Вплив строків та удобрення
Як надто ранні, так і надто пізні строки сівби спричиняють небажані результати. При ранній сівбі поява сходів затягується, сходи бувають зрідженими, тому що ґрунт ще не достатньо прогрітий. Як відомо, за сівби у ранні строки є більший ризик ураження насіння збудниками хвороб. На думку ряду дослідників, при пізній сівбі верхній шар ґрунту часто висушений, що теж впливає негативно на схожість. Пізні строки сівби підсилюють розвиток вегетативних органів за рахунок генеративних, що спричиняє зниження продуктивності посівів та погіршується якість насіння.
Сівбу проводили в три строки: ранній - при стійкому прогріванні ґрунту на глибині 6-8 см до 6-8 °C; рекомендований - при стійкому прогріванні ґрунту на глибині 6-8 см до 8-10 °C; пізній - при стійкому прогріванні ґрунту на глибині 6-8 см до 10-12 °C.
У дослідах висівали гібриди соняшнику селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН: Оскіл - ранньостиглий (вегетаційний період 105 діб), Ант - ранньостиглий (вегетаційний період 105-106 діб), Ясон - середньоранній (вегетаційний період 108 діб), Богун - середньоранній (вегетаційний період 107-109 діб), Капрал - середньоранній (вегетаційний період 108 діб), Дарій - середньоранній (вегетаційний період 107-110 діб).
Як свідчать результати наших досліджень, рівень урожайності гібридів соняшнику змінювався залежно як від фону живлення, так і від строку сівби. Так, на фоні без добрив як гібриди ранньостиглої групи Оскіл та Ант, так і гібриди середньоранньої групи Ясон, Капрал та Дарій найбільшу урожайність забезпечили за раннього строку сівби в межах 2,21-2,86 т/га (табл. 1). Ранньостиглий гібрид Оскіл за раннього строку сівби сформував урожайність на рівні 2,73 т/га. Сівба у рекомендований строк призвела до значного зменшення урожайності - на 0,51 т/га, що становило 18,7 % порівняно з урожайністю за раннього строку сівби. Сівба при прогріванні ґрунту на глибині заробки насіння до 10-12 ?С позначилася негативно на урожайності, зменшивши її з 2,22 т/га за рекомендованого строку сівби до 1,96 т/га за пізнього строку сівби.
Таблиця 1. Урожайність гібридів соняшнику, залежно від фону живлення та строку сівби, т/га
Мінеральні добрива сприяли збільшенню урожайності гібрида Оскіл за раннього, рекомендованого та пізнього строків сівби на 0,13; 0,17; 0,16 т/га відповідно порівняно з фоном без добрив.
У середньораннього гібрида Ант на фоні без добрив урожайність коливалась у незначних межах - від 2,38 т/га за раннього строку сівби до 2,27 т/га за рекомендованого та пізнього строку сівби, тобто за пізнього строку сівби, на відміну від гібрида Оскіл, не відмічали суттєвого зниження урожайності порівняно з раннім строком сівби.
Також за пізнього строку сівби на фоні N30P30K30 добрива мали найбільшу ефективність, що сприяло збільшенню урожайності на 0,20 т/га порівняно з урожайністю на фоні без добрив.
Аналізуючи урожайність середньораннього гібрида Ясон, встановлено, що аналогічно до гібрида Оскіл він значно збільшував урожайність за раннього строку сівби порівняно з рекомендованим - різниця становила 0,52 т/га, або майже 24 %. Найбільший приріст урожайності відмічали за пізнього строку сівби - на 0,23 т/га, що сягає 9,3 % порівняно з фоном без добрив.
Нами встановлено, що урожайність середньораннього гібрида Богун, який належить до середньоранньої групи стиглості, на фоні без добрив не мала дуже значних коливань за раннього, рекомендованого та пізнього строків сівби - 2,21; 2,29; 2,30 т/га відповідно. На удобреному фоні також простежували тенденцію до сталого рівня урожайності за раннього та рекомендованого строків сівби, яка становила 2,52 та 2,54 т/га відповідно. Запізнення із сівбою сприяло збільшенню урожайності на 0,13 т/га порівняно з урожайністю за раннього та на 0,11 т/га за рекомендованого строків сівби. Порівнюючи урожайність гібрида Богун на фоні без добрив та на фоні із внесенням N30P30K30, встановлено досить високу ефективність мінеральних добрив, і це, в свою чергу, забезпечило істотне збільшення урожайності за раннього, рекомендованого та пізнього строків сівби на 0,31; 0,25; 0,35 т/га.
