Основне добриво — під осінню оранку
Внесення основного добрива під глибоку оранку восени, рядкового добрива навесні під час посіву, а також позакореневі підживлення рослин у період вегетації мають не тільки агротехнічне, а й фітопатологічне значення. Добрива мають хіміотерапевтичну дію проти хвороб. Так, за внесення збільшених доз органічних і мінеральних дорив підвищується стійкість рослин до коренеїду, церкоспорозу, кагатної гнилі. Фосфорні добрива послаблюють розвиток коренеїду і хвостової гнилі; калійні — церкоспорозу; борні — гнилі сердечка і сухої гнилі коренеплодів; марганцеві й борні — обмежують розвиток церко-спорозу і коренеїду.
Підживлення рослин не тільки сприяє кращому розвитку бурякам цукровим, а й обмежує розвиток хвороб, які викликаються нестачею окремих поживних елементів. Проте надлишок азоту та інших поживних елементів у грунті може провокувати посилення розвитку хвороб. Тому норми добрив повинні бути обґрунтовані та збалансовані на підставі результатів агрохімічного аналізу грунту й рослин.
Вапнування кислих грунтів є профілактичним заходом проти коренеїда, бурої, червоної та інших гнилей коренеплодів.
Обмеження інфекцій
Суворе дотримання технології підготовки грунту під буряки цукрові і догляду за посівами. Особливо важливі агротехнічні заходи, які спрямовані на накопичення вологи у грунті, покращення його аерації та інші, що сприяють кращому розвитку рослин, запобігають втраті їхнього тургору, утворенню поверхневої грунтової кірки, своєчасне внесення гербіцидів тощо. Осіння оранка поля під буряки цукрові двоярусним плугом значно стримує розвиток коренеїду, підвищує урожайність і вихід цукру порівняно з оранкою звичайним плугом. Найнижчий розвиток коренеїду спостерігається після глибокої оранки грунту, а за плоскорізного — поширення і розвиток хвороби істотно зростає.
Проти зовнішньої і внутрішньої інфекції збудників хвороб насіння буряків обробляють на насінницьких заводах захисно-стимулюючими речовинами. Для знезараження насіння буряків цукрових використовують протруйники. Для мобілізації важкодоступного фосфору з грунту — обробка насіння біопрепаратом Поліміксобактерином, 30 мл на гектарну норму висіву.
Протруйники на насіння наносять у вигляді водної суспензії, до них додають поживні речовини — амофос — 4,0 кг/т; хлористий калій — 4,0 кг/т; борну кислоту — 0,5 кг/т; натрій КМЦ 0,2 кг/т або ПВС — 0,5 кг/т і 10–12 л води.
Календарний план проведення захисних заходів на цукрових буряках проти хвороб
З метою підвищення стійкості проростків до інфекційних хвороб, підвищення продуктивності рослин насіння обробляють одним із дозволених біопрепаратів — Азотофіт, р., 500 мл/т; ЕМ-1 Ефективні мікроорганізми, р (0,5 л/т), одним із рекомендованих регуляторів росту рослин. Проти комплексу грунтових та наземних шкідників сходів за протруєння у бакову суміш додають один із рекомендованих протруйників-інсектицидів.
Маточні коренеплоди
Ретельний фітопатологічний контроль коренеплодів, які відбираються на висадження. За виявлення на головках коренеплодів червоної, бурої, фузаріозної та інших гнилей, а також за ураження 1/3 кореня хвостової частини цими хворобами, такі коренеплоди вибраковують.
Сумнівні корені, у яких вічка не пробудилися або почорніли, вкладають в окремі купи, вкривають шаром грунту 5–20 см завтовшки і витримують протягом 7 діб для зігрівання. Корені з вічками, що пробудилися, висаджують, а решту вибраковують. У коренів, зібраних і закагатованих з полів, де було виявлено іржу, обрізають залишки черешків листків біля основи головки. Видаляють і тонкий хвостик кореня, щоб діаметр становив 8–10 мм. Такі хвостики обрізають до здорової тканини, зріз дезінфікують замазкою із глини й 1 %-го розчину залізного купоросу.
Висадкові корені з поля, де виявлено червону і буру гнилі, іржу перед висаджуванням протруюють 0,25 %-м розчином формаліну (1 частина 40 %-го формаліну на 160 частин води). Насіннєве поле після висаджування коренів старанно оглядають, збирають всі випадково залишені на поверхні грунту частини коренів і закопують їх на глибину близько 0,5 м.
Для забезпечення дружності сходів буряку, підвищення його стійкості до коренеїда і для того щоб висадкові корені добре відростали, мали підвищену стійкість до несправжньої борошнистої роси та інших хвороб, необхідно своєчасно проводити всі агротехнічні заходи згідно з прийнятими технологіями вирощування культури у цій грунтово-кліматичній зоні.
