Аналіз минулого сезону
Восени минулого року посіви озимого ріпаку повсюдно заселяли хрестоцвітні блішки за чисельності 1–3 екз./м2, ріпаковий пильщик, який більше шкодив у зволожених західних районах Полісся та Лісостепу. Личинками ріпакового пильщика було пошкоджено від 2 до 13 % рослин за середньої чисельності 1–2,5 екз./м2, подекуди в господарствах Херсонської і Запорізької областей шкідник пошкодив від 8 до 28 % рослин на 16–40 % площ за чисельності личинок 3–8 екз./м2. Ріпаковий листоїд шкодив у південних областях 4–12 % рослин за чисельності 0,3–3,5 екз./м2 у слабкому і середньому ступені. Також шкодили імаго і личинки хрестоцвітого (стеблового капустяного прихованохоботника), гусениці біланів ріпакового і капустяного, які у слабкому ступені завдали шкоди 10 % рослин.
Серед багатоїдних шкідників восени рослини ріпаку пошкоджували гусениці озимої совки за чисельності 0,6–2 екз./м2, пошкодили 2–4 % рослин, найбільше на площах після зернових попередників. Максимальну чисельність гусениць озимої совки виявляли у посівах ріпаку в Запорізькій і Київській областях — до 4–6 екз./м2. ( ЕПШ 3 екз./м2). У західних областях відчутно шкодили личинки травневого хруща — ними було пошкоджено до 4 % рослин, дротяники, які пошкодили 0,5–1,%.
Мишоподібні гризуни почали активно мігрувати на площі озимого ріпаку з другої декади жовтня. Середня чисельність їх на площах ріпаку становила 1–3 жилих колоній на гектар, у західних областях, а подекуди в центральних і південних виявляли осередки з чисельністю вище порогу — до 4–5 жилих колоній/га (Вінницька, Львівська, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська обл.).
Прогноз
Восени поточного року на площах озимого ріпаку під урожай наступного року небезпеку сходам створюватимуть хрестоцвіті блішки, підгризаючі та листогризучі совки, білянки, попелиці, ріпаковий пильщик та листоїд, хрестоцвитий та капустяний галовий прихованохоботники, грунтові шкідники, мишоподібні гризуни.
Хрестоцвітні блішки з літньої діапаузи пробуджуватимуться у серпні, жуки почнуть живитися на рослинах падалиці і сходах озимого ріпаку. У фазі сходів ці шкідники можуть повністю знищити посіви. Для захисту від блішок обов’язково проводять передпосівну обробку насіння системними інсектицидами, в період вегетації обприскують крайові смуги — 20–50 м чи все поле. Поріг шкідливості — понад 3 жуки/м2, або один укол у сім'ядолі на 30 % рослин (за температури повітря понад 15 °C і сухої погоди).
Під час сходів озимого ріпаку шкоди буде завдавати й ріпакова блішка. Жуки вигризатимуть отвори на молодих листочках ріпаку, а личинки живитимуться у черешках та стеблах молодих рослин, що призведе до відставання рослин у рості, зниження зимостійкості, сприятиме ураженню хворобами.
Із настанням прохолодної погоди і високої вологості масово з’являється й ріпаковий пильщик. Фітофаг найбільше шкодить у зволожених західних районах Полісся і Лісостепу. Найбільш шкідливе друге покоління, яке з'являється у другій половині липня і в серпні. Самки відкладають яйця на нижній бік листя уздовж жилок, через 5–12 днів відроджуються личинки, які можуть призвести до повної загибелі посівів. Для зниження чисельності ріпакового пильщика на посівах і навколо них знищують капустяні та інші бур’яни до цвітіння, проводять глибоку зяблеву оранку, при якій знищуються кокони з личинками. Одним із заходів захисту культури від пильщика є обробка насіння та сходів за чисельності личинок молодших віків 1–2 екз./рослину, під час утворення розетки — 3,0 екз./м2.