Згідно з отриманими даними, пізній строк сівби середньораннього гібрида Капрал мав досить негативні наслідки для урожайності, яка на фоні без добрив варіювала в широких межах: від 2,31 т/га за раннього строку сівби до 1,84 т/га за пізнього та на удобреному фоні від 2,55 до 2,12 т/га відповідно. Так, на неудобреному фоні за рекомендованого строку сівби урожайність становила 2,24 т/га. На відміну від ранньостиглого гібрида Оскіл, у гібрида Капрал значного збільшення урожайності за раннього строку сівби не відмічали. Гібрид Капрал був досить чутливим до умов вирощування за пізнього строку сівби, внаслідок чого урожайність зменшилася на 0,40 т/га порівняно з рекомендованим та на 0,47 т/га порівняно з раннім строком сівби. Добрива мали позитивний вплив на урожайність, збільшивши її у ранній, рекомендований та пізній строки сівби на 0,24; 0,25; 0,28 т/га відповідно порівняно із фоном без добрив. Для гібрида Дарій на фоні без добрив та на фоні із внесенням N30P30K30 найсприятливішим строком сівби, за якого відмічали найбільшу урожайність, були ранній та пізній строки сівби. Так, на неудобреному фоні за раннього строку сівби урожайність становила 2,39 т/га, за пізнього строку сівби - 2,33 т/га. За раннього та пізнього строків сівби порівняно з рекомендованим строком сівби відбулося суттєве зменшення урожайності - на 0,30 та 0,24 т/га відповідно. Ця тенденція збереглася і на інтенсивному фоні живлення.
Густота визначає рівень урожайності
Як свідчать результати наших досліджень, густота рослин за різних строків сівби певним чином визначала рівень урожайності гібридів соняшнику. Так, в цілому у всіх варіантах густота рослин перед збиранням була практично однаковою, але найбільшою вона була у гібрида Дарій за раннього строку сівби - 54,2 тис. шт./га, що більше, ніж у гібрида Оскіл на 4,2 тис. шт./га (табл. 2). Урожайність гібрида Дарій була найбільшою саме за раннього строку сівби.
Таблиця 2. Густота рослин гібридів соняшнику перед збиранням,
залежно від фону живлення та строку сівби, тис. шт./га
За рекомендованого строку сівби густота рослин перед збиранням варіювала у межах 51,9-53,5 тис. шт./га. За цього строку сівби найбільша густота рослин була у гібрида Ясон, яка становила 53,5 тис. шт./га. За пізнього строку сівби спостерігали тенденцію до збільшення густоти рослин перед збиранням, особливо у гібридів Оскіл та Ант, які мали різницю у 2,0 та 3,1 тис. шт./га відповідно порівняно із рекомендованим строком сівби.
На фоні N30P30K30 за пізнього строку сівби відмічали збільшення густоти рослин у гібридів Ант, Ясон, Богун та Капрал на 2,1-2,5 тис. шт./га, лише у гібрида Дарій не відбулося зміни густоти рослин порівняно з рекомендованим строком сівби. Гібрид Ясон відзначився тим, що за пізнього строку сівби урожайність збільшилася на 0,40 т/га порівняно з рекомендованим строком сівби.
У наших дослідах на фоні без добрив за пізнього строку сівби порівняно з рекомендованим строком сівби відмічали збільшення виживання рослин. У гібрида Ант виживання було більшим на 5,2 %, у гібридів Оскіл та Богун - на 3,0 та 3,0 % відповідно, тоді як у гібрида Ясон різниця становила 2,0 % та у гібрида Дарій - 2,0 % (табл. 3).
Таблиця 3. Виживання рослин гібридів соняшнику,
залежно від фону живлення та строку сівби, %
На фоні N30P30K30 за пізнього строку сівби порівняно з рекомендованим найбільше виживання відмічали у гібридів Оскіл, Ясон та Дарій - 92,0 %, при цьому різниця становила 5,0; 6,0; 3,0 % відповідно.