За ранньої сівби буряку цукрового в холодний грунт знижується енергія проростання та уповільнюється ріст і розвиток рослин, за таких умов вони втрачають опір до збудників коренеїду. За пізніх строків сівби пересихає верхній шар грунту, сходи з’являються нерівномірним, як правило, зрідженими, ослабленими й інтенсивно уражуються коренеїдом. Тому сіяти буряки цукрові слід лише в оптимальні строки (за температури грунту 5 оС), особливо це стосується, коли для сівби використовують дражоване насіння, яке потребує значної вологості грунту.
Утворену на посівах грунтову кірку руйнують боронуванням упоперек рядків. Проти коренеїда та інших хвороб важливе значення має раннє розпушування грунту, своєчасне формування оптимальної густоти та розпушування міжрядь.
На маточних посівах протягом вегетації, а на насінниках — на початку стеблування рослин — фітопатологічна прополка — знищення і видалення хворих рослин, уражених несправжньою борошнистою росою, іржею, мозаїкою, жовтухою. Уражені розетки насінників несправжньої борошнистої роси зрізають з верхньою частиною головки і засипають їх зверху грунтом товщиною 10–15 см, а здорові рослини обприскують фунгіцидами.
За виявлення перших ознак пероноспорозу, іржі, фомозу, рамуляріозу, церкоспорозу (окремі плями на 3–5 % рослин), борошнистої роси (уражено 5–10 % рослин) та інших плямистостей на полях насінників, маточних і фабричних посівів цукрових буряків проводять обов’язкове обприскування рослин рекомендованими фунгіцидами.
Норми витрати за наземної обробки — 400–600 л/га, за авіаобробки — 50 л/га.
Повторне обприскування рослин проводять за наростання хвороб і бажано іншим фунгіцидом, як правило, через 12–15 діб після першого. Зміна фунгіциду на основі іншої діючої речовини унеможливлює виникнення резистентності у багатьох збудників хвороб, стримує формування більш вірулентних рас патогенів.
З метою охорони бджіл, що запилюють рослини, забороняється обприскувати насінники буряків цукрових фунгіцидами під час цвітіння рослин.
На маточних і безвисадкових посівах систематично знищують рослини, уражені вірусними хворобами, а на всіх посівах буряків та насінниках проводять систематичне знищення бур’янів, особливо лободових, які є резерваторами і переносниками вірусів, своєчасно обприскують рослини інсектицидами.
У місцях вияву на посівах буряків першого року вирощування і насінниках повитиці її знищують згідно з вимогами внутрішнього карантину.
Насінники буряків цукрових, які уражені несправжньою борошнистою росою, іржею та борошнистою росою, збирають та обмолочують окремо від здорових в останню чергу. Після обмолоту старанно збирають з поля рештки, спалюють їх, а потім проводять глибоку оранку плугом із передплужником.
Своєчасне збирання маточників. У період вегетації маточників проводять не менше 2-х фітопатологічних прочисток, за яких видаляють рослини, уражені несправжньою борошнистою росою та борошнистою росою і гнилями, гичку використовують на корм худобі, а коренеплоди здають на цукрові заводи для переробки. Місця, де під час збирання буряків цукрових або в період вегетації було виявлено вогнища червоної гнилі, бурої, хвостової гнилей, ділянки фіксують, щоб улітку наступного року провести хімічну дезінфекцію грунту, яку здійснюють після збирання ранніх культур, посіяних після буряку. На 1 м2 вносять 100 г формаліну (по 25 мл у 4-х місцях у ямки глибиною до 15 см).
Кагатування без хвороб
Під час збирання буряків цукрових не можна допускати прив’ялення, проморожування або механічного пошкодження. Під час кагатування такі коренеплоди видаляють і згодовують худобі. Кагати для захисту від нагрівання обприскують вапняним молоком, вкривають матами, а на ніч розкривають для охолодження.
Кагатують коренеплоди за стійкого похолодання. Взимку систематично спостерігають за станом коренеплодів у кагатах, підтримують активну вентиляцію. Температура в кагатах повинна бути в межах 1–3 оС. За виявлення осередків гнилі уражені коренеплоди видаляють, дотримуючись відповідних заходів проти підморожування.
Технологія вирощування буряків цукрових, методи визначання ураженості хворобами, методи захисту посівів культури від шкідників, хвороб та бур`янів, методи визначання ефективності дії фунгіцидів проти хвороб, якість коренеплодів, заготовлення насіння повинні відповідати вимогам чинних стандартів ДСТУ 4231–2003; ДСТУ 4232–2003; ДСТУ 4327:2004; ДСТУ 4328:2004; ДСТУ 4750:2007; ДСТУ 4751:2007; ДСТУ 4778:2007; ДСТУ 4819:2007; ДСТУ 4982:2008; ДСТУ 4983:2008; ДСТУ 6053:2008; ДСТУ 6059:2008; ДСТУ 7062:2009.
