Це зумовлено тим, що в ґрунті під водою пригнічуються процеси нітрифікації, а внесені азотні добрива вимиваються у нижні шари ґрунту, внаслідок чого рослини недостатньо забезпечуються азотом. У період вегетації найбільшими є потреби рису в азоті при появі сходів, формуванні генеративних органів та під час наливання зерна. Найкраще забезпечується рис азотом, коли азотні добрива вносити роздрібно: 50–70 % в основне удобрення, 30–50 % у підживлення на початку кущення (4–5 листків).
У наших дослідах урожайність значно залежала від рівня мінерального живлення. Найбільший рівень урожайності в середньому отримано у сортів Онтаріо (8,02 т/га) та Адмірал (8,03 т/га), а сорт Віконт забезпечив рівень урожайності 7,65 т/га через значне ураження посівів пірикуляріозом (табл. 1). Найбільш високу урожайність сорту Віконт було відмічено у варіанті із внесенням N120K30–8,89 т/га, у сорту Онтаріо із внесенням N140K30–8,99 т/га, у сорту Адмірал із внесенням N180–9,20 т/га.
Таблиця 1. Середня урожайність сортів рису, залежно від доз добрив, т/га
Найкоротшим вегетаційним періодом характеризувався сорт Онтаріо (109–113 діб). У сортів рису Віконт та Адмірал він нараховував 116–121 та 125–129 діб відповідно. При цьому по всіх сортах менші значення відповідають варіантам без азоту, більші — варіантам з максимальною дозою азоту (N180).
В умовах року маса 1000 зерен, залежно від фону живлення, була вищою у сорту Онтаріо — 31,6–34,3 г. Але слід відмітити наступні сортові особливості. Так, у сортів Онтаріо та Адмірал маса 1000 зерен на фонах живлення із дозою азотних добрив N180 зменшувалася на 2,0–2,7 г порівняно з контролем. Це можна пояснити тим, що посіви на цих фонах значно вилягали і цим ускладнювалися процеси наливу насіння. У сорту Віконт найбільш висока маса 1000 зерен була на фонах із внесенням азотних добрив у дозі N60–120 — 29,4–29,8 г та знижувалася за внесення більш високих доз добрив.
Вплив добрив на елементи структури урожаю необхідно для того, щоб з’ясувати механізм впливу добрив, що призводить до зміни урожайності рису. Нами було встановлено, що у сорту Адмірал кількість волотей перед збиранням врожаю була найбільшою — 266–424 шт./м2 (табл. 2).
Таблиця 2. Структура урожаю сортів рису, залежно від дози добрив
Найменша маса зерен з однієї волоті була на низьких фонах живлення. Так, наприклад, на контролі у сорту Адмірал вона становила 1,82 г, а на фоні N180P30K30–3,04 г. Тобто рівень урожайності у сорту Адмірал більшою мірою залежав від маси волотей. А сортів Віконт та Онтаріо — від кількості продуктивних стебел у посівах.
Маса зерна з 1 м2 у сортів Адмірал та Онтаріо була найвищою на більш інтенсивних фонах живлення — 812–1179 г/м2, а у сорту Віконт таку тенденцію не спостерігали через значне ураження посівів пірикуляріозом.
Реакція на норми висіву
Сівба рису є не лише однією з основних технологічних операцій, але й головним фактором отримання високих урожаїв рису. Необхідно керуватись тим, що величина урожаю визначається числом продуктивних пагонів на одиниці площі, озерненістю волотей та масою зерна однієї волоті. Щоб забезпечити достатню густоту стебле-стою перед збиранням, необхідно отримати 250–300 рослин рису на 1 м2 посіву. Таким чином, за рахунок кущення можна отримати близько 400 продуктивних стебел. Така густота сходів забезпечується кондиційним насінням, підготовкою їх до сівби, правильним вибором способу сівби залежно від якості підготовки ґрунту, нормою висіву та строками сівби.
Польова схожість рису не перевищує 18–25 %, дуже рідко буває більше 35 %. Надмірно загущені посіви рису на високих фонах живлення менш продуктивні, значно вилягають та мають зерно зниженої якості. Глибина загортання насіння становить 1,5–2 см.
Як свідчать результати досліджень, сорт Віконт також позитивно реагував на більш загущені посіви на фоні живлення N60+30, максимальну урожайність отримано на фоні мінерального удобрення N90+30Р20 кг/га за сівби нормою 7 млн шт./га схожих насінин — 8,54 т/га (табл. 3). Подальше підвищення рівня живлення рослин рису та підвищення норми висіву насіння було неефективним через значний розвиток пірикуляріозу.
Таблиця 3. Урожайність сортів рису, залежно від норм висіву насіння, т/га
Сорти Онтаріо та Адмірал максимальну урожайність сформували на варіанті з фоном удобрення N90+30Р20 за сівби їх нормами 7 та 11 млн шт./га схожих насінин — 8,90 та 10,08 т/га відповідно. На підвищеному фоні удобрення найбільш високий рівень урожайності сорти сформував при нормі висіву 7 млн шт./га схожих насінин, а подальше загущення привело до істотного зниження урожаю.
З аналізу структури врожаю встановлено, що у сортів Онтаріо та Віконт найбільший коефіцієнт продуктивного кущення спостерігали у варіантах із меншими нормами висіву — 1,27–1,49. Високі норми висіву насіння у сортів Онтаріо та Віконт сприяли збільшенню пустозерності. Так, у сорту Онтаріо на фоні N90+30Р20 при сівбі з нормою 7 шт./га схожих насінин цей показник був на рівні 26,0 %, а за норми 11 шт./га схожих насінин — 46,4 %. Маса зерна з волоті більшою була за норми висіву 9 шт./га схожих насінин — 2,81–3,01 г. Сорт Онтаріо, порівняно з іншими сортами характеризувався дещо більшою масою 1000 насінин — 31,3–32,0 г.