Залежність вилягання від висоти рослин
Вилягання рослин створює певні труднощі при механізованому збиранні соняшнику, внаслідок чого може значно зменшитися урожайність, а застосування ручної праці не є раціональним вирішенням проблеми. Тому беззаперечним є той факт, що вилягання має суттєвий вплив на урожайність соняшнику. Нами було встановлено, що вилягання рослин залежало від їхньої висоти. Так, у гібридів Оскіл на фоні без добрив за раннього строку сівби висота рослин становила 157 см, а вилягання - 2,4 %. Збільшення висоти рослин до 166 см за рекомендованого строку сівби вплинуло також на вилягання, збільшивши його до 8,9 %, що більше, ніж за раннього строку сівби на 6,5 % (табл. 4, 5).
Таблиця 4. Вилягання рослин гібридів соняшнику,
залежно від фону живлення та строку сівби, %
На фоні N30P30K30 за рекомендованого строку сівби вилягання знаходилося у межах 1,3-11,6 % і найбільшим було за пізнього строку сівби.
Таблиця 5. Висота рослин гібридів соняшнику,
залежно від фону живлення та строку сівби, см
У гібрида Ант за рекомендованого строку сівби вилягання становило 1,7 %, а за пізнього строку сівби відмічали значне збільшення значення цього показника - до 10,1 %. Це відбулося внаслідок збільшення висоти рослин від 166 см за рекомендованого строку сівби до 173 см за пізнього строку сівби. Слід відмітити, що за пізнього строку сівби причиною зменшення урожайності більшості досліджуваних гібридів соняшнику було вилягання рослин - воно було найбільшим саме при запізненні із сівбою порівняно з рекомендованим строком сівби. Винятком був середньоранній гібрид Дарій, у якого на інтенсивному фоні живлення за пізнього строку сівби вилягання становило 2,7 %, що менше, ніж у гібрида Капрал на 4,7 %, у гібрида Оскіл - на 8,9 %.
Діаметр кошика і маса 1000 насінин
Також необхідно відзначити позитивний вплив мінеральних добрив на діаметр кошика. Так, на інтенсивному фоні живлення за раннього строку сівби максимальне збільшення діаметру кошика, яке становило 4,3 см, відмічено у ранньостиглого гібрида Оскіл порівняно із фоном без добрив (табл. 6).
Таблиця 6. Діаметр кошика рослин гібридів соняшнику,
залежно від фону живлення та строку сівби, см
За рекомендованого та пізнього строків сівби зі зменшенням діаметру кошика відмічали тенденцію до значного скорочення урожайності цього гібриду.
Необхідно звернути увагу на діаметр кошика гібрида Богун, у якого на фоні без добрив діаметр кошика становив 15,3 см, а на фоні з основним внесенням добрив у дозі N30P30K30 значення показника збільшилося на 2,5 см, що сприяло збільшенню урожайності на 14,9 %.
Маса 1000 насінин, як і маса насіння з кошика та кількість насінин у кошику, є важливими показниками, що визначають урожайність соняшнику. Як свідчать отримані нами дані, строк сівби мав значний вплив на масу 1000 насінин гібридів соняшнику. Так, у гібрида Оскіл на фоні без добрив за раннього строку сівби маса 1000 насінин становила 36,5 г, що більше на 3,2 г порівняно з рекомендованим строком сівби (табл. 7). За пізнього строку сівби відмічали зменшення маси 1000 насінин порівняно з рекомендованим строком сівби. Найбільшу різницю у масі 1000 насінин відмічали між раннім та пізнім строками сівби, яка становила 5,1 г. Аналізуючи урожайність гібрида Оскіл та масу 1000 насінин, можна сказати, що тенденція до зменшення маси 1000 насінин при запізненні із сівбою призвела до значного зменшення урожайності, яке становило 0,77-0,74 т/га залежно від фону живлення.
Таблиця 7. Маса 1000 насінин гібридів соняшнику,
залежно від фону живлення та строку сівби, г
Маса 1000 насінин гібрида Ант за строками сівби варіювала на фоні без добрив від 42,2 до 38,8 г та на фоні із внесенням N30P30K30 від 42,1 г до 39,2 г. На обох фонах живлення за раннього та рекомендованого строків сівби маса 1000 насінин була однаковою, і лише за пізнього строку сівби відмічали її зниження на фоні без добрив на 3,4 г та на удобреному фоні на 2,9 г порівняно з рекомендованим строком сівби.