Жуки ріпакового листоїда починають виходити з літньої діапаузи в кінці серпня, шкодять повсюдно, більше в Степу і Лісостепу. Живляться жуки капустяними культурами, грубо обгризаючи листки, личинки шкідника скелетують, об’їдають листя із країв або вигризають овальні дірочки. Для стримування чисельності ріпакового листоїда знищують бур’яни, проводять зяблеву оранку, за масової появи жуків та личинок застосовують обприскування інсектицидами. Поріг шкідливості під час утворення розетки 3,0 екз./м2.
Капустяний галовий прихованохоботник з’являється на посівах озимого ріпаку у кінці серпня-на початку вересня і живиться до зниження температури. В результаті пошкодження на корені утворюються гали розміром до 1см, рослина втрачає зимостійкість, уповільнюється розвиток і знижується стійкість до ураження хворобами.
Відчутної шкоди може завдати хрестоцвітий капустяний прихованохоботник (чорний стебловий). Як правило, личинки шкодять навесні, восени — жуки, але в останні роки, за умов довготривалої теплої погоди восени, частково відроджуються і шкодять личинки шкідника, внаслідок чого верхівка пагона відмирає і рослина вимерзає. Обробки проти цього шкідника проводять у період масового заселення площ ріпаку жуками до початку відкладання яєць — вересень-середина жовтня (ЕПШ 10 жуків/жовту чашку, впродовж 3-х днів).
Захисні заходи на озимому ріпаку від шкідників і хвороб
(за рекомендацією НУБіП)
Накопиченню прихованохоботників сприяє: недотримання сівозмін, порушення норм просторової ізоляції від минулорічних посівів, несвоєчасне проведення заходів захисту. Важливим у регулюванні чисельності всіх видів прихованохоботників є раннє виявлення їх у стадії імаго, в період масового живлення, до початку відкладання яєць у середину рослини, де личинка захищена від дії інсектициду. Для виявлення шкідників використовують пастки — «жовті посудини», або жовті клейові пастки.
Восени повсюдно будуть шкодити і ріпаковий та капустяний білани. Для контролю чисельності біланів систематично знищують бур’яни, проти гусениць молодшого віку застосовують інсектициди, а також обприскують посіви дозволеними мікробіологічними препаратами, проводять глибоку зяблеву оранку. Поріг шкідливості біланів у період — «2–4 листки-утворення розетки» — 2 екз./м2.
Серед багатоїдних шкідників ріпак можуть пошкоджувати: дротяники (більше личинки) — смугастий і темний у забур’янених посівах та в посівах, де попередником були багаторічні трави; личинки травневого, червневого хрущів, хлібних жуків, які живляться підземними частинами рослин; озима совка — у всіх зонах, де висівають ріпак.
Для захисту посівів ріпаку від грунтовоживучих шкідників необхідно дотримуватись сівозмін. Проводити лущення стерні відразу ж після збирання зернових культур, культивацію, дискування у 2–3 сліди на глибину 8–10 см після багаторічних трав, глибоку відвальну зяблеву оранку, для знищення шкідників, що знаходяться у грунті, знищення бур’янів. Висівати ріпак в оптимальні строки насінням, обробленим системними інсектицидами. Ефективними препаратами проти ґрунтових шкідників є інсектициди з фумігаційними властивостями, які навколо насіння, а потім проростка створюють захисний бар’єр.
Повсюдно шкодитимуть й мишоподібні гризуни, найбільшу загрозу становитимуть посівам ріпаку у західних областях, де умови для розвитку гризунів більш оптимальні: достатня вологість, температура, кормова база. Запобіганню розмноження шкідників сприятиме: знищення бур’янів, а за наявності 3,0–5,0 жилих колоній/га — застосування зернових та інших принад: Роденфос, Бродисан А, Бактороденцид по 3 г/нору, Стрілець — 3–5 г/нору, Шторм, 0,005 % воскові брикети — 0,7–1,5 кг/га, Ратрон, гранульована принада — 3 г/нору та інші родентициди.
У статті використані матеріали наукових установ НААН,
відділу прогнозів Держветфітослужби
