентство з охорони навколишнього середовища США (US Environmental Protection Agency) дозволяє використовувати у воді або в безпосередній близькості від води всього три види:
- Гліфосат. Цей системний гербіцид використовують для боротьби з водяними ліліями або прибережними бур'янами - дербенник іволисний, як приклад. Застосовують його в рідкій формі для рослин на поверхні води, а на занурених, що мають обширну структуру у воді, як уруть колосиста, гліфосат не застосовують. Щоб побачити дію гербіциду, доведеться почекати кілька тижнів. - Флурідон. Ще один системний гербіцид повільної дії, якраз здатний боротися із підводними рослинами на зразок уруті колосистої, особливо ефективний у водах з повільною течією або в стоячих водах. Застосування флурідону неефективне на площі менше 2 га, а результату доводиться очікувати від 6 до 12 тижнів.
- 2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота - швидкодіючий системний гербіцид, особливо ефективний на широколистяних бур'янах і тієї ж уруті колосистої. Правда, у водах із рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення видами риб, цей препарат використовувати заборонено.
У США говорять про два основні типи гербіцидної обробки. Для окремих рослин - точкове (націлене) обприскування, або так зване застосування однієї форсунки (single nozzle), а для обробки всієї зараженої площі використовуються множинні форсунки (multiple nozzles). Який би метод не застосовувався, калібрування обладнання для обприскування (л/га) дуже важливе для правильного дозування діючої речовини та розрахунку бакової суміші. Покладатися у цьому питанні тільки на оціночне судження або здогад небезпечно, тому що це може призвести до пошкодження нецільових рослин або, в кращому випадку, до витрачених даремно засобів, коли бур'ян залишився на місці.
Ось як звучать узагальнені поради з калібрування штангових обприскувачів з відстанню між форсунками у 50 см із досвіду сільськогосподарської Австралії:- оцініть продуктивність форсунки на хвилину. Звичайно, це треба зробити ще на етапі вибору агрегату;
- оцініть загальну продуктивність усіх форсунок і розділіть це число на їх кількість. Таким чином, ви отримаєте середню продуктивність на форсунку в мілілітрах за хвилину (мл/хв.);
- визначтеся зі швидкістю проходу під час обприскування;
- відміряйте відстань у 100 м і запишіть час, який знадобився обприскувачу, щоб її подолати. Дуже важливо розрахувати швидкість на поверхні, схожою з тією, яка буде обприскуватися. Розрахувати її можна так: швидкість (км/год.) = 360: час (секунди), який знадобиться на прохід 100 м.
Розрахуйте продуктивність, використовуючи наступну формулу:
Продуктивність у л/га = Середня продуктивність однієї форсунки (мл/хв.) x 60
Відстань між форсунками (см) x швидкість обприскування (км/год.)
Наука непроста, але вміння приходить із практикою. Зрештою, якщо ви цього не знаєте або не вмієте, зверніться до сусідів або фахівців компаній, що продають обладнання.
Крім калібрування обладнання, бажано маркувати площі обробки, щоб не відбувалося накладення (подвійної обробки), з одного боку, і не були пропущені якісь ділянки поля, з іншого. Бажано також вести щоденник обробок.
Біологічний контроль. Багатство і розмаїття
Методи біологічного кон-тролю при всьому їх різноманітті ніяк не є панацеєю від бур'янів. Їх мета - зовсім не повне знищення бур'янів, але використання живих «агентів впливу», які придушували б ріст і поширення небажаної рослинності. Такими агентами можуть бути комахи, бактерії, гриби або тварини на випасі (вівці, кози, худоба або коні). Випас дає результат схожий на покіс і годиться для контролю за станом пасовищ; за досвідом органічних фермерів на Заході - вигін овець на поля під зернові ранньої весни. Що стосується бактерій і грибів, то в світі вони поки використовуються рідше. У цілому ж біологічний контроль сприймається в основному як «біоконтроль за допомогою комах» (під ними умовно маються на увазі і кліщі).
У США федеральне агентство під назвою Департамент з контролю за здоров'ям сільськогосподарських тварин і рослин США (USDA - APHIS - United States Department of Agriculture - Animal and Plant Health Inspection Service) відповідає за вибір і допуск на американські поля комах для біо-контролю. Цей департамент проводить інтенсивні багаторічні дослідження за спеціалізацією видів комах (і кліщів), кожен з яких мешкає на певному бур'яні, перш ніж дозволяти їх для використання.
Комахи (і кліщі), ефективність яких доведена, використовуються на територіях, де знищення бур'янів непрактичне з причини просторості цих територій або важкодоступності заражених ділянок, чи інші методи боротьби недоцільні. Таким комахам (і/або кліщам) потрібно від 3 до 5 років для облаштування. Протягом цього часу і в результаті їх влаштованості на зараженій території вони харчуються листям, стеблами і/або насінням.