У гібрида Ясон маса 1000 насінин на неудобреному фоні була найменшою за рекомендованого строку сівби і становила 36,3 г. За раннього та пізнього строків сівби відмічали тенденцію до її збільшення на 1,7 та 2,6 г відповідно. На інтенсивному фоні живлення збереглася тенденція до збільшення маси 1000 насінин за раннього строку сівби порівняно з рекомендованим строком сівби: різниця між раннім та рекомендованим строками сівби становила 3,0 г, між раннім та пізнім - 3,5 г.
Гібрид Богун, на відміну від інших гібридів, на фоні без добрив та на фоні N30P30K30 за строками сівби мав досить сталу масу 1000 насінин, що свідчить про пластичність гібриду до змін погодних умов протягом вегетаційного періоду, завдяки чому маса 1000 насінин знаходиться на одному рівні як за рекомендованого, так за раннього та пізнього строків сівби.
Виходячи з результатів досліджень, слід відмітити, що для гібрида Капрал на фоні без добрив найбільш оптимальним строком сівби виявився пізній, за якого маса 1000 насінин була найбільшою і становила 39,2 г. Різниця між рекомендованим та пізнім строками сівби становила 3,7 г, або 10,4 %. За рекомендованого та раннього строків сівби маса 1000 насінин була однаковою і становила 35,5-35,9 г. На удобреному фоні, порівняно з фоном без добрив, максимальна маса 1000 насінин була за раннього строку сівби - 37,6 г, що більше на 2,6 г, ніж за рекомендованого строку сівби.
За результатами наших досліджень встановлено, що маса 1000 насінин гібрида Дарій на фоні без добрив майже не змінювалася, залежно від строку сівби і становила за раннього, рекомендованого та пізнього строків сівби 42,0; 41,3; 41,5 г відповідно. За раннього строку сівби у гібрида відмічали позитивну реакцію на внесення добрив: маса 1000 насінин на інтенсивному фоні живлення становила 44,2 г, що більше на 2,2 г порівняно з фоном без добрив. За рекомендованого та пізнього строків сівби маса 1000 насінин залишилася на тому ж рівні, як і на неудобреному фоні.
Нами встановлено, що кількість насінин у кошику залежала від таких агротехнічних прийомів, як фон живлення та строк сівби. Так, на фоні без добрив кількість насінин у кошику коливалась у межах 867-1946 шт., на фоні із внесенням N30P30K30 - у межах 1264-2020 шт. (табл. 8).
Таблиця 8. Кількість насінин у кошику,
залежно від фону живлення та строку сівби, шт.
На неудобреному фоні у гібридів Ясон та Богун кількість насінин у кошику за раннього та пізнього строків сівби істотно не змінювалася порівняно з рекомендованим строком та у вказаних гібридів становила за раннього 1395 шт. та 1401 шт., за рекомендованого - 1427 шт. та 1544 шт., за пізнього строків сівби - 1455 шт. та 1475 шт. відповідно. У гібрида Оскіл між рекомендованим та пізнім строками сівби відмічали значну різницю, яка становила 568 шт. У гібрида Капрал також суттєво зменшувалася кількість насінин у кошику порівняно з рекомендованим строком сівби: за раннього строку сівби насінин у кошику було менше на 322 шт., за пізнього строку сівби - на 1070 шт.
Аналіз даних вказує на те, що на удобреному фоні за усіх строків сівби відмічено збільшення кількості насінин у кошику, причому найбільшою вона була за раннього та пізнього строків сівби. Так, у гібрида Богун за раннього строку сівби збільшення становило 359 шт., тоді як у гібридів Оскіл та Ант - 101 шт. і 175 шт. відповідно. За рекомендованого строку сівби відзначився гібрид Дарій, який мав на фоні N30P30K30, - 1429 шт., а на неудобреному фоні 1102 шт. Серед гібридів за рекомендованого строку сівби гібрид Дарій мав значне збільшення кількості насінин в кошику від внесення добрив - 327 шт.
Так, наприклад, у гібрида Богун кількість насінин у кошику майже не змінювалася, що позначилося на урожайності, яка також не мала суттєвих змін залежно від строку сівби і становила на фоні без добрив 2,21-2,30 т/га, на фоні N30P30K30-2,52-2,65 т/га.
Згідно з результатами досліджень, на фоні без добрив маса насіння з кошика коливалась у межах 69,1-34,0 г, на удобреному фоні в межах - 71,5-41,2 г; причому найбільшу масу насіння з кошика більшість гібридів, за винятком гібридів Богун та Капрал, мали за раннього строку сівби (табл. 9).
