Відбірне насіння на кожне поле (щадна технологія Фадєєва)
/
Агрономія Сьогодні
/
Вівторок, 18 березня 2014 15:58
Леонід ФАДЄЄВ
Шановні читачі газети «Агробізнес Сьогодні»!
Із хвилюванням і надією прийняв пропозицію опублікувати у такому авторитетному виданні глави своєї книги «Відбірне насіння на кожне поле (щадна технологія Фадєєва)». Із хвилюванням, тому що виношу на ваш розсуд варіанти розв’язань проблем агротехнології так, як я їх бачу. Чудово розуміючи, що саме ви є найкомпетентнішими опонентами моїх рішень та пропозицій, адже маєте багаторічний досвід роботи на землі. Разом з тим, сподіваюся на взаєморозуміння, адже результатом нашого спілкування, у будь-якому випадку, стане більш глибоке розуміння предмету обговорення.
Ваш Леонід Фадєєв
Єдиний засіб утримати державу в стані
незалежності від будь-кого - це сільське
господарство… Воно забезпечує свободу.
Ж. Ж. Руссо
У людства для виживання один шлях - підвищення ефективності використання сільгоспугідь
Чим глибше людина пізнає Всесвіт, тим повніше створює унікальність малої його частки - дому нашого, Землі. Ми, люди, тільки порівняно нещодавно з’явилися на цій планеті, але вже багато чому навчилися, багато пізнали і продовжуємо вчитися і пізнавати. При цьому не перестаємо створювати і протиріччя, котрі вочевидь знижують можливий результат нашої праці - як розумової, так і фізичної. Чому ж не усуваємо цих протиріч, навіть коли варіант розв’язання абсолютно очевидний? Важко пояснити, хіба що - діємо за інерцією чи маємо якусь матеріальну вигоду.
Візьмемо до прикладу таке архіважливе питання, як виробництво сільськогосподарської продукції. Воно стримується потужним протиріччям: є можливість сіяти насіння високого потенціалу, але фактично висівається травмоване, некаліброване і, головне, несепароване за щільністю.
Виходить, що селекційна робота, у якій закладений унікальний потенціал селекціонера, найскладніші математичні моделі поєднання сортоутворюючих ознак вихідних форм, стерильна технологія виробництва у зимових розплідниках чи країнах, ближчих до екватора, де впродовж року можна випробувати у польових умовах 3–4 зразки, наступні відбори у період багаторічного циклу насінництва, - усе це практично зводиться нанівець агресивною (травмуючою) технологією післязбиральної обробки насіннєвого матеріалу та через відсутність машин, які сепарують насіння за щільністю. Часом взагалі висівається фуражне зерно, яке пройшло тільки очистку. При цьому і машини, і люди, а головне, земля задіяні уповні. Чому ж так?
За 200 років населення Землі зросло усемеро, протягом останніх 75 років - у 3,5 разу. Площа сільгоспугідь на планеті скорочується, родючість грунту падає. У той же час попит на сільгосппродукти на душу населення зростає (рис. 1). Це пояснюється тим, що кількість містян вже зараз більше, аніж сільських мешканців. Як відомо, раціон харчування міського жителя помітно відрізняється від того, що споживає селянин. Сьогодні вже кожен сьомий житель Землі голодує і кожні 15 секунд одна людина помирає від голоду. Нам в Україні це важко зрозуміти - на кожного з нас припадає землі сільгосппризнавчення вшестеро більше, ніж у середньому на жителя планети. Ще й якої землі! Достатньо сказати, що на одного єгиптянина припадає 4 сотки родючої землі (рис. 2). Мабуть, тому ми і купуємо єгипетську картоплю… Ціна землі росте, адже значення її у долі людства виходить на перший план. Так, скажімо, у деяких землях Німеччини ціна 1 га сягає майже 25 000 €.
За сотні років у світовій практиці землекористування і виробництва сільгосппродукції сформувалася форма власності на землю переважно ФЕРМЕРСЬКА (колись усі люди були фермерами у певному сенсі). Радянська планова економіка всю землю націоналізувала, і планове виробництво сільгосппродукції організувала через такі підрозділи, як колгоспи і радгоспи. А це призвело до того, що Радянський Союз змушений був закуповувати зерно за кордоном, і обсяги закупівель в окремі роки сягав 50 млн т у рік.