Необхідно добре розуміти, що повного знищення бур'янів через такі методи біоконтролю досягти неможливо. У кращому випадку рівень зараження знижується до терпимого, коли комахи (та/або кліщі) помітно обмежують поширення і кількість певних видів бур'янів, а їх щільність більше не вважається шкідливою для культивованих рослин.
Ось приклади комах з біоконтролю, ефективність яких була доведена в деяких районах США, і рослин, з яким вони борються:
- кліщі сімейства Eriophyidae, а саме Aceria malherbae - берізка польова;
- земляні блішки - молочай гострий;
- довгоносик (Mecinus janthinus) - льнянка далматська;
- довгоносики Larinus minutus і Cyphocleonus achates - волошка розлога.
Тут не можна промовчати і про небезпеку, яку таїть подібний спосіб. Сумно відомий усім колорадський жук в США спочатку використовувався для боротьби із самопосівами картоплі, а потім перейшов на картоплю у принципі. В перспективі комахи, яких використовують для боротьби з бур'янами, можуть переключитися і на підзахисні культури як джерело живлення.
Подібні методи контролю за бур'янами вітаються в органічному сільському господарстві, досвід якого застосуємо і для традиційного землеробства. У Постанові Ради (ЄС) № 834/ 2007 йдеться, що в боротьбі з бур'янами слід в основному покладатися на природних ворогів, а, крім методів культивації, на теплові методи. Під тепловими методами мається на увазі метод соляризації, тобто термічних, хімічних і біологічних змін, які викликаються сонячною радіацією у добре зволоженому грунті, накритого прозорою плівкою. Правда, ефект проявляється зазвичай через понад 4 тижні, та й дія цього методу спрямована більше проти однорічних бур'янів; кліматичні обмеження і розміри полів, мабуть, є головними його недоліками.
Варто згадати і про біологічні гербіциди. В Австралії проходить випробування олії сосни. Такий препарат впливає на кутикули рослин, змушуючи їх в результаті засихати. Однак і в цьому випадку олію сосни все одно застосовують із хімічними препаратами, а довгостроковий ефект таких обробок поки ще не вивчений.
Нарешті можна згадати про біодинамічні методи, які, строго кажучи, не входять до узагальненого поняття біоконтролю. Там для контролю багаторічних бур'янів використовуються попіл тієї рослини або її насіння, ріст якої хочуть придушити. Знову-таки, однозначних наукових пояснень ефективності подібної практики немає. Це свого роду аграрна гомеопатія. Один із величезної безлічі варіантів на будь-який смак.
Механічний контроль. Прості методи
Методи механічного кон-тролю, спрямовані на знищення або придушення через фізичний вплив, включають у себе традиційне висмикування, перекопування, дискування, оранку і покіс. Успіх різних механічних методів залежить від життєвих циклів цільових бур'янів.
Висмикування руками і перекопування ефективні для одно- і дворічних бур'янів, таких як Бассія вінникова (якщо вона не потрібна вам як кормова рослина або для ландшафтного дизайну), чортополох чи волошка розлога. Дуже важливо видалити верхні 5–8 см стрижневого кореня, щоб проростання не відновилося. І як було сказано вже на самому початку, багаторічні бур'яни, навіть молочаю, викорінювати таким способом марно.
Неглибоке розпушування за допомогою диска або борони ефективне для контролю за однорічними бур'янами, але може мати зворотний ефект при спробі контролювати багаторічні бур'яни, такі як берізка польова, молочай гострий або гірчак повзучий. Кореневі системи багаторічних бур'янів часто мають меристематичні горбки, що можуть пустити коріння і дати, таким чином, життя новій рослині навіть із частин кореня, розташованого на поверхні грунту. Неглибоке розпушування багаторічних бур'янів може призвести до зараження більшого, щільнішого і однакового за видами, ніж первинне зараження.
Відвальна оранка, тобто перевертання верхніх 20–25 см грунту, порушує підземну кореневу систему і може занурити насіння рослин на таку глибину, з якої йому буде важко прорости. У США цей метод вважають не зовсім відповідним для великих площ при застосуванні на регулярній основі. Та й у країнах колишнього СРСР, де відвальна оранка отримала велике поширення, думки про її користь і шкоду розділяються. Одні вважають її прекрасним класичним методом, прийнятним для традиційного і біологічного землеробства. В її основі лежить теорія В. Р. Вільямса, російського і радянського грунтознавця, який вважав, що гумус грунту створюють мікроорганізми в анаеробних умовах. Тому і потрібно, у відповідність з теорією науковця, переміщувати верхній шар грунту, багатий органікою, вниз. Вільямс вважав структуру грунту головною умовою добрих урожаїв. Противники відвальної оранки вважають її причиною деградації грунтів і, як наслідок, піщаних бур.
У ролі боротьби з бур’янами покіс допомагає запобігти або хоча б зменшити виробництво насіння шкодочинними рослинами. Цей метод прийнятний при технології no-till.