Таблиця 9. Маса насіння з кошика,
залежно від фону живлення та строку сівби, г
Так, на фоні без добрив порівняно з рекомендованим строком сівби відмічали значне зменшення маси насіння з кошика, що становило у гібрида Оскіл 21,2 г, у гібрида Ант 6,3 г, причому урожайність зменшилася на 0,51 т/га та 0,11 т/га відповідно. Найбільшу різницю у масі насіння з кошика, яка становила 35,1 г, або майже 51,0 %, відмічали у гібрида Капрал між рекомендованим та пізнім строками сівби.
Також слід відмітити, що за раннього строку сівби, порівняно з рекомендованим, відмічали збільшення маси насіння з кошика у гібридів Богун та Капрал на 7,0 та 10,7 г, або на 10,8 та 15,5 % відповідно. На фоні N30P30K30 за пізнього строку сівби маса насіння з кошика зменшувалася, у гібридів Оскіл та Капрал на 17,9 та 21,2 г відповідно порівняно з рекомендованим строком сівби. Завдяки внесенню добрив за раннього строку сівби не відмічали зменшення маси насіння з кошика порівняно з фоном без добрив.
У гібрида Дарій маса насіння з кошика була найменшою на фоні без добрив за рекомендованого строку і становила 47,5 г. За раннього та пізнього строків сівби відмічали збільшення значення цього показника на 7,3 та 4,5 г відповідно порівняно з рекомендованим строком сівби. Але на інтенсивному фоні живлення найбільшу масу насіння з кошика, що становила 67,5 г, відмічено лише за раннього строку сівби, причому за рекомендованого та пізнього строків сівби вона знаходилася в межах 54,3-60,5 г. Слід відмітити, що саме за раннього строку сівби урожайність гібрида була найбільшою і становила 2,62 т/га. Гібрид Дарій мав позитивну реакцію на внесення добрив, прибавка від застосування цього агроприйому становила за раннього, рекомендованого та пізнього строків сівби 14,7; 13,5; 10,5 г, або 27,8; 29,7; 21,0 % відповідно порівняно з фоном без добрив.
У більшості досліджуваних гібридів соняшнику зменшення маси насіння з кошика призвело до зменшення рівня урожайності, що особлив відмічали у гібридів Оскіл та Капрал.
Вологість ґрунту
Вологість ґрунту під час вегетації соняшнику є одним із визначальних чинників, що впливає на урожайність соняшнику. Згідно з результатами досліджень встановлено, що на вміст продуктивної вологи у ґрунті, разом із погодними умовами під час вегетаційного періоду соняшнику, впливали строк сівби та фенологічні фази росту і розвитку рослин.
Тенденцію до зменшення запасів продуктивної вологи протягом вегетаційного періоду соняшнику також відмічали у шарі ґрунту 0-100 см. Початкові запаси вологи у фазі сходи найбільшими були за раннього та пізнього строків сівби, у той час як за рекомендованого строку сівби вологість ґрунту зменшувалася. Причиною цьому є те, що, по-перше, під час сівби у пізній строк сума опадів була більшою за норму на 8 мм і становила 21,2 мм (рис. 1). По-друге, досить добрі запаси продуктивної вологи у ґрунті були створені завдяки опадам у другій та третій декадах квітня, які становили 22,5 та 44,5 мм відповідно. У посівах пізнього строку сівби від фази цвітіння до фази фізіологічна стиглість вміст вологи значно зменшився: на неудобреному фоні різниця між фазами становила 19,1 мм, на фоні з основним внесенням добрив у дозі N30P30K30-24,2 мм. Напевно, причиною цього явища є нестача атмосферних опадів та високі температури повітря у фазі цвітіння, що відмічали протягом років досліджень.
Рис. 1. Вміст продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-100 см, залежно від строку сівби, мм
Таким чином, можна зробити висновки, що найбільший рівень урожайності гібриди ранньостиглої групи забезпечили за раннього строку сівби за температури ґрунту 6-8 °C - від 2,38 до 2,86 т/га. Урожайність середньораннього гібрида Дарій збільшувалася за пізнього строку сівби на фоні без добрив 0,24 т/га, на фоні з основним внесенням добрив у дозі N30P30K30 - на 0,25 т/га порівняно з рекомендованим строком сівби. Маса 1000 насінин ранньостиглих гібридів зменшувалася за пізнього строку сівби на 0,8-3,4 г порівняно з рекомендованим строком сівби.