У цей же час в іншому світі, світі ринкової економіки, через привабливість та перспективність агробізнесу почали утверджуватись крупні агроструктури, які витісняли фермерство. Сформувався масштабний світовий ринок зерна, який оперує великими морськими партіями вантажів. А це, у свою чергу, вимагає великих сільськогосподарських площ під єдиним бізнес-керуванням.
Фермерство, практично в усіх країнах, з боями, але змушене відступати. І процес цей посилюється. Ось 20 років тому планова економіка на 1/6 частині суші теж не витримала конкуренції світового ринку, рухнула, і величезні площі сільгоспугідь позбулися власника. Зрозуміло, що світовий агробізнес отримав можливість без жодних боїв розпочати економічну експансію. Сьогодні в Росії та Україні під керівництвом окремих крупних агроструктур опинилися площі, за розміром більші деяких західних країн. У світовому агробізнесі це початок нового часу. Складається новий уклад землекористування, котрий обов’язково призведе до змін в усіх галузях сільського господарства. Черговий раз в історії під каток змін першими потрапляють слов’янські народи.
Не займайте землю слабким насінням - пошкодуйте свою працю та гроші
Відбірне насіння - частина точної агротехнології. Почнемо з визначення, що ж таке відбірне насіння. Отже це:
-
Насіння, отримане після розмноження насіння попередньої (вищої) репродукції високого генетичного потенціалу;
-
Насіння, виділене з посівного матеріалу з урахуванням його розташування на материнській рослині;
-
Насіння, відкаліброване за товщиною і, головне, шириною (за виповненістю);
-
Насіння, яке пройшло пофракційну сепарацію за щільністю;
-
Насіння, що не має макро-, а головне, мікротравм;
-
Насіння, комплексно оброблене з урахуванням зараженості вихідного матеріалу і біотесту поля, на яке буде висіяне.
Послідовно розглянемо кожну з п’яти вимог, оскільки перша вимога - це предмет гострої конкуренції наукових селекційних центрів.
Сини та пасинки на материнській рослині
Пшениця та інші колосові. У далекому минулому серед колосових було помічено, що насіння, яке формується на головному стеблі, за посівними та урожайними якостями значно краще, аніж зі стебел ІІ і наступних порядків (рис. 3).
Крім того, навіть у колосі головного стебла посівні та урожайні якості насіння сильно відрізняються. Різна якість насіння через різне розташування насінини (зернівки) на материнській рослині обумовлена різним режимом харчування та різним впливом материнської рослини. Це пояснюється тим, що закладення колосків та квіток, а також цвітіння починаються у середині колоса чи ближче до нижньої третини і продовжуються звідти рівномірно до основи і до верхівки колоса. Існує більш-менш виражена ідеальна домінантність: у середині колоса створені колоски крупніші, мають більше квіточок і каріопсів, а також маса окремих зерен у цій частині колоса найвища. Насіння перших періодів формування мають вищі біологічні та урожайні якості.
Якщо агрофон поля є сильним та вдало складуться погодні умови, то й інше насіння підтягнеться, але за потенціалом воно все одно не зрівняється з раніше сформованим. Перше насіння має щільнішу «упаковку» молекул та кількісно відмінний хімічний склад. Так, маса 1000 штук зерен ярої пшениці, відібраних із різних частин колоса, відрізняються на 30–45 % (рис. 4). Тому насіння з центральної частини колоса у наступному поколінні дають більшу озерненість та масу 1000 штук насіння, а це, як виявляється, і визначає урожайність. Швидке дозрівання насіння сприяє збільшенню частки білка в них. Різниця по білку в колосі у зерен може становити 2,15 % (Г.А.Жатова, 2010 р).
У вівса найбільш репродуктивне насіння формується на кінці волоті, так само як і в проса, сорго та інших волотистих. А у гречки навпаки - нижні зерна раніше за інших формуються та визрівають. Дослідження показали, що насіння перших термінів формування у пшениці, вівса та інших зернових колосових культур формують урожай на 15–57 % вище контролю (С.М. Каленська, 2011р.). Саме таке крупне та важке насіння верхніх ярусів рослин є вихідним матеріалом для підготовки з нього відбірного насіння.
Тому що вже на цьому етапі виявляється потенціал насіння, обумовлений місцем розташування на материнській рослині. Це підтверджується різницею посівних властивостей насіння, сформованого на різноярусних рослинах (рис. 5).
Кукурудза. Послідовність формування зерен кукурудзи в качані така ж, як і у колосових зернових - все починається з середини качана, але крупність насіння йде за низхідною знизу доверху (рис. 6). Більшість дослідників твердять, що найбільш повноцінне насіння кукурудзи формується у середній частині качана. Насіння з верхньої частини дрібне та менш продуктивне, зернівки з основи качана, як правило, перерозмірені, мають неправильну форму, у них порушено співвідношення між масою зародку та ендоспером. Під час використання для посіву насіння з верхньої та нижньої частин качана розвиваються рослини, урожай яких на 10–20 % нижче, ніж з насіння з середньої частини качана (С.М. Каленська, 2011р.).
Дослідження, виконані в інституті рослинництва ім. Юр’єва НААН України (Макрушин М.М., 1994 р.) щодо залежності урожайності кукурудзи від щільності насіння, взятого з різних частин качана кукурудзи, показали, що найбільш продуктивне насіння формується у середній частині качана (рис. 7). З’ясовано, що зернівки середньої частини качана кукурудзи мають у своєму складі більше ферментів (Г.А. Жатова, 2010р., [2]), а це означає, що вони швидко запускають процес проростання, тим більше, що для набухання насіння кукурудзи перед початком процесу проростання треба води не менше 40 % маси зернівки (соняшник і соя більше 100 %).
Соняшник. Велику нерівномірність якості сім’янок у складі однієї корзинки дослідники також пояснюють неодночасністю їх формування, яке розпочинається із периферії та переміщується до центру. На перший погляд, оцінка продуктивності насіння соняшнику не викликає труднощів - загальновідомо, що соняшник вибірково формує сім’янки. І найкрупніші з них - на периферії корзинки, саме з них починається цвітіння корзинки (рис. 8). Дослідники показали, що частка олії в такому насінні вища, ніж у центральній частині корзинки, навіть у різні за погодними умовами роки (рис. 9). Це легко пояснюється тим, що виконаність сім’янок у центрі корзинки завжди нижча, ніж на периферії. Дослідження В. П. Онопрієнка (1996) підтверджує, що крупність насіння соняшнику впливає на продуктивність (рис. 10). При цьому треба припустити, що дослідження проводилися з урахуванням щільності насіння різного розміру.
А. В. Мельников (1998) досліджував посівні якості насіння соняшнику від крупності (рис. 11). Ці дослідження показали, яка різниця між лабораторною та польовою схожістю, пояснити цю різницю можна перш за все травмованістю насіння.
На перший погляд, все пояснюється так - у крупного насіннячка більший запас поживних речовин, крупніший зародок, що може забезпечити впевнене проростання при переході в автотрофний режим розвитку рослини. Але тривалий період вирощування сільськогосподарських культур показав, що не все так просто. Дослідження та польова практика часто підтверджували, що відбір насіння соняшнику за розмірами не завжди забезпечує найвищий урожай. Тому рекомендації за крупністю, прийнятні для посіву сортів соняшнику, перебувають у допуску відмінностей удвічі і більше. Рекомендації для посіву насіння (маса 1000 шт.): Україна - 40–90 г, США - 40–80 г, Аргентина - 40–70 г. А для гібридів взагалі будь-які обмеження за крупністю насіння відсутні. І це зрозуміло, тому що необхідно оцінювати їх щільність.
Соя. Як і у всіх бобових, найбільш потенційне насіння сої формується у нижніх стручках. Відмінна особливість усіх бобових - нерівномірність дозрівання. Прагнення до мінімального травмування насіння сої при збиранні потребує зниження інтенсивності обмолоту, а це призводить до великої кількості необмолочених стручків. І це добре - у таких стручках немає високопотенційного насіння, і необмолочені стручки потрібно відібрати на першому етапі очистки, досушити і повторно обмолотити на товарне зерно.
Обмолочене насіння сої необхідно в процесі очистки пропустити через калібратор і відібрати найкрупніше, видалити з посівного матеріалу, тому що найкрупніші боби сої одразу після обмолоту - це недозрілі боби, неформатні через вологість. І поки вони не підсохли у загальній масі бобів і не зрівнялися з ними за розмірами, їх необхідно видалити з посівного матеріалу, використовуючи відмітну ознаку - крупність. Оскільки цвітіння і формування бобів сої починається на материнській рослині з нижніх стручків, то і крупність їх при рівноваговій вологості вище. За цим параметром такі боби відібрати не важко. Якщо свіжоскошену сою підсушити до рівно вагової вологості (12 %), то наступне калібрування розділить насіння за крупністю згідно з фактичними розмірами.
Отже, перша особливість відбірного насіння - це виділене із загального обсягу посівного матеріалу насіння, котре першим отримало все необхідне від материнської рослини і сформувало гранично високий насіннєвий та урожайний потенціал.
На жаль, це сьогодні практично не враховується ні на ділянках розмноження, ні на насіннєвих заводах. Поки що ми тільки з’ясували, що на першому етапі виробництва відбірного насіння необхідно виділити крупне за розміром насіння зернових колосових та волотистих (овес, просо, сорго тощо), для кукурудзи - середнє за розміром насіння, а для соняшнику - крупніше середнього, але трохи менше крупнішого.
Леонід ФАДЄЄВ
Шановні читачі газети «Агробізнес Сьогодні»!
Із хвилюванням і надією прийняв пропозицію опублікувати у такому авторитетному виданні глави своєї книги «Відбірне насіння на кожне поле (щадна технологія Фадєєва)». Із хвилюванням, тому що виношу на ваш розсуд варіанти розв’язань проблем агротехнології так, як я їх бачу. Чудово розуміючи, що саме ви є найкомпетентнішими опонентами моїх рішень та пропозицій, адже маєте багаторічний досвід роботи на землі. Разом з тим, сподіваюся на взаєморозуміння, адже результатом нашого спілкування, у будь-якому випадку, стане більш глибоке розуміння предмету обговорення.
Ваш Леонід Фадєєв
Єдиний засіб утримати державу в стані
незалежності від будь-кого - це сільське
господарство… Воно забезпечує свободу.
Ж. Ж. Руссо
У людства для виживання один шлях - підвищення ефективності використання сільгоспугідь
Чим глибше людина пізнає Всесвіт, тим повніше створює унікальність малої його частки - дому нашого, Землі. Ми, люди, тільки порівняно нещодавно з’явилися на цій планеті, але вже багато чому навчилися, багато пізнали і продовжуємо вчитися і пізнавати. При цьому не перестаємо створювати і протиріччя, котрі вочевидь знижують можливий результат нашої праці - як розумової, так і фізичної. Чому ж не усуваємо цих протиріч, навіть коли варіант розв’язання абсолютно очевидний? Важко пояснити, хіба що - діємо за інерцією чи маємо якусь матеріальну вигоду.
Візьмемо до прикладу таке архіважливе питання, як виробництво сільськогосподарської продукції. Воно стримується потужним протиріччям: є можливість сіяти насіння високого потенціалу, але фактично висівається травмоване, некаліброване і, головне, несепароване за щільністю.
Виходить, що селекційна робота, у якій закладений унікальний потенціал селекціонера, найскладніші математичні моделі поєднання сортоутворюючих ознак вихідних форм, стерильна технологія виробництва у зимових розплідниках чи країнах, ближчих до екватора, де впродовж року можна випробувати у польових умовах 3–4 зразки, наступні відбори у період багаторічного циклу насінництва, - усе це практично зводиться нанівець агресивною (травмуючою) технологією післязбиральної обробки насіннєвого матеріалу та через відсутність машин, які сепарують насіння за щільністю. Часом взагалі висівається фуражне зерно, яке пройшло тільки очистку. При цьому і машини, і люди, а головне, земля задіяні уповні. Чому ж так?
За 200 років населення Землі зросло усемеро, протягом останніх 75 років - у 3,5 разу. Площа сільгоспугідь на планеті скорочується, родючість грунту падає. У той же час попит на сільгосппродукти на душу населення зростає (рис. 1). Це пояснюється тим, що кількість містян вже зараз більше, аніж сільських мешканців. Як відомо, раціон харчування міського жителя помітно відрізняється від того, що споживає селянин. Сьогодні вже кожен сьомий житель Землі голодує і кожні 15 секунд одна людина помирає від голоду. Нам в Україні це важко зрозуміти - на кожного з нас припадає землі сільгосппризнавчення вшестеро більше, ніж у середньому на жителя планети. Ще й якої землі! Достатньо сказати, що на одного єгиптянина припадає 4 сотки родючої землі (рис. 2). Мабуть, тому ми і купуємо єгипетську картоплю… Ціна землі росте, адже значення її у долі людства виходить на перший план. Так, скажімо, у деяких землях Німеччини ціна 1 га сягає майже 25 000 €.
За сотні років у світовій практиці землекористування і виробництва сільгосппродукції сформувалася форма власності на землю переважно ФЕРМЕРСЬКА (колись усі люди були фермерами у певному сенсі). Радянська планова економіка всю землю націоналізувала, і планове виробництво сільгосппродукції організувала через такі підрозділи, як колгоспи і радгоспи. А це призвело до того, що Радянський Союз змушений був закуповувати зерно за кордоном, і обсяги закупівель в окремі роки сягав 50 млн т у рік.
У цей же час в іншому світі, світі ринкової економіки, через привабливість та перспективність агробізнесу почали утверджуватись крупні агроструктури, які витісняли фермерство. Сформувався масштабний світовий ринок зерна, який оперує великими морськими партіями вантажів. А це, у свою чергу, вимагає великих сільськогосподарських площ під єдиним бізнес-керуванням.
Фермерство, практично в усіх країнах, з боями, але змушене відступати. І процес цей посилюється. Ось 20 років тому планова економіка на 1/6 частині суші теж не витримала конкуренції світового ринку, рухнула, і величезні площі сільгоспугідь позбулися власника. Зрозуміло, що світовий агробізнес отримав можливість без жодних боїв розпочати економічну експансію. Сьогодні в Росії та Україні під керівництвом окремих крупних агроструктур опинилися площі, за розміром більші деяких західних країн. У світовому агробізнесі це початок нового часу. Складається новий уклад землекористування, котрий обов’язково призведе до змін в усіх галузях сільського господарства. Черговий раз в історії під каток змін першими потрапляють слов’янські народи.
Не займайте землю слабким насінням - пошкодуйте свою працю та гроші
Відбірне насіння - частина точної агротехнології. Почнемо з визначення, що ж таке відбірне насіння. Отже це:
- Насіння, отримане після розмноження насіння попередньої (вищої) репродукції високого генетичного потенціалу;
- Насіння, виділене з посівного матеріалу з урахуванням його розташування на материнській рослині;
- Насіння, відкаліброване за товщиною і, головне, шириною (за виповненістю);
- Насіння, яке пройшло пофракційну сепарацію за щільністю;
- Насіння, що не має макро-, а головне, мікротравм;
- Насіння, комплексно оброблене з урахуванням зараженості вихідного матеріалу і біотесту поля, на яке буде висіяне.
Послідовно розглянемо кожну з п’яти вимог, оскільки перша вимога - це предмет гострої конкуренції наукових селекційних центрів.
Сини та пасинки на материнській рослині
Пшениця та інші колосові. У далекому минулому серед колосових було помічено, що насіння, яке формується на головному стеблі, за посівними та урожайними якостями значно краще, аніж зі стебел ІІ і наступних порядків (рис. 3).
Крім того, навіть у колосі головного стебла посівні та урожайні якості насіння сильно відрізняються. Різна якість насіння через різне розташування насінини (зернівки) на материнській рослині обумовлена різним режимом харчування та різним впливом материнської рослини. Це пояснюється тим, що закладення колосків та квіток, а також цвітіння починаються у середині колоса чи ближче до нижньої третини і продовжуються звідти рівномірно до основи і до верхівки колоса. Існує більш-менш виражена ідеальна домінантність: у середині колоса створені колоски крупніші, мають більше квіточок і каріопсів, а також маса окремих зерен у цій частині колоса найвища. Насіння перших періодів формування мають вищі біологічні та урожайні якості.
Якщо агрофон поля є сильним та вдало складуться погодні умови, то й інше насіння підтягнеться, але за потенціалом воно все одно не зрівняється з раніше сформованим. Перше насіння має щільнішу «упаковку» молекул та кількісно відмінний хімічний склад. Так, маса 1000 штук зерен ярої пшениці, відібраних із різних частин колоса, відрізняються на 30–45 % (рис. 4). Тому насіння з центральної частини колоса у наступному поколінні дають більшу озерненість та масу 1000 штук насіння, а це, як виявляється, і визначає урожайність. Швидке дозрівання насіння сприяє збільшенню частки білка в них. Різниця по білку в колосі у зерен може становити 2,15 % (Г.А.Жатова, 2010 р).
У вівса найбільш репродуктивне насіння формується на кінці волоті, так само як і в проса, сорго та інших волотистих. А у гречки навпаки - нижні зерна раніше за інших формуються та визрівають. Дослідження показали, що насіння перших термінів формування у пшениці, вівса та інших зернових колосових культур формують урожай на 15–57 % вище контролю (С.М. Каленська, 2011р.). Саме таке крупне та важке насіння верхніх ярусів рослин є вихідним матеріалом для підготовки з нього відбірного насіння.
Тому що вже на цьому етапі виявляється потенціал насіння, обумовлений місцем розташування на материнській рослині. Це підтверджується різницею посівних властивостей насіння, сформованого на різноярусних рослинах (рис. 5).
Кукурудза. Послідовність формування зерен кукурудзи в качані така ж, як і у колосових зернових - все починається з середини качана, але крупність насіння йде за низхідною знизу доверху (рис. 6). Більшість дослідників твердять, що найбільш повноцінне насіння кукурудзи формується у середній частині качана. Насіння з верхньої частини дрібне та менш продуктивне, зернівки з основи качана, як правило, перерозмірені, мають неправильну форму, у них порушено співвідношення між масою зародку та ендоспером. Під час використання для посіву насіння з верхньої та нижньої частин качана розвиваються рослини, урожай яких на 10–20 % нижче, ніж з насіння з середньої частини качана (С.М. Каленська, 2011р.).
Дослідження, виконані в інституті рослинництва ім. Юр’єва НААН України (Макрушин М.М., 1994 р.) щодо залежності урожайності кукурудзи від щільності насіння, взятого з різних частин качана кукурудзи, показали, що найбільш продуктивне насіння формується у середній частині качана (рис. 7). З’ясовано, що зернівки середньої частини качана кукурудзи мають у своєму складі більше ферментів (Г.А. Жатова, 2010р., [2]), а це означає, що вони швидко запускають процес проростання, тим більше, що для набухання насіння кукурудзи перед початком процесу проростання треба води не менше 40 % маси зернівки (соняшник і соя більше 100 %).
Соняшник. Велику нерівномірність якості сім’янок у складі однієї корзинки дослідники також пояснюють неодночасністю їх формування, яке розпочинається із периферії та переміщується до центру. На перший погляд, оцінка продуктивності насіння соняшнику не викликає труднощів - загальновідомо, що соняшник вибірково формує сім’янки. І найкрупніші з них - на периферії корзинки, саме з них починається цвітіння корзинки (рис. 8). Дослідники показали, що частка олії в такому насінні вища, ніж у центральній частині корзинки, навіть у різні за погодними умовами роки (рис. 9). Це легко пояснюється тим, що виконаність сім’янок у центрі корзинки завжди нижча, ніж на периферії. Дослідження В. П. Онопрієнка (1996) підтверджує, що крупність насіння соняшнику впливає на продуктивність (рис. 10). При цьому треба припустити, що дослідження проводилися з урахуванням щільності насіння різного розміру.
А. В. Мельников (1998) досліджував посівні якості насіння соняшнику від крупності (рис. 11). Ці дослідження показали, яка різниця між лабораторною та польовою схожістю, пояснити цю різницю можна перш за все травмованістю насіння.
На перший погляд, все пояснюється так - у крупного насіннячка більший запас поживних речовин, крупніший зародок, що може забезпечити впевнене проростання при переході в автотрофний режим розвитку рослини. Але тривалий період вирощування сільськогосподарських культур показав, що не все так просто. Дослідження та польова практика часто підтверджували, що відбір насіння соняшнику за розмірами не завжди забезпечує найвищий урожай. Тому рекомендації за крупністю, прийнятні для посіву сортів соняшнику, перебувають у допуску відмінностей удвічі і більше. Рекомендації для посіву насіння (маса 1000 шт.): Україна - 40–90 г, США - 40–80 г, Аргентина - 40–70 г. А для гібридів взагалі будь-які обмеження за крупністю насіння відсутні. І це зрозуміло, тому що необхідно оцінювати їх щільність.
Соя. Як і у всіх бобових, найбільш потенційне насіння сої формується у нижніх стручках. Відмінна особливість усіх бобових - нерівномірність дозрівання. Прагнення до мінімального травмування насіння сої при збиранні потребує зниження інтенсивності обмолоту, а це призводить до великої кількості необмолочених стручків. І це добре - у таких стручках немає високопотенційного насіння, і необмолочені стручки потрібно відібрати на першому етапі очистки, досушити і повторно обмолотити на товарне зерно.
Обмолочене насіння сої необхідно в процесі очистки пропустити через калібратор і відібрати найкрупніше, видалити з посівного матеріалу, тому що найкрупніші боби сої одразу після обмолоту - це недозрілі боби, неформатні через вологість. І поки вони не підсохли у загальній масі бобів і не зрівнялися з ними за розмірами, їх необхідно видалити з посівного матеріалу, використовуючи відмітну ознаку - крупність. Оскільки цвітіння і формування бобів сої починається на материнській рослині з нижніх стручків, то і крупність їх при рівноваговій вологості вище. За цим параметром такі боби відібрати не важко. Якщо свіжоскошену сою підсушити до рівно вагової вологості (12 %), то наступне калібрування розділить насіння за крупністю згідно з фактичними розмірами.
Отже, перша особливість відбірного насіння - це виділене із загального обсягу посівного матеріалу насіння, котре першим отримало все необхідне від материнської рослини і сформувало гранично високий насіннєвий та урожайний потенціал.
На жаль, це сьогодні практично не враховується ні на ділянках розмноження, ні на насіннєвих заводах. Поки що ми тільки з’ясували, що на першому етапі виробництва відбірного насіння необхідно виділити крупне за розміром насіння зернових колосових та волотистих (овес, просо, сорго тощо), для кукурудзи - середнє за розміром насіння, а для соняшнику - крупніше середнього, але трохи менше крупнішого.
05 жовтня 2025
На Сумщині цьогоріч ціна на картоплю знизилася майже вдвічі у порівнянні з минулим роком. Це пов’язано з хорошим урожаєм – фермери зібрали близько 750 тисяч тонн. Така врожайність на 15% вища, ніж торік. Це вплинуло на вартість у роздрібній та оптовій торгівлі.
На Сумщині цьогоріч ціна на картоплю знизилася майже вдвічі у порівнянні з минулим роком. Це пов’язано з хорошим урожаєм – фермери зібрали близько 750 тисяч тонн. Така врожайність на 15% вища, ніж торік. Це вплинуло на вартість у роздрібній та оптовій торгівлі.
05 жовтня 2025
04 жовтня 2025
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
Інституту експертизи сортів рослин України другий рік проводить випробування сортів бавовнику, які надають різні компанії, зокрема й іноземні.
04 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
Фермери Сергій та Дмитро Синенки з Чернігівщини запустили власну олійню. За перші 5 місяців роботи їм вдалося виготовити понад 35 тонн соняшникової олії вищого ґатунку. Наразі господарство планує вихід на обсяги близько 10 тонн щомісяця. У перспективі – розливний цех і запуск виробництва рижієвої олії. Рижій брати вирощують самостійно.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
Вступ до ЄС означає більш жорсткі вимоги до української продукції, а поспішна імплементація всіх норм може призвести до закриття значної частини малого та середнього агробізнесу.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
Станом на 3 жовтня українські аграрії намолотили 31 548,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур на площі 7 213,8 тис. га. Обмолочено 65% площ, засіяних цими культурами.
03 жовтня 2025
03 жовтня 2025
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
За прогнозом аналітиків наступного тижня, 06-12 жовтня 2025 року, закупівельні ціни на живець свиней в Україні не зміняться. Ціни залишаються на рівні 97-98 грн/кг вже шостий тиждень поспіль.
03 жовтня 2025
